Такої зими не було цілу зиму...
Пухнастий, легкий, наче пір'ячко, сніг,
Готує під яру, вкриває озиму,
Немов килимком на поля густо ліг.
Сьогодні вже березень, що ж ти лютуєш,
Цвітеш, мов калина, буйно весною.
Тобі лиш одній біла сукня пасує,
Ніхто не зрівняється в цім з тобою.
Та ти запізнилась, пора уже іншій,
Поділ розстелити на поле й луки.
Про неї вже в серці складаються вірші,
Вона нині березню впала в око.
Тож сивих коней запрягай у гринджоли,
В напрямку півночі, хочеш - не хочеш.
Збирай хутко в вулик свої білі бджоли.
У грудні вертайся, стрінем охоче.
Такої зими не було навіть взимку...
А и хорошо! Должна ж Барыня-Зима иногда о себе напоминать. Ну чуток перепутала по времени, с кем не бывает, мы ей это простим!
@NN@ відповів на коментар Амелин, 02.03.2018 - 19:06
Мы с моей таксой, как два корабля бороздим просторы и нам нравится, такая красотень кругом.
Года четыре назад уже было такое - пережыли и простили, нам ли привыкать.
Спасибо Сергей