Невже я схож на звіра?
Люба,скажи мені
Мене давно покинула вже віра
Сили забулись в чужині
Я бачу цих хлопців,
я чую гармати
Обливається сльозьми на небі рідна моя мати
І що чекає? Смерть? Неволя?
У полі далекім схилилась тополя...
Коханий, я чекаю на тебе,
яка зневіра?
Ти зовсім несхожий ,як на мене , на звіра
Я бачу, я чую, я вірю тобі
Мені погано від того, що ти в далечині
Але милий...
Лебідонько, чому лист обірвався?
Я ж тебе ніколи не цурався
Скажи ,ти знайшла іншого,
більш живого?
Відповідай, я звик до страшного...
Не кажи,не пиши мені такого
я кохаю тебе, свого рідного
Обіцяй мені одне -повернутись...
Зараз стріляють,нам не поворохнутись
Чи ти не захворіла?
Я не можу обіцяти,
Сьогодні вже зранку трьох вбили гармати...
Рідний,я все зрозуміла
Головне- щоб залишалася віра
Помолися за себе ,за мене
в нас буде дитина...
Як я хочу бути поруч,
кохати вуста твої,які немов
червона калина...
Вибач мені, ми втратили сина.
У дворі давно вже зів'яла горобина...
Невже я схож на звіра?...
Чому листи вже третій місяць не приходять?
Соколику мій, ти ще в цьому світі?
Згасаю без тебе кожної миті...
Я не знаю,як вам написати,
ваш парубок пішов до рідної мати...
