tth
"Размахнись рука, раззудись плечо..."
Таки косилося... А в серці - мотиви
літа. Ось вилився отой чуттєвий свербіж
в оду літу! "Землю попашет, попишет стихи..."
Подумав: чи не про мої "угіддя" писали колись
поети Олексій Кольцов і Іван Нікітін?.. Змовкли весняні мотиви –
Арій не чути уже
Ні солов’я, ні людини!..
Час вже нагадує... джем
Із малино́вої спеки…
Наше спасіння – лиш тінь,
Легіт, плекання безпеки –
Речитативів плетінь.
Рухи у ду́мки повільні,
Змлоєні – сонцем – чуття:
В спеку жага непосильна –
Мов завмирає життя!
…Та як спускається вечір
Й зірка вечірня встає,
Враз розпростовує плечі
Щастя твоє і моє…
Нас огорта прохолода,
Будить заснулі серця…
Й бачиться враз – насолоді
Наче й не буде кінця!..
В надрах чуттів повечірніх
Вариться но́ва кутя –
Посеред доль несумірних
Зріє куліш майбуття.
…Вранці ж крізь щі́лини в шторах
День мимохіть загляне́:
Успіх чи мали утори?..
Ранок спитає й мене!..
Праведні речитативи
Линуть з висот цілий день:
Вечір же вас ущасливить
Хором... весільних пісень!
04.07.2015
ви так неповторно вмієте змусити відчути шкірою всі барви літа! Лише один день із життя косаря, а є в ньому все: спека полудня, свіжість вечора, праведний свербіж до життя, праці....
Класно, Удайчику!
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ніжна...тепла поезія,настояна на травах,напоєних сонцем,що огортають надвечір...справді пробуджуть чуття...і прагненя насолоди...дуже вдало підсилює бажання музичний супровід...правдиво і природньо змальовано...
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ой, ридаю ...від насолоди читати Ваш відгук, Лідо!
Обопільна спека - то гарно! 
