Цей день не вигадала б гіршим.
Приніс букет блідих лілей.
А потім ти сказав між іншим:
Настав між нами апогей.
І ми повинні розпрощатись,
Ти не бажаєш під вінець,
Що нам зручніше було гратись,
І вже прийшов всьому кінець.
І в грудях стиснулося серце,
Так журно, аж спинилась мить.
І я тоді, напевне, вперше
Відчула, як воно болить.
Що далі, то ставало гірше,
Біль струменем до п’ят пробіг.
А ти, мій любий, найпростіше –
Стосунки зберегти не зміг.
І я стояла непорушно,
Як ніби хто мене вкопав.
А далі ти зазначив слушно,
Що ти так сильно не страждав.
Що не хворів, не переймався,
Любистком в грудях не цвіло.
Ти просто жив і …розважався,
Бо тобі зручно так було.
Ти не дозрів і не готовий, -
Таке мені казав вусач, -
Що ти втомився, нездоровий,
Що все набридло і… Пробач.
І так підступно посміхався,
Брехав, що зичиш лиш добра.
Ти просто жив і розважався,
Немов життя – це вічна гра.
Який дурний, який фіктивний,
Несправжній, ніби втратив дах.
Твій мозок – явно примітивний,
Здається, більший у комах.
Та що мені тобі казати
На зломі вже дорослих днів?
Хай інші будуть розважати
Тобі подібних тарганів.
Ти завше тьмяним був у думках,
Блідим, як цей букет лілей.
Твоя є правда, що в стосунках
Настав, напевне, апогей.
Сльозами відчай не пролити .
А в чому-бо моя вина?
Я далі не повинна жити
Через оцього таргана?
Це дурощі, відтоді знаю,
І туга з серця відійшла.
– Ти вільний. Більше не тримаю, -
Я розвернулась і пішла…
стихотворения на украинском мне показались более органичными. Люблю как звучит, но сама не умею толком высказать свою мысль (это как игра на трёх аккордах)
Ань, буду приходить, читать, наслаждаться
Анна Берлинг відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо искренне. Развивайте свой украинский. В гости всегда милости прошу!
Давать бы это почитать девчонкам, которые не только страдают, но еще и пытаются найти недостатки в себе после того, как повстречают вот таких вот трусливых букашек-таракашек
Анна Берлинг відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
О, да, это хуже всего: себя за что-то корить. Уйти гордо, красиво многого стоит. После и уважать станут. Хотя такие тараканы вряд ли...
