Тисячі років, зелені ганки -
Сонце ще сяє, яскраві ранки
Ти зустрічаєш удома чи на горі,
Ще не прийдеться там плакатись в горі -
Бо місто живе - житимеш ти,
Стежинкой бетонною крокуватимеш - ви
Ті нещастя забудете, ніколи буде,
Згадувать уві сні, як той ще прибуде
Автомобіль... чи той катер?
Прийдеш ти на ньому у кратер
Старинки міської, що був ще мільони років -
Та не стільки ж кроків,
Скільки ти проживеш секунд!
А місто - не вмре, секундант
Не прийде, бо війна не дійде -
І в історію увійде
Як недоторкане... Нічим,
Та не захоплене ніколи ніким
Місто... Під наглядом Бога,
Вищих сил... Поставиться кома.
