| Сторінки (20/1974): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Як я вже — березень!
Й наполягаю
на відлигах
а вічність
берег
мій
а, чоловіче, жінко, ви —
на
кригах??
як маєм вірити?
ви в богорівнім ділі
чи — в борінні?
любов — вам крилами змахне
все ж навіть кришиться!
любов же мабуть єдність, а не рівність
А я вже березень
ногами босими
по березі й відлигах!
а як би в серці моїм — вам — вогонь
не клигав
чи — поклигав??
Я б не співав
але співаю бо ж — відлига!..
а вам бджільник — теплість: або корівник!
до чого ця дійде не єдність але рівність!
я весь у символах
і я — весь символ?
а серце вам трумбоче все
— на мигах!!
Бог і весна
й гаряча вам єсть — мамалига
31.03.2025, день визволення м. Бучі
від катувальників;
Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036719
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2025
Слову-Богу
Ісусу Христу
в любові присвячується
Геній — даність, а не власність.
Благодаттю керувати неможливо!
Й дивом.
Й дивом.
Й дивом!
й радість!
бо як в Господі — правдиво:
й світло це веселе — й класне!
Бог спасає! — власне...
От «царкам» у серці —
вашім —
звір лиш клацне…
31.03.2025, Піст і березень…
Київ —
третій вибір вічно молодої
й непередбачуваної Богородиці-Натхненниці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036687
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2025
Духу Святому,
що нас особистостями творить,
в любові присвячується
В Церкві як інституції вже
зручно сплять…
ох адаманти! —
з Неба прилетять! —
бах! — оце геній
все простять
я адамант —
бах! —
адамантів захотять
О сльози мої —
прямо побіжать
до тих, що не закатані
чи недозакатані є під асфальт!
О солоспів —
і з серця теж солодкий альт —
Весна!!
і всі
в небо біжать!
лиш прийде світло —
і до Світла —
вже біжать!
30.03.2025, свято прп Іоана Ліствичника!
з причастям;
Київ —
третій вибір Богородиці,
другий Єрусалим
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036643
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2025
Господу Ісусу Христу
і Пренепорочній Діві-Матері
присвячується в любові
В любові були стиснені вони…
стелЮ алмазами дорогу
до луни!
Може луна — відбринькує алмази…
се край!
я — не колонійований ні разу!
й на них —
нема ціни…
вони в передні зуби цокотять
відкриті всіх роти — від а
до я
вільні вони
я вільний, без —
ціни
вільні — маленькії христи вони
30.03.2025, свято прп Іоана Ліствичника!
з причастям;
Київ —
третій вибір Богородиці,
другий Єрусалим
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036642
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2025
Святій Трійці
і Всеславній Пренепорочній Матері Божій
в любові присвячується
Чи будуть творчі?
Чи — впадуть творчі?
і чи забудуть ці слова —
Слово-ігорчі
спиляють і знесуть за горизонти
цю живородну
живобійність
з глибини
нехай простять ці їхні-не-свої
горизонтальні
ШІ-повороти
і ці слова
слова, що Божі —
без вини…
Які скопичились в Ісайї ордени?
що він пророк знали-і-
знали
гуляєш в Небі не від себе
а ми мов з себе підгуляли
(слова що Божі —
без вини?..)
взяли пилу із дерева — й перепиляли!
бо взяв — слово Христа:
бо Вічність —
й часи ніби стали
бо може нижче впали б
може і ми гуляли б
ми ніби стали
часи… шершні ШІ —
часи вже дерев’яні!
взяли пилу і дерев’яною перепиляли
і не скривилися вони
слова сплакнУли з таїни…
слова то Божі —
без вини…
29.03.2025,
Київ —
третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036559
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2025
Слову-Богу,
Спасителю Ісусу Христу,
і Богородиці Марії
присвячується в любові
Виправитись! — випрямитись
й прямувати —
не потрібно більш
нічого додавати
скривлене скакнЕ
на спину до прямого
й опаде
і антураж цей ненадовго
і ви бачите
на мні
це Небо Бога???
Небом прямий – як до Свого! До прямого…
Право – прямість,
до Бога Святого!!
Що додати?
й не додати тут нічого!
Все слава Богу!
09.03.2025, торжество Православ’я,
з причастям;
Київ —
третій вибір Богородиці,
другий Єрусалим
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036484
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2025
Богу Духу Святому
і Пресвятій Богородиці
присвячується в любові
за дрожжю примавери
насьогодні
що ми є створені природні
ми, крокуси і я, а всім —
привіт!
і покладаємо свій цвіт —
у світ
й ще тИцяємось в край небес —
холодних
й порозметали тюби барв —
безоднями
між нижчою — і ще
найвищою
з безодень
ой Бог-Маляр витискує і нас —
ув дух —
сьогодні ми музика
на нитях
від любові
14.03.2025,
Київ —
третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036477
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2025
...Виправить Його прямі постулати.
(Євген Пашковський)
І вічно буде:
той, хто залишив світ цін, духом він —
Всесвіт!..
Ті, хто вкрали цей світ, …
позрікалися віри?
Слово є перенесенням любові із серця —
на папір?
А що робить з Небом —
яке більше за зір??
Того настрою Неба,
яке відкриє Бог Вишній,
яка є художність?
Того настрою, який Вас любить
аж засвічує — аж понадзголовлює світлом
аж в серце!
і світ — переповнює!
і далі насправді — на що:
перенесення Повного???
коли в серці — й сувій, але Божий…
Коли й серцем не з мрій
й подих не мій…
не в цім… –
а в т і м — видно кожного
й кожен так повчиняв би
на моїм небеснім
і ще вниз вертикальнім
місці…
Чи ти скажеш уяву свою Сонцю …
коли Бог і гладитиме по голівці?
Як ти завтра скажеш –
цю вістину?? знову істинно в —
Істині!
09.03.2025,
Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036355
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2025
Діві-Матері Марії,
завжди Натхненниці,
присвячується в любові
Чом коси так ворушаться? —
як від Богоприйняття
нас — із одомленням
це самоусвідомлення —
й святе одомлення
це є духу святе обновлення
аж дім проріс у безкінечність «на краях»…
ось твоє нове «я»,
весь світ цей і — твоя нова сім’я…
весь світ прийме…
в поетові прийде — всіх забере!
(бо десь прогін, хтось є в дорозі)
може десь зранку на підлозі
здіймає аж туди — де він…
від Бога це —
то твоє нове «я»!..
й з усіх — спадають їх принади…
це все про тебе
ти думав, чоловіче, не про тебе??
На кожній сходинці
на торжествах
є в Небі…
це самоусвідомлення —
і друзів і всіх нас — з одомленням!!
23.03.2025,
неділя Хрестопоклонна!
м. Київ —
третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036343
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2025
Він веде
Він веде аж до такого життя, що стаєш бачити.
Це – до якого життя веде там і тут –
Він знає. Кожного своїм…
Будьте поетами – поети бачать у плані поезії,
в промені світла поезії:
в щонайвищій дії-події (зустрічі з Ним).
Поетами – народжуються. Вкладено, Божими.
Вона, Мати Сина Божого, –
найперший поет: скільки Вона вистраждала!!
Скільки Її люблять серцями, тому!!
Колись то і я вважав Її просто жінкою,
святою, але – думав так – що з жінки взяти…
Бачите ви моє, тоді, падіння??
Оживіть і закричіть! Вона ж любить
закінченого,
можна так мовить, грубіяна і зазнайку,–
милуючи неприкаяного з пір деяких.
І до речі, Христос двічі мені натякав,
що «перець» мій – як би професійна
недуга…
на кшталт солікозу в шахтарів…
Вона ж – весь час усміхалась, не вважала
за необхідне в чомусь спішити.
Святий незрівнянний весна-аристократ
Пантелеймон! Він пороблення мені
на хворобу і смерть (останнє) познімав не зразу,
лише – коли я вже вираховував «в Бога це я перець
ого який значний в …гармонійності»…
Ясно з цього: шлях далекий намітився…
Потрібно завести аналізи на вміст поезії:
відсоток поезії в усякій життєтворчості!
Народ любить витривалих, і тривало-щасливих –
хто страждатиме за Христа і,
значить, за народ,
а що ж; інакше – гурток міщан.
Хіба вам легше стане, коли хто пояснить: розум людський – печаль збільшує, нудьгу-безвихідь?
Піст Богородиці – в безсмертя початок й хід;
не лишати душевно-поранених!
І – крапка.
14.08.2010, початок Успінського посту.
( копія з сайту мого;
заблокували три моїх сайти...)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036294
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2025
Пресвятій Богородиці
присвячується в любові
Ці техно-ілігарховичі —
геж «технофашисти» —
пошвидше б
увесь світ цей з’їсти:
сліпці! — що Бог сидить у Світі золотому,
а вони лиш — по світі нижчому отому
в утомлення висмикують
подихуючих із екранів в непритомність
всіх індивідів…
нащо — я в кайросі (?)
я не чуваюсь на годинах:
я є — людина,
от світ їх й знеособлює,
Бог — "теплохладних — ізблює"?
поза цим світом — є людина!..
світ — м'ясо без душі —
світ знеособлює…
а я в Христі
ув ЗОЛОТІЙ ЙОГО ЛЮБОВІ!!!
куди ти в світ все ж, духом дрібний, —
ти уявляєш?
ти схоже безподібний!
А я людина!
А дай людині брата!
Стали писать «духу мембранами ввібрати
невидимі, то ж позатекстові флюїди!»
Здогадки є в поетів еллінських:
«…Тому ніщо хвилин його життя
Не потурбує вже: любові повінь
Його підніме над усі страхи,
Просвітлений, він буде понад ними,
Усе – святковим стане навкруги,
Не нудитиме буднями…»*
А ви дивітесь Богу в Вічі:
На ділі — вже Любов Христа!
і забирає в свій полон.
І небеса тримали свічі
Бо я гримів, з світом боровcь,
Та і н-ні в що не влазив,
І в ніщо не вбазивсь
А як крокну з Любові Христа зразу ж? —
До кого?
І щоб ошпарені
кричали всі одразу
що як це страшно:
на холодну —
ще гарячу плазму…
І по мені видно —
Хоч трохи, і свічусь.
А інший випав би до зір
Й стояли б в водах свічі
І бігли б в водах
свічі.
А Матір Божа
Не вміщається в канон — ну жоден!
Зате мене підтримує і каже — свідчи.
---
Цитати з К’єркегора:
«…парадоксом, який повертає Авраамові Ісаака, і який не піддається ніяким міркуванням, оскільки віра починається саме там, де закінчується мислення».
(тобто земне, бо вище нього, — вище мислеформ, —
Світло Боже, цільний світ Духу.- І.Ш.)
«Кожен став великим в міру свого очікування. Один став великим очікуючи можливого, інший — вічного; але той, хто очікував неможливого, став більшим за всіх».
«Кожен був великим в міру величини того, з чим він боровся. Бо хто боровся зі світлом, (тут мислительний спад вниз, в К. ототожнюється — світло зі світом, зараз цього безліч…) той став великим, перемігши світ, і хто боровся із собою, той став великим, перемігши себе; а хто боровся з Богом, той став більшим за всіх».
«Був той, хто покладався на себе і здобув все, і був той, хто, бувши впевненим у власних силах, жертвував усім; але той, хто вірив у Бога, був більшим за всіх».
---
25.03.2025, свято Благовіщення,
з причастям;
Київ —
третій вибір Богородиці,
другий Єрусалим
* - імпровізація Андрія Содомори.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036286
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2025
Богу Духу Святому
і Всесвятій Богородиці
присвячуєтся вдячно в любові
Любляча правда — істинна
як випрямлена
в Слово в Небесах!
І відгорнути 10 книг назад —
війна,
її фасад
але ж — в мені і Діва-Мати, — і Сила,
і Краса!
й сіяв із Неї — Дух! Любов
й Краса!
І серцем —
м’яко ніжно й любляче
родив-писав…
й війна —
вибитість дна
і кривотолки
й кривотоки
і я ж Тебе
так сильно славлю! —
Боже! Тебе так сильно славлю!
і не до мірянь! —
ілюзії всіх обезглавлюю
безодні обезглавлюю
бо як же будуть кривотолки
в Твоїй Славі
заглавній!!
Слава Красі Твоїй
у Славі!!
…Правда в любові — істинна
як словом випростана
в Небеса…
24.03.2025,
Київ —
третій вибір Богородиці,
другий Єрусалим
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036186
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2025
Зціленого Христового поета –
посланіє
І там Америка-подруга;
Америка (тупа!!..), яка себе –
зовсім не знає...
Як не вхопись, пророк сказав,
нічого вже немає;
«Нема ні пекла , ані раю,
Лиш я і німець», науковий –
кругом хати... поля забрати –
а за цим й жидів убрати...
убрати , і не думаєте,
в назвичені – пурпурні шати!..
Возопієм, о лютеранки з лютеране;
Забули –
то й почнемо старі,
то ж старо-вічно-нові рани!..
Нічого ви не знаєте; бо лиш –
У праведного;
вуста мудрість істочають ...
О лютих – науковці; звірі ... німці;
Раз німці – хто вони – не знають.
Бо німці й нині! –
хто – самі не знають...
І не повідають.
Боже,
мій Боже! лиш –
з праведника – з кров'ю істочають...
Глухні. І глухо!
на це йти, мямлі, не бажають...
Про це – Росія, хто вона, – не знає...
Орають рускі, хрест в руці, з рукою –
на чепізі – й оглядаються...
Гіркі всі! Редьки, Північ;
Анти-Лорки! ахвицери з матюканням...
Я південь! Дівин – тенор, о старання!
Це я!
в глибокім преглибокім апельсині...
З сочком солодким – в Слові й Сині!
О міднолобії! Анти-Павли за суттю!!
В устах у праведного солод не зминає...
Темні як ніч,
що в п'яні, й навіть сутінь –
не знають – кидають це –
на Чию Присутність?
Машина дивиться, мащина
наповзає –
так темна слинонька
чорних полковничків ковтає...
Повзли! інші ...повзуть –
На Лорку й мене, й на
Павла -Розум-Могуть! –
породжують смішний,
той світові маловідомий «зуд»...
Щелепи ходять – тінь кидають...
Світопотвора слиноньку ковтає!
І то! не по загарбаних повзуть –
По апельсині;
поверхово огинають...
то ж хтиві думки з земности;
спішать схопить –
щось спрощують,
й більш щось стинають...
от-от спіймаєм
сік, суть от позамикаєм –
в очко! раз! і – нюх-нюх, ого –
сочку й немає...
І так на берег Вічности б! – не вистарчає
свіжоідей із Сина!
А поет з глибин махає,
в привітности правицею махає, -
а от не висадились...
п'янь нації в болото темені вертає!
І там Америка-подруга;
Америка (тупа!!..), яка себе –
зовсім не знає...
« Ми зачекаємо того , богом він будь,
Ачи Богонатхненная людина,
Котрий навчить вищим обов'язкам,
Зніме морок з очей».
Не мовлено
ще про драговиння;
Платон –
не знав Христа, лиш ясно вніс –
як Бога люблять, прагнучи –
Чесно Його передрікають...
Всі мовлять у машині , що Христа
І Церковнії обов'язки всі знають...
Сліпці. А що сліпі – й не допускають...
Знали б Бог-Слово,
були б Платонами у Нім,
Торкала б світлом Діва –
з Світла-Раю...
І більш світлішого, аніж Вона,
немає... І Вічність – вічносердого
переважає
та богомудро – доторкає...
Церковні все – аби Церкву спасти!
І я зітхаю; вже цим всі Сатані ми догоджаєм...
І що, не видко в мені? – з Христа травень!
І не лукавмо більш, кажу, більш –
не лукавмо;
Церква –
альфа й омега, це Бог-Син для все і всіх,
Всі три Руси – для Церкви, і –
все й всі ,що на Русі!
І бджоли, і люцерна, всі корови у люцерні –
і все – і світ весь – весь –
для Церкви:
в Царство Небесне має всіх спасти...
Всіх маючи спасти – лиш заважаєте,
не змінюючись
у незнане, всеновотворче у Христі;
І як , не застосувавши Христа мудрості,
і світло нести , і спасти?
Людино,
з хреста дух , що лиш живить,
і – богословіє;
Друже,що то говориш ти?
7.2.2008, ранок,
Київ
(З трилогії "Руки Теурга")
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036118
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2025
На сторінку «ЛГ вільних», 04.09.2010: (копія з сайту мого)
Бог краще підготовить.
Що я бачу?
Почерк Божої Матері: одним пострілом накрито вісім зайців: багато позитивів і виявлено кілька недоліків.
Як геніально сказала першу проповідь мала доня священника:
«Брати і сестри, давайте слухати будем маму, любити всіх, навіть священника,
і – не щіпатись…»
А який дотепний Бог! Звідси ясно – звідки взявсь святий Миколай…
Недоліки, як те виявилось, мої: неуважність до якості пожертв на друкування, не безпристрасність щодо друкувань моїх книг, надмір в усьому старань – що й заважає… і т. п.
Бог попустив виявитись цьому, аби я не привласнив наступні самоусвідомлення, плоди і дари – ніби то мої, а не дані Богом… Буває – перед підйомом.
Я вибачаюсь перед автором Романом Білем (я друкував його - І.Ш.) був я лівими обведений, а насправді підуть позитиви і підготовлені Богом автори на сторінку «ЛГ вільних»:
– свобода повноцінної поезії, а не заборона ( а з авторами як людьми працюватиме Бог… недоліки знайдуться, не слід переживати);
– підйом духу від сили правди;
– воля, самоусвідомлюючи себе, знаходячись в Богові –
знаходить свободу духом в Богові;
– життя перетворюється в творчість як молитву; і т.д.
Залишивши все і всіх з позитивами,- аби не залежати ні від чого і ні від кого,- я поїду і політаю
( цілком в дусі проповіді доні священника… якою б вона не росла далі…).
«Я лягаю й встаю, бо Бог зі мною…». Все. Давид.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036111
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2025
Духу Святому
і Приснодіві Марії, Богородиці,
присвячується в любові
Закидаю провалля
між душевними і духовними
і кажу лиш це — геніально…
де б — в духоведенні хотів я стати?
Але як віє вічність!..
ніяковіє старість
епохи в’януть і прив’ядають…
пропадають дати…
але Дух — мир вам дати
Святий Дух — веселий!
хто самоподолається —
щоб мати радість
але тільки що буде — любов
але тільки — що можуть молоді й зелені
шум зелений хай в мене
але тільки любов хіба в мене?
й що може Бог придати?
може дати години
мога… Вічність
хочуть з годинами утікати
але тільки годин тих не спостерігати…
що їм Бог поможе лизати?
Бо як вглибитись в серце —
перед Богом розтанути
нема й старості
лиш в солоді — щастя пухнастик —
настане
а епохи забудуться — вже
ідуть прив’ядати
пропадають —
дати…
а пропадуть і нації
я закидав провалля:
знає Бог закидати
а не з Богом — провально!..
й хто схоче тут подолатись
щоб мати радість??
поверхневую тріскучу — рацію?
Що ж! і далі се трачу барви!!
На палітрах Сонця — у радості!!
Бог не знищує
Але лиш
в глибині серця
є!..
22.03.2025,
Київ —
третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036026
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2025
Любов до всіх — не психологічне почуття,
а якісний підйом:
почуття Божественне,
джерело Життя!
Добре ж та нивонька знає
Хто на ню дощ —
проливає
серце живе
в росах сил засіяє
спільну потугу закликне —
над краєм!
серцем — плиту
світу плиту з людей підіймаєш…
Добре нам в небо, дорого,
стелися…
добре ми церквою й ходом —
Хрестом і велися…
Небо йшло з нами
серце в дитини — зрушить і камінь…
рушили камінь джерельний в криниці!
треба дощу тоді
стайним пуститься
найтяжчий на серці
в людини є камінь:
зриш Ти — ще й бачиш:
по-різному радісні
лиця і
лиця
і лиця!
21.03.2025, Постова п’ятниця
і Всесвітній день поезії;
Київ —
третій вибір Богородиці,
другий Єрусалим
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035953
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2025
Богу Духу Святому
і Діві-Матері
присвячується в любові!
Я вам скину радість
а ви дзенькніть
на тарілку місяцю
убоженькому
що під Сонцем
всенькі…
всі під доказами
й показами
в тьмі слизькаєтесь
що вологі мрії
у зірок
під віями
а в тьмі вологій
й позлипаєтесь
Й від Вогню
що йде крізь мене! —
загоряєтесь всі?
Чи не загоряєтесь!
А чи серцем —
спахлим і вглядаєтесь
вперше бачите
фактуру
всіх
світильників —
мов каєтесь…
20.03.2025,
м. Київ —
третій вибір Богородиці,
другий Єрусалим
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035842
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2025
Тройці Єдиносущній і Нероздільній,
і Пресвятій Діві-Матері Марії
присвячується в любові
Піст — вирішальність!
Що правильне, що неправильне.
Вчора правильне —
не розміркуєш — будеш покручем
і подалі:
іншим Піст відкривається!! —
й це вирішальне!..
А буде на тобі сталість? —
Яка сталість — як т е вирушальне
й буде в тебе розум на шиї?
зійде —
буде в серці!
на, з всього Неба коралі
на тобі і вирішуй — і будеш
надалі:
і тобі відкривається! —
краще б не знав
брехень про Піст
що покладешся — у післязавтра —
в авральність!
І будеш до церкви ходити
канали рити
і рити
канали
рити і рити
канали —
рити
і рити —
може у духові
є — вже, пробилась хода?
та й потече вже від Бога вода!
Це віковічна вода!! —
Й все що ти … белиберда
Бо все протилежне — у чому до цих пір ходак!!
Що правильне і що неправильне…
по шлюзах — ходите
й дух вирішальний
о! — вирушальне!..
19.03.2025,
Київ —
третій вибір Богородиці,
другий Єрусалим
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035784
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2025
Святій Трійці
із Святою Богородицею
присвячується з любов’ю
Всі виховані на ЗМІ —
на контенті —
некомпетентні
ті що займаються душею —
сплять
а поверху гримлять
дух у Духові
і таких як Твоїх континенти!
Ті клянуть свої кафедри
ще й професорство
їх передостання чесність
— возрити на Бога
і ректи: вони —
некомпетентні…
і як Ти, Боже! не бахнеш
художньою печаткою!
чи стримаєш руку, бо я
печатаю —
їх останню цю чесність —
почати усе
спочатку!!
Тільки стражданнями
вирозуміла людина! –
поміж безоднями снів —
накрапувана
духу мого і Твого
годинами! —
Боже, молюся Тобі за цю
людину Єдину —
може рушити
в дух!
Боже! молюся Тобі за всю
людину
вона вже пішла по гранулах
і вся бреде п’яна
в осколках в їх співударяннях
з наклейками «вседозволення індивідуальним»
й біда іде всезагальна
диявол глибоко в норі
по світу всадить би
себто пів світу іще б
посадити
в монастирі!
Розсудливість і самостриманість!
Ти б держав мене
а геніїв за струни держали б
і без вибуху тут порозкидало дуже —
держави
Боже! це я молюся Тобі,
підняв в Око Твоє! і в небес — голубі
Боже! це я молюся Тобі,
вже нема і держав
нема із обманених розумом —
цих розведених макулатур!
Дна пробиті — з них
і зрять ці раби із купюр!
Сказать правду то є в моїм серці
я молюся Тобі
Ти на Небі
поверхні сказати — це сказать
що Ти дуже вгорі
і сміються із мене всі нетопирі
їх диявол то все навпаки —
то аж дуже глибоко в норі
це все — дуже вже, дуже…
я молюся Тобі усе дужче!!
Бо Ти Бог мій!
слово дай — благовіствуючому з силою
многою!
бо я Твій і Ти — Бог мій!!
і іду в бій!
і прийду з перемогою
бо Ти — світ переміг
і знову прийдеш! —
й переможеш!
Й світ з Тобою навік, я молюсь
Тобі, Боже!!
17.03.2025,
Київ —
третій вибір Богородиці,
другий Єрусалим
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035657
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2025
Пресвятій Богородиці
і Її співцеві-
богослову Григорію Паламі
присвячується в любові
Як смерть прийде взимку —
в вас буде літо
Христос сказав вглиб… —
ви моліться
то підскок на затримку — де
дух за дверима — то в Христі
вгорі
підтримка
утримка — мов зрима
і молітеся
й моліться
і молітесь
як смерть прийде взимку —
в вас буде літо
ви Христа ще не знаєте
і не розумієте
як що в вас мерзле
та з вас
не проллялось
ви в тілі поезій охляли
на вимови камінь — грудьми
враз пристали
й не розігріва
а є мерзле — є мертве
і стоїть вже весна
і не ллється в вас літо
а вибухніть! —
так як до Бога моліться!!!
бо Христос — мов навзаєм
бо лиш Слово — вас знає!
ви слизькаєтесь
не до змін Христа знаєте!
ще не булькає літо!
Мені добре але з богословами
але гаряче! — Христом ділиться!! І що пітніти…
але ввись — і я
буду стриміти
пригорніться
бо зима прийде взимку
а з вас
стримить — літо!..
16.03.2025, свято прп Григорія Палами,
з причастям;
м. Київ —
третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035607
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2025
Духу Святому
із Пречистою і Пренепорочною
Дівою Марією, Богородицею,
привячується в любові
«Неділя прощена» стала поезією
коли не знаєш що
це
і що
це значить
коли пишеш і плачеш
пишеш і плачеш
коли це не переконання
це ж ти ще не знаєш…
це ж ти і багато не значиш
коли ж це ще почнеться війна
сьогодні я не плачу:
Бог із Богородицею в мені не плачуть
Бог із Богородицею — вони ліпше бачать, —
слід несподівано інакше?
Любов ваша, Боже і Богородице, —
знов мені на серце дивиться
і з натхнення — на серці поезія!
і на білих листках поезія!
й зовсім на білих
як прийде поезія —
прИйметься!
Дивляться на сонце листки зелені
зелені дивляться на Сонце
й на мене і
хто це заборонить листю зеленому?
Співи мирні!
і співи натхненні
бо це Бог із Богородицею
і це — не від мене!!
02.03.2025, Прощена неділя перед Постом,
з причастям; прошу
прощення у всього…
Київ —
третій вибір Богородиці
і другий Єрусалим
Ось ця поезія з 2012 року,
вона надрукована в книзі «П’ятки любові над Страшним судом», 2012:
Неділя прощена
Хто є ти?
де ти
ходиш по світу?
я не трава
не листя
не дрова
я сльоза
це не дійна корова
я для тебе
можу буть світлом
Не трава
не земля
не рекрути
я тобі
не можу вже бути
візьми мене світлом
Хто ти є?
по тобі є просвіти?
Де ти є?
у тобі теж гряда є?
і в тобі
цей дощ опадає
сонце спечне —
й тебе більш здіймає
я сльоза
я любов
й вже немає
гіацинта для світу:
не трава
не земля
і не скрута
я для тебе
не міг би цим — бути
прошу тебе
світлом...
26.2.2012, з причастям
Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034534
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2025
якби любов «шукала тільки свого», —
себе обмежила б...
а де ж Свобода?
аж Бог-Любов — безмежність...
тож постраждає Божа протилежність?..
01.03.2025,
Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034434
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2025
* * *
Премудрості Ісусу Христу, Богу-Слову,
і Діві-Матері Марії
присвячується в любові
і пішли мої думи
як народи гОристі
і як дихання гористі
їх горби — над нагір’ями гористими
в них все більше любові —
й все менше користі
й в щастя більше любові
і в любові — більш щастя, а —
все менше користі
гори в тиші всі сильні — гори
тихо вражаються
всі любов мою б’ють — вона не ображається…
чи любов роздягнулась?
чи ще — преображається?
Може й Бог випробовує —
але вона
не ображається…
і хай б’ють —
вона ж вже не ображається!
В любові більш (— все) щастя —
все менше користі
що ж! пішли мої думи
невидимі
пішли думи і дихання — гористі
Боже! добре що Ти і не в гордості
і не в горесті
щастя любить Твоє — квіти творчості
щастя Чуєш — отже, в творчості пористий…
аромати занюхуєш — й щастя лад перебористий
і я думаю так
без всякої користі
щастям як повний — всі
слова нетутешні, безумовні
і люблячі — й незастосовні…
от! такий як чан з щастям!
01.03.2025,
Київ —
третій вибір Богородиці,
другий Єрусалим
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034416
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2025
* * *
прийдем до чистоти погляду —
й підем вслід любові мисленням —
освячувані мистецтвом
Слухай мене вільхо
висвітлись мені вільшине
про більше —
бачення серцем
проясненим думанням — в серці! —
це і є так, поезія —
серцевина мистецтва …
В лютім доми підтримаються —
в лютім — то ж теж підтримаємся
підтримка — таїна мистецтва
Бог є таїна
людина й людина — таїна
в дружбі – таїна мистецтва
прийдем до чистоти погляду —
й підем вслід любові мисленням —
освячувані мистецтвом
Наука — єдина не хоче таїною
за зброєю й смертю
вона не таїна
а Бог мов джерельце
диха та потай
в серці
живиться словом
єдиним
хай дух вознесеться
смиренне слово в серці
21.02.2025,
Київ — третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033766
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2025
КОРОТКІ ЗАПИСКИ
Записую 13.5.2008 року в Києві:
1
Коли доньці Миколиній ( пілот, а нині — і диякон) Марії було півтора рочки,
вона потягнула на себе зі столу чашку з кип’ятком і обпекла плече і груди —
до бурякового кольору. Микола з Оленою і я з Людмилою стали вчотирьох в гурт з іконою Богородиці і з Марійкою на руках і гаряче молились, прикладаючи холодні марлеві компреси з водою. Від опіку й сліду не лишилось. Викликана лікарка зі «Швидкої допомоги» засвідчила, що відбулось таки дивне.
2
Вирівняння напрямку вітру на 90 градусів на горі Городище за молитвою в гурті
чотирьох віруючих пілотів (Микола Половий, я, Артем Терьохін і Ілля Тарасюк)
відбулося на очах — у всіх пілотів, а спочатку всі — не вірили. Всі політали кілька годин. І вітер знову повернусь вздовж Гори.
3
Створення силового потоку повітря під вечір, коли вітер був стихнув на горі Узун-Сирт (біля Коктебеля), за молитвою до св. Миколая, як віддяка пілоту Сергію з Білорусії, що вдень попрацював на Горі для збудування фудаменту каплиці і дав також кошти на будівельні матеріали, — тому і політав 45 хвилин високо в південному сильному вітрі, а з ним і десятки пілотів політали. Потім вітер раптово зупинивсь, мов вимкнули. Начальник дельтапланерного клубу Олександр Кузнєцов засвідчив пілотам і туристам (їх також покатали), що за 20 років такої переміни повітря надвечір ніхто не спостерігав.
4
Створення мені морського бризу на г. Узун-Сирт біля фундаменту каплиці молитвами святої Ксенії Петербурзької: моливсь я кілька годин опівдні під жахливим сонцем, але овіюваний вологим прохолодним бризом, вважаючи, що це бриз дійшов сюди (за 9 кілометрів від моря). А пілоти приїхали від моря і сказали, що навіть біля моря ніякого бризу не було, тому ніхто й не політав там, над краєм гір і моря.
5
Благодіяння для мене і Людмили від св. Миколая в м. Феодосії в 2001 році: мені
надихнув поезію «Квіти від Миколая», а Людмилі пообіцяв покровительство й
повноцінне, як показав він, «життя в золоті», і подав їй в серце — самосвітні квіти.
6
Коли я з Людмилою 18.5.2000 року в якості пасажирів з рюкзаками перед собою
здійснювали на моторному дельтаплані, пілотованому Олександром Кузнєцовим,
перший пасажирський переліт Феодосія — Сімферополь, то над монастирем в Топлу
зробили коло пошани (!), в цей момент Божа Мати дала в серці знати, що ініціативу і ідею перельоту запропонувала свята великомучениця Варвара: вона творчо в нас не дрімала.
Після авіаційного свята авіаклубу м. Сімферополя, на аеродромі, поїхали до Кафедрального собору Сімферополя, де спочатку ще півгодини молились на сходах
собору, щоб очиститись від польотів. Святий Лука Кримський (Войно-Ясенецький)
тепло зустрів нас, коли поклонялися його мощам в раці і дав знання про міру очищення. Точний — завжди — і нині! Справжній точніст.
7
Свята Ксенія , мабуть вона близька за благодіянням до святого Миколая: саме
в ній ми мали духовне ведення літом 2001 року на г. Узун-Сирт, звідки й унікальні поезії — з її ведення і надихання: «Гей, Ріко глибока…», «Христовий ангел» і ін.
Ходив за її веденням — як голка за ниткою. Неймовірна любов! Величезна благодать в святої Ксенії, й конкретне щоденне ведення. Здавалось — все може…
Сподобалась надзвичайно… Рекомендувала і тихо наполягала — щоб м’якшим став, зм’якшувавсь…
8
Через день після приїзду з г.Узун-Сирт до Києва, благодаттю Духа Святого скерований, оселився в палатці на вершині польотної гори Городище біля
с. Ходосіївка: за один день надихнулось і написалось 7 (сім!) поезій! То був символ —
що мені чинити далі. Аби догодити лиш Богові й Богородиці Марії, їхній любові.
9
В 1981 році, падаючи з 8 метрів висоти (гілляка зламалась, коли знімав літальний апарат з берези), встиг побачити й продивитись як в надшвидкім кіно — в с і п о д і ї
м о г о ж и т т я аж до цього моменту. Друзі, зокрема Микола Лучкін, бачачи, що я при свідомості, але ніби — дуже вражений, вважали, що то від падіння , бо й дихання відчутно було забив…
Гімнастика спортивна вказала в польоті — як скругленим плечем зустріти землю
і тримати удар. Є такий між нашими вислів «пілот до першої травми». І в новому тисячолітті — ще літаю.
10
В 1990 році один за одним розбились два київських кращих пілоти, вже на моторних
дельтапланах. Бог дав мені: вночі вилетів душею несказанно-високо, зустрівсь з душею Анатолія Клименко і приніс з в і д т и, з гарного й світлого місця, інформацію від душі Анатолія, щоб тут на землі заспокоїлись, таблетки пити перестали, й не одні таблетки… Чесний, тому й повірили. Все добре. Досвід зі мною є.
Касу з грішми часто друзі довіряли.
11
В 1998 році святий Миколай скерував мною: як потрібно гарний стосунок мати не лише до людей, але й до тварин.
Лишивсь один вареник після обіду. Ми мали їхати у Флорівський монастир на Подолі. Святий Миколай вміє легко дати відчути будь-що: візьми вареника з собою…
Приїзджаємо з Людмилою і прикладаємось до його ікони, яка у ніші стіни (ззовні).
Відчуваю: треба дати вареника.
Виймаю: а кому??? Нікого нема.
Тут з півтьми — з’являється перед іконою сірий кіт…
12
Син родича мого, Олександр Гудзь, в м. Феодосія навчався у 8 класі школи і,
оскільки він в підлітковому віці сильно заперечував на словах своїй рідній мамі,
значний час, Бог попустив йому травму хребта, і травма вже проявилась в напухлості і в запальному процесі, також в болях хребта.
Він послухавсь мене, ми пішли в Кафедральний храм на горі в Феодосії, стали на коліна перед образом Божої Матері і молились за його зцілення.
Після того прийшли до нього додому і йому захотілось спати. Встав він від сну вже здоровим. І — врозумленим…. На радість батькам, і вони пам’ятають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033758
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2025
Людмила про духовного отця:
Отець Олег (Маланяк) про Ігоря, прочитавши книгу
«Щасливий ти, Симоне…»
(Вийшов після літургії в малий храм —
озадачений, аж трохи похмурий.
Я підійшла під благословіння. Коли вже відходила,
відчула, що хоче щось сказати, подивилася запитально.
Він спочатку якось повеселішав очима — і спитав: «Де поет?»,
і заусміхався, і очі стали теплі, веселі. Я відповіла, що
поїхав до родичів.)
— У нього є зернина, і вона росте. Він не стоїть на місці
(жест рукою згори донизу і по горизонталі), це помітно.
Він… (шукає всередині точне слово) — ідеаліст,
і мене це… бадьорить!
Бо на таких людях тримається світ!!
(Тицяє в мене пальцем, радісно) — Це йому перекажіть! —
і пішов, задоволений, до себе.
26.10.2008, Київ
Зі слів Людмили про отця записав я:
Великій людині легше бути доброю,
бо вона — великодушна,
з неї ллється доброта:
її душу не зачіпають
дрібниці,
що зазвичай зачіпають інших…
Тільки не загордись: те я знаю і за тобою.
Інші ж мучаться від своєї неповноти,
вм’ятин, або ж викривлень…
Тут зразу ж слід всю увагу — на Христа:
то Він і підготував,
й допоміг перемогти застаріле, — й подарував
цю перемогу,
а основне — укріпив
у новій якості. То Він.
13.04.2012, Велика П’ятниця…
Сьогодні в храмі запропонувала отцю Олегу прочитати
«два пристойних вірші».
Він на секунду прислухався, тоді запросив у кабінет, посадив
і сам сів за стіл. Прочитала про Йосипа з Никодимом і
«Воістину воскрес».
Він так слухав, наче слова падали в глибокий колодязь.
Вірші сподобались: духовні, цікаві. Сказав записувати
і додавати до книг Ігоря — цікаве буде доповнення,
урізноманітнення.
Тоді взяв «Псалми» Ігоря — вони на столі лежали, «під рукою», —
і каже: «Псалми почитую». Моя дружина каже, що їй важко читати,
бо багато термінів незнайомих, і не розуміє.
А в нього (Ігоря) дійсно термінологія з усіх областей знань.
Дуже велика обізнаність, масштабність. Це дійсно непересічна
людина… ( і ще якесь вагоме слово — забула).
(О, згадала: дуже потужна людина, чи — особистість?)
І потім сказав про поєднання цих знань з натхненням від Духа Святого.
«Він творить в собі, але йому хтось «сигналізує». Хто? — Дух Святий!
Я не хвалю. Духовні твори треба не хвалити, а сприймати. Бо якщо
похвалити духовний твір, людина може, знаєте, подумати, що вона ЩОСЬ…
Але я ніколи не сказав, що це (тобто книги Ігоря) щось таке просте…
Ми всі юродиві, не від світу цього. Але люди мистецтва — особливо,
а надто — поети.
Вони не тутешні, зовсім не від світу.»
Ще потім говорив про задум щодо спілкування людей в новому церковному
будинку — бо ремонт іде до завершення.
«Зимові вечори довгі. От після служби зібратися в читальні, наготувати чаю,
а може й кашки якоїсь… І щоб було д у х о в н е впілкування…»
Я вставила: «Художньо-духовне!».
Він: «Так, саме художньо-духовне!»
Казав, що не вистачає людей, щоб усім займатись. «А мені залишати
викладання в Академії не слід, все-таки. Я сказав Патріарху, він говорить:
«Це Вас понизить»».
І дійсно, ця робота зі студентами дає тримати рівень, концентрувати знання,
це дуже важливо…»
Я: «А інакше будуть «зрізані» верхи.»
— Так.
25.03.2012, Неділя
Отець Олег, тримаючи-гортаючи нову книжку Ігоря «Цілься, серце»,
зауважив: «Його (Ігоря) книжки свідчать про потужний інтелект;
це людина, обізнана в усіх напрямках».
Я схопила з полиці — як підтвердження «інтелектуальності» —
книгу «Деміург».
Отець Олег сказав: « У мене є така книжка, я читав. Мені не все там сподобалося, —
(певно, малися на увазі «неканонічні» вислови, — це я так думаю), —
але в останніх книжках — я к він могутньо пише про Христа, Тройцю, Богородицю!
Це дійсно прослава Бога!»
Ще: кілька разів отець Олег говорив, що Ігор — містик (позитивно).
Прочитала тільки-що отцю Олегу поезію «Спілість смирення» — де є про Джобса
з Apple, що «це — кислі виноградини». Отець сказав: «Ух, як глибоко! О, та
він (Ігор) таки дещо знає… Ви бачите, як глибоко!..»
— Я ще хотів сказати про Ігоря, що він дуже подорослішав духовно,
якщо порівняти з ранішими книжками. Це мене дуже тішить.
Поезія Ігоря Шевчука нікого не залишає байдужим, — це я помітив за реакцією наших прихожан. Когось вона пробуджує; а хтось її не приймає — і тоді
«блаженні ви, коли вас гнатимуть…»
Отець Олег:
— Виявляється, його за радянської влади весь час забороняли.
Я: — Так, не друкували до початку дев’яностих…
Отець Олег:
— Тоді він і мене підтримав, бо це означає, що та духовність,
яку несла наша церква, сприяла його творчості.
25.05.2013, Київ
Як сказав поет вище середнього рівня і однобокий:
«На світі щастя нема; хоч в цьому нема сумніву»?
Як закриється Сонце хмарами атомної зими, люди відчують,
що потрібно рухатися до духовності, радості духовної Ісуса Христа?
Люди руйнують і зруйнують природу, «цивілізація помре»
(Дух Святий сказав це мені); будучи чесним Богонатхненним художником,
бажаю всім стремитись до Ісуса Христа: і загіпнотизованим минувшиною
людям, і всім народам прийняти радість спасіння в Христі.
Бо люди, і тварини, і весь світ мучиться – в зростаючій безрадісності
в темряві природних наук, чим знищується природа, навіть природна радість,
і — світ йде в розділ:
вічно безрадісних в смерті духовній,
і вічно радісних в повноті Любові Ісуса Христа.
Як же жити людині?
Не так, що — жив як собака і помер як собака.
Цього ніхто не хоче,
якщо висловити людське серце до кінця, —
до Божої правди.
Маєте і ви, іншовірні, прийняти Самого Христа — шлях радості,
Ким Він є, тож і в поезії подав Христос: спасіння в Христі.
Велика Пятниця, 13.04.2012 року від Р.Х.,
Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033595
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2025
зримо —
«нашою очію»…
а ходив хтось до храму,
а за шлейкою Отчою? —
Схилами білою чаші —
чаша ж
з двома
білими ручками
на дні аж сліпучості білої —…
та схилами — діти! —
море їх —
мов би руді комахи
червоні комахи
ще різнокольорові —
у кольорових же "ночвах"
зовсім в круглих
в пластмасових "тазиках"
різнокольорові мчаться
та все разом — навчаються
задом наперед
вниз головою
одиниці навіть на санках
ніби п’ють енергію
правильно — і лежачи
нахильці —
й навсидячки — прошивають
біле
і —
вниз
і правлячись кольором — піднімаються
і підбіжать —
біжать догори! — сотні з них розвиваються
ноги хребтам все — розказують
але
хто там питається
сотні летять все назустріч
аж упиваються
Боже! хмар —
нема
небо сміється
видивляється архітектурними «качанами» —
строгими і
золотими «кукурудзяними»
що і підуть віками
бо ведуть все в діло!
а діло це просто в дітях!
все зростає в дітях
які сміються:
та живо змінюйтесь!
За Богом й за храмами –
діло не стане…
посмішка прийде! —
Та самі змінюйтесь
Як цього разу…
Лижниця-середньокласниця:
«Неможливо кататись —
стільки народу!!»
для нас —діти,
для підлітків — народ це…
з нашої вроди!
то на чотирбоки дивитися і в себе самого —
це вже старшим!!
Та самі змінюйтесь
Як цього разу…
бо навколо стадіону білого —
з двома ручками
просто каша гаряча — наших.
Гаряча!
Все варив — і тепер — доварюю!
Бог всіх — супроводжує.
Тож — все й всіх бачить!!
Лижниця-отроковиця, — а в руках схрещені лижі:
«Неможливо кататись —
стільки народу!!»
Серця веселі – прямо — гарячі!!
18.02.2025,
м. Київ —
третій вибір Богородиці,
другий Єрусалим!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033533
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2025
Пречистая Приснодіво,
Радість серця урочиста.
Любов Божая, Пречиста!
Вік і вік Тобі радіє!!
В небі Ти і Ти на горах,
Сонце Ти і серце вірне.
Духом просочилось море,
Й в Тобі сяє небо зірне!
З Неба до землі,
Владична,
Раю одкровення тверде.
Обраниця предковічна!
Відчини нам раю двері!!
Ти Любов в моєму серці —
Неповторна і Предивна.
Я люблю Тебе правдиво:
Хвала Богу вознесеться!
Пречистая Приснодіво…
24.07.2001, Гора;
після служби в Топловському монастирі,
шо на честь святої Параскеви.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033160
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2025
* * *
Ти океан,
Ти — океан,
а я вулкан...
а я — вулкан!
між нами
є любов
цунамі!
і як не заковтнути кораблями?
Ти океан,
бриз — океан —
а я вулкан, я —
Богові не пан! —
проблискують
роялі
між зірками!
Ти Океан!—
де океан??
Ти — Океан!..
я рашпіль — Огнь я —
під неба куполами...
5.11.2011
З книги "П'ятки любові над страшним судом"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033080
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2025
Духовна ПІСНЯ З БАТЬКОМ
«Ю РОДИВАПРИРО ДА
ЗКОРБО Ю»
(СКРИП ЧУТИ ЙСЕРЦЕ…М…
МУЗИКУ,ЧУ Є — ХТОЄЧИ…М)
О вже коли ко
ли
батькові прийде син-ко
либить кови прийде
синко о ви:
сто їтьсто ген стоїть сто
гін
стоїть сто гін
о сто гін сто їтьсто-
гінко коли ко
ли
батькові прийде син-ко
либать кови прийде
синко о ви:
о вже коли ко
о ви й
коли вже прийде Син
колиБать кови й
(по винен відняти сяязи… к…
все вб’є…
що до всього)
27.06.2001,
поїзд «Київ-Феодосія»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033046
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2025
Святому Учителю Антонію Києво-Печерському,
присвячується з любов’ю
Вільно вітер витає над долом
Світло ангели ходять над ним
Благослови, богоносцю Антонію,
цю, нову долю,
Сильним батьковим пальцем страшним
бо святим.
Стулю віки очей — оживає
Як ти тихо привів до Христа.
Твої доторки серцем приймаю,
Атмосфера цілюща, солодко-глибока — свята!
Знав би світ це — не знав би печалі!
Щось вже куцо — піде між людьми!..
Світ не взнає, про що ми спокійно мовчали,
Опускаючи руки з любові в холодні ями.
Скінчивсь вітер: і час, їх здрібніли находи,
Богомудре, у миро мов Божії пальці вмочи
І находи надлюдської в силі і слові погоди —
Для добра — по світлінню своєму... зм’ягчи…
Я нез’ясненно люблю тебе!
Поезія!
В с е дає і — не пояснює…
25.06.20001,
Київ,
перед благословінням Антонієвим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032982
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2025
Поема
Пресвятій Трійці
і Всеславній і Всеблагословенній
і Пренепорочній
і Пречистій Діві-Богородиці
в любові присвячується
Невизначені —
тож снували безпричинно?
Поміряю вас небом від і до…
Під небом перекинетесь —
і в небі ви очима?
Все так,
але потрібне
чисте-пречисте
лиш дитя
й при тім — дівчИна
Поміряю вас небом від і до…
Під небом перекинетесь —
і — в небі
ви очима?
Від Авраама — до
царства Давида
чотирнадцять!
але потрібна —
лиш — одна дівчИна!
Чи заплямуєте цей
небозвід — мов
це усі злочинні?
хай в небо перекинетесь —
а в небі всі —
з очима?
А як снували то снували
всі злочинні?
Невизначені в винуватім…
чині, —
світ як нині?
Поміряю вас небом від і до…
А в серці — лиш дівчина
чиста,
де дівчина?
І виллю на вас небо
й в небі з соком
о це високо —
Світ не зачах
бо в небі ви з очима!
кому приходить
небо по ночах?
невизначеності хіба?
приходить небо
у хлібах
й приходить золото в речах
і — прикладу вам небо
ви перекинетесь —
і небо у очах?
Але ви будете?
в полоні й без полону?
І від Давида — і — до Вавилону!
І це чотирнадцять!!
…ви плакали б
обоз Неба наповненого — в золотих
речах
страждали б — але б
і світ не зачах…
стільки награбували
золота ( й вони? — чи й в них?..) —
стали недійсні ціни…
євреїв, їх захАпали, — й поволокли —
і рабські ціни обезцінились!..
я плачу — що усе
…що усе
святе втрачає нині собі цІну!!
Тремтячи прикладаю Небо:
й світ Вавилону —… требує дівчину
і в небо
перекинетесь —
і в небі ви очима??
і прикладу велике Небо
я до них
застраханих —
потрібна
лиш дівчина
і це
від Вавилону й до Христа
і душам
вистачить сказать —
ідуть вони злочинні?
Ідуть,
співаючи, з полону —
чотирнАдцять
наших родів!
утворюючи цей черід
до — чистої дівчини
серце і одірвалося б — якби
ніби це без Христа?
Але ідуть
і плачуть,
бо невидимо
невидумно несуть
Її — тож й моє серце —
до Христа??
То це хіба злочинні й безпричинні?
Принести це
усьому світу! — щоб…
бо в невизначенні нині?
в невизначеності…
Ідуть — і, плачучи,
співають —
у долині…
12.02.2025,
м. Київ —
третій вибір Богородиці,
другий Єрусалим…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032967
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2025
Духу Святому,
Богородиці Марії
і другові в Христі
Івану Лужину
присвячується з любов’ю
Поет — хто виповзає із
народних пір:
Безсмертя —
так! —
стрижі стрімкучо ріжучі
із нір!
а — май цей — мається…
так Дух макне
в оригінальність
мов у строк!
в тверезості
той лопотить
тремтить —
що далі??
Який упир, який Упир —
Шекспір!
Що ж! розум обживальний… жінкоподібний,
в мій дух
він не залазив…
по мені не лазив — той звір
капітало-нір —
сюр!
сір!…
Отямтесь ви, чумні…
як все не по Христу
і у віках не слизькому мені!
Як не виходить поетично —
печерне виповза — без виходу і темне
геж не вічне
печерний розвиток привів до жертви
з розполовиненям — щоб половинами
пожерти…
і в скруті ближні й дальні й
дальні —
все витекло в кружляння
бальні…
«А ліз! — куди старий заліз?
Забув — християнин…»
Без мене, нерозумні, і —
обслужите свій вік
і перед смертю всім вдарятиме
у ніс!
як є
мов андрогін богоподібний —
не крайньо-жінка
і не крайньо-чоловік —
то це лише — в любові!!!
Пізніші лиш побачать —
все всім пізно
й сльоза небесна
з-під повік
деякі задеруть голови
Бог Правди — світло наперед прорік
Безсмертя
тут —
стрижі стрімкучі й ріжучі —
із нір!
Поет-християнин —
хто виповза із пір…
і де над часом я —
Любов Христа
також є з вами
я повен —
оживити все Його словами!
Коли я повен —
я певен
що не вб’ють ранковість!
Які промови ні про що!
Невігластво! про що є ці промови!..
Тому є вольниця в Христі —
веселий Дух!
то гори рушаться
в моря довільно
і так як гори рушаться
Бог дасть пораду,
Бог дає раду! —
Бог любить правду…
є духом золото весільне!
бо й гори вирушать
на плечі нір…
Бог дає раду —
Бог любить правду!..
й веселість
прийде в дання віри!
то вже
серця морів і серця гір
за неухильністю —
і строків й пір
стає
так вільно
як
в горах і морях я
вільний!!
танцюйте й
дихайте
є духом золото весільне
Єсть в Бога рада…
То Слава
Богу
Й Трійця
рухає із нір —
повільно…
є духом золото весільне!
І слава Богу! —
Трійця рухає із нір
повільно…
за неухильністю і строків
й пір!
й що, всі
готові?
Як би ще сильніш любить
на грудях
в Слова…
по слову й музику — я
управляю —
притишаю —
дуже — сильну!!
Тож майська ця
квітуча волоть й —
я — до друзів!
З Христом —
вільні!!
29.05.2021 — 11.02.2025;
м. Київ —
третій вибір Богородиці,
другий Єрусалим…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032879
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2025
Склалось — враження! це присвячується
Пресвятій Богородиці
в любові
«Це Вам 70. От —
у 80 — повірим.»
Будь ти ангелом —
Треба й для звірів…
(Станеш ангелом — то послужиш
і звірам!)
хтось колоритний
але в кориті
іде — по лезу…
хтось в рові
а
де б я
по вірі??
Бог — що хочеш аби —
Поезія
Він — веселість в тверезість!! —
в перший календарний день ПП*
вилляв
у надсвідомість
(і? де, — де?)
Якісно-новий
Рівень!..
раз це є
в Дусі Бога —
то вірте!
виллє ангелам —
додасться й звірам…
то хто
є ангел —
проведення тієї ж Любові
й нової довіри?!
Дитинна! поезія — свята!!
й чую шкірою!..
09.02.2025, віддання свята Стрітення,
з причастям;
м. Київ —
третій вибір Богородиці,
другий Єрусалим…
* - Підготовчий період
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032803
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2025
Всесвятій Матері Божій,
Яка в жодні закони не вміщається
і в жодні форми не вкладається, (!)
у розширенні серцем з любов’ю присвячується
«думайте!» — мов пуляють…
«думайте!» — ніби десь
знають…
«Думайте!» — скрізь
де стріляють…
Що ви кажете під
Всеньким Небом????
А я тут — заставляю!!
думати…
дух гарантуємо
вільно звільнюємо й — не форматуємо…
у вас чрево червоне вільшине
ви міні-більшовицькі круки!
на нас Небо стало —
нас й більше!!
Треба камінь?
Треба тин. Тин високий?
щільно закритий
туєю… (?)
Ви в мішкові у тинному —
й ви — ще міркуєте??
І що ви під туєю
із усіх мішків …
під Всеньким Небом??
«Думайте!» — радіо мов пуляють…
«Думайте!» — ніби теле- десь
знають…
«Думайте!» — скрізь
де стріляють!
що ви кажете під
Всеньким Небом?????
а я тут німий Божий — заставляю!
думати…
стане Небо на вас —
в туї любов збільшиться…
у камені ти цих мішків-квадратів…
сюди не просочиться…
кров червона не звільшиться
вільхи по коліна у воді…
ви
заживо
хоронитесь
у доменному десь схроні
стане Небо на всіх
в туї
любов до всіх —
збільшиться…
живі люди!
Любові не буде —
Вже нічого
Не буде… — та й не будЕ
Десь щось просочується
аж вам дійде?
я при чім?
Любов Божа —
гуляє
і спонукає
й зерно вчує
кільчиться!
09.02.2025, з причастям!
м. Київ —
третій вибір Богородиці,
другий Єрусалим…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032716
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2025
Всечесній Пречистій
Діві-Матері
Ісуса Христа
присвячується в любові
Всякий мішок яке зерно
має
тим пахне
шок!
шок!
шок!
ще пождеш? Любов Божа
іще найсолодша —
і гахне!!
іще найсолодшим —
і гахне!!
перед Поглядом
несікомим
всі знайомі — і не
знайомі
все цілується
яке було через
кому
все
що всідалося
порозплавлялося
порозтікалося
написалося
от і сталося: Любов
Божа!
враз тепер — і в посудині серця
є розум
у кожному!
09.02.2025, з причастям;
м. Київ —
третій вибір Богородиці,
другий Єрусалим…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032701
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2025
* * *
Любові Ісуса Бога-Слова,
присвячується в любові
лиш босий — присутній…
Боже Всемогутній!
Вогонь в грудях!
Всюди
є ж люди! Є ж груддя
і всюди —
Земля!
аж по самі — по груди…
тож саме
у юність
Бог вийняв —
по ребра…
прикинув —
не знали те люди
Боже Всемогутній!
Боже Всемогутній!
Боже Нелукавий!
Поставив —
не в людськую славу
як босий —
присутній
Боже нелукавий!
Боже Великий Могутній!
Й так
сходять вже люди
й мов люблячі всюди
і п’ятки заблиснуть над славу
08.02.2025, свято Феодора Стратилата;
м. Київ —
третій вибір Богородиці,
другий Єрусалим…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032634
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2025
* * *
Всесвятій Пренепорочній
Богоматері
присвячується з любов'ю
«Ой добре це місце —…
Сонце — й ти — місяць
й вітри-айри
містять що —
те
і місять…»
Ти чистий
Відчуття що ти
чистий
про що спір?
Безземельний
з Божественним –
це вже ти —
особистість
Не квили:
«Ой добре це місце
Сонце
й айри
містять що —
те і місять…»
То ти вільний?
це — серце
й кинь от
атомізацію
ну хоч чимось
ти центр…
ти — у Центр
ну ти вільний
й Америка —
центи
як ти — в Центр
Не квили:
ой добре це місце —…
Сонце — й ти — місяць…
ти чистий
горить музика
й — Центр
землю ти зняв…
гориш мудро ти
ти — особистість…
07.02.2025,
м. Київ —
третій вибір Богородиці,
другий Єрусалим…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032542
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2025
Богородиці Марії
присвячується з любов’ю
А які небо й земля тут залишаться
а —
бо всі на хмарах злетять
в любові
Тебе зустрічати
для початку —
Любові Твоїй скажу
бо Ти дав все життя —
щоб літати
крила мати
й любити так Богоматір!!
що я зміг 5 чи 6 секунд —
у Любові щоб не тріснути!
бо явилась!!!
а хто тут зможе живим зостатись?..
може Ти
будеш мене друкувати
може вуха у вибраних
і відклеяться й знов приклеяться
знов проситимуть серце
своє
як і я
в тілі або без тіла
а Тобі лиш услід возлітати!..
А яке це дитинство!?!
бо леліють термоядерні війни, —
та хто при Парусії* — зможе живим зостатись!!!!?
як ні парус
ні жесть
ніже драбина — ніщо
не зможе летіти
і пролітати —
…лише на хмарах
діти спасатимуться
06.02.2025,
Київ —
третій вибір Богородиці
* - друге Пришестя Бога-Слова
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032438
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2025
Співбезпочатковому Сину Божому,
Слову-Богу,
Ісусу Христу
присвячується з любов’ю
Чесне слово — розуміння проходження
Чесне слово — що є череслО
Чесне слово! — просвіт
і народження
без чесне-слова
нікого і не було б…
Чесне слово — я небо
перевертаю лемешем
щоб текло
Чесне слово — і це є
Закон ,
ремесло
в чеснім слові — я землю
перевертаю хай лемешем
без чесного слова — хай серця? нехай руки?
не було б і з Небес не текло б…
Чесне слово — скажіть що ви не знаєте
ви не бачили?
як Бог відчитав
і мене, і мій лоб?
Благодать! — є продовження
у ремеслі!
мене виповнить щоб…
мені в Небо летіть…
а я не бачу… скажіть а ви
не
бачили
Бог таки тут пройшов
аби серця торкнутися
— щоб?
04.02.2025,
Київ —
третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032329
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2025
КИЇВ — ЦЕ ХТО І ЩО!
Тільки Духу Святому
в любові присвячується
Кров — не про славу, неправда і це,
неправда є кров від останнього
до псевдопершого й в разі
одного
яка б гидь проросійська про це
не писала
і яка б
гидь російська в разі,
що Бога лице не шукала, —
а ригала й писала
і кров не про славу
і вся тля не до Слави
і вся жля не до Слави
і див з дивієм — і не до Слави
не влада бідних — а Влада Єдиного Бога!
і не псевдопершого й в корчах одного
бо не влада багатих — а Влада Єдиного Бога!
І не тля кольорового
й злого — а Влада Єдиного Бога!
Не влада США, Індії, Китаю, ЄС над світом,
бо над світом — Влада Єдиного Бога!!
світ не в континентах
а Майдани — данність! — по Владі Єдиного Бога!!
кров — не про славу
не влада багатих над бідними, не бідних
що
понад багатими — а Влада Єдиного Бога!!!
Слово моє
це до кого?*
02.02.2025, Стрітення, —
04.02.2025, пам'ять Ісидора, учня Золотоустого Іоана;
м. Київ —
третій вибір Богородиці,
другий Єрусалим…
*- слово — це за сприяння Пашковського Євгена,
письменника київського,
що Бог правдою
воздвигнув його в чин поезії
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032306
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2025
Псалом 211. Стрітення і війна
Пресвятій Трійці
і Всесвятій Пренепорочній Пречистій
Марії, Богородиці,
присвячується з любов’ю
Пройдуть роки — прийміть себе
хоч трохи
скорочуватимуть рядки і строфи
це як весна! моя з Христом
епоха
це все шалене й дерзновенне
то був м’ясний удар, була зима
весна, весна!
гляньте на мене
хіба що куриться й душевне… (?)
і ліпше ж?
духовне! — аніж клубочеться душевне
«м’ясний удар», «була зима» —
коротше!
й скорочено!
гляньте на мене
та ж зими — нема!
весна!! —
Христос!!!
була, була епоха
катма мучилівок!
і більш
нема!
в собі хоч трохи
і збирають…
як Стрітення! чаду —
нема, Христос — горить
до храмів
кинулись з кухонь
мартохи
так —
мов кидають на
порогові хвости… —
з зітханням де душились довго-довго й трохи…
Це ж є Весна!!
Христос в мені —
аж
це моя з Христом епоха
вийдем — аж
за порогами
плазують
і підвохи
така війна — але ж
і Стрітення,
стояти скоро і постить
стояти й в точності постить
02.02.2025, свято Стрітення,
з причастям!
м. Київ —
третій вибір Богородиці,
другий Єрусалим…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032127
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2025
Камертон праведного духу (1993 р.)
Звертаюся до всієї України, бо маю природжені дари Бога.
З висоти всевидющого духу кличу до світла. Не я пишу — Бог пише, не я зцілюю — Бог зцілює, не я кличу — Бог кличе. Знаю, що почують ті, в кого чисте серце і дух світлий. І зрадіють, як дар світлий радіє іншому світлому дару. І впізнають свого за тим, що люблять один одного; бо любовне з’єднання душ дає могутність для подолання випробувань на шляху до спасіння в Богові, який і є любов. Хто ж проти любові?
Радію, що почують клич і полюблять тільки світлі Божі душі — тільки Боже шукає не будь-якого єднання, а любовного, духовно-упорядковуючого, порядного. Я ж, милістю Божою поет, провідник світла Святого Духа, чужий диявольському роз’єднанню інтелігенції, церков і народів. Моя мета, як і мета поезії, і всього святого, — це проливати світло, очищувати світлом душі і дух від скверни, звільняти душі силою Святого Духа, який іде через мене. В Святому Духові настає глибинний мир і любов, на тому і перемиряться.
На мені порозуміються і перемиряться всі.
Таким мене Бог створив, таку дав місію. Бога одного слухаю і проводжу волю до народу. Все є метушня, крім Бога та його світла Святого Духа. Ми є світло душ і повертаємося світлом до світла, любовно єднаємось в молитві і польоті до найвищого Світла.
Для всього потрібна молитва: для польоту, для творчості, для зцілення, для любові небесної. А цей клич Божий є музикою і молитвою любові духів безстрашних, молитвою праці і зусиль.
Царство Боже береться зусиллям, Бог кличе працьовитих і безстрашних.
Безстрашність — це любов, релігійне чуття, це геній, дар Бога, безстрашність — як талант: вона або є, або нема. Безстрашність — є дивне відгукування на клич того невидимого, що віє поверх розумового дихання — на грізне і радісне дихання Святого Духа, надихання ним зверху, натхнення від Бога.
Бог вказує шлях через натхненних Святим Духом, шлях веде до краси Божої і спасіння. Безстрашність свідчить про Любов, яка вбиває страх смерті.
Одкрийте серце і оживіть вогнем духу, бо хто погас у серці, той не отримає вогненної безстрашності і спасіння. Духом запалайте — без цього богонатхнення нема не тільки богорівного генія, але навіть партизанського ватажка.
1
Що ми маємо насправді?
Ми є партизани серед оточуючої бездуховності і тоталітаризму свідомості. Маси Європи і Америки — це каліки, бездуховні виродки в своїй більшості, де люди абсолютно не відповідні своїм внутрішнім природним «я», кожен — своїй справжній суті. Їх ідеал — гроші, а не духовність, знання і Бог. Вони ж нічого справжнього не знають з того, що знаємо ми, вільні.
Їх потрібно рятувати, що й робили до цих пір слов'янські генії, боги. «Цивілізованих» закрутило до пекла, як роботів; вони не пізнали самих себе — і тому не володіють собою, не кажучи про ситуацію і атмосферу. Ця атмосфера їх варить, дрібну міську біомасу, м’ясо без духу і душі. Більшовизна грубого та матері-ального законно витіснила духовність. Це є негармонія, хвороба.
Вони ж навіть не знають, що з ними робиться. Речі і тяжкі тужаві думки про речі зв’язали їх і паралізували психічно. Варто подивитись на них і послухати.
Відпустіть хоч на Україні свої серця, бо де багатство, там серце, — в яке ж багатство хочете засунути себе: в погибельне матеріальне чи в спасенне духовне? Я — водій душ, а не біомаси.
Подивіться, хто не вірить, що ллється на вас з усіх їхніх екранів? А на дітей, коли не бачите? Хіба не знаєте і не бачите, що ця диявольська брехлива маскультура вже заразила світ?
Що ви знаєте про мільйони невидимих (енергетичних) убивств душ? Після такого вбивства людина зупиняється в розвитку, — розумовому, творчому, духовному, — чи захворює і помирає. Ви вмієте лікувати від цих убивств? Ви знаєте, в якому психокаліцтві є всі люди на Україні? Ви всі хочете бути вбитими? А ваші діти? Знаєте, що відбувається з вашою аурою-душею, коли дивитесь телепрограми? І куди іде енергія вашого синхронного з’єднання? Знаєте про невидимі взаємоподолання світла і пітьми, Божого і диявольського? Про психічну війну?
Цього екстремального року всі виявлять свою суть: і народи, і особистості. Ви подивіться, з вами ж ніхто не розмовляв, як сам Бог. Всіх тягне — про насильницькі партії.
Світом керують злочинці,
одягнені, як ляльки, на пальці темних енергій диявола,
його голосом забирають увагу і енергію вашу до нього.
Чи ви і надалі будете обдурюватись з допомогою так званих політиків, ніби боротьба іде між якимись умовними владами, а не між Богом і дияволом, світлом і тьмою, між обдарованими і бездарними, між обдарованими Святим Духом, майбутнім — і хаосом, минулим? Де ж ваша самостійність?
Куди тягнуть марксисти і незнаючі вискочні?
Люди тривожні в глибині, бо їх тягнуть насильно, не до Бога.
Правильний шлях — хоч і важкий, але радісний для серця і душі.
Нехай народ вибере: диявольське насильство чи Божа мудрість.
Нація злякана настільки, що до початку грудня 1992 року вже пішла до Європи за баранами-провокаторами, запрягтися в борони і плуги,
як м’ясо,
як бидло,
без власного поля духу,
щоб вони нами орали.
Божа благодать в грудні і духовний відгук на неї кращих синів і дочок України — зупинили цю духовну смерть. І ось настав ритмічний спад — всі розгубились.
Не знають, що це було, кому вірити, за ким і куди іти.
Незалежність чи рабство?
Покладатись тільки на самих себе — чи ставати сміттям, болотом, підніжками диявола?
Даю підтримку і камертонний дух настрою нині, у вирішальний момент, смертельну кризу української нації.
Люди всі перелякані і ненависні одне одному, бо не знають про безсмертя душі, думають, що за смертю тіла — ніщо. Ніби обрив нитки. Всі біди — від незнання.
Що вони знають про справжню природу людини і світу? Про живу душу? Страх смерті в людях показує, що вони ще не вкорінені в світло Святого Духа, в їхні душі вкорінений темний дух пекла. Іноді душа людини стає місцем перетягувань між світлим духом і темним. Люди не вміють зробити себе недоступними для пекла.
Цим камертоном або молитвою багато людей вкоріняться в провід світла, упорядкують себе і стануть порядними.
Слабших пожене далі страх смерті — і будуть чіплятися за темне, матеріальне. Сильні душі не впустять до себе злість, страх, — і буде золотисто-блакитне
випромінювання над Україною;
якщо ні — всі біди світу притягнуть на Україну.
Немає умовностей: або любов’ю допустять Божу благодать, або ні.
2
Який вихід?
Неможливо бачити крізь брудну душу. Змінюйте себе. Змініть корінь уявлень про світ — станьте на Божий шлях. Думайте про Бога і вищі світи, кайтеся в серці, це очистить серце, думки і душу.
Буде вичищеною душа — буде куди налляти здоров’я і духу. Чисті думки породжують Божі слова і вчинки, в їх єдності людина є цільною, здатною змінюватися і чути Бога.
Випромінюйте наперед чисті і ясні думки, дихайте полум’яними серцем і духом, бо всі енергії спочатку зчеплюються в події у невидимому світі, — а згодом ці події приходять у світ видимий, і нічого не можна змінити самотужки.
Як будете гукати в майбутнє — так буде відгукуватись,
кожен отримає те, що заслужив, в цьому справедливість Божа.
Тримайтеся рідного християнства, нехай душа молиться не стільки за себе, скільки за всіх — і за ближніх.
Вийдіть із загального потоку мислення
і почування
до власного оригінального,
відрізняйте свої думки від не своїх, гнилих.
Ви спитаєте, як відрізняти думки, людей, долі? Очима духу і зв’язком з Богом.
Я відкрив багато очей для України, які бачать, хто є хто, що є що, де і з ким успіх, де вихід і обдарованість майбутнім, а де — ні, яка в кого доля, що коли буде, як творити майбутнє. За ними — десятки тисяч врятованих, поставлених на шлях Божий, далі — більше.
Без таких очей Україна сліпа.
З Україною і з вами роблять все, що хочуть, наперсники темного духу.
А ви не хотіли б стати всевидящими духовними очима?
Наводив і наводжу порядок на Україні, та це не головне. Головне — творці космосу.
Божими творцями космосу насправді є не ті, що керують і виступають від переляку, бо не хочуть знати свого місця, а ті бідні праведники в бідних селах Волині, Поділля, Полтавщини, які мовчки звучать, світять. «Легше верблюдові пройти крізь вушко голки, аніж багатому — до Царства небесного».
То майте совість, світіться, піднімайтеся. Ніхто вас не буде тягнути на небо насильно, насильство — не від Бога. Божа справа духовна і розумна. «Краще з ро-зумним щось втратити, аніж з дурнем знайти». Нерозумність — це невиліковна хвороба народу чи людини, певна однобокість.
Я є сонце, а вогких завжди багато, мій прекрасний вільний дух не прийме ницих, бо тоді Бог не пускає мене вище. Потрібно висвітлювати і зцілювати ближній космос, так звану підсвідомість. А це під силу боголюдям, до яких я звернусь.
3
Боголюди українські, куди ви попропадали?
Чого ви запряглися в неважливі вози?
Чи служите ви по-найвищому, по-найтруднішому, по-найнедосяжнішому?
Чого ви, вільні духи, стаєте вузькими спеціалістами на посадах противних духові, в коридорах темних енергій, в отруєній атмосфері?
Чи знаєте, що є праведна доброта людська, але праведніша — Божа, боголюдська?
Що є закони небесні, які випереджують земні, — і неправильно розтрачуватись на дрібниці?
Що не можна випадати із служіння небесному закону, з потоку світла, який піднімає до Бога? Хто ж, як не ви, передаватиме Дух Божий?
Чи ви думаєте, що вільний дух синтезу «самодержця» Шевчука випаде із зростаючого служіння Богу, покине художність і ще не знаний вами синтез — і запряжеться по-нижчому рятувати народ? Піду проти Бога?? Ні.
Звертаюся до вас, небагатьох, які витикаються головами над кожною нацією. Зможете — розкажете іншим.
Може, хоч з вами дихну високим повітрям.
Я задихаюся від отрути українських енергій, мені вже не можна жити в містах.
Що вам потрібно було зробити?
Потрібно було десятки років іти проти психічної енергії всіх, кого зносила власна звичайність, а тому зносив і час. Як він зносить і зараз також.
Потрібно було пізнавати себе і володіти собою, не слугуючи нікому,
крім Бога.
Потрібно було вирощувати провід-геній до Бога, освоювати знання і вміння всього світу, всі культури — і залишатись самими собою, оригінальними особистісними духами, щасливими і вільними. Головне — вільними.
Ви це зробили; тепер люди бояться вашоі влади духу.
Покиньте вози, докажіть себе дивом: спустіться в надра народу в самосвідомість, просвітіть, підніміть самосвідомість народу (люди забудуть, хто це зробив) — і поверніться з цього пекла живими. І неушкодженими, не надірвавши здоров’я. Нумо, до справи, без слів зробіть на ділі,
я зробив
і знаю, що говорю.
Гоголь і Достоєвський надірвались, не повернулись. Хто останеться живим — я привітаю, заслужено. Тільки нічого не говоріть, слова до справи — це боягузництво, відсутність мовчазної роботи Духу.
Скільки було ораторів від Бога? Одиниці. Краще мовчати.
Кажу: злетіть, спустіться і поверніться здоровими.
Есхіл, Данте — ось мої. Чи ви будете говорити при мені, живому, обдарованому майбутнім, про переляканого, із наперед взятими готовими схемами Шекспіра? Куди відскочить сміття? Що ж, крах ідеології — чи духології? Я дуже суворий. Хто мене бачив у праці, той вже ніколи не засумнівається, що переверну світ, зроблю Божу справу.
Що ви знаєте про мою заборонену нині книгу «Цар Духу»? Що — про надрукованого «Деміурга»? Про інші, ненадруковані? Це вже є українська самосвідомість??
Породили зневіру (попереджував у «Деміургові»: буде зневіра).
Хотіли стати поетами, а стали убивцями Святого Духу, бо хочеться робити великі перетворення якраз тим людям, які нічого не знають про людину.
Приймати рішення без знань — це злочин. Що можна планувати, не знаючи, що таке людина?
Світ нині з зневірі і робить злочин, не знаючи себе і основ буття. Що ж ви можете взнати, як на Україні до цих пір світогляд старий, марксистський? І така ж — Академія наук.
З чого ж правильно розпочинати перетворення?
Із світогляду.
Чому?
Бо світогляд відповідає на головне: що є людина і світ, які найважливіші цінності для людини.
В справжньому знанні найважливіші цінності — це дух і душа, настрій до Святого Духа. Найрозвиненіші прийдуть до цього першими,
згодом — інші, — і все життя починає без насильства
прямувати до цих цінностей, змінюватися.
І це є єдино Божий шлях,
бо — ненасильницький.
А всяка умовна влада — це такі люди, які хочуть обдурити Бога. Умовна влада, нічого не знаючи, не підготувавши атмосфери знань і віри, робить з людей юрмище переляканих звірів-конкурентів. Ісусу Христу потрібні люди-звірі? А де психодуховна єдність? Без неї немає народу.
Ви хочете вбити український народ? Тоді я не з вами. Хто це зрозуміє, як не ви?
Вищим — вищий шлях, за ними піде народ, за Святим Духом. Нині в своєму духові я є об’єднуючою Церквою Христовою без розділень.
Ясно вам, що народ не живе, коли немає подвигу, духу, гласу Божого?
Боягузливому народу подвиг не до лиця. Цей народ вирощує геніїв, та не для себе, не хоче врятуватися і не горить єдиним Духом Божим. Не поставлю Україну вище Бога, моя робота духотворення є світовою. Якщо нація не буде слухати і Бог скаже мені покинути Україну задля Його справи — я піду, куди скаже Бог. З ласки Божої я своєчасно розпочав вогненну духовну революцію.
Аристократизм духу і шляхетність мислення не з'являються за одним разом,
без праці, бо це є два крила птиці-свідомості світлої, яка летить, і крила ростуть в польоті. Це є народження з обмеженого егоїстичного «я» у космосвідомість.
Царство Боже береться подвигом-польотом.
19.1.1993 р.
Це звернення до українського народу надруковане було в газеті «Літературний Львів» у 1993 році.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032030
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2025
ВЛАСТЬ МАКСИМА В УМІ
Максимові святому — і всім християнам,
які, бувши в Церкві, йшли і ще йтимуть
найважливішим шляхом
багатостраждального Йова —
присвячується…
Біда пливла — всезагальність!
Все змелось. Не було ще й вокзалів.
Ви чули, що Імператор сказали??
Всі знаєте? —
що й низина патріархів сказала?..
І — Максим!.. розібравсь
доскональніш.
Рухались земні тіні.
Бог — був. Рухались — на базальтах!
— Максиме, визнаний Другим!
після мене, Іраклія! бога в плоті!
найрозумнішим…
Максиме, секретарю! благоволив тобі —
заглянуть
в небесні і божественноумнії
ніші!..
Спокійніше…
Я,
в августійшому
літі…
Що Православ’я? Ми — світила і зорі, —
і скільки на тебе голітів…
Один вперся?! — І — як! —
ти один не приймеш Монофелітство??
Ха, ха!! Смішно. Що ж далі?
Єдина єсть власть: в Бозі ум…
Максим розумів доскональніше!!
(З повагою до керівників нинішніх —
на рівень дохідливіший
перекладаю:)
— Пішли ви всі, патріархи, — дуже
середньо-земні, —
пішли ви всі президенти! — В НАХИЛ!!
І Максим-сповідник — переплив
річку перед палацом —
і постригся в монахи…
І, чую, купа патріархів засовалась:
Божественний Ум! Смаленим запахло!..
(тьху! політичним муленням спахло…)
Спокійно, породи…
Спокійно, базальти…
Спокійно, міжконфесійні байбарки,
треба правдоказати…
Спокійно, століть прийдешніх піднебесні собаки…
Максим! — Богом має захист:
неглупі до Нього і притяглись…
Живобожі слова де взялись!
Один! став перемагать патріархів…
та і світських!..і всіх, іже архи…
Та й що світу монархи?!
З Церкви — у Православ’я перебігали! —
оп(?) — засмиканії ієрархи…
якісь вічнії піри... оп? — оп?
у Нечувану тут Науку!
Ха! — схопили за руку папу Мартина! — перебігав —
Божий чоловік! — єретики темні:
одрізали руку!!
Папі! — одрізано руку…
Спокійно, міжцерковні півбайки…
Спокійно, будучнії собаки…
Спокійно, міжнародні атаки…
Папі —святому Павлу Другому —що?
дано в Москву запрошення —? —
нащо Папі правду нести було…
ще й правду казати!..
Спокійно, базальти…
Спокійно, ігрові поля… гравці Поля…
диявол не любить нас, він в вас…
і наскрізну правду сказати…
Дайте ж мені, стражденному, донести
Христову Науку! — Ви, фюрери!!..
Божі ми люди — всім, значить, руку…
Схопили Максима! — божа людина —
одрізано руку…
Щоб не пописував!..
сице — живоруку не пропагував...
бо язиком ще проповідував…
Скільки їх катували!!—Православ’я
перемагало!
Скільки їх — не втомлюю? —
викликали!! Все всередині поодбивали…
Православ’я перемагало!!
Не могли найти зрілу муку!..
Писали, бо мали ліві руки!
Треба б — і ці руки?..
Що ж! як тяга до слова —
і до Христа така!
Схопили Максима —Божа людина —
й нема язика!
Схопили Мартина — Божа дитина —
і — німий у віках… Папа — без язика…
І — Папи
не стало…
А Православ’я — тільки тому
перемагало!!!
тільки тому перемагало
пітьму й перемагало…
Німий!.. без’язикість в Максима…
Світ — полова… і Поле — полова!
Невіруюче в Христа Живого начальництво й правдиві левіти! —
вічно лякаються живого пророка слова…
Фюреро-царів !
Однопарт-першосекретаризму!!
не любові й слова з Любові...
Німі! нема вини… я не проповідував —
завжди Христа — Живим пропагував:
тільки апостольські слова…
Пророчі слова!
Бо — Христове начало:
тому Православ’я (тоді) перемагало…
Умучили Максима!.. Кінець...
то і всяк за Христа постражда!
максимально Максим прикурити дав…
Що ж далі?
А Бог те — зна:
з усім в Богові розбиратися доскональніш…
3.02.2007, пам’ять св. Максима-сповідника;
Київ
* * *
коли засвідчують ту долю правди бач
Муза жорстока
— пишу цю Музу із славної букви
деморалізує самозакоханих
правди благає
і кажуть жорстоко,
що вводить
під Божеє Око!
А
Звідки рішуче
Взявся би — парус
Парус! — люблять його земнії соки!!
01.02.2025,
Київ —
третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032016
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2025
* * *
Геніям є крила пролітати –
В них немає драми
як і в Бозі!
І дрижать
як проти Бога – супостати –
Ще в дорозі
що в дорозі
ще в дорозі...
В геніїв що сІм’я Боже? – слово!
Люд пред Богом – мов ще діти незачаті!
(Християнство – розпочалось!!..)
Є у масі – є в залізі позичати
мінусове
Це є маса – мінусове!
Як розгін цей вектор, напрям – пісня
полетять колеса траки
траки!
або світ пересмикається до драки,
або геніїв – лик, дух, серця
лиш благовісні!
2012
(змінено дві з’єднувальні частки — в 2025 році)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031944
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2025
Слову, Ісусу Христу
присвячується з любов'ю
Без вершини — нічому не бути!
Без вершин ніби й слова немає…
Бо з вершини
коромисло те —
що золоте й срібне* —
Та — лиш срібло — низин доторкає
Струменіть, оченята,
таїною рідного краю!
Неосрібленим ликом —
і Бога,
і рідного краю не взнають
Крила й зрілість — і те
від вершин Твоїх золото, Господи!
Єси чистив спонтанно...
За дзвінком — і дзвінок —
й за дзвінком
і ведеш
ведеш кожного
і всі «йдуть за планом».
А з вершин Твоїх — золото!
Та Ти — Жертва!
і срібло — торкає...
11.7.2012
*- срібність — серце жертовне
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031932
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2025
точиться правдою глиб любляча —
дотичне
й спів
й окличне
співдихаючи— співквітуюче
й Величне —
і громом й блискавкою — Тройцею танцюючи — ну й кличе
то в слово — лагідне і блискавичне!
Лиш слабкі люди виїли
входи в тяжкі часи —
аж —
в силі духу
чи я доріс? Ах це Ти, Боже! попросив!
ох Дух Святий мені всміхається
з Краси!
як добре що яса
в усіх часах!
Про що ж Ти , Слове,
ще не встиг, й не написав?
Свят Дух мені всміхається з Краси
це все таке у глибині
проз саму глину й сьогодення — мов Одкровення!
оскільки Ти і Сам одлип од Одкровення
цим влий і молока!
Бо я вже глину — замісив!!
Се виліплю людей — а в них
часи
Се світиш у часах —
щоб я писав
В водах замішуються й небеса
та й — є яса
в усіх часах
Се відкривав і відкриваєш —
немов вирощуєш охочих
аж в серці розум — встав під Твої Очі!..
й зайти у край — у край і в водах Небо
глибінь
Воно —
й очиститься до Тебе!
Щоб словом уставать де була тінь
дух рватиме усіх
й ні тіні ліні
і все висвічуватимуть
в часах —
й висвітлюватимеш
хто б
написав…
й хоч що де
написав
ось дихає мій дух й Краса*!!
29.01.2025, це на свято зайшло трьох стовпів Церкви Христової—
Василія Великого, прп Григорія Богослова
і прп Іоана Золотоустого;
Київ —
третій вибір Богородиці
* - Пресвята Богородиця Марія
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031830
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2025
Назару
і Лесі
Романюкам,
добрим друзям-серцям присвячується
В руках Бога усі — у Вогневищі
Виноград — але
чує думки
вИна духу -
а
чують
нас
вищі
серце тут напрямкИ
чує
бачить
є
Богу кореневищем.
28.01.2025,
Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031797
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2025
Золото
Безпочатковому Отцю,
Співбезпочатковому Сину Божому
і Всесвятому, і Благому,
і Животворчому Духу Святому
із здивуванням і любов’ю
присвячується
любов моя у Христі! —
непохитна…
любов моя ревна!
любов моя — свіжа
як небо блакитне
і діти радіють й ранковість —
й дерева…
це небо — в даль
видне
і видне
тримайтесь і розуму
вам розум скидатиме
всім втраченим у планетних
придатках
лиш — видиме — ніжність…
ойLе!!
любові — не видно
тільки вічне — невидне
любов Христа непохитна
тримай — й древко любові:
золотА — всередині в блакиті!..
мов я — в Україні
в серці — Любові!
і світ весь зіпрів
й звихнувсь
і перевернеться
що я непохитний
26.01.2025, з причастям! свято — було втрачених…, —
27.01.2025, свято Іоана Золотоустого;
Київ —
третій вибір Богородиці,
другий Єрусалим
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031648
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2025
кажу лиш
те, що вічне!
і — що не здожене
не ошарпнЕ і пил і втома
ах це я — у Любові
це я в Христовім Домі
спішу Христом ділитись!
спішу Христом ділитись!!
по цей бік
і по той бік
стартів-і-аеродромів
рікою Вогню-й-Світла
словом литись
серця біля доріг? —
відомим й
невідомим
і їх тільки Вогонь з
Дому звідомить
а Трам
ще той зіб’є спориш
і протиснеться
до свойого дому
і знатимуть
про нього
тому лиш
що Слово
прописало його
у якомусь томі!..
і напівхворий
і старий
й не вічний
і де ти коте спиш
що людства сон
у твій —
б’є в унісон?..
тлумкий — кордон!
о,… Маск
у локулі психіатричного синдрому…
хвора душа
не знає в Сьому Домі дому
так, геній в нім тільки
в усьому злому
і , знаєш, Богородиця не «вміститься»
ні в що земне
й відоме
а ні в Небесне невідоме
і — в жодні правила…
кінець тобі
ти Матір Божу бачив?
бо ти прогавив
я ж — бачив
Любов — Христос,
Любов —
все вправила
і , знаєш, —
реактивна є енергія:
кажуть не т е
й така їх — робить…
не протилежна ж —
звихненого —
умом у Марс тебе направила…
що із земної думки навіть видно —
не царська це робота:
і Бог, й Псалми
Давидові
тебе не …
до самодіяльної вселогіки
Світло з Висот
й не йде — й не видно…
психологічні і психічні
вже керують
світом
26.01.2025, з причастям;
м. Київ —
третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031604
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2025
Гей, ріко глибока!
Св. Ксенії
Петербурзькій
присвячується
гей течи річко глибоко
вири є
гей море вирівняє
гей лети хмаро високо
ями є?
гей а степ вирівняє
гей іди знамо багато
горе є
гей! Ангел вирівняє…
гей лиш Вітця я боюся!
Батько б'є
Чуєш як я смиренно молюся
свята Ксеніє…
гей на Горі ми зустрілись
серед неба і трав
материнка палахкотіла
і безсмертник сяяв
гей зайшла Батькова хата
за світи
гей а не знав я брунатний –
яка Ти!
гей за тобою зітхаю
не назітхаюся
де любов живе знаю –
щось не кається
обняла дивака за рукав –
це Ріка?
гей! течи Ріко глибока
вири є??
гей Море вирівняє
гей течи Небо високе
віра є!
покажи: Ангел вирівняє…
чуєш?!
як я Богу молюся, свята Ксеніє…
2001
Святі йдуть – не лежать
видно побачили
душу стиснув
свою
і мучусь
спасибі Досифеї* із Китаєва
за видіння:
таку жадану близьку участь –
за Ксенію**...
о мусив плакати в твоїх обіймах,
вищість,
добра
ув чорному вся
гостролиця сестро
ой гостроока! –
любов і цілковита прозорливість!
як любо вткнутись у всевидющість святу:
„ о як вам т а м
а я товчусь все тут...”
і доброта м’яко розрадила мене:
„Ти не хвилюйся:
ти ще нас наздоженеш...”
2000
________________________________
* Досифея – велика стариця, жила під чоловічим іменем в печері у Китаївській пустині, провістила шлях прп. Серафиму Саровському і благословила на чернецтво
в Сарові.
** Свята Ксенія Петербурзька.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031437
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2025
Духу Святому, легкому, іскрометному,
люблячому, серцесяйному
з любов’ю присвячується
Всі, хто жив чийсь —
в собі —
«ізм» життя,
мов би чіп в поняттях,
чи пішли у яскраве сміття??
Ой.
Чи спинивсь хто.
І задумавсь.
Чи може затявсь.
Що — дух мені носить.
Я ж то народжений: стіни, одна
за одною пробити
та й порозгачувать
всі поверхові загати життя!
бо ж всі страждають!
бо й нам
постраждать…
Радуйся, моя златоголосість життя!
Радуйся! Златоголосість!
є мені добре трудитись —
Космосу
довгі розчісувать коси
довго ланами
думки
як ті коси —
стирчать
який в мені протяг
чи потяг —
щоб Бог — на усім — тільки — Свою
печать!!
темні
і темні
відскакують — й так все життя…
буяє
Огонь
і втікають! — ого!!!
А чого??
радість у серці
у серці Огонь
я лиш —
щоб світ міг здобуть благодать
крила, що білі,
і в надсвідомості,
і в любові — летять!!
Мо’ спинивсь хто.
Задумавсь.
І в загаті сидіти
затявсь.
Не погадать. — Христос воскрес!
я лиш —
щоб світ весь
в серцях — благодать!
Ой.
Чи спинивсь хто.
23.01.2025,
Київ —
третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031361
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2025
Слову-Богу,
Спасителеві всіх і всього,
присвячується з любов’ю
Попереду йде в світі Слово:
Це Сонце Правди! Любов —
за ним приходить.
Без слова ти б не мав,
о чоловіче,
світлої любові.
Це ж день — як в чесність!
Тоді немає перешкоди:
Як чесність — то й любов:
Любов Отця! Хто знає все і наперед:
Любов йде в правду,
й правда нипає по Небу і землі — любові
блискавка Духу у любові — родить слово
та хоч би й в співчуттях —
і в Неба стяг!
й наскільки кожен — оновився словом —
в нім Дух Отця
підтягує і всіх і вся —
до Слова
все враз —
безсмертно, переможно
і невипадково!
і в серці розчиняється — свобода
і в серці світлосяйність — й це не випадково
і блисне кожному
що він є словом!!
22.01.2025, день Соборності України,
м. Київ —
третій вибір Богородиці,
другий Єрусалим…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031275
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2025
Святителям — Афанасію і Кирилу
Олександрійським, — що бували одними
архиєреями-не-єретиками,
з любов’ю і наслідуваннм
присвячується
із мого слова
ніби з храму в храм
це вхід до особистостей
що й в Небі далі
і любов — сяйво
то —
сердець тональність…
чи будуть так возить
неправду —
вам?
хіба мої слова
як інші — абразиви…
ви запанієте? тепер — з мохом — і махом —
і вас возитимуть
галайдів — попід зорями транзи
том!!!
А вхід у особистостей —
до Неба — далі?..
А то в Христа тональність —
Любов! — що в сяєві…
щоб слово — Небо
ще
змогло преобразити…
розум чи зможе сам
це доказати —
й жити?!
це
вхід до особистостей —
що й в Небі далі
й хто вдарить?
чим іще запалить
як вас везтимуть мимо
вечірніх спалень?
й ви шарудітимете —
у сердець тональність?
Це ж треба так втомитись…
Так й алкоголік — теж
Це трудогольно
Втомити все —
Аби нічого не могти…
Серцем поволі
Чи подольно
Й досмиритись!.. серцем
пройнятись
не в задоволеність…
Бог — забира — до
волі…
Чи може зірку запалити?
18.01.2025, свято святителів Афанасія і Кирила
Олександрійських;
м. Київ —
третій вибір Богородиці
і другий Єрусалим…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031020
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2025
Начальнику всіх ченців
Антонію Великому
присвячується з любов’ю
Поети для поетів, як живете?
Про що, монахи
для монахів?
як живете?
Розлився мир високий у душі —
над горами літа не скоро…
про що ця неба висота і
широчінь…
хай гори теж
дихтять у небо до небесних поколінь
і вічний Дух Господній! —
надиха і дивні гори…
Про що, монахи
для монахів?
як живете?
Чи не було колись любові?
і що? не буде?
І колись в пам'ять ізгори
влине це — слово!
17.01.2025, свято прп Антонія Великого;
Київ —
третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030942
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2025
* * *
Ісусу Христу
і первоверховному ап. Петру
присвячується в любові
Петро спати —
міг «у відрубнякАх»
— вся надія на
Бога
а тюрма яка!
Петро спати —
міг «у відрубняках»
Божий ангел — аж
мусив дать копняка!!
— Взуйся швидко.
І от — впережись.
Ми святкуєм Петрові окови
а де ті залізні
що були на Петрові?
— Йди за мною…
Солод іти за ангелом…
Солод — мов би за Богом
солод — в любові слухатись Бога
Петро мов вві сні?
ми мов теж вві сні?
що ми святкуєм — окови?
Солод любові… життя по Богові!
Виникне?! ні??
16.01.2025, поклоніння оковам апостола Петра!
Київ —
третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030883
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2025
Побачене почуте з неба личка —
та з руки серця —
враз за зблиском пурхає
та й промовля дрібничка
а все-таки влягається — в скарбничку!
Твоє добро, Боже,
то ж мо’ Твоє шатро?
А що ще я покличу?..
Щоб відкритись правді:
Сума викладених науково істин і не відкриває, не виявляє Істини. Сума знань про Бога не дає знання Бога.
богослов'я – це передача у словах –
не інших слів, ідей, вірувань,
а того досвіду, яким живе Церква, живе зараз, являє зараз, долучає собі зараз.
Саме тому, що вона створена для любові, людина, випадаючи з неї, продовжує бути "пов'язаною" цим неруйнівним зв'язком, тільки тепер уже не з ближніми, а з ворогами.
…благодать звільняє нас, перш за все, від самих себе, від нашої поневоленості "тілу і крові" ("і вже не я живу, але живе в мені Христос").
…Заклик до досконалості, звернений до кожної людини, є заклик знайти самого себе, але знайти не "порівняно" і не за "самоаналізом" (у чому мій potential) — а в Бозі. Звідси парадокс: знайти себе можна лише втративши себе, і це означає – ототожнити себе до кінця з "покликанням", з задумом Бога про себе, але який розкривається не в "собі", а в Бозі.
Любити Божою любов'ю. І себе, і інших…
Воно («земне щастя») цілком підпорядковане обіцянці та турботі про Царство Боже,
тобто про те абсолютне щастя, для якого створив, до якого покликав людину Бог.
Звідси перший, основний конфлікт між любов'ю Божою і занепалою любов'ю людською.
...Саме від усього цього в жаху відсахнувся "світ цей", цього не захотів, це зненавидів.
…богослов'я … передбачає
як свою неодмінну умову –
або справжню культурність,
або ж святість
( у сенсі простоти, смиренності і т.д.)
життя вічне —
у знанні та спогляданні Істини і ні в чому іншому, бо знання Істини
і є спілкування з Богом і єдність із Ним. (все — з о. О.Шмемана)
Чи є пророки, поети найперше правдивими:
Божа правда-любов, велика правда — приводять людську душу до любові.
«Пізнайте істину — і істина зробить вас вільними.» Вільними врешті —від зчепленості
і полону пристрастями як згубними земними речами.
Спочатку же — загнуздання дій пристрастей.
Далі вже пізнання своєї природи насправді, такої, що задумана Богом!
Це можливим стає — в Христовій Церкві, із причастям Тіла і Крові Христової.
Далі — знищення пристрастей. Бог відкриває все — і подає потрібне благодаттю:
спосіб життя це (!), не філософія чи природничі науки! Інше — «не проходить»…
Дасть Бог надію — і не тремтить серце від афектів: з надією вже більша любов!!
От ви — не хочете любові?? І що вас може обдурювати? і — чи ви маєте що проти Бога?
Ваш інтелект; і він точно знає одне, що він — помре. На 40-й день розпадеться…
І робить все для себе…
Якщо ж не з Духом, який в Ім’я Ісуса Христа, — то випадання з любові і охолодження…
шлях в нікуди тут.
Де без тіла будете ви —
душа чує, і живе в пеклі, тут. Багаті матеріально — без любові. Любов — роздає голодним. Духовно ведені знають – з живого досвіду життя з благодаттю Божою — де буде їхня душа.
Людина складніша, ніж думали просвітники! —
й самозаглуплені своїм інтелектом соціальщики.
Бог — любов і світло, ви можете стати тільки любов’ю і світлом. Ісусова молитва
дозволяє в певній мірі через Ім’я Ісуса — навіть входити в Христа.
12.01.2024, з причастям! —
13.01.2025,
зайшло на свято віддання Хрещення;
м. Київ —
третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030658
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2025
Святому Григорію Ниському
і всім святим, що в його час
іменували Духа Богом,
присвячується з неізреченною любов’ю…
О ви… миттєвості прекрасні! ви —
пурхаюча — і зосібно — в —
Духа
ясність!
Коли по землях перепокладУха —
о душі в крильцях! —
серцем натхненним — хто б
вас возніс
ув ясність
Духа!
от! хто народжений — словами
Небо прихилити
та й душі одягнуть
тоді ходіть ногами
в житі
бо так вам в Небі жити
Це ж ви… миттєвості прекрасні! ви —
пурхаюча — і зосібно — в —
Духа
ясність…
о хто народжений — щоб небо
наближати
це й словом в небі — іще
Небо ублажати!!
Зі словом мусив до лісів втікати —
єретики не йдуть Духа шукати
єретики —
приходять — кафедру забрати
о невимовність душ у крильцях!
о серце — проз сердець цих прибамбатих
вам з ним — у Небо лиш
злітати…
між тим
як дивно всіх зновила
і дивосяєвом відкрила —
сестра Василія — Макрина!
О всі миттєвості
прекрасні…
ця пурхаюча — і зосібно — в —
Духа
ясність!
10.01.2025, свято Григорія Ниського,
богослова Тройці Пресвятої;
Київ —
третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030404
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2025
Трійці Пресвятій
з вдячністю
і любов’ю
хай не пишуть сльози —
свої
в кварту…
ген — мої
літаючії квадри —
квадри —
висоти і правоти!
підніміться
з гіркого в солодке
серцю що є вже без гіркоти
не одна електрика проводка
серце вас благає —
серце все благає —
до світлішого
піднімись, нижче, до
вищого
тож тьмяніє стежка навпаки
серце
все благає —
в Найсвітлішого!!
Піднімись
нижче
до вищого!
бо шляху нема більш —
навпаки!..
серце вас
благає — до
світлішого
як молитвенник влітає — до
молитвеннішого
солод серця уливається —
й в гортані його більшає
так із Богом в слова —
вічні…
так от з Богом в серці з того!! —
нічого
не можу більше!
та й не хочу!
Серце як прийме ще Слова-Бога
й ніщо і не більше Бога
що я? ніщо Бога і не більше
й не миліше!!
менше
так! — воно не більше!
Господи!! прийди — скоріше
09.01.2025, свято прп Іони Київського;
Київ —
третій вибір Богородиці,
другий Єрусалим
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030331
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2025
Йоану — Предтечі і Хрестителю Господньому —
вдячним серцем з любов’ю
присвячується
Правда вдаряє в рішучість —
як слава в литаври!!
Голос з Неба
Впаде! —
він знайде
хтось вже бачить
ти вже заплутався – з лаврами
Вже
— той
трісне у серці
Правдою…
хто є? випроваджуватимете?
чи провадити…
ясно ж що цьому — не відпиратися
бачите ж…
це ж Я, Правда…
...чується Джерело
правди!!!
Хто звик
Небо вусами зеленими
колоти — але й лоскотати!
Слава почила вщерть…
Іоан — правда!
Іоан — з Христа голос
любов пізніше йде — за правдою
я якраз рішився
якраз рішився ним стати
Іоан зобачив:
крізь тонни і тонни хни
хтось мов колос
зеленим пробоєм — рветься —
голосом Христа стати!!!
правда Йоана була спочатку
згодом одноденки-троглодити
ошарашки —
біля антени із Неба — ходитимете
07.01.2025, свято Йоана Хрестителя, —
08.01.2025,
свято ппрп Григорія чудотворця
і Григорія-затворника Києво-Печерських ;
Київ —
третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030260
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2025
Чистий зір —
То чиста й зірка…
Тож дивись!
пильнуй!!
Хтось трохи зріс —
стане йому
ніби менш
гірко
Тож дивись!
От охрестивсь:
і зірка сяє —
й світлом Розуму
осолодивсь
06.01.2025, свято Богоявлення,
з причастям;
м. Київ —
третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030119
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2025
Музі моїй, Любові Божій
і Любові Матері Божої,
здивовано з любов’ю присвячується
— Лілейна розкіш —
квіткова свіжість!
кипіння Бога а знігзбиваючий
розсИл —
те кажеш — що ніхто і не просив —
бо хто це знав?..
— Чи все промірюється шоколадом?
Чим міряється?
— Все — музою!!
І — всі мені в світі союзники!..
— Це кожен? Аж молоде й зелене?
— Здіймись,
ця муза — о, огненність…
«Здіймись,
бо стати древом, що зелене , —
ти стань
торцем
до мене,
всій вселенній!!
Так встань
щоб ти горів — серцем горів!»
— Що ясени переросли…
вже ліхтарів?..
Час осіда
в нашім дворі…
— Те скажеш, що ніхто
і не просив—
бо хто…
— …не знаючи його
іще просив??
— Будеш сидіть у Львові —
то можеш й не сказать
такого?
— Що ж? — розімкнись??
— Але є праве крило музи
в серці —
в Бога…
А як Давид? «Бачив Його завжди
праворуч мене»?
«простір священний» , Бог далі
йде —
музі залишаться сліди
і встане муза — й закипа огненне…
то введення, — куди й веди
квіти огненні мов сліди…
кипіння сил — це
знігзбиваючий розсил
те кажеш —
що ніхто і не просив
з Вселенної
до цього — не було — нічого
так не вела
Любов
ніхто таку
не знав…
врешті Давидові Бог
не продиктував…
Він — надихав
Радість Любові
близькість
Любові…
Давид же в серці —
й не неУк
скарб серця
і придбав
а не
людських наук…
до речі,
поки не загрузли…
все Богом міряється:
лагідно —
хоч ніби «встань! встань!» —
музою…
допоки не згадав
і не сказав
Христовий
тож безсмертний геній
чи думаєш
часи обійдуться й без мене
а муза лагідна:
«вниз, й догори!»
встань!!»
«із Духа квітів — навстачай!»
а м’язи духу
й просто м’язи — накачай… Та
змінюйся ж!!
пропала сцена
а зникне, хто є діалог з Тобою,
без дихання —
а зовні то вогонь
що ніби монолОжить?
А Мати Божа??
В мені ця Муза!!! —
Вона
і Любов Божа…
Ісуса — то ніби привласнюю:
молюся:
«Ісусе найсолодший, Боже мій!»
Любов же Божа — усе моє
то все зможу…
«Йди за Мною.»
Відповідь
Вже готова
В чиїмсь
Серці!..
Даремно звемо своїм — серце,
якщо
вже спочатково
воно Боже.
Нас не переможуть.
29.12.2024, з причастям —
04.01.2025,
м.Київ — третій
вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029973
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2025
* * *
Духу Всесвятому
і Всехвальній Діві-Матері Марії
присвячується
з любов’ю
Земне мислення хоче
Великих думок
на Богонатхненні,
струмінні — Божім!
Це Божая творчість
яка вас лікує від всього
духовний психолог —
з найвищих — :
дивіться у серце, дивіться ви вгору
крилатий
Христовий
є поверх
і сіється Богом, і садиться Богом,
без нього не зможем
нічого…
все нижче копил!
На все це ще проби
на це і є відповідь — дробна
Най — вище —
глибоке
таке найсвітліше
вже є
почуття до Ісуса
тож слово ніхто не підробить…
як слово є вічне — спасуться
спливуть короблі
спливуть і коробки
це слово — ніхто не підробить…
а нині ще чорні ворОни
що теж не у глині, сам збіг — не по глині…—
так чують
несказані схрони
що впадуть на біліїх крилах
а точно ізлинуть
це злинуть
як сніг
—
а
той сніг —
в нім любов —
до людини
03.01.2025,
Київ — третій вибір
Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029923
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2025
Безпочатковому Отцю,
Співбезпочатковому Сину
і Співбезпочатковому Духу Святому —
Тройці єдиносущній і нероздільній, —
присвячується з любов’ю
Всі архи
і архи
всі стали «монархами» —
невільники
язик їх й
слова архизвичні
серце не скаже: «Гинь
як язичник!!»
застрягають — болотно
всі в Нових роках
Ісус же — із нами!
Бог наш, Бог — це в віках!!!
Й думка велика — Небо в віках!
дух є розвідувань —
думка ця — в серці
є це —
є в чоловіках!!!
хай і оджаряться в серці
вікИ —
все це у Бозі й від цього залежить! —
це є ще чоловіки?
чи є ще чоловіки
із Богом чи є ще чоловіки!!
Не 8 березня
Бо це тоне в болоті
А Дух
Любов —
Церква —
це все ж навпаки
02.01.2025, свято прп Серафима
Саровського;
Київ —
третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029837
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2025
Є, мов депеша:
„Рідня твоя в Небі”
і брутто
і нетто
захряснуте віко –
отримайте!
кінець весь важкому арешту
моя рідня в Небі!
нарешті!
радію
в обіймах
все Небо – рідня!
стихає ганебна земна ляпотня
рідня твоя в Небі –
вчуваю усюди
рідня моя в Небі! –
вогонь маю в грудях!
співає в мені клич Єдиного дня
першого дня і останнього дня!
і трепет і радість
всі в Небі – рідня!
Бог росту
Бог світла
Бог вчутий – по травах
розквітне!
Від Бога у серці завіяна в днях
Небесна рідня...
2000 р.,
Київ
(З книги "Дві книги з Єдиного")
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029828
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2025
Олександру Вавричину — другові моєму
і братові у Христі Ісусі з любов’ю
і пошануванням за його великі
труди Богошанувальні присвячується
Світ є не більший за Бога,
не покривИть й чистим серцем.
Всяк, хто чистіший й строгий,
й відображає
все це …
Світло зіткався ранок,
гарно світився й вечір:
день перший
й рік вже найкращий.
01.01.2025, свято Василія Великого,
після літургії власне
Василія Великого;
Київ —
третій вибір Богородиці,
другий Єрусалим
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029771
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2025
Поема в прозі
«Шлях цей досягає у Плотіна своєї крайньої межі, коли філософія сама себе умертвляє і філософ перетворюється на містика. Але поза християнством він призводить лише до знеособлення Бога і людини, яка шукає Його.
…незнання, як прорив у позамежність, є екстаз. Філософія досягає своєї вищої межі і умертвлює себе на порозі непізнаваного. "Єдине" можна пізнавати тільки до і після екстазу, а це означає його не пізнавати, оскільки це не екстаз. Під час екстазу немає "іншого", а значить немає і пізнання.»*
Поети добре знають, чи то добро є — коли нема музи!
Інший в нас — Ісус Христос, Посередник між творінням і Богом, Посередника
вже ж просив — Платон!
Поезія від генія Христового (що є світло звище, понад земною логікою) —
явище явлень Божества в художніх правдах, залишає для читача художні образи
немов с л і д и, чим вводить в таким чином пізнаване Єдине, натякує на невидиме,
вся ініціатива творчості — в Бога, що діє через творчі волення, ідеї-волення,
образи-волення, з чого поет, скільки може вмістити, творить.
Поезія — приносить з потойбічного, створює цілісність (звідки й зцілення!).
Бог так захотів відкритись, це немов цілісна картина: Бог-людина-Космос.
В ній не тільки знання, але і любов. «Аромати знань» від Божества, про це свідчить апостол Павло, як сказав — він — «неук в слові, але не в знаннях.»
В цілісній картині людина може зцілитись так, як Бог хоче, і від секуляризму також.
Поза християнським догматом Святої Трійці шлях пошуку приводить лише до знеособлення
Бога і людини, яка шукає Бога. Не знають і богослов’я — і богословів.
Якби богослови виясняли все і це так, як я, — не мали б зайнять філософи.
Треба прийти до Христа-Логоса, прийняти служіння містика-і-богослова, це ви побачили!
Генія Бог дає украй струдженому носієві таланту,
розбитому у своїх самоорганізованих вміннях,
на грані розпачу... як Ви розумієте,
те лежить вище земних мислеформ і їх логіки,
ліпше йому Світло-Любов-Творець, шляху нема назад,
є пророцтво з мучеництва
(без диктування) — є Присутність, Бог — відкриває, є політ-любов за Богом
29.12.2024, свято Йосифа, Давида і Якова-брата Господнього,
родини Христової; з причастям;
Київ —
третій вибір Богородиці
* - богослов В. Лоський
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029566
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2024
Богу-Слову Христу
і першомученику Стефану
з любов’ю присвячується
В вас є чим
після Різдва жити??
Ось різка справа —
споріднена справа
на
білих хмарках Божої слави
на небесі жити…
це Христом
в кого є
ділитись!
Так от й поезія
на білій хмарі —
може їй приробити
колеса — колісникам?
вся білосніжна невістка…
й перепаде журналістиці
це не медицинський діагноз
неприхований діагноз —
журналістика — це тертя
майже старість!
а можна це запросто й довести
але киньте:
чи ж в вас є
чим жити??
То справжня справа —
споріднена справа
без чисто оправи
без часу оправи —
у підсніжників з Божою
славою
на небесах! жити…
холодне тут все ж, реально
а як це ласкаво —
Христом
поділитись!!
хімію життя
не стерти
якщо в Висоті не
омити!
що ви маленькі або дурненькі
нащо вам смерти?
Я буду зі Стефаном
з першомучеником —
Христом ділитись!!
Є вічна радість!
є вічно жити!
розділена радість —
удвічі вже радість
це на ногу
вам наступити —
у, а! — життєвім
параді-
смарагді…
а в д у х о в і збільшена — розділена —
радість то це ж (!!!)
говорити — не радять…
справді
що це
скерованість духовним радієм
у життєвій правді?
це всіх будуть лічити
бо є що лічити
а в мені ростиме
радість…
бо що
як Христом ділитись??
Чи можна за день постаріти?
і за годину стемніти
хто ж
буде
на білих хмарах Божої слави
аж на небесі
жити?
Тільки Христом
як ділитись…
27.12.2024, свято першомученика Стефана,
після акафіста;
28.12.2024,
м. Київ! —
третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029480
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2024
Наталії Половинці — Заслуженій артистці України,
Лауреату Національної премії України
ім. Т. Шевченка, багатьох міжнародних
фестивалів театру та кіно,
сестрі в Ісусі Христі, подрузі сім’ї —
з любов’ю присвячується
А ти кричи!
Ісус же — поруч.
І Він шукає: ти сліпий —
І — не боїшся діяти,
Бо ти ж з них ч у є ш — більше …
навіть — навколо! “ти! — жебрак! — тихіше…”.
«Рота закрий!..»
Мимо пройде весь — зараз — романтизм…
Це лиш душа і випирання —
«Я!! і я хочу!! — це й не інше!»
Ах… ти! сліпий!
Йде ось — модерн… що — взагалі
Проігнорований — бо він не реаліст…
ти більший за чийсь рого-хвіст… і? —
вже натикаєшся… от — реаліст??
ах ти ж з них ч у є ш — більше …
Ну це вже — геть!! —…
“ти! — не замовкнеш, ти? — тихіше!…”.
«Закрийся ж!!»
А ти кричи!
Ісус же — поруч!.. —
Ісус є у мені.
Є перший день в Різдві!
25.12.2024, Різдво Христове,
після літургії і священичих проповідей;
Київ —
третій вибір Богородиці,
другий Єрусалим
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029342
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2024
Пресвятій Трійці
із Пресвятою Богородицею
присвячується в любові
І слово ж у незвіданість… у
концентричність
як є
лиш Вічне
проб’є
все —
вічне
хто? смерть Він переміг…
Зірки здаля?
Копита днів здаля?
Шурхають
всі
і все
а слово — близько…
в нім Зірка
зблизька —
й слово близько
ох — осявається уся ж Земля!!!
Із серця — то огнистість,
то зернистість!..
по вірі
й слово з глибини…
й терпить…
то в Немовлятці є…
щоб з Немовлятком жить —
лиш серце серцю
вість передає…—
звідки
є
Вічність!!
Є любов к Істині?
серцем
чи варто що й казати…
себе і слово
дарувати…
В нас Немовлятко є!!!
24.12.2024,
Київ —
третій вибір Богородиці,
другий Єрусалим
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029214
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2024
Духу Святому
і духовному отцеві
Олегу Маланяку
в любові присвячується
по цих є Гора —
(по них й оголовленість слОва) —
на ній стоїть гОрод-священник
священнику — це не сховатись
раптово
тож видно
що в нім
є Бог-Слово
в природженнях змістів —
(спів-держань)
і — виставленість!..
прибутковість! —
і звершення.
В тому ж віддача — як
постріл в Павлові!!
й старого — нема
Ну — нема!..
пред Словом же ви встОїте —
пречудові…
і тому так Сурожський
й тому так і Шмеман
й отець мій
він брилище з брилиськ
та й каже: що Духа вбира,
а Дух же керує… і йме, й відбира…
відкривається же — бо відкрилось
під ним є Гора…
між Богом і людиною* —
вічна Любов!!
Й — не вмира!..
22.12.2024, неділя святих отців, з причастям, —
23.12.2024,
Київ —
третій вибір Богородиці,
другий Єрусалим
* - народились богословами
і стали поетами Св. Тройці —
св. Григорій Богослов
св. Симеон Новий Богослов
митр. Антоній Сурожський
протоієрей Олександр Шмеман
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029202
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2024
Богдану Васильціву —
завжди помічному й швидкому
в помочі другові моєму і братові
у Христі з любов’ю присвячується
«Взнав би Захід, які ми слабкі!!»
(хтось з діячів-росіян
після революції)
Незламність – злагода й любов! —
Ти ум гостри! — і духом не схитнешся.
Диявол — в присипляння.
Ти — зборов!
Дух догори! Молитвою в вогненності! —
знесешся!
Бог — чи не кожному покаже:
ти — молись, не говори.
Диявол — мисленний той вовк,
із шавкотінням на вторинній темі…
Несхитність — догори!
Воля й свідомість — в Вишнє! в прапори!
Диявола — пори!
Всміхається Христос.
От є Христос! І де дилема?
А де російськість? та нема.
Гнила російськість —
не у Першій
Темі…
23.12.2024,
Київ —
третій вибір Богородиці,
другий Єрусалим
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029144
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2024
Богоматері, що народжує
нам Ісусика Христа,
присвячується в любові
у колі
творчих особистостей —
служіння без концертів — чисте
тому — як діти! ми —
ростим на людях
мов на деревах вже
перше зелене листя
із коренем
що із сердець
вогнистих!
Христос родився —
аж так й воскресне
й так воскреснем
перед очима
у сердечних — в Христових
творчих
особистостей (!)
як діти ми — то
не улесливі
й мов на деревах —
вже зелене листя…
не егоїстичність —
це
верхній із сердець
усіх
до Матері усіх —
пломінь вогнистий!!
Земний — чи він не
відпаде,
хто чистий?
і хай очистивсь
служіння хід — і —
хід очистий!
Й хай понад сухим листом
і без концертів —
це вже чисто
Христос воскрес
і ми — воскреснем
23.12.2024,
Київ —
третій вибір Богородиці,
другий Єрусалим
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029134
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2024
Святій Трійці
і Святій Богородиці
присвячується в любові
Двері відчинені.
Якщо я з Богом —
ніхто не входить…
Живу з поезією
ні риски мінору
актори — без коренів —
актори politico
водять рами
акторами
Живу з любові
І живу із серцем
для лідерів часу —
це ж міна.
А дихання Духа?
святе
неодмінне
і виллється
під часові зводи
хтось диха любов’ю?
ніхто не входить
ці лідери охлосів
мстять колишнім поетам
й не знають
із чого…
бо —
не стали поетами…
Чи Дух то їх водить??
Якщо я з Богом —
це ніц не з світом —
ніхто не входить
Актори ж сліпізакОртами
пливуть і пливуть
за акордами!
І ні слова про Рану
ні дяки Слову
ні слова доброго
за мить до Різдва Христового!
А плаче слово
всі гоняться —як
всі знають це — як.
А що?
Й — навіщо?
водить??
Зовні виріза вічність —
часу наріза різкість
А я
знаю
навіщо
а
от ніхто
не входить
22.12.2024, пам'ять святих отців,
з причастям;
Київ —
третій вибір Богородиці,
другий Єрусалим
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029085
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2024
Маленькій Юлії
Кузнєцовій
присвячується
Щоб сонце всміхалось, де була
імла –
Це в нас усміхнуться Ісуса находи:
Щоб в нас проявлялась дитяча свобода
І нас іменуючи
Вільно вела
2001
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029017
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2024
Від землі до неба
Біло-рожева вишня –
Велика єктенія!
Запитався в себе:
Кого стрічать вийшла,
Ангел миру Ксенія?..
Стоїть в полі вишня!..
Молиться за поле
І що тут стражденне є.
І за мене вийшла,
Це я маявсь болем,
Мирний ангел Ксеніє…
Єсть душі гонитва
В молодості долі!..
За душі спасеніє
І здоров'я поля
Вознеси молитву,
Ангел Божий Ксеніє…
Я мов навернувся:
Злата стоїть вишня! –
Прохальна єктенія!
Прийду та й молюся:
Подоба Всевишнього –
М'який ангел Ксенія…
2001,
Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029015
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2024
приснилась моїй дружині —
нині—
і вона із подругами, з Половинкою Наталею,
шукали прихистку побіля Неї —
Богородиці в плащ-накидці,
з пропалом — навпроти серця
А ви іще тайно
і ще розцілуєтесь,
морськії шельфи й небеснії
шлейфи
спонтанно даруєтесь
на розвиток янголам
комусь в серці феї
комусь в серці ельфи
і не розчаровуйтесь — що Бог
йде повільно
а розум захоче щоб все
і все зразу
і розум все зрадить
а серце не зрадить…
поглибше б! — у серці Порада!!!
Там Бог один вірний
бо ж хто є у серці?
це Бог! — вас ніколи не зрадить!!
життю би — радіти
і так дивуватись
щоразу…
а що ж сліпі діти ви?
гріхи ж бо — не діти
гріхи — куртуазнії
комусь в серці феї
гріхи — сліпі маски
тому голос слова
слово від Слова — є — ласка!..
20.12.2024, свято Ігнатія* Богоносця…
Київ —
третій вибір Богородиці
* - ігнес — вогонь, Богоносець
80-літній просив, щоб
леви розірвали його…
Не з’їли лише його серце, — Бог знає чому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028932
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2024
“Заспівай в мені Цар-дзвоне,
на маківці,
язик у осерді
біле – біле
червоне – червоне
а все милосердніше!”
Боже, де Ти? – хочу к Тобі прихилитися!
Чую спів – я ж співець Твій і голосник…
Боже, хочу співати у Тебе навчитися!
Отче, Христе, розв'яжіть мені
серця язик!!
“Заспівай в мені, Цар-дзвоне,
на маківці,
язик у осерді
церква – церква
закони – закони
а все милосердніше!!
А з Марією – наймилосердніше!!!
Мати Божа – тисячу раз пізнав – наймилосердніша!..
От, почули, які дала крила??
Вічний поміччю – в Трійці святий Миколай!..
Це Твоя,
Твоя сила у Небо злетіла,
Боже Слави! Христе!
допомагай!..
Слава Божа пером золотим нас
прикрила…
Слава Божа в нас душі нетлінним життям
осінила!
“Заспівай в мені, Цар-дзвоне,
на маківці,
язик у осерді…”
…Никне трава у полудень,
ще й на землі поникає,
Блискавка й грім не страшать так хлопів!
Перед Тобою у трепеті благоговійно
усіляке змовкає,
Царице Всеєдності!
прийми цей у серці спів.
О, як із найглибших сердець проникаєш –
прикрашати землю й Небо,
Єдина,
Духом в усьому усім і над всім!..
Вічністю віє,
В серці вічністю віє, віє…
Сильно вічністю віє,
збережи ще землянам життя,
Діво Маріє, Богородице Діво Маріє,
Сльози серця летять…
та вже не на землю летять!
Трійця з Марією – в тиші…
Трійця з Царицею – в тиші…
світ благоговіє…
ми є земля під ногами – ще полонені землі
Діво у серці,
Властителько!
серце Маріє…
які є нещасні голодні голі малі…
О Маріє, о Солов'їна!
із найглибших сердець
проникаєш –
прикрашати землю й Небо,
Єдина,
Духом в усьому усім і над всім!..
Тріумфуй, Маріє!! –
співа моє серце (двічі)
Всі квіти полів –
це серця на землі,
летіть до Марії!
й заплачте! – ви Матір,
варто сказати,
забули
чи рідко пам'ятаєте,
не щоднини, –
і зараз це бачите!
Хіба розумні люди?? –
Величайте Її! співайте
серцем хвалу! –
буде мало серцю, що любить!!!
Любіте Її, величайте Державу Її!
Правду казали святі, і я знаю:
світ тільки тому живий, що Марія
спасає!..
Подивується самоприморожений світ:
“Велика Мати християнська!!!”
Велика Мати християнська… бо
Наймилосердніша…
2000,
Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028849
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2024
Духу Святому
і Богородиці Марії, Цариці Небесній,
присвячується з любов’ю
А слово що нема початку…
ви не наважуєтеся…
чи є в нім що дістати
чи можна що на нього накричати?
воно високо так що в Бога
чи треба то почати з чогось
а Бог — нема початку…
хай проста велич — віднімає мову
живу високо так
далеко так й від горя
що люди мов високі гори
і люди без'язикі — так говорять…
що ще і знов — й щоразу вгору!!
і воля Божа тільки й горне!!
і тільки золотий пилок —
і нижнє в порох,
тож апріорі
що люди потребуються мов — гори
що трапиться що — і гора!
слово згори
пригорне!
але — постачмо
страшно ув Руки Бога
постачатись
мовчання — в золото
звик Бог нас
постачати!
18.12.2024, свято мч Себастяна;
третій вибір Богородиці,
другий Єрусалим
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028804
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2024
Духу Святому присвячується
з любов’ю
Чим маю серце іншим
розквітчати?
Пророк Аггей із Вавилону
як повернувсь
в дім
на батьківщину
знову
з вчорашніми полоненими
і рота тут не мав собі закрити
бо було з Неба —
щоб Другий Храм побудувати,
й — Божий пророк! —
почав всім говорити…
Кого прославлю???
Василію з Каппадокії всі —
геть —
Духа Богом не давали
прямо наіменувати!
То ніби й прасували Боже слово,
грозячись: пересваряться
«порозсипаються» —
із різним співом! Й не злим «соло»!
і Церкву захитають!
А він їм — встиг
вже Божу службу дати
а з різних єресей —
в Єдиній і Апостольській
Церкві спаяти…
Що? був мов — засловлений…
в землі
щоб Богом
Духа
не насміливсь
називати…
Раптом же — Дух! свобода!
раптово Дух незловлений!
і я — незловлений!!
В свободі!!
Всім, — хто був зловлений, —
й тим, хто є зловленим,
всім квітка Свята Духа!
всім хто нюхатиме, —
Святого Духа богослов’я!!
в благословленнях!..
Ви — не дали Василію Великому?
То я відв’яжу вас, ви,
моцно дикі!!!
Слава — Духу!! Богу Святому!!!
15.12.2024, свято праотців;
з причастям, — 16.12.2024, свято пророка Аггея;
Київ —
третій вибір Богородиці,
другий Єрусалим
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028663
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2024
Богу-Слову
і Берегині моїй,
твердій в керуванні Цариці Небесній
Марії! —
присвячується з любов’ю
Прикладатимете до світів
вазелінністю
до потрісканих
у намаганнях що б де вкрасти
десь я більший десь світ
Богом кинутий в білість
щоб йому в чорноту
не впасти
вибиратимете
кінцем або якимсь місцем
прикласти
пластирі
В пів на четверту! —
ми стрімко згортали крила
щоб в село ще потрапити
чрез дві тички
що місцеві назвали ще трапом
я слизькався
з шестиметровим складнозачохленням
злитно хитавсь — над
спочатку
кущем — й над
річкою
ніби вимахувався!
ніби мало літав над ожинами
а сигналізував тут — літун хоче
хоче дружити
чи жити!
але тут! виявлялось —
він є просто людиною
не треба захоплених континентів
він настільки під Богом і Богородицею! що —
як простій людині не почуватись як ніби арапом?!
хтось
— скаже: вернемось
до трапу…
простим був! —
й
цим до мене
треба прикласти… не
вазелінністю не білістю
бо це для мене —
пластир
відчуттям пронизливості від Любові Бога —
до нього Різдво б — прикласти!..
14.12.2024, 15.12.2024, свято
праотців; з причастям;
Київ —
третій вибір Богородиці,
другий Єрусалим
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028540
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2024
Святителю Христовому
Спиридону, викорінювачу єресі,
з любов’ю присвячується
Поки в конкретному часі
всі швидкості перемикатимуть —
в серці — часи мов би
перемикатиму —
духа й сили чуда як
прийматиму
і віддалено —
довго — мовчатиму
так і в очах Спиридона
як вбачим —
стоїть нетутешність!!
Й мов розгортку з глибин
розгортаю
чи що стане — в прийдешність
так і в поезію…
в слова — Божі — нарешті!..
Перемог Україні!!
Я — Бога співаю —
й Бог в мені — і окликаєм!..
12.12.2024, свято Спиридона
Тримифунтського, дивовижного чудотворця,
після акафіста святителю;
м. Київ —
третій вибір
Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028394
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2024
* * *
Декілька поетів
вскочило у
тріолети...
І таких вже в ангелів
понаробилось
змін! —
може
зорі
вскочили в зимові — тріолети…
З Різдвом вас, зорі!
З настаючим вже Різдвом! Поети!!
Недаремно ви літаєте!
А теплом сердець —
впускаєте!..
плачуть ЗМІ
в зимі.
10.12.2024,
Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028289
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2024
Володимиру Бегену,
що спасає людей із скрутнощів
як мануальний терапевт і людина,
окормлена благодаттю,–
тож він сповнює їх силою
мудрих слів, —
другові у Христі Ісусі
з любов’ю присвячується
Дріт під струмом
а енергія —
помимо дрота,
ще раз: не
по чреву дрота…
що у мізках? от земля! —
все у втратах
а про це — не зна…
ця марнота!
Славне Небо — славна воля!
Славна воля — славно в долях!
Славте в долях —
Дух — і щастя в полі!!
А ніби — рішення
у псевдопрезидентів!..
Посміємось всі на волі.
Посміємося у Полі!
Дай дихнемо
в Небо — золотом у голубінь! —
і — в нас козацька воля!!
Буде зустріч у Кремля з справжнім Різдвом!!
Стане — в них недоля!
08.12 2024, з причастям, —
10.12.2024,
Київ —
третій вибір Богородиці, другий Єрусалим
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028288
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2024
Вологі мрії дека про фермент любові
і ферментування до всіх
Святій Трійці
і Святій Богородиці
присвячується
в любові
Про вино кажуть
серцем не міцні —
мов ті півнІ
і рай є без вина в мені
в вологості язик язичництва
із сіл до міст
хто просува в ці
дні
коли міста лижуть
молитви
й піст
у вікнах —
у вогні і без огнів
мов випав Бог
в слова аж
в
надто дорогії!
це ж бо і я є в літургії
і рай
сам й без вина
в мені
09.12.2024, свято святої праведної Анни,
матері Богородиці;
Київ —
третій вибір Богородиці,
другий Єрусалим
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028206
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2024
Пресвятій Трійці
із Пресвятою Богородицею —
в глибинах
присвячується в любові
Жалко людей
що ще не дивляться
на мене — чрез Бог-Слово…
Молитва — ця ж поезія раптова
і раптово
вхопить і злине
згустком сяйним —
усім непам’ятствам напереріз!
й пам’ять
не покладає на людину —
та через Бога молиться, як
через міст!!
й тоді лиш
радісно
отій людині…
І жаль… що не стають
богами Богу на догоду
що
й — жаль обмануту природу…
І вранці встать —
й як жить??
Якщо молить — Бога молить!
Й без змін в природі
без встрома блискавки
стосоннеє ще й хитрозв’язанеє —
й побіжить??
гляньте на мене через Слово
наздоженіть стрижів — стрижам скажіть
на віражі аж писк
аж в-ж-ж-ж- і- т –ь!
в них — малі лапки! Вони найшвидші!! —
доженіть і розкажіть
от й на мене через Слово
словом! — й заструменіть
аж опаде і — помилкове…
як вранці жить?
чи не до Слова серце
й побіжить?
Сльозою
жить? куди
в серці збіжить?..
Щоби прозріть
Її — Красу казкову!! –
я тільки
лиш до Слова!..
07.12.2024,
Київ —
третій вибір Богородиці,
другий Єрусалим
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028098
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2024
Всехвальній Діві-Матері
в любові присвячується
Чи вийде
що в серця є сталь
і Вийде мов гляне
настане —
кришталь?
Чи лєпо до чуда
вступить??
чи
до чуда — прийнять?
чи довгими
Серця
я пальцями
тонкими буду?
Поезія — чудо!
спустилася з Неба
ця віста
мов огненна невістка
«Твоя є на Небі рідня…»*
і пальці гарячій
цій вісті
гарячій невістці
все ж взяв — обійняв…
і зрушилась
заметикувала
Небесна рідня!!
Поезія — з чудом!
Чи з тонкими
з музикальними
пальцями в серці
і довго я
буду?
Замузикувала — Небесна
рідня.
06.12.2024, свято Миколая!
після Літургії;
Київ —
третій вибір Богородиці,
другий Єрусалим
*- у 2000 році звіщення нам обом, незалежно
цілком (є у «Дві книги з Єдиного»)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028019
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2024
Слову-Богу
і великому Миколаю
присвячується з вдячністю і любов’ю
Чесно
а з любов’ю — не спокусять
я — живий! в цім —
більш за інститути…
що не в надмір — ліки
що забільше — вже отрута
не пишіть мені отут от
та розширте серце
дайте Богу місце й — вільні
будьте
Лєствічнік:
(Іван, святий)
закрутив вуса
ти великий?
завелик? по світі — братові спокуса… (!)
Боже!! а дай слово
Ти —
смиренне!..
(ач, як чують — лиш смиренне!)
що про вуса?
знов по світі — братові спокуса
запишіть мені отут от
та ж розширте й собі серце:
Христу народитись
вільні будьте
бо великій правді — хто
дасть світом не котитись?
Хай велика правда котить
а велика котить —
вся маленька
в інститутах
хіба в Бога квотить?
квотить??
чи не чуєте? —
Христу-Слову в серці народитись здайтесь…
не зовсім розумні доти??
Й не пишіть мені отут от!!
(показую на боки)
бо велика котить — то мала у тріск!
отут от!
розпишіться в моїм серці й —
вільні будьте!!
05.12.2024, до свята Миколая, великого чудотворця,
Великого Учителя (і мого теж!),
Київ —
третій вибір Богородиці,
другий Єрусалим
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027922
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2024
Пресвятій Трійці
із Пресвятою Богородицею
весь в солоді любові присвячую
меду не маєте!
міддю дзвінкою
сповіщаєте ж
В серце впадає —
і мала вся батьківщина
й велика Батьківщина!
значать путі сліди до Сина!
Пошли медвяність, Сину…
п’ятки вцілують
версти —
верстви
малої батьківщини
й великої Небесної
не відіпреш серцем
любові-цілування! райськості —
єдиної!!
Благослови, премилий
Божий Сину, —
і той хто ловить
ще сандалі й мешти
вже серцем в Небі йде
сам пролива до решти
в соти —
нарешті!!
Що взнали б
Небо
і земля —
всю знаковість та й
незникомість —
звідсіля
та й звідтіля
сердець торкання
об нерозривну повість
солод любові й теж — солод любові…
значать путі сліди до Сина!
03.12.2024, День народження Григорія Сковороди,
Київ —
третій вибір Богородиці,
другий Єрусалим
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027807
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2024
* * *
Григорію Савичу Сковороді
з любов’ю присвячується
СВІТЛО СТАРОСТІ — СИЛ БО НЕМА
СИЛ НЕМА — БО НЕМА ЮНОСТІ
А БЕЗ СВІТЛИХ СИЛ — СТРАШНА ПІТЬМА
ДИВИСЬ — ЧИ ГАРНА БУЛА ТВОЯ ЮНІСТЬ??
СВІТЛА НЕМА?
Й ВЖЕ СИЛ НЕМА? —
НІЧОГО НЕМА
БО НЕ ВЖИВ РАНІШНЬО — СВІТЛА
ВІД СЛОВА!
НЕ ЛОВИВ В ЧИСТІЙ РАНКОВОСТІ…
03.12.2024,
Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027787
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2024
Пресвятій Трійці
і Пресвятій Богородиці Марії
присвячується в любові
І ось
правда велика прибува —
й тільки з глибин сердець
слова
Бог правдою великою
Своїх сердець глибинних
міць
кував
І ось правда велика й прибува —
й тільки з глибин сердець
Божі слова
в інші часи і
явлені — серед пітьми
в часи лихі
і явлені серед пітьми
Бог правдою вже окував —
чого й не знали
ми!
І фініки уже цвіли
що люди Небом ощасливлені
ніхто не зна
ще — де
й — коли…
Христос іще не явлений:
іще не хрещений в воді
Іваном – у воді Йордану!!
і ще Андрій, що явлений нам
в Лаврі в виді голови,
стоїть поруч з Іваном!! —
нам Небом дано:
й той стоїть біля Івана
Бог — правдою все окував! —
чого й не знали ми!!
а той прийде і возсія —
у Києві серед пітьми! бо й Києва тоді
ще не було, —
і як би це пізнали — ми???
Так правда, що глибинна,
й прибува
несе
з глибин сердець —
Божі слова!!
так може й трапилася на
моїм путі
привезена
Андрія голова
бо прихиливсь,
Хто Небо прихилив,
й мене приклав —
й через Андрія враз прийшло
я вчув
що каменем я міг би
вікувать
але не знать –
духовну суть
духовно Бог з’єднав
тому то вилізли і проросли
враз в Першій
темі
з Іваном і в Іванові —
в Христі Святім —
поеми!
тому Андрій тоді
в Христі слова впізнав:
не відсікти —
й не роз’єднати
т е як Бог з’єднав!!!!
Такі слова.
«У Тебе
слова вічного
життя.»
Петро-апостол на оцім стояв.
І — встОяв!
До Тебе суть ідуть
слова…
01.12.2024, з причастям,
Київ —
третій вибір Богородиці,
другий Єрусалим
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027660
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2024
Святій Трійці, що творить,
і апостолу Христовому Андрію Первозванному
присвячується в любові
Андрій із Промислом —
Мастак! —
і блискавка у темний ліс як в темний
зрак…
див з кореня??
у корені
змінити
іще чого й нема!!*
що
попід
лісом
в часі
і в чаші
стане жити…
ми йдем
каже — душа
одна
мені
«Там —
унизу
в Хрестовоздвиженській
щось —
ніби —
блискавка жива!..»
аж дивно все ж!**
вверху Правічний Дух
брук
день —
без вух
і серцем Небо ще знесе???
А то Андрія голова —
так Первозванного ж! —
в скриньці
вона — жива!!!
30.11.2024, свято ап. Андрія Первозванного,
основоположника Української Апостольської Православної Церкви;
Київ —
третій вибір Богородиці,
другий Єрусалим
*- Києва тоді ще не було!
**- вже історія київська: від голови дива
були й далі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027590
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2024
Слову-Богу,
Воскресителеві
і Впорядковувачеві всіх істин,
істинному Логосу присвячується
Холоду стіни ламати.
Добре,
хто вcтиг
вже
загартуватись.
Встав хто
й плечима
пішов ворушити —
тож воно духом же —
жити —…
холоду стіни треба ламати.
Їде зима
але не зима — ти!
гне сон в душі
але не зима ти
як тобі в стінах —
сон духу
сприймати??
Молись, але
глибше — удачніше:
бач — дальше!
Нам Христом багатитись:
Справа — удача
Зліва — можлива нездалість…
Ліпше Христом нам ділитись
Ліпше — ця правда
бо ліпше — Піст!
Зяб вже спинивсь —
то і звідки
йти в ріст??? теплом діл ділитись —
це Христом так ділитись —
так збагатитись!!
В лівій чи в правій —
удача й медалі:
молись глибше,
копай глибше!
бач — далі!!
27.11.2024,
Київ —
третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027382
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2024
Цариці Небесній Марії
і святій великомучениці
Катерині премудрій!
в любові присвячується
Радуйся, ти всі голови
мудрі споліскувала —
на мечі
що в руці
у Христовій
виблискував…
ти — царицю
й Порфирія
з вояками —
Огнем оперізувала…
бо в Любов
їх серця
управляла
і не різано
Страху з п’яток
будь-якому страху
що із п’яток
накивати —
є з музИк віадук
родисловом
в Небеса — цим — піднятий!
Ти Любов — знала…
що над світом розп’ята
ту Любов взнала!
Як я йду
перекликається
серафічний цей дух…
такий видув! — сприйнятливість!!
Та Любов взнала
яка розіп’ята
24.11.2024, свято вмц Катерини —
невісти Христової премудрої;
з причастям,
м. Київ —
третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027230
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2024
Слову-Богу
і Пресвятій Богородиці
в любові присвячується
За те що серце
За те що нове
За те що світло —
І радість живе! —
славити б Тебе!
славити б Тебе!
славити б Тебе!
За те що день цей —
Заячий хвіст
За те що серце —
У тихий Піст! —
славити б
Тебе!
Хитне це серце
Мов все в половинах
Просте це серце —
Мов радість дитинна…
славити б Тебе!
славити б Тебе!
славити б Тебе!
Мов зорі бікфордові
В північних фіордах
В які ще влинемо
Невічні рекорди
зате в світлі Твоїм —
я славлю Тебе
й прославлю
Тебе!!
23.11.2024,
Київ —
третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027120
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2024
Духу Святому
і Пресвятій Богородиці
з любов’ю і чулістю серця
присвячується
І що це сонце і що неба голубінь
На них мед віри
що сотається в тобі
І серце з Господом і
серце з Джерелом —
і молодо!
А листопадне золото
дзвенить і
кличе душі золото!!
Наразі серце що згірчить?
Що станеться за сполохом
розколотим?
То серце з Господом дзвенить! —
Чи листопадність душ дзвенить
і кличе до душі
за золотом!
Чи Бог у моїм слові в це шатро
входить немолодо!
17.11.2024, свято святителя Григорія Неокесарійського,
чудотворця;
з причастям!
Київ —
третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026723
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2024
* * *
Отцю Небесному
присвячується з любов’ю
Серце цілується з Богом
Ранок
Й — нікого
Піст! Прокидайся!
Крила від Бога
О відповідь
З дня огняного
Давно не було вже
такого
Все ж сповіді
днів —
мов просяться
в грані
діаманта одного!
Пісні —
чи приймуть
ці
земнії
пісні?
Веселії крила від Бога —
і крила веселі
в мені!
Ранок
Й — нікого
І як я — ціную
ми з Богом
одні!!
16.11.2024, свято апостола і євангелиста Матфея!
Київ —
третій вибір Богодиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026594
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2024
* * *
ти б увійшов у любов — мистецтво є в
тому…
правда говорить тобою
вимовляє й тебе
колеус виліз на скло —
що із світлом
й з добою?
хіба небо —
оте ще й рябе?
Щоб не випав тут разом із сколом
вправду ледачий та й дріб’язковий
може б хотів ти любові, —
Бог — є — у тому…
але і світ вже фальшивий —
потворний!..
Бог не злітає в потворах
Й так як і колеус — в світло
є і слово нізвідки — Бог —
очі й серця вибирає і світить!
комусь—
світ що у комі
й політики в ньому…
мистецтво є в тому —
ти б увійшов до! —
Любові…
Правда й любов — це одне
і підтримують лікті
і вимовляють тебе
правда сльозить
це любов’ю крізь тебе
що є любов
і це небо! —
що в Небо!!
На правду ледачий та й дріб’язковий
може б хотів ти любові!..
13.11.2024, великого Іоана Золотоустого, ледь не
розминувся,
сьогодні 14.11.2024 — закінчив,
Київ —
третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026426
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2024
Се — Канна…
й галилеян сканер
й у всіх язик
іще не п’яний??
хто б запалав
та в небо встав
коріння ум —
в небо потяг…
хто не в Тобі, Боже —
не може
а то як стяг
серця сльоза
в Тобі…
що то досяг?
І як зараз з породи
хто б у сяг
встав — й
моноложить
світ й всіх затягує!
і моноложе
й моноложе!
його й процес — затягує…
але воскресни, Боже!!
вуха ще…
хай слово
вкапується хоч,
пригоже,
зав’януть
ще
у люду…
я як піпетка?
і — тут буду?
я на весіллі буду?
джус у вині?
Та як осягну
корені
і
крони що
в мені
збач — українське
Скажу? ні?
Канське
Весілля — чудо!
Боже й весілля
Й кожне
Слово — чудо
як у поезії…
та що усіх замоноложить?
твори вино, вже, Боже!!!
Твій океан — Поезії,
в Огні
тож дай це людям:
що у Тобі —
хай —
і в мені!!
12.11.2024,
Київ —
третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026364
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2024
* * *
Всесвятій Трійці
блискавично присвячую
в любові
і як це зізнання над загалом
серце відривали
більш аплодували
скільки світловістей вгору
встали
скільки в місто захотіли!
й заспівали
як із Богом у любові
і на волі!
не так в місті дольнім
в руках долі
добре з Богом!! —
і в любові і в утісі
де зізнання скинем
в полі?
в лісі??
Майбуть блискавки
Тайною…
віссю!
10.11.2024, з причастям,
Київ —
третій вибір Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026229
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2024