Як добре бути вдома, коли надворі дощ.
У думці - гарячий борщ.
Та струму в оселях немає-
Злий сусід з-за кордону його "відключає".
-Як би зробити чай?..
Від того, що вже не одиноким
Хижим птахом смерть кружляє,
А хвилями ударними із злоби накриває
Усе живе, чи є відчай?
Та ні, немає.
Серце знає солодкий смак і ритм Життя,
Ритм Творчості і ритм Любові,
Ціну Свободи і ціну розмові
За келихом вина, чи кави запашної.
...Як швидко все руйнується...
Але...Ту силу, що творити має,
Нічого не здолає.
Вона збере, складе, заклеїть, зшиє, пофарбує.
Вершиною всього: ще краще побудує, відновить
І закарбує в камені слова: "Свобода над усе!"
А рештки - на смітник знесе.
Жовто - блакитний стяг в повітрі затріпоче,
Символ незламності, символ єднання.
Скупа сльоза щокою залоскоче...
Наші цілі - відкриті.Україна - жива.
На холоднім граніті історії карбуються
Всіх ІМЕНА.
Дякую.Нашого Духу вистачить подолати це
Все буде Україна! 
