Жили ото два куркулі, багатства всього:
дірка од бублика, дві дулі й паперові писулі.
Надумали якось оті куркулі, папірців назбирать,
на нові писулі. Хтіли рекламу свою продавати,
панорамні картини усім малювати.
Лиш папірців на панно, й машинерію всяку не мали де взяти,
бо не хтіли ні з ким владу рекламну в селі поділяти.
А конкурентів нових і заможних - мріяли зліквідувати.
Стали думати гадати як те все реалізувати.
Тут, один з тих куркулів гукає - де взять папірці,
й машинерію нову, він знає!
Є в нього каже, один Знайомий, досить багатий,
і всім нам відомий, його й розведем на папірців цілу купу!
Оскільки справи з ним уже маєм, як розвести - добре знаєм!
Про ідеї Знайомого, спочатку дізнались, на темну раду куркулі зібрались,
майбутніми статками вже зловтішались.
Подали ідею - купити майно, в сиру землю вкопати панно,
у справах всіх буть "за одно". Рекламну агенцію підмовили заснувати,
аби на чім було "те все" підмивати, шпану непотрібну там припахати,
Знайомому очі - милом вмивати.
За тим не солоно хлептавши, тій агенції "палки в колеса" повстромлявши,
і на її поминках погулявши, на шпану усі гріхи списавши,
попрятали куркулі кінці в воду.
А Знайомий наш "не знавши броду", вскочив у глибоку воду.
Можливо, й увагу на те все не звертав. І так собі узяв,
що з рекламою і персоналом - на цей раз прогадав.
Та Він не знав, що оте панно, та інше добро,
пообіцяли куркулі іншим... і вже давно.
