Сріблостиглим туманом бринить сніжно-біла вуаль
На деревах осіла вона наче крихти від неба
І не глянеш широко - пече у зіниці кришталь!
Сонце впало у сніг - випадково?Чи справді, так треба?!
Все заснуло кругом...і вершково-пломбірний десерт
Захрустить під ногами під ритми холодного вітру.
І заводить мороз свій барвисто-кусючий концерт
На вікні залишивши для нас дивовижну палітру.
Білим пухом летять пластівці - розв'язався мішок?
Чи порвались подушки на небі, де спала хмаринка?
Все летить і летить, неквапливо, пухнастий пісок,
І лягає нерівно на землю - гаптує перинку!
Забіліло в очах - розлилась молоком, білизна
А у ній ми як дві кольорові нестримні краплинки
І звабливо так манить, вперед, снігова кривизна
Нам до неї простелять дорогу прозорі сніжинки.
Ми порушили спокій - зірвали сріблясту вуаль
І розбурхали тишу зимову - навмисно, відверто!
Ми як діти дорослі, в усмішці розтане печаль
Метушиться зима і пручається сміху, уперто!
Той маленький грішок (неуміло) сховаємо в сніг
Хай в сніжинках потоне дитячо-зваблива вина
І відлунням у небі лунає бешкетний наш сміх!
Ми порушили спокій, а ти! Ти пробач нам Зима!
Навіть коли мовчу,всерівно памятаю.Ти що Наталю,тебе не можливо не памятати.Позитив ти мій хороший. Просто таке життя ,щоне завжди є можливість і настрій поговорити.Правду кажучи скучилась за тобою.За твоїми такими,як нівкого словами.Ти не ображайся,в мене трошки більше забот,це закономірно,бо ж у кожного своє життя. А твої шедевральні вірші я завжди читаю. - отакезні!!!!Я щиро радію за тебе правда-правда.(без образ - домовились)моя хороша бешкетниця
Процак Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ОЙ спасибі моя хороша!Добра тобі! Які там образи, я ж необразилась, навпаки я й сама часом гублюся у буденності, тому добре тебе розумію! Дякую за таку кількість теплих і душевних слів!Хай всі твої турботи-зникнуть!Спокою і затишку тобі
А мені щось підказує,що зима зовсім не образилась на вас,а навпаки...Ви не тільки розбурхали тишу зимову, молодці,ви розбурхали приємні спогади.Спасибі,Наталочко !!!Отримала велечезне задоволення після прочитання.Гарних тобі зимових днів і всього- всього!!!!!!!!
Процак Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі сонце!І тобі навзаєм- теплої усміхненої зими, добра, сонечка!Дякую, що памятаєш про мене.
Вітаю тебе сонечко! Класно підводку зробила. Пейзажі, природа і все таке. Точно точно. Навіщо синім в ополонці бовтатися. Можна поринути в сніг. Ще і вдвох. Голяка після лазні не пробував. В одязі теж прикольно. Якщо снігу багато і він падає зверху великими пластівцями. Таке відчуття, коли лежиш на спині, що летиш у космос крізь зірки. Ну, це коли "накувыркаешься" удвох. Треба ж і віддихатися.
Процак Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
О спасибі вам Друже за такий насичений комент!Рада Вам!Спасибі за тепло!
А за що їй нас пробачати? Нехай слухає, радіє, згадує свою молодість...
Більше того, вона має вибачитись за те, що в грудні не прийшла
А ти,як завжди, перевершила усі сподівання! Круто!
Процак Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
О дякую, друже!Понахвалював- спасибі Тобі!Та це я для вигляду( типу вихована !!!!)чемною хочу бути!Рада тобі!