Як легко загубити те, що мав роки,
Як легко ми кидаємо слова,
Чи то на вітер? Чи це справжні ми,
Чи просто виходу то й іншого нема?
Живемо разом, а душа роздільно,
Говоримо слова з брехнею в тон.
Невже не легше почуватись вільно?
Коли говориш з серцем в унісон.
Довіра - штука кришталево чиста,
Аби її розбити - треба мить.
От щоб зібрати, збите ненавмисно,
Комусь потрібна хвилька, комусь рік.
Заплющені очі, береш стакан чаю,
Береш телефон, набираєш контакт.
Не бійся сказати лиш, що відчуваєш,
А ти відчуваєш... Такий простий факт...
