Я стукаю до вас в сердечні двері,
Пустіть до себе, я без вас замерзла,
Хоч ніби-то жива я і воскресла,
В тумані розчинилися химери.
А я таки без вас якась ... ніхто,
Самотній мій вогонь не має сили,
Прошу вас так, як ви усіх просили:
Давайте ми разом ще так літ сто.
Давайте не втрачати більш людей,
Щоб потім не збирати їх, мов зорі
І не блукати в темнім коридорі,
Шукати десь прихильності дверей.
Давайте всіх любити так, як є,
Не міряти усіх одним лекалом,
Зустріньмо друзів щирості бокалом,
Нехай удосталь щастя кожен п’є.
Людмилочко!!! Сонечко! Браво! Давайте!!!Разом кожен ранок зустрічайте!!!Хай сонце світить,радість нам принесе І кожен з нас краплину щастя тут знайде.Будьмо разом! Разом сила! Україна буде сильна!А тепер по кофійку За нашу удачу!!!
Пані Ніно,як Ви мене порадували. Ви набагато більше побачили у вірші,ніж я могла сказати. Я Вам дуже вдячна. Дякую за щирість Вашої світлої душі. Давайте єднатися для спільного щастя!За Україну!