Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Любов Ігнатова: Коли замовкають вірші… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
щиро Вам дякую!!! Навзаєм!
Відочка Вансель, 10.06.2014 - 11:31
Коли замовкають вірші,То дні стають...Просто гірші... Без фарб і без намистинок. Потрібних таких хвилинок. Без сонечка,неба...Щастя... Де мрії...Чужі здійсняться... Де дощ лиш чужий...Без смаку Лиш миє голівки маку. Коли замовкають вірші, То ми у душі вже інші... Ми звичні...Помили посуд. На стіл-порцеляну і осуд, Буденність і крихти схвали... Ми просто...Як інші стали!... Щасливі...Не треба ридати. І рими найкращі шукати. Не вірші читати...Газети... Чи купим в театр ще білети? Там чиїсь вірші прочитають... Не мої...Моїх не купляють... Я їх не друкую.Навіщо? Вони...Певно...Просто найгірші... Найкращі.Та я не друкую. Несхвалення серденька чую. Я просто втомилась.На хвильку... А в цей час засунули шпильку У душу,у серце,у скроні... Пройде...Я подякую долі... Всміхнуся.Я краща...Я знаю! І тільки собі обіцяю: Писати!Писати!Писати! На осуд!На гнів!Виставляти Вірші і романи.Хай судять!.. Всміхаються,плачуть,забудуть!.. Та в них все життя моє...Доля... На все тільки боженьки воля... Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Якби ти знала, як я тебе люблю, мій Янголе !
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
спасибо! Приятно познакомится!
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
спасибо, Сергей, рада Вас видеть!
Потусторонний, 10.06.2014 - 08:52
Коли не гріє нинішнє, живеш минулим або майбутнім.Мовчання іноді золото. Відпочивати і сил набиратися теж колись потрібно.У душі не буває поганого стану. Бувають різні. Після мовчання часто так прориває, що мама не горюй. Втім мовчання мовчанню ворожнеча. А вірш хороший. Красиво сумуєш.
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую!!! Погоджуюсь з тобою, Сонце, на всі сто. Не повіриш (хоча, думаю, ти - повіриш ) цей вірш був написаний тоді ж, як ти виставив свій, просто у мене не було можливості свій виставити... Ірина Хміль, 10.06.2014 - 08:35
Любо, не сумуйте...Такий період буває в кожної творчої людини...Впевнена, що це мине...
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, Ірочко! Рада, що завітали!
Радченко, 10.06.2014 - 07:38
Любочко, як точно передані почуття. Саме це відчуваю, а коментар Ранкового - прекрасна відповідь. Дякую за прекрасні вірші.
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, пані Олю!!!
уляна задарма, 10.06.2014 - 07:36
...Люб,це просто -момент ( не клей! - це спроба пожартувати )...інколи потрібна ТИША... щоб за якись час у ній задзвенів - дзвін Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
точно! Нанюхатись "моменту "- ото сюжети будуть!!! Дякую, Ульяно! Іноді ловлю себе на думці, що ми з Вами дуже схожі... Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Танюшо, я навіть не знаю, що сказати... Я Вас люблю ,і щиро підтримую!
Сергій Ранковий, 10.06.2014 - 01:53
Доброї ночі, Любавушка. Знову засумувала? Ось написав тобі віршик Не сумуй. **** Коли я читаю вірші **** Коли я читаю вірші - На серці стає тепліше І якось, немов, рідніше, Коли щось знайду в рядках. Коли щось зачепить душу, І біль проковтнути мушу, Сховавшись неначе в мушлю Від щирості в почуттях. Коли я читаю вірші - Гадаю чому так вийшло, Чому серце болем стисло, Щось сховане у рядках. Тут бродить чиясь примара, Чи просто наплила хмара, Чи серця самотня мара Блукає у почуттях. Коли я читаю вірші - Народжує серце інші, Слова наче завжди грішні Сплітаються у рядках. Зривають замки іржаві, Просочуються з-за хмари, Захованих десь невдало У схованках почуттях... Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
оооооооооооооооо! Кого я бачу!? Привіт, Зайчику! Дякую за прекрасний коментар! Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ага, то я забула гучність увімкнути....
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, Шоне! Мабуть, знайоме багатьом...
ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 10.06.2014 - 00:03
Мені, до болю знайомий цей стан душі - пів року мовчали мої вірші...Настане, вірю, час і ти прийдеш із віршами до нас! Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я також щиро вірю в це, Як в я'сну весну деревце! Дякую!!! |
|
|