Малює зранку донька —
Арку́шик шурхотить,
З під пальчиків маленьких
Стежина в ліс біжить…
З дитиною сидіти
Робота не дає,
Хай крихітка малює,
Якщо натхнення є.
Година промайнула,
І я в обідній час
Софійку до їдальні
Запрошую якраз.
— А що намалювала,
Художниця моя?
— Хатинку в лісі темнім.
В ній затишно щодня.
У хатці тій бабуся
Живе із давніх пір.
Завжди радіє гостям,
Котрі зайшли у двір.
Розкаже, де гриби є
І ягоди, усім.
Для дружньої розмови
Запрошує у дім.
Гостинно стіл накриє,
Духмяний чай наллє,
Подасть і мед, варення —
Все, що в хатинці є.
Ще пиріжки бабуся
Готує чарівні:
Їсть кожний подорожній —
Голодний він чи ні.
— А в чому їхні чари?
— Коли куштуєш ти,
Ніколи не забудеш
Такої смакоти.
А ще вона лікує
Звіряток в лісі тім,
Вони без страху зовсім
До неї йдуть у дім.
— Софійко, доню мила,
Малюнок покажи,
Я бачити це хочу,
По нього побіжи.
Дивлюся на малюнок,
Що донька подала:
Стежина йде до лісу…
Все, з чого почала.
— А хатка де? Бабуся?
І вся ця дивина?
— А де ж іще? У лісі
Захована вона!
Справжнє диво Ваша поезія! Дозвольте за асоціацією пригадати твір Антуана Сент-Екзюпері.
Маленький принц попросив героя намалювати йому баранця. Після декількох невдалих спроб, герой зобразив коробку з круглими отворами:
«- Ось тобі ящик. А в ньому баранець, який тобі до вподоби».
Маленький принц заяснів від радості:
«- Саме такого я й хотів! … Не такий він і маленький! Глянь-но, він заснув…»
Гарного Вам настрою та успіхів у всіх справах!
Щиро дякую за такі приємні коментарі.
Герой "маленького принца" не мав часу розібратися, який баранець йому потрібен, бо ремонтував літак, а тому так вдало викрутився від уваги дитини
Дитячий світ, багатий на фантазію і робота батьків знайти час на спілкування з дитиною, бо час летить і його назад не повернути.
Гарненько! 
Хай здорова і щаслива підростає доня, на рвдість всій родині! 
