Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Богданочка: Бути невільною - ВІРШ |
![]() |
![]() UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
![]()
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Н-А-Д-І-Я, 15.09.2014 - 20:35
![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Богданочка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, все проходить... і печаль, і радість... ![]() ![]() ![]() Серафима Пант, 15.09.2014 - 20:31
"Ти навчив мене в'янути мовчки...Коли з коренем вирвав з землі. Лиш надії пожовклі листочки ледь тримались на темнім стеблі. Лились правди холодної грози, я тонула в калюжах прозріння. Вже забута тобою в дорозі, полишала лиш болю насіння...",- згадала пісню " При долині кущ калини", а точніше слова з неї: " ...не довіз, у полі кинув - думав, що я пропаду" Ну, не пропала ж , Богданочко! ![]() ![]() ![]() Богданочка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не пропала, Іринко... ![]() ![]() Лина Лу, 15.09.2014 - 20:30
Коли в серця заплакані очі,Щось не так, щось не те… може, тут Туга в дійсності, знову морочить? http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516966 ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Богданочка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую Вам за розуміння... ![]() |
|
![]()
|