Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Анна Берлинг: Пробач мені - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Анна Берлинг відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Несподiване порiвняння... Заходьте угостi.
Анна Берлинг відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ой, вiд таких життэвих трагiкомедiй i зорi, i скронi посивiють... Чемно дякую за комент.
Liliya Al*******, 26.09.2013 - 22:17
Дуже відвертий (і від цього ще кращий) вірш. Браво! Екстракт вистражданої мудрості, нехай навіть і не автобіографічно. Дуже!
Анна Берлинг відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Менi дуже приэмно, правда, що Вам запало в душу. Значить, не дарма пишу.
Світлана Солнцева, 20.09.2013 - 21:07
цьому віршику вже три роки)) просто,читаючи ваш,згадала своє минуле....і розуміючи зітхнула. все пройде. будьте в цьому впевнені! Натхнення Вам!
Таня Кириленко, 20.09.2013 - 19:34
Дуже близько і знайомо... Але краще б такого не пізнати в житті.Щиро і красиво. Браво Анна Берлинг відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я рада, що Ви впізнали себе у рядках. Зичу творчих злетів!
Світлана Солнцева, 19.09.2013 - 07:48
пробачСвітлана РоКо :: Пробач… Пробач мене за те, що я з’явилася Коли на це ти навіть не чекав. Пробач мене за те, що я молилася, Коли ти поряд ніжно - ніжно спав. Пробач мене за те, що не тремтіла я, Коли ти душу з мене витягав. Пробач за те, щоя безслізно тліла, Коли огненний біль мене проймав. Пробач мене за ті дитячі очі, Що щиро так вдивлялися в твої. Пробач за те, щов них тепер жіночність І краплі смутку на самому дні. Пробач мене за те, що не мовчала я, І розливала море у річки. Пробач за те, що були неосяжними Для мене твої погляди й думки. Пробач мене за те, що я з’явилася Коли на це ти навіть не чекав. Пробач за те, щов тебе закохалася І ти кохай, як досі не кохав… Але кохай по-справжньому, відверто! Почни спочатку, серце відімкни!.. Як не зумієш – просто і тихенько Мене на землю грішну відпусти… Анна Берлинг відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Своєрідне доповнення, продовження. Я рада, що Вас надихнули рядки.
Груздева(Кузнецова) Ирина, 17.09.2013 - 00:55
Анечка, как больно и как сильно!.. http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430848 за нас, за баб-с? и по 20 капель валерьянки... прости, я не ёрничаю, я понимаю. Это просто реакция такая на боль. Лілея Лозова, 15.09.2013 - 15:02
Тримайтеся, зараз і сама переживаю не кращі емоції Головне пережити, якщо ми витримаємо, то доля нас не омине.
Анна Берлинг відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую. Та вірш давнішній і, богу слава, неавтобіографічний. Вже відхурделило в душі тої людини. У Вас, повірте, з часом теж відтане. Чекайте на літепло!
Анна Берлинг відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Лілеє. Кожній жінці, напевне, під час розриву знайомі схожі відчуття....
Анна Берлинг відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі, ifo! Заходьте частіш угості, може, щось веселіше наклюнеться...
Наталя Данилюк, 14.09.2013 - 17:22
Так жертовно... Тільки справжня любов здатна на таку пожертву - відпустити і побажати щастя, тамуючи свій власний біль... Проникливо - ніби все життя закоханих як на долоні... Вітаю Вас у Клубі! Натхнення і вдячних читачів!
Анна Берлинг відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Нам, жінкам, конче треба бити сильними, мудрими, навіть - жертовними...Велика дяка за коментар. Мені дуже подобається, як Ви володієте словом. Анна Берлинг відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Перлинко. У мене, так би мовити, ДЕБ'ЮТ!
|
|
|