Давно перехворів тобою,
Мінявся я, як цвіт весною.
Не той, не та...
Пройшли літа.
Лишилась згадка лиш жива,
А час біжить, за ним жнива.
Давно перехворів тобою,
Ще влітку, ще зимою,
Ще кілька тижнів, тиждень тому,
Ще вчора я долав утому,
І ставив крапку, потім кому,
Сміявся, плакав по-дурному.
Кохав. Хто це відчув, той знає,
Як боляче любить буває.
14-16.06. 2011 р.
Вінтаж, 2013. - № 3. - С. 39.
Гарно сформований твір:є образи думка і що важливо-є душа! Автору-браво!
...а червоний колір... це добре, в ньому любов, надія, життя...чорного ж є всюди, більше, ніж того хотілося б...
...зачепило за живе, ніби залізли мені в душу, розпотрошили її, а потім всі приховані, сховані та придушені почуття винели назовні. Мені здається, що це ще не всі слова.
Ростислав Сердешний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, за ваш палкий відгук. У цьому вірші мені, справді, вдалося передати почуття нерозділеного кохання, яке буває, на жаль, у багатьох.