Голоси Нібелунгів кликали:
- Хочеш побачити розплату,
справжню, щиру?
Де люди - як звірі з іклами,
Вгризаються в шию брату,
в ім'я любові і миру?
Все, що ти відчуваєш - дрібниці.
Ходімо! Ходімо, хутчіш!
На нас чекають смерті блудниці.
Коханки,
точніш.
Брунгільда й Кримгільда,
Хіба ж це не диво?
Прекрасніші зі створінь.
Одна вбивала гучно - як злива,
інша тихо - як тінь.
Хей, чом не дивишся ти!?
Дивися, смакуй... дитя!
Єдина причина їх помсти -
чиясь жага до життя.
