Такої зими не було цілу зиму...
Пухнастий, легкий, наче пір'ячко, сніг,
Готує під яру, вкриває озиму,
Немов килимком на поля густо ліг.
Сьогодні вже березень, що ж ти лютуєш,
Цвітеш, мов калина, буйно весною.
Тобі лиш одній біла сукня пасує,
Ніхто не зрівняється в цім з тобою.
Та ти запізнилась, пора уже іншій,
Поділ розстелити на поле й луки.
Про неї вже в серці складаються вірші,
Вона нині березню впала в око.
Тож сивих коней запрягай у гринджоли,
В напрямку півночі, хочеш - не хочеш.
Збирай хутко в вулик свої білі бджоли.
У грудні вертайся, стрінем охоче.
Такої зими не було навіть взимку...
Замилувалась, як ти чемно переконуєш зиму збирати свої манатки і човгати на північ Я також цілий день споглядаю цю снігову круговерть. Краса, коли дивишся з теплої квартири. Надіюсь, ти вже одужала.
Я теж вчора ту красу видивлялась,пару разів собаку вигулювала, а вона ну ніяк в кучугури не хоче(лапки коротенькі, животик товстенький, забереться в сніг і пробуксовує, викопуй її звідти) то зрозуміла - пора Зимонці звалювати, а не завалювати
Вже краще почуваюсь, але якщо знову тиждень при 9-12 тепла, то довго не протягну, холоднувато, навіть чай з імбирем не допомогає
Виглядала такий вірш Дякую! Який же він хороший! Майстерно виганяєте зиму, по-доброму
@NN@ відповів на коментар Яна Бім, 01.03.2018 - 21:27
Янусю, вірно відчула, що проганяю зиму та вона іще та Пані, може хурделити до кінця березня. Чотири роки тому на Сорок Святих така заметіль була.
Дякую, Сонечко, що заходиш.