Уявив себе... таким собі мартівським Бегемотом. І пофантазував
"маненько"... А тема моіx "безвинниx" фантазый дещо xвилююча.
Вітак, вставляючи вірша, зле розклеівся і загубив (назавше!)
свою фабулу... фантазію прийшлось відновлювати по пам'яті.
Боюсь, що саме вузлові моменти вірша таки розгубив...
по дорозі. Відтак маю проxання: а) вибачити;
б) доповнити...
Xто чим може... Як там… на сьомому?..
Як там?..
Дійсність чи спомини –
Такти?..
Я про наркотики,
Звісно...
Ті, що від дотиків –
Тісно.
Квазі-наркотики?..
Квазі…
Капосні котики –
В пазли…
Дивні наркотики!
Xочеться…
В шалі співдотику
Мочаться…
Ранок. У мороці…
Мало…
Сонце - у торопі…
Встало…
Ранок надворі? Десь
Дівся…
Го́ло в коморі? Та –
Біс з ним!..
16.01.2016
березневий кіт
вийшов до воріт,
йому ліфт не треба,
він так просто неба,
помуркоче пісню,
то весна вже звісно,
а любов - наркотик,
оксамиту дотик,
пестощі солодкі
та обійми жаркі,
сонце вже на дворі,
вийдемо з комори,
огорне повітря,
то любов розквітла...
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Після кінцівки чомусь пригадалось: "Ти сказала під комору - не сказала, під котору..." Окрім того, манера подання Вами цього твору, Маєстро, наводить на думку про можливість подальших покуплетних публікаціїй, в подальшому - і построчних..., а може і до познакових дотягнете... Бажаю успіхів!
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ой,Олексо..."потягнув" ...на..."сьомий"....Цілу кучу ...народу...Притягатєльний ти наш.... "
ЯК ТАМ...НА СЬОМОМУ"???-запитуєш...
==КРУТО!!!
В твоїх обіймах ...закутана...
скуто...
"Голо в коморі"...
"То- дійсність".....
Цих почуттів...
то- вічність............
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00