Розлінилась моя Муза:
Склала крила у комод
І, почухуючи пузо,
Все горта журнали мод...
Я ходжу довкола неї:
" Ну, давай вже, прокидайсь!
Вірші час писать про фею!... "
А вона мені: " Та зась!
Хочу я відпустку мати,
Щоб усе -як у людей!
А іще -солодку вату
(Для осмислення ідей... )
Хочу гору шоколаду,
А морозива -аж дві!
Хочу бачить водоспади,
Облетіть навкруг Землі..... "
" Ну то що ж", - кажу: "Лінуйся!
Оголошення я дам
І назавтра вже займуся
Виборами Музодам!... "
Стало у кімнаті тихо...
Тільки стрілки: "Цок " та "Цок "...
І бурмочучи: "От лихо... " -
Муза одяга вінок:
"Ну чого ти? Я ж готова!
Маю тисячу думок:
Про курорти, про обнови
І про розсипи зірок;
Про кохання і про каву,
Про людей і про котів...
А ще думка є цікава -
Написати про китів... "
.....
Вже давно завечоріло...
Хлипа дощиком зима...
Моя ж Музочка уміло
У світи яснІ зрина;
І приносить мені світло
У долонечках хутчіш,
Щоб не згасло, а розквітло
І новий з'явився вірш....
