Зима почалась і закінчилась раптово.
Немовби хтось, махнувши рукавом,
Змінив красу і чистоту зимову
На дощ, болото, навіть кров і зло!
І крик і вереск сотень наших вбитих,
Простих собі людей, мов ти і я.
Чи ще буде свобода та, полита,
І чи покращиться твоє й моє життя!?
Кому ж, кому сьогодні є довіра?
Хто витягне країну із пітьми?
Вже всі вовки в овечих ходять шкірах
І говорить навчилися, як ми.
Скільки країні нашій ще терпіти,
Коли настане вже той світлий день,
Коли вкраїнців, кровію умитих
Вважати будуть, врешті, за людей!
Вже скільки кріпаками спину гнули,
Для інших працювали весь свій вік.
Але не всі змирились, не зігнулись.
Героям Слава нині і повік!!!
В серцях у наших вічно будуть жити,
Хто розбудив Країну, дав нам шанс
Життя народу заново творити.
Все нам до снаги! Все в руках у нас!!!
