На шаховій дошці – життя круговерть:
Два війська, дві влади воюють на смерть.
Хто вийде за борт? Хто продовжить життя?
Хитріша, сильніша команда чия?
У кожній гравці прокладають ходи:
Король у короні, ферзя, дві тури,
Є коні й слони, їх по два, й пішаки –
Всіх вісім, і славні вони вояки –
Ідуть уперед, часто тратять життя,
Щоб виграти бій і спасти короля.
А той гордо голову пне догори.
Не шкода йому ні слона, ні тури.
Хай гинуть прості скакуни, гине кінь.
Лише б на престолі залишився він.
На різні боки поглядає ферзя.
Насправді усім управляє вона:
Інтриги плете, лізе скрізь, як мара.
Та рано чи пізно закінчиться гра!
Тоді короля і простих пішаків,
Крутійку ферзю, коней, тур і слонів,
Завершиться партія – плач, а чи сміх,
В коробку одну поскладають усіх.
Травень, 2011 р. 2011 р.
