Най квітка дорожче від бритви,
А куля витрата свинцю.
Не треба безглуздої битви,
За владу набитих синців.
Еліта вартує зневаги,
Продажність та жадібна суть.
Можливо Феміда на ваги,
Належно відправить на суд.
Та досі тиран недосяжний,
За гроші все можна купить.
Так-само було за прадіда,
Утричі заплатить скупий.
Мій світ розділили на гоїв,
За тридцять монет серебра.
Нам епос кривавих героїв,
Слугує знаменням добра.
За доблесть жорстокості слава,
В пошані всесвітній палач.
Прикрашенный одами слова,
Заглушено відчай та плач.
Звертаєм на страшнії біди,
Ворожу озлобленість свор,
Ковтати не станем обіди,
Причина знайдеться для свар.
За зброю взялися народи,
Кривавий гряде переділ.
Безсилі, всі мирні наради,
Намарно крикливих ротів.
Для бойні кордон не завада,
Порвися лиш мирний ланцюг.
Він знищить багаті заводи,
Створивши солдат з волоцюг.
Тут мить мов шрапнель від снаряда,
У крові коричневий тон.
Життя в камуфляжних нарядах,
Вальсує з червоним хрестом.
З війною тупцюють солдати,
Кістками лягають ряди.
Волає матір у дати,
Їй треба, нових народить.
Тут воїн геройством бравує,
Віддавши вітчизні життя.
Коли він від ран захворіє,
З колишніх прожити звитяг.
Убивці умілого руки,
Палач, це найкращий талант.
Їм армія лиш запорука,
Сховатись за спини солдат.
Хай падают бомби-касети,
На мешканців тих хто вцілів.
Медалі дают за ракеті,
За точність наводки у ціль.
Хоробрості орден на руки
Мерзенний дар дураку.
Терновим вінком для науки,
З розмаху уріжем ділку.
Лиш квітка дорожче від миру,
Пейзаж недоторканих трав.
А ненависть хлюпа безміри,
Мов біль незагоєних травм.
Сергій Мат
