Привіт, мій Друг. Яка приємна зустріч...
То скільки ми не бачились? Роки...
Всі спогади за мить розбіглись врозтіч,
А серед них заплуталась думки...
В моїх очах піввіку промайнуло:
Ось ми в піску, за партою, в кіно...
Не спогад це! Це юності притулок,
Хоч це й було не знати, як давно.
Мій милий друг! Ти знаєш так багато -
Всі таємниці юної душі,
Ціну поразок, перемог і втрати,
Які нам Час так щедро залишив.
Змінилось щось? Я —кардинально інша.
Магнітна буря? Нерви на межі?
Слова розтанули в зніяковілій тиші -
Це ти, мій Друг? Чи ми тепер чужі?..