***
То знову зустрічі, то розставання
То літня спека, то туман
Зірниць прощальні догоряння
І все непевне – правда, чи обман?
Твій дивний усміх – щастя чи спокута
За щось утрачене в сум’ятті літ
В німих мовчаннях – ревності отрута
І суперечок нерозталий лід
І п’яні ночі, божевільні ночі
Де все мішається у кольоровім сні
А світлі ранки щастя напророчать
І забуваються образи і жалі -
А легкий сум і тихе сподівання
На щось несказане, сподіване й святе.
Печаль розлук і радості стрічання
І вітер часу, що надії рознесе
І все минеться, все колись минеться
Буденності травою поросте
І над усім, що пам’яттю зоветься
Китайська рожа пишно розцвіте…
***
