Не спи , ніжна квітко, в обіймах весни
В мереживі цвіту ясного.
Хай вдягнуться знову твої пелюстки
Не спи, ніжна квітко, в обіймах весни.
Дивись, молоді вже розквітли сади
У величі світу земного
Не спи , ніжна квітко, в обіймах весни
В мереживі цвіту ясного.
Столітні роки вже зазнали краси
У зорях тих, неба нічного.
Звучать в них далеко німі голоси
Столітні роки вже зазнали краси.
Куди ж розлетілись твої пелюстки
У пошуках шляху одного.
Столітні роки вже зазнали краси
У зорях тих, неба нічного.
Вічності подих збере дивні сни
Цвіту ще й досі рясного.
Духмяно гойдають їх краплі роси
Вічності подих збере дивні сни
Десь, вже чекатимуть світла вони
Голосу сонця, гучного.
Солодко спи у обіймах весни
В мереживі цвіту ясного.
