1.
- У Одесі життя зародилося! Знаєте, татку?
- Як в Одесі? Та що ти, мій сину коханий, верзеш?
- Ну, а так! Авраам народив Ісаака спочатку.
Якова Ісаак породив. Не сперечити це ж?
- Ну це так. Та з тобою про зачин я не погодж́уся.
Ти талмуд почитай. Бо у тебе омлет в голові.
- Ну, а де ж це по Вашому бути могло, мій татусю?
У Одесі, вірняк. Не в Воронежі ж, а чи в Москві?
2.
Одесита перехожий зупинив,
Відповісти на питання попросив:
- Як пройду цією вулицею я,
То вокзал там на кінці, скажіте, б́уде?
- Навіть якщо не пройдете до кінця,
Він стоятиме там, як і завжди, любий.
3.
- Йосю, сину, йди, обідати пора!
- Я уже не хочу їсти, люба мамо.
- Як це можна? Суп зварила й кльоцки я.
- Та я в Павлика недавно лиш погамав.
Ти за це сварить не будеш і шмагати?
- Що ти, Йосю? Це лише можна вітати!
4.
Прийшов замовник до кравця
І невдоволено бурмоче:
- Ви місяць шиєте, трясця,
Мені штани прості робочі.
За тиждень Господь світ заклав,
Спочивши у суботу вранці.
На те кравець йому сказав:
- Та який світ і які шт́анці!
