Скорбота -
як національна ідея,
як зрада вчорашнього оптимізму
Фото
вбитого Прометея
натякає,
що буде гірше.
Такі сльози -
комусь банальні чи смі́шні,
в якості протиотрути
Такі прогнози -
невтішні,
"декілька тижнів"
обернулись горою трупів.
Безкінечна втома,
висмоктала останнє світло,
і схиляє до холоднечі
Я у себе вдома
просто "немає се́чі" від порожнечі,
бо хтось не повернеться ніколи.
Навіть кволим...
хворим, безіменним чи іншим.
Так. Буде гірше!
І так. Це все недоречно.
Пробач.
Я сумую тепер безкінечно.
