Куди спішиш ти в час нічний,
де падає погляд твоїх зірниць.
Де серце щебече від голосу твого
в обіймах палких холодного серця.
Ховаю я тайну у серці давно,
радію лиш щиро завжди в устах.
Я вірю словам цим правдивим,
що завжди дарують цей спокій.
Ти в серці запалив
вогонь цей безсмертний.
Зародив цю надію,
що впустила любов.
Так знай ти нарешті
цю загадку сердешну.
Що ховає собою
цей кам'яний виступ.
Зросла і змужніла
любов твоя щира.
І вірність в очах
лиш завжди сяє.
Ти серце моє,
ти тайна життя.
Трофеєм моїм
ти став за буття!
