Сьогодні вже не перший день
Країна у стрільбі,
А президент все розглядає бюлетень
Допомогти неможе він у боротьбі.
Та не тривожить його певно :
Ні смерть, ні людський біль,
Ні втрати сум чийсь кревно,
Він вміло душі омиває в сіль.
На сході гинуть хлопці,
Страждають матері,
Та всі вони країни охоронці
Поповнюють щоразу цвинтарі.
Нема кінця стражданням,
Набридла ця війна!
Та не цікавиться ніхто проханням,
Не відмиває свою душу від лайна.
Солдати мають сім'ї,
В них дочки та сини,
Молитви промовляють в надвечір' ї,
Та мріють про завершення війни!
