Невже так важко просто помовчати
Чому не можеш ти, забути все
Моя душа хоче кричати
Але ніхто її вже не спасе
Бо я тобі сказав, як хочу бути
Не просто зброєю в твоїх руках
Та все таки, не можеш ти забути
Моє життя весь час в твоїх думках
Я хочу волі, в своїх вчинках
Я хочу бути, не як всі
Я хочу йти, не по чужих сходинках
А хочу збудувать свої
Свою оселю, свій притулок
Де мене в світі ніхто не знайде!
І на кінець, дарую тобі поцілунок
У твоє личко молоде.
Гарні думки.
