Чорні провалля неосвітлених вікон…
Юродиві по теплостанціях гатили
Попри всіх міжнародних заборон
Людей війною і холодом морили.
Зірки на небі кутались в туман
А ми сиділи біля буржуйок у підвалах
Не дай нам Боже отаких зібрань
Отже і зараз вижити ми зможем.
А може це не дійсність… може сон?
Який із мороку прийшов та залишився
Ні! Це той гадючий легіон
Який раптово над нами поглумився.
Але все ж віримо у світле майбуття
Бо нас підтримує уся Планета
За мир! За справедливість! За життя!
З’явились як послання ці рядки поета.
24.11.2022
