Дев'ять років... Багато чи мало?
Це суттєвий відрізочок часу.
Вчора вперше ви в клас завітали,
а хтось більше не прийде до класу.
Ці дев'ять років, наче одна мить,
вони пройшли, пробігли, пролетіли...
У грудях серце птахом тріпотить
злетіти хоче, рветься що є сили.
Адже не страшно вже летіти вам,
ви знань набрались й мудрості чимало,
Пустились рук і вчителів і мам,
такі сміливі й самостійні стали.
А ви згадайте як не так давно
прийшли до класу ви такі маленькі...
Таким широким здалося вікно
й чомусь важкими рюкзаки новенькі.
Вам завеликими були парти,
й високо (надто вже) висіла дошка,
всі одинакові були букви
а ви - кумедні й несміливі трошки
Минали дні (вони так швидко йдуть).
Ви все росли, гарнішали, мужніли,
знання черпали, хвилювались чуть,
кохання перше тут також зустріли.
А поруч з вами, ніби оберіг
Марія Ярославівна, як мама,
все була поруч в сонце, дощ чи сніг,
вас ведучи до знань глибоких храму.
Секрети стали спільні - не свої,
а з ними легшали складні задачі
та й вчились запросто усі вірші
і переносились разом невдачі.
Одна ще мить… і всі дороги
Для вас відкриються в світи.
Хай оминають вас тривоги
І не пізнайте ви біди.
Хай із небес благословення
На ваші долі Бог пошле,
Здоров`я чистого й натхнення,
Нехай збувається усе
До чого прагнете душею.
Сягайте щастя апогею,
Пізнайте вічні почуття,
Цінуйте дане вам життя.
Я прошу вас не забувайте
Ні школи, ані вчителів.
Хоч іноді, та повертайте
Туди, де вам дзвінок дзвенів.
В щасливу путь летіть пташата,
Просторо змахуйте крильми,
Від бід завжди оберігати
Вас будуть наші молитви.
ID:
986084
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Присвячення
дата надходження: 14.06.2023 03:00:56
© дата внесення змiн: 14.06.2023 03:00:56
автор: Ксенія Фуштор
Вкажіть причину вашої скарги
|
