чорне, червоне, ще чорне... і знов кармін
серце ж шукає спрагло аквамарину
з відчаєм б‘ється і хоче барвистих змін -
неба і моря, інше - уже вторинне
сонце і воля, перегуки райських птиць
шорстко-солоний шепіт порожніх мушель
щоб розчинитись, розтанути, вознестись
і накупати в щасті буремну душу
чорне, червоне... пекучий контрастний душ
та не змиває срібна вода мурашок
в злив - тільки час під краплистий врочистий туш
знову червоно-чорне на смугу старше
Перечитую двічі, тричі... і так хочеться написати не банальний відгук... а слів нема...
(в мене проблема з потрібними словами, непотрібними он скільки)
В голові пісня про рушник. І ще я думаю, як же красиво і вишукано Ви пишете.
Щастя Вам, Ulcus!
Ulcus відповів на коментар Яна Бім, 28.02.2020 - 13:59
а в вас і не виходить банально, Яночко! навіть звичайне «гарно» з вашої подачі по-особливому щире. дякую!!! 💋
Останнє літнє тепло, шум моря, шепіт і сумна посмішка — ось перші асоціації, які приходять на розум, коли читаю ваші вірші)
Як завжди талановито, ніжно і трошки тужливо❤
Ulcus відповів на коментар _VISKAS_, 25.02.2020 - 09:56
мені подобається ваше сприйняття. дуже дякую, що читаєте серцем!
_VISKAS_ відповів на коментар Ulcus, 25.02.2020 - 10:01
ДЛЯ МЕНЕ ЧЕРВОНЕ ТО ЖИТТЯ ЧУДОВЕ,А ЧОРНЕ ТО ЖИТТЯ СУМНЕ І КОЖЕН ДЕНЬ В ЖИТТІ ЩОСЬ ПРИНОСИТЬ НОВЕ,
ТА ТЕ НОВЕ ЗОВСІМ НЕ ЗОЛОТЕ.А ТАК БАЖАЄТЬСЯ ХОЧА Б АКВАМАРИНУ.