Мені наснився чудернацький сон
Неначе я літаю над світами,
І звідти бачу , як палаючий дракон
Вогонь пускає людям з прапорами.
Я думала святкує щось народ,
Там феєрверки барвами злітають.
Спускаюсь нижче ,бачу епізод:
ці люди не святкують а вмирають.
Там кров нуртує ,жилами тече,
А вітер крик розносить по усюдах
До бою друже! Ворог не втече!
Там дихають вогнем на повні груди.
Чорніший ночі день тепер настав,
Рікою ллються сльози материнські.
Чиїсь сини несуть на п’єдестал,
Свої серця за долю українську.
Страшна картина очі так болять
Дивитись на відверте братовбивство.
Як же народові позбутися проклять,
Що впали на дітей і на батьківство.
Я прокидаюсь зранку ледь жива,
Всього лиш сон о Боже яка втіха.
І раптом на екрані новина:
Над сином бідна матір плаче стиха.
