Я дечому навчилась від цього життя:
Якщо живеш, потрібно проживати
По-максимуму всі події й почуття;
Закохані повинні цілуватись,
Щоб змучитися аж від поцілунків тих,
Від аромату квітки оп’яніти,
Часами милуватись небом голубим,
Дивитися на море довго мрійно,
На дерево, траву, дитину, чи пташки…
Чому в житті навчилась - зрозуміла:
Як проживаєш ти тепер свої роки,
То має бути це життя великим.
І гори, й ріки і озера… все живе,
Те, що звемо життям, нам дарували.
Саме життя для нас безцінний є презент,
Який нам при народженні вручали.
10.10.2020
