паперовими думаю мріями,
розмальовую власні шляхи
з гобеленами, стислими стінами
не протягуючи руки.
я влаштовую цілі і здійснюю,
не ховаю вже своїх думок.
вже міцною я стала і сильною,
не боюся своїх помилок.
вже я скинула камінь з образами,
відпустила болючих химер...
не погоджуюся з наказами!
режисер я для себе тепер.
