Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валентина Ланевич: Спирає подих приступ теплоти - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Тетяна Горобець (MERSEDES), 28.12.2015 - 12:21
Валічко чудовий вірш!!! Ніжно,мелодійно... Забрала!!!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Танечко, сердечно дякую!
Серафима Пант, 24.12.2015 - 15:02
Твір гарний. Дуже багато рідних серцю слів Ріже вухо "зустрінути"- я не філолог (не знаю чи таке є), але хочеться замінити на "зустріти це", а як краще - Вам видніше
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Зустрінути - дієслово доконаного виду, значить, має право на вживання та я подумаю над твоїм зауваженням. Дякую, С.М.К.ко!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Хто б що не говорив в цього приводу, але саме вони є стабілізуючо-стримуючим чинником паростків анархії та інших неблагонадійних життєвих проявів. Дякую, Сергію!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вони й спонукали до написання вірша. Дякую, Танечко!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...та ще й який сильний,аж зашкалює порою... Дякую,Світланко!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, В’ячеславе!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...у серці ж воно б’ється, як покохала, з тих самих самих пір... Дякую, Лано!
Владимир Зозуля, 20.12.2015 - 20:06
верится, Валя, что такой крест не тяжело нести. пусть Бог дает силы. теплый стих.
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Когда в груди тепло и нежность, тогда не может быть тяжести, но и на безоблачном небе бывают пятна, не без этого, но, всё-таки, любовь сильней. Спасибо, Владимир!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А я що? Я ж бо тільки за Це! Дякую, Люба!
Анна Берлинг, 19.12.2015 - 00:06
Чудовий 2-ий катрен! I останнiй, i ... Коротше кажучи: весь вiрш сподобався!Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А мене це теплить та зігріває! Щиро дякую, Аннушко!
Ганна Верес (Демиденко), 18.12.2015 - 22:34
Один на двох у нас з тобою хрест -Кохання і любов - міцна застава. Просто поетична знахідка! Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...і як то буває - знайшлась вона спонтанно, виринувши із глибини єства... Дякую, Ганно!
геометрія, 18.12.2015 - 18:39
Такий пречудовий, сповнений теплоти і любові вірш і чомусь проклятих небесах, чому проклятих,не зрозуміло, можна ж наприклад водяних,пом"ятих, цинкових, хмільних...Вибачте, Валю, що вмішуюсь, та до таких гарних почуттів по - моєму ніяк не пасують прокляті небеса, якщо вам неприємне моє зауваження,то зітріть його, але не ображайтеся. З повагою, Валентина.
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Мабуть, я щось незрозуміло висловилась ,уже трішки попередню стрічку змінила...на війні небеса можуть бути хмільними та хміль той - ненависть та біль, а любов - вагома противага їм, отой важіль, що допомагає не втрачати людське обличчя...та розлука однаково закрадається сумом у душу...чекати так важко... Однаково, дякую, Валю, за коментар і даруйте, якщо чимось михотідь образила Вас!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...печуть, бо ж в розлуці тяжко буть... Дякую, Анатолію!
|
|
|