Ранок поля покрасив в кольори,
Червоне сяйво кинулось по полю.
Тіні пускали в сніг очерети,
Лише яри вдягнули білу льолю.
Легкий рум’янець висів над ставком,
У батогах густі сміялись верби.
Котилось Сонце в небі колобком,
Герб золотів, бо не вдавалось стерти.
Вовки сіріли в підліску кущів,
Зайці у полі пшениці косили.
Ішли сніги і не було дощів,
Морози між собою говорили.