Намагаюсь видати бодай одну іскру-крихітку,
Спалах мікросекундний, у просторі поруч себе.
Поставити конкретний-жирний символ відліку,
Треба?! ...чи все ж таки краще - не треба?!
Ох, ці теплі потоки повітря, та холодні плями тіней,
Вібрую постійно, наче телефон трудоголіка-брокера.
В мене жодних планів, та безліч абстрактних ідей,
Паломництво — вчення, і вчення це персонально-рокове.
Пішли прогуляємось, моя химерна свідомосте!
Глянемо, що нового навколо стабільного Я...
Йому ж ще далеко до очікуваної невагомості,
А навколо - все та ж лицемірна та низька дурня.
Ну що, камінь душі?! Зацінив скільки вогнетривкого?!.
...скільки тих матеріалів, що не обіймуться полум'ям?
Чом так гучно мовчиш?! Чи вже й сам палати готовий?..
Удар каменя в камінь. Іскра. Вогник. Повторення.
