Я завжди пам'ятатиму часи,
Як ми дітьми ховались від грози.
Фортецею нам було покривало,
А справжнім задоволенням-какао.
Я пам'ятатиму ці літні дні,
Коли співали ми смішні пісні,
Придумували щось,бешкетували,
Коли ми інших дратували.
Я не забуду,ти одна,
Яка зі мною все життя.
Мені ти сльози витирала,знаю,
Я не забуду,обіцяю.
Я пам'ятатиму,як ми
В дорослих бавились завжди
І планували,що колись
Не змінимося,ми клялись.
Ти знаєш,я і не змінилась,
Можливо,в собі загубилась,
Не подорослішала,знаю
І пафосу в мені немає.
Я хочу повернути дні,
Коли сиділи на траві,
Ділились мріями,думками...
Так все змінилося з роками,
Але ти досі та одна,
Яка із часом не пішла.
Чи буде завжди так,не знаю,
Та не забуду,обіцяю. 😘 ❤
ID:
593476
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 13.07.2015 19:06:23
© дата внесення змiн: 13.07.2015 19:06:23
автор: Ліна Кобевко
Вкажіть причину вашої скарги
|
