кращі поезії творяться у смутку,
коли душа болить, як рана,
людей краще видно, коли тобі сумно,
коли не знаєш, як в собі спастись.
тоді ти бачиш шарж на щирість,
тоді хвилини мовби муки,
і щирий сміх уже не тішить,
і світлий день уже не той.
усе втрачає блиск і радість,
усе минає, мов та вічність уві сні,
і хочеш рай знайти у класних людях,
і прагнеш добрим стати другом.
красиві люди там, де ти не бачиш,
а смисли там, де їх нема.
кращі поезії пишуться у смутку,
коли душа болить, як рана.
І я поділяю Ваші думки.... 
