Крилата (Любов Пікас)

Сторінки (35/3459):  « 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 »

В тихий вересень

В  тихий  вересень,  в  теплий  вечір
Крига  серця  пішла  на  злам.
Вітер  ніжно  цілує  плечі,
Небо  фарою  світить  нам

В  літнім  барі,  де  скрипка  плаче
Під  смичком  митця-скрипаля.
Серце  в  грудях  тривожно  скаче  -    
Вниз  –  на  «до»,  вверх  –  на  «соль»  і  «ля».

Стіл  святковий.  Розмова  мила.
Жар  малює  туге  кільце.
Доля  наші  дороги  зшила.
Щиро  дякую  їй  за  це.
                                                 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688982
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2016


Не сотвори мобі кумира

Не  сотвори  собі  кумира  –  
Народна  істина  гласить.
Бо  зірка  не  з    твого    мундира
Твою  ходу  не  озорить.

Рубай  СВОЄ  вікно  в  Європу,
Як  стане  хисту,  але  сам.
 Не  заливай  часник  сиропом.
Не  кидай  срібні  перли  псам.

Кумира  не  роби  з  людини.
Бо  їй  не  обрости  крильми,
Не  вичавить  із  неї    глини.
Лиш  Господу  співай  псальми.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688310
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.09.2016


Сумне

Просто  іде  після  літечка  осінь.
Небо  трясе  від  схлипів.
Цього  ніхто  не  відмінював  досі  –  
Жовкне  листок  на  липі.  

Рве  його    вітер  безжально  із  гілки
(Стануть  ліси,  як  готи),
Вниз  опускає  під  звуки    сопілки
З  музикою  скорботи.

Зело  фарбує  по-своєму  осінь  –  
Щоби  йому  не  жити.
Старість  ніхто  не  відмінював  досі.
Смерті  не  обдурити.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688052
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.09.2016


Але чого боїшся ти?

Два  кума  Влодко  та  Данило
Пішли  зякось  рубати    ліс.
Коли  по  дереву    звалили,
Зачіхався  у  Влодка  ніс.
Сказав:
- Давай  спочинем,  друже.
Роздушим    чверточку  на  двох,
Бо  щось  мені  маркітно    дуже,
Бере  якийсь  переполох.
Пора  лишати  цю  роботу,
Щоб  не  накликати  біди.
- Та  випить  можна,  як  охота.
Але  чого  боїшся  ти?
Ведмедів  в  лісі  вже  немає.
Не  рве  повітря  навіть  крук.
-        Та  я  про  уряд  споминаю.  
Як  топірець  беру  до  рук.
-  Там  більші  злодії-пронири,
Беруть,  не  криючи  лице.
-    Тому  й  боюся  я  сокири,
Киплю,  як  згадую  про  це.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688047
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 12.09.2016


Діалог без діалога

-  Ну  привіт!  Як  настрій  зранку?
Плани  є  на  день?
Мовчанка.

-    Дома  вже.  Прийшла    роботи.
Ну,  а  ти?
Ні  пари  з  рота.

-    В  парк  возила  я  онуку.  
Чим  займався  вдень?
Ні  звуку.

-    Кіза  твір  взяла  про  мишу.
Ти  колись  читав  це?
Тиша.

Зірка  в  ніч  зробила  крок.
-    В  тебе  все  гаразд?
Мовчок.  


Сум  дугою  ліг    між  брів.
-    Гарних  снів  тобі!
Без  слів…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687830
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2016


Пташечка

Пташечка  –    творіння  миле  –  
Дзьобик,    лапки,  хвіст  і    крила.
Любить  простір  –  степ  і  гори,
Річку,  ліс,  садок  і  море.
Крильми  ріже  даль  небесну,
З  вирію  приносить  весну.
Замість  шерсті  пір’я  має,  
Його  пильно  доглядає.
Корм  шука    (не  тратить  днину!)  –
Глоду  ягідку,  шипшини.
Підійде  хробак,  комашка  
І  насіння  із  ромашки.
Ще  творити  пісню  вміє.
Як  співає  –  світ  німіє.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687685
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 04.09.2016


Ніч в віконце (дит. )

Десь  за  лісом  сіло  сонце.
Ніч  заглянула  в  віконце.
Чистить    зубоньки  завзято
Дівчинка  на  ймення  Злата.

Миє  добре  ручки,  ніжки  
І  біжить  мерщій  до  ліжка.
Одяга  свою  піжамку
І  у  сон  пірна  до  ранку.

Сниться    їй  барвисте  літо  –  
Луг  п’янкий,  на  ньому  квіти,
Лялька  Катря,  кіт  Петрусь,
Ще  й  матуся  і  татусь.

Вранці  встане    -  це  вже  звичка,
В  Злати  –      усмішка  на  личку.
Йде  в  садок,  де  гарні  діти.
Чом  дитині  не  радіти?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687663
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 04.09.2016


ПЕРЕМОВЧИ

Перемовчи  мою  любов  –  
Усі  ці  штилі  і  цунамі.
Свої  уста    заштопай,  бо
Даси  інакше  поштовх  драмі.

Не  забирай  слова  під  дах  -  
Оті,  що  ними  слух    лоскочу,
Що  їх  збираю  по  садах  –  
Старих,  Едемських  опівночі.

Перемовчи  мій  біль  і  гріх,
Всі  мої  радощі,  печалі.
Вони  стечуть  колись,  мов  сніг.
Тримай  кермо,  тисни  педалі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687236
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2016


Набираю 101

Так  багато  довкола  чорноти.  
Не  встигаю  вимивати.  Не  справляюся.
Заливає  дерева,  квіти,  шляхи.
Затінює  вікна  в  будинках.
Добирається  до  неба,  
До  сонця.
Лізе  в  душу.
Важко  дихати.
Що  робити?
Набираю  101.
- Агов,  пожежна?!
Записуйте  виклик.
- Що  горить?  Ваша  адреса?
- Горить  моя  віра.  Адреса  –  душа.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687024
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 01.09.2016


РАНОК ПЕРЕДОСІННІЙ

Останній  день  цьогОрічного  літа.
Стискає  серце  жмуток  жалю.  Ах!
Махає  ранок    п’ятірнею  світу,
Малює    світлі  плями  по  дахах.

- Вставай  до  праці,  -  каже,  -  випий  кави,
Торуй  свій  шлях  і  видозмінюй  світ  –    
Не  через  примхи,  не  заради  слави,  
А  щоб  не  вийшов  Всесвіт  із  орбіт.

Встаю,  іду.    Несу  букет  проміння  –
Ласкаве  сонце  просто  так  дало.
Ляга  на    землю  вистуда  осіння,
А  я  її    викурюю  теплом.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686829
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 31.08.2016


Шо потрібно дитині (батькам, наставникам)

Дитині  потрібне  тепло,  
Дитині  потрібна  віра,
Як  печі  -  в'язанка    дров  –  
Як  людям  у  бурю    ліра.

Дитині  потрібне  плече
І  щире  батьківське  слово,  
Що  медом  по  жилах  тече,  
Рве  суму,  страху  окови.

Рости  їй  потрібно  крізь  гру,
Шукати  думкам    розвою.
І  щоб  під  кроками  -    ґрунт,
І  сонце  над  головою.


Розвій  -  розвиток.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686679
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2016


НЕ КАЖІТЬ…

Не  кажіть,  що  Москва  нам  спече  коровай,  
Не  брати  там  живуть,  не  одної  ми  крові.
Були    Крути  колись,  а  тепер  Іловайськ,
Під  слідом  московитським  -  стежки  пурпурові.

Не  забути  чобіт  нам  зелених  людей,
Шматування  землі  і  новітніх  гулагів,
Молодих  наших  хлопців  без  ніг  і    очей,
Божевільних  вогнів    з  кулеметів  і    Градів.

Не  кажіть,    що  нам  ненависть  карму  псує.
Не  обернеться  Авелем  Каїн  лукавий.
Бог  нам  зірку  нову  вже  (повірте!)  кує.
Ми  під  нею  здобудемо  силу  і  славу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686551
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2016


НЕПРИСТУПНИЙ

Він  такий  непохитний,  такий  неприступний,  як  мур,
Як  берлінська  стіна,  що  навпіл  одне  місто  ділила.
В  нього  стріли  пускає  мій  вірний  друзяка  Амур.
Він  щити  наставляє,  у  нього  амбітність  Ахілла.

Його  слава  веде,  в  нім  вигойдує  дух  боротьби.
Він  рисує  бої  і  смакує  чуття  перемоги,  
І  ретельно  ховає    вразливу  п’яту  від  юрби.
Носить  в  правій  кишені  написані  ним  епілоги.

І  хоч  плач,  а  хоч    скач  –  не  розслабить  ніколи  свій  прес,
Поміж  ребра  не  влізеш,  заслону  надійно  тримає.
Роздроблю  почуття,  кину  птахам  –  злетяться  з    небес,  
До  останньої  крихти  дзьобами  мій  біль    позбирають.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686481
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2016


Вони знали

Я  не  знаю,  як  пахне    щока  твоя,  тіло.
Тільки  в  сні  ти  наважився  бути  моїм.
Але  серце  щоразу  «люблю»  шепотіло,  
Як  пекли  монітор  очі-зорі  твої.

Я  не  знаю,  як  вмієш  ти  жінку  кохати.  
Як  тепло  твоє  серденько  в  іншому  тче.
Лиш  уява  моя  малювала  завзято
Наші  стрічі  під  місячним  сяйвом  ночей.

Я  єднала  міста,  береги  і  долоні.  
Як  могла,  розчиняла  фортеці  тверді.
Я  складала  пісні  голосні    з  нот-гормонів.
Вишивала  підкову  на  білім  рядні.

Я  нарозтіж  ворота  душі  відчиняла  –  
Жалісної  вели  у  саду  солов’ї.  
Вони  знали,  що  марно  я  щастя  чекала  –  
Ти  не  мій  і  не  будеш  ніколи  моїм.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686306
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2016


Франку - 160

"Лупайте  сю  скалу!  Нехай  ні  жар,  ні  холод
Не  спинить  вас!  Зносіть  і  труд,  і  спрагу,  й  голод,
Бо  вам  призначено  скалу  сесю  розбить."
                                                                                                                             Іван    Франко
Цю  мертву  глибу,  скелю  цю
Лупати  треба,
Щоби  прибрати  зі    шляху,
Відкрити  небо,
Щоб  захистити    від  біди
Зернини  кволі,
Котрі  дадуть  свої  плоди,  
На  полі  крові.
Час  Богом  є      благословен.
У  руки  молот.
Лиш  той,  хто  бореться,  нове  
Накреслить  коло.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686062
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.08.2016


Передосіннє

Жнивець  успак
Ревун  у  день.
Прокислий  смак
Моїх  пісень.

Німі  вуста.
Вузький  місток.
Упав  кашта-
Новий  листок.

За  обрій  –  Ра.
Із  крові  хміль.
Душа  –  діра.
Змією  біль.

Та  я  соліст.
Пошлю  все  на…
Дам  силі  ріст  
І  духу  снаг.

Жнивець  –  стародавня  назва  місяця  серпня.
Ревун  –  стародавня  назва  місяця  вересня.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685974
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.08.2016


Рідному краю (котротенько)

В  ранах  нині  ти,    любий    краю  -  
Конвульсуєш  і    кровоточиш.
Але  іншого  я  не  маю.  
Та  і  іншого  я  не  хочу.  

Батька  діти  не  вибирають.
Його  люблять,  як  риба  води.
Зараз  день  твій  сумної  грає.
Завтра  новий  мотив  народить.  

Просто  треба  кріпити  сили,
Знеохоту    в  три  шиї  гнати,
Піднімати  до  злету  крила
Щастя  в  кузні  борні  кувати.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685590
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.08.2016


Чого я прагну

Не  прагну  я  чинів  високих.  
Пустої  слави  не  бажаю.
Мені  –  щоб  у  країні  спокій,
Щоб  поле  з  плідним  урожаєм.

Щоб  сонце  промені  стругало,
Щоб  очі    в  неба  –  волошкові,  
Щоби  у  серці  радість  -    шквалом,
Щоб  зерна  правди  у  підкові.

Щоб  божий  день  добром  святився.
Щоби  тепло  було  у  слові.
Щоби  порядність  на  петлицях,
Щоби  у  серці  –  цвіт  любові.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685448
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.08.2016


Наш прапор

Шануймо  прапор  наш  чудесний,  
В  якому    гордо  і  велично
Земне  з'єдналося  з  небесним  -  
Хліби  духовні  і    пшеничні.

Шануймо  символ,  серцю  рідний.
З  ним  предки  край  наш  боронили.
Їх  честі  будьмо  нині  гідні.
Немов  шаблі,точімо  сили.

Виймаймо  правду  із  могили.
Шукаймо  в  світі  свого  місця.
Важку  ціну  ми  заплатили,  
Щоб  прапор  наш  до  сонця  знісся.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685398
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.08.2016


Від ранку дощ

Від  ранку  хмари  важ  скидали.
Дощ    землю  длубав  недаремно.
До  –  мі,  до  –  соль  виводив  ревно.
В  калюжах  краплі  танцювали.

Ґрунти  хребти  свої  прогнули.  
Дахи  тіла  помили,  лави,
Шляхи  –  на  глянц.  А  всякі    трави
В  клітини  вільгості  втягнули.

Хмарини  пружились  без  ліні,
Добавив  дощ  об’єму    рікам,  
Уприснув    у  повітря    ліки.
Під  вечір  лиш  надибав  фініш.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685278
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 23.08.2016


Сірий світ

Сіре  сонце  і  сірий  місяць.
Сірим  хмари  по  небі  пишуть.
Сіру  землю  ворони  місять.
Сірий  смуток  вітри    колишуть.

Сірий  звуки  й  тони  у  мови.
Сіре  вчора  у  слід    регоче.
Сірі  гуки  кидають  сови.
Сіра  пустка  мозолить  очі.

Сіра  тінь  по  душі  танцює.
Сірі  думи  зайцями  скачуть.
Сірий    день,  як  тебе  не  чую,
Сірий  світ,  як  тебе  не  бачу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685184
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2016


Загадки про птахів №10, №20

Зимую  в  країні  верби  та  калини.
Яскраво  червона  у  мене  грудина.
А  спинка  –  сіренька  і  шапочка  чорна.
Я  змелюю  ягоди  в  дзьобику-жорнах.  
Навесні  лечу  у  холодну  тайгу,  
Виводжу  малят,  не  плекаю  тугу.
А  осінь  наступить,  збираю  весь  рід.
Вертаюсь  у  край  калинових  ягід.
(Снігур)


Золотавий  окрас  має  птах,
Вісімнадцять  пір’їн  у  хвості
Проживає  в  південних  степах,
В  Закарпатті,  де  трави  густі.
Він  не  любить  високу  гору
І  літає  нечасто.  Проте
Так  стрибає,  немов  кенгуру,
Їсть  комах  і  зело  молоде.
Змійку,  ящірку  радо  ковтне,  
Як  знайде  десь  поблизу  води.
Мишка  бігтиме  -  теж  не  мине.
Та  боїться  вовків  і  сови.
Його  м'ясо  оцінить  гурман.
Як  же  зветься  ця  пташка?...
(Фазан)  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685120
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 22.08.2016


Знаєш…

1.Знаєш,  я  звикла  сама  зустрічати  вечір,
Вранці  одне  горня  готувати  кави,
Брати  тягар  турбот  лиш  на  власні  плечі.  
А  як  не  сила,  йти  до  могили      мами  –  

Саме  туди,  де  її  спочиває  тіло,
Там,  де  кругом  хрести  й  безголосий  простір.
Я  розумію,  душа  її  відлетіла,
Всі    на  землі  ми  люди  –  то  тільки  гості..  

Та  подивлюсь  на  портрет,  на  її  могилу.
Все  їй  повім,  свічу  запалю  воскову.
Мама  всміхнеться,  а  я  підлатаю  силу,
Знову  піду  кувати    свою  підкову.

Знаєш,  я  звикла  ходити,  куди  захочу,  
Вулицям  міст  кидати  палкі  привіти.
Тільки  задовго  стежину  одна  толочу.
В  парі  свій  захід  сонця  хочу    зустріти.
15.  08.16

2.Колись  зустрінемось  з  тобою,  прийде  час,
І  погуторимо  за  чашкою  еспресо
Десь  у  кафе  без  ока  публіки  і  преси  –  
Лиш  ти  і  я  і  той  вогонь,  що  вже  загас.

Прийде  пора,  сама  спаде  з  чола  вуаль,  
Я  не  дивитимусь  на  тебе,  як  на  бога,
Із  серця  птахами  злетять  усі  тривоги,
Накриє  груди  рівноваги  пектораль.

Під  звуки  музики  й  поблискування  бра
Ми  будем  смішками  здувати  з  кави  пару.
У  рівних  статусах  (я  матиму  вже  пару!)
Бажати  будем  одне  одному  добра.
15.  08  16

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684952
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2016


День настав

Драбиною  піднялось  сонце  в  небо,
Проміння  ллє  з  широких  рукавів.
Гойдає  просторінь  пташиний  щебет.
Погожий    день  з  вінцем  на  голові..

Його  щоки  долонею  торкаюсь  –  
І  сталі  досить  там,  і  кришталю.
Коня  свого    крилатого  сідлаю,
Дарую  ноти      дневі-скрипалю.  

Там  пісня  слави  сонцю  і  свободі,
Любові,  що  п’янить,  немов  вино.
Сумне  й  жаске  притягувати  годі.
Хай  радість  увійде  у  наш  геном.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684911
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.08.2016


Загадки про птахів №17, №18

Кольорове  пір’я  має.  
Хвіст  дугою  розпускає.
Ним,  мов  віялом  тріпоче  -  
Привернуть  увагу  хоче.
Хоч  нема  у  нього    трону,  
Носить  завжди  він  корону
Й  помережану  сорочку,  
На  якій  барвисті  очка.
(Павич)

Я  злітаю  вище  гір.
Маю  пдуже  гострий  зір.
На  дрібних  тварин  полюю.
На  гілках  гніздо  будую.
Випускаю  крики-звуки.
В  мене  крила,  наче  руки.
В  горах,  у  степах  живу  я.
На  гербах  мене  малюють.
(Орел)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684609
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 19.08.2016


Загадки про птахів №15, №16

Це  не  птах  –  живий  будильник.
Свою  справу  робить  пильно.
Йде  луна    аж    за  ріку.
Від  його  «кукуріку!».
Всіх  до  праці  підіймає.
Так  на  харч  він  заробляє.
(Півник)

Птах  цей  дуже  гоноровий,  
Має  пір’я  кольорове.  
Розпускає  хвіст  у  коло,  
Коли  сердиться  на  когось.
І  борідка,  і  чуприна
В  нього  кольору  малини.
Мова  грізна,  булькотлива,
Місить  землю,  хоч  є  крила.
До  людей  давно  він  звик.
Хто  цей  птах  є?  Це  …
(Індик)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684605
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 19.08.2016


Загадки про птахів №13, №14

 Невеличка  я    пташина  
В  мене  жовта  сорочина
І  краватка  чорна  є.
Мене  кожен  впізнає.
Я  живу  у    місті,  в  парку,  
Маю  гарну  маринарку  –  
Жовте,  змішане  з  зеленим.
І  хоч  листя  скинуть  клени,
І  прийде  зима  до  гаю,  
Я  лишаюсь  в  ріднім  краю,
Плід  шукаю  на  обід,
Тішу  співом  людський  рід.
Дім  в  дуплі  мій,  як  годиться.
А  зовуть  мене…
(синиця)

Кажуть  всі,  що  я  гарненька.
Не  велика  й  не  маленька.
Маю  пір’ячко  пухнасте,
Помірковано  рудасте,
Чорні  крильця,  хвіст  і  вуса,
Чуб  на  лобі,  як  серджуся.
Хоч  не  павич,  не  папужка,
Чорно-лазурова  смужка
На  крилі  є,  всім  на  втіху.
Їм  насіння  і  горіхи.
Копіюю  звуки-зойки.
Звуть  мене  ласкаво…

(сойка)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684499
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 18.08.2016


Загадки про птахів №11, №12

Очі  -  ґудзі,    головаста,
І  страшнюча,  і  вухаста.
Вдень  сидить  в  дуплі,  дрімає..
Серед  ночі  вилітає
Ще  й    кричить  «пугу!»  завзято.
Бережіться,  мишенята!  
Бо  цей  птах  вночі  лютує,
На  таких,  як  ви,  полює.
(Сова)

Птах  красивий,  кольоровий,
Імітує  людську  мову.
Дзьоб  його  загнутий  вниз.
Любить  всістись  на  карниз
Як    із  клітки  вилітає,
Коли  в  домі  проживає.
Наче  грає  на  трубі  –  
Так  виспівує  собі
На  ногах    (на  них  сідає)
По  чотири  пальці  має.
На  пір'їнах  -    плями,  смуги.
Як  же  звуть  його?
(Папуга)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684497
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2016


Загадки про птахів №9, №10

Що  за  дивні  менестрелі
Навсібіч  пускають  трелі,
Коли  гасне  день    в  траві?
Це  звичайно,  ...
(солов’ї)


Пташка  я  не  гордовита.  
Сіро-сиза  в  мене  свита.
Не  висиджую  яєчка,  
Їх  несу  в  чужі  гніздечка.
Чи  у  лісі,  чи  в  гайку
Вчуєш  ти  моє  «ку-ку!»
(Зозуля)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684162
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 17.08.2016


Загадка про птаха №8

Птах  цей  має  довгий  дзьоб,
Бачить  жабу  -  хилить  лоб,
Мить  -  і  кваки  вже  немає,  
Птах  її  жує,    ковтає.
Ситий  він,  то  не  в  гризоті,
Чап-чалапи  по  болоті.
Дбає  також    птах  про  рід,
Діточкам  несе    обід.
Всуне  жабу  в  дзьоба,  вмить
До  гніздечка  полетить.
Дітям  корм  до  дзьоба  кине,  
Тоді  трохи  відпочине.
Наберуться  сил  малята,
Корм  самі  підуть  шукати.
(Чапля)



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684161
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2016


Загадка про птаха №7

Цілий  день  у  лісі,  в  гаю
«Тук-тук»  звуки  видаю.  
Я  не  цвяхи  забиваю  –  
Корм  отак  я  дістаю.
І  зусилля  не  марні  –  
Користь  лісу    і  мені.
В  стовбур  вчеплюсь  (жодних  втом!),  
Підіпрусь  іще  хвостом
І  давай  кору  довбати,
Комашину  добувати.
Кажуть  люди,  супер  стар
Я,  від  лісу  санітар.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684040
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 16.08.2016


Загадка про птаха №6

Чорно-білу  блузу  має.  
По  гілках  весь  час    стрибає.

Хитра,  сміла,  балакуча.
Любить  щось    знайти    блискуче.

Довгохвоста,  чорноока.
Як  же  звуть  її?    ...
(Сорока)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684039
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 16.08.2016


Загадка про птаха №5

Хоч  малий  на  зріст  хлопчина,
Має  сіру  сорочину,
Чорні  штанці  і  кашкет
І  стрибає,  мов  атлет,
Як  невтомний    жеребець.
Хто  це,  діти?  
(Горобець)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683784
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 15.08.2016


Загадка про птаха №4

Сніг  зійде,  прилітає
Із  далекого  краю.

На  пооранім  полі
Корму  знайде  доволі,

Там    жуки,  хробачата.
А  дупло    –  його  хата.

Чорний-чорний,  як  ніч.
Звуки  сипле  до  віч,

Бо  до  співу    мастак.
Що  за  птах  це  є?
(Шпак)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683783
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 15.08.2016


Загадка про птаха №3

Гостродзьоба,  чорнопера
Ця  пташина-ненажера.

Краде  яйці  із  гніздечок,  
Кида  в  свій  живіт-мішечок.

Ще  приймати  любить  купіль
В  мурашиній  хатці-купі.

Вичища  в  ній  пір’я-свиту
Від  усяких  паразитів.

Сита  –  сяде  і  мовчить.  
А  голодна  –  «кар!»  кричить.

Дати  можна  їй  корону  –  
Мудра  дуже!  Хто?
(Ворона)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683630
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 14.08.2016


Загадка про птаха №2

Я  не  риба  і  не  рак  –  
Біла  блуза,  чорний  фрак.

Рідко  стрінеш    мене  в  місті
Селюсь  у  сільськім  обійсті.

Миттю  простір  прорізаю,
Комашину  поїдаю.
(Ластівка)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683610
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 14.08.2016


Загадка про птаха №1

Не  зимує  в  нас,  а  в  тім
Дуже  любить  рідний  дім.

Сніг  розтане,  прилітає,  
Кут  -    гніздо  своє,  шукає.

Чорно-біла  в  нього  свита.
Любить  берегом  ходити.

Довгоногий,  довгодзьобий.
Часом  дім  на  хаті  робить.

Ловить  жаб  він,  як  ніхто.
Їсть  їх  і    несе  в  гніздо

Дітям,  добре  про  них  дбає.
А  ще    високо  літає,

Вище,  як  вершок  смереки.
Хто  цей  птах,  скажіть?
(Лелека)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683517
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 13.08.2016


Сонце

Не  згасиш    Сонце,  неначе  свічку,
Але  й  на  нього  чатують  чари  –  
Його  ховає  за  ширму  нічка,
Свинцем  по  ньому  стріляють  хмари.

Воно  ж  працює  на  світ  завзято,
Мільярди  років  не  рве  угоди.
На  землю  сипле  проміння-злато,
Теплом  усьому  живому  годить.

Тож  честь  віддаймо      зорі,  світилу,
Що  ллє  на  землю  добро  ковшами,
Виходить  вранці  з  нічного  тилу,
Скидає  хмари  -  падуть    дощами.

   

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683384
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.08.2016


Літо, серпень

Літо,  серпень.  Небо  чисте.
Око-став.  Пісок  злотистий.
Дикі  качки.  Дика  м’ята.
Верболіз.  Трава    прим’ята.

Лепет  діток.  Хлопців  смішки.
Пса  гарчання.  М’явкіт  кішки.  
Плескіт  хвилі.  Крила  чайки.
Крики    горлиць.  Збір  у    зграйки.

Голе  тіло.  Сонця  промінь.
Пар  з  води.  Судак  в  судомі.
Риболовля.  Пиво.  Раки.
Побрехеньки.  Щоки-маки.

Вечір  в  гості.  Збір  додому.
Шкіра  –  пічка.  Мила  втома.
Спогад  серця.  Тиш  надворі.
Літо,  серпень.  Місяць,  зорі.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683210
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.08.2016


І день встає

І  день  встає,  і  ніч  приходить,
І,  дяка,    стіл  не  з  лободи,
І  літо  пахощами  годить,  
І  осінь  щедро  шле  плоди.

І  є  родинне  дружнє  коло
І  праця  –  з  поклику  душі,
І  родить  слово  рідна  мова,
І  стелять  стежку  спориші.

І  сонце  густо  сипле  промінь,
І  хмара  сіє  дощ  з  руки.
І  я,  поромник,  на  поромі
Везу  із  дня  у  день  роки.

П'ю,  і  до  дна,  життя  з  цеберця,
Не  думаючи  про    причал.
А  щось  таки  бракує  серцю.
Гризе  його  якась  печаль

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682994
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2016


Місяць і Злата

День  давно  вже  відгорів.
А  Златуся  надворі.
Небагато  їй  ще  рочків,  
Возить  ляльку  у  візочку.
Місяць  сипле  кришталі,
Посміхається  малій:
- Йди  у  дім.  Пора,  дитя!
В  коридорі  скинь  взуття,
Вичисть  зуби,  вимий  ніжки
І  мерщій  лягай  у  ліжко.
Буду  я  творити  сни.
Вирву  гілочку  сосни,  
Фарби  витягну  зі  скрині,  
Всядусь  зручно  на  хмарині,
Під  світіння  зірок-дів
Вималюю  купу  снів:
Кому  –  сонце,  кому  –  море,  
А  кому  високі  гори,
Кому  сцену  й  мікрофон.
- А  що  б  ти  бажала  в  сон?
- Що?    Хотіла  б  маму,  тата,
Брата,  спілого  граната,  
Сад  і  гойдалку  в  саду,
Ще  й    березову  дуду.
- Виконаю  без  вагання.
Ну  бувай!  Сім'ї  -    вітання!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682627
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 09.08.2016


АЛИЧКА

У  спілої  алички,
Кругленьке  жовте    личко,
Всміхається  малечі,  підморгує  з  висот.
Уже  вона  не  кисла,  
На  гіллі  довго  висла,
Ваги  набрала  й  соку  і  проситься  у    рот.

Зірве  її  з  гіллини
Для  любої  дитини
Матуся  ,  дбайно  вмиє,  в  полумиску  подасть.
Або  компотик  видний,  
Варення  чи  повидло
Зварить,  під  кришку  вмостить  -    на  зиму,  про  запас.

Видний  –  кислий  (діалект  гал.)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682515
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 08.08.2016


Серпень

Вже  літо  п’є  ранкову  прохолоду.
З  серпом  проходить  серпень  між  полів.
Нап’яв  червоні  буси  кущик  глоду.
В  нагідках-люльках  ніжаться  джмелі.

Про  школу  учні    згадують  потроху,
Готують  а-трибути  до  наук.
Село  соління  зношує  до  льоху.
Плете  шедеври  з  бісеру  павук.

Уже  вогнем  не  лиже  сонце  шкіру.
Із  лісу  гриб  людині  шле  привіт.
Ревун-молодик  змащує  рапіру.
Птахи  на  мапах  мітять    переліт.

Ревун  –  інша  назва  місяця  вересня.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682356
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.08.2016


Хіба між нами щось було?

Хіба  між  нами  щось  було?  Та  ні.
Лиш  кілька  слів  скупих,  нічого  більше.
І  ще  твої  візити  в  сни  мої.
А  потім  тільки  вірші,    вірші,  вірші.  

Хіба  між  нами  щось  було?  Роки,
Шляхи  не  збиті  та  бажання  чуда  –  
Щокою  а  чи  пальцями    руки
Торкнутись  твого  вицвілого  чуба.

Хіба  між  нами  щось  було?  Тепло,
Відкриті  душі  і  закриті  двері.
Але  і  це  затерлося  давно.
Лишилась  тільки  вірші  на  папері

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682118
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2016


Ти гідна слави, Україно!

Нам  честь  не  завжди  віддавали.
Здебільша    кидали  ножі,
Поля  прабатьківські  топтали
І  відривали    від  межі.

Більмом  були  всякчасно  а  оці
Усій  довколишній  юрбі.  
Кроаі  сліди  на  кожнім  кроці
Землі,  де  верби  й  солов’ї.

Було,  й  між  себе  не  годились.
Ішло  тоді  все      шкереберть.
Та  з  ворогом  уміло  бились.
І  якщо    бились,  то  на  смерть.

Нас  рани    в  дуги  гнули.  Досить!
Виймаймо  силу  із  грудей.
Зерно  дозріло  у  колоссі!
Нас  Бог  в  нове  життя  веде!


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682030
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2016


Життя таке

Життя  таке…  Встигай  гребти.
То  штиль,  то  буря  -    вперемішку.
То  ставить  на  хребет    хрести,  
То  ліпить  на  уста  усмішку.

Життя  таке…  То  дощ,  то  сніг,
То  сонце  вийде  з-поза  хмари.
Вхопив  джек  пот?    Ховай  у  міх,  
Щоби    його  не  з’їли  чари.

Життя  таке…  Ти  нині  -  нуль.
А  завтра    –  вже  на  п’єдесталі.
Тож  не  шкодуй  для  ліні  куль.
Спіткнувся?  Встань  і  рухай  далі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681890
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2016


ВУЛИК

Йшли  з  онукою  гаєм.
В  липах  –    дім,  бджолий  рій.
-  Що  це,  -  внучка  питає.
 Вулик,  -  кажу  я  їй.

-  Вулик?  Так  зветься  хатка?
Бо  на  ВУЛиці  бджіл?
-  Може,  й  так,  може  й,  Златко.
Вул  –  це  гул  крил  їх  тіл.

-  Так,  гудять  бджоли  вправно.  
Кажуть  :  «Ву-у-у-у!
-  І  нектар  носять  справно
У  хатинку  свою.

-  Звідки?
-  О!  Звідусюди!  
З  цвіту    лип,  що  довкруж
(під  пташині  етюди),
Із  шипшинових    руж.

-  То  тому  мед  духмяний,
Бо  з  квітучих  обійсть?
-  Так.  І  щічки  рум’яні
 В  того,  хто  його  їсть.

Мед  корисний,  Златуню,
В  стільники  бджілка  ллє  -  
В  такі  діжки  манюні,  
Що  у  вулику  є.

А  бере  просто  неба
Із  квіток-хоругов.
Вулик  -  фабрика  меду,
Бджоли    роблять  його.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681800
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 04.08.2016


Ну, що т обі, жінко, треба?

Ну,  що  тобі,  жінко,  треба?
Бав  внуків,  вари  борщі,
Вдивляйся  у  просинь  неба,
Заковтуй  озон  дощів.

Ну,  що  тобі  не  сидиться
В  твоєму  старім  гнізді?
Все  пурхаєш,  мов  синиця,
Не  втримаєш    у  вузді.

Шукаєш  води  в  болоті.
П’єш  мрії  з  тонких    суцвіть
І  душу  свою  на  дроті
Вивішуєш.  Ну,  глядіть.

А  кожен  –  в  своїй  отарі,
Пильнує  своє  руно.
Лиш  подруга  сива  –  старість,  
Тупочеться  під    вікном.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681627
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.08.2016


ВИ БУЛИ МЕНІ

У  нутро  моє  йшли  хворобою,
Тим,  що  волю  мою  точило.
Та  я  пила  Вас  із  жадобою  –  
То  солодило,  то  гірчило.

Ви  світили  потужним  променем
В  дні,  що  були  чорніші  ночі.
Світло  вийшло  космічним  комином,
Як  сховали  від  мене  очі.

Ви  були  мені  сном  навіяним,
Всесвіт  ви  мені  заступали.
Над  коханням  моїм  розстріляним
Навіть  круки  старі  ридали…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681624
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2016


Як добре це

Як  добре,  коли  дощ  опісля  спеки,
Як  мир  у  хаті,  де  була  війна.
Коли  любов  душевні  повнить  глеки
І  ти  п’янієш,  наче  від  вина.

Як  добре  це  –  обійми  після  сварки,  
Як  Муза  там,  де  жив  колись  ніхто,
Як  сонце  повнить  найтемніші  шпарки,
Коли  гладка  дорога  під  авто.

Як  добре  це,  що  день  спочити  хоче
Та  після  ночі  раз  у  раз  встає,
Що  у  тобі  життя  струмком  дзюркоче,
Що  хліб  насущний  Бог  щодня  дає.

Як  добре  це,  що  місяць  сон  гойдає,  
І  небо  зорі  сипле  з  рукавів.
Як  добре  це,  коли  над  рідним  краєм
Не  гул  війни,  а  співи  солов’їв.

1.07.16

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681343
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2016


Метелик

Хто  це  на  травинку  сів,  
Ноги  миє  у  росі,  
Склав  до  купоньки  крилята?
Та,  метелик  це,  малята.

Вмив  кінцівки,  втяг  води,
На  всю  вшир  розкрив  мундир  –    
Із  боків,  по  вертикалі,
Грають  барвами  медалі.

Лиш  хлопчика  підоспів  –  
Дотулися  схотів,
З  ранком  літнім  привітати  –  
Полетів  –    не  наздогна-ти!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681342
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 02.08.2016


СЕМИЦВІТКА

А  мені  наснилась  квітка  -  
Незвичайна,  семицвітка,
Сім  пір’їн  живих  в  гніздечку
Довкруж  білого  яєчка.
Синя  -    з  небом  в  «Лови»  грала,
Коли  хмара  в  став  пірнула.
Жовта  –  у  купаву  впала,
З  неї  соку  натягнула.
Золота,  мов  цар  на  троні,
Розпростерлась  на  долоні
Сонця,  що  за  обрій  дерлось,
Золотом  його  обтерлась.
Ще  одна  в  город    забралась,
Із  салатом  цілувалась.
І  сама  салатна  стала,
Барву  листя  увібрала.
Інша  -    лізла  в  помідори,
Як  були  спекотні  змори,
Досхочу  томатом  впилась
І  червоною  зробилась.
А  найтонша  в  сад  влетіла,  
Бо  смачного  захотіла  –  
Абрикосу  скуштувала,
Помаранчі  увібрала.
Ще  молочно-шоколадна.
Здогадатися  нескладно,  
Де  могла  вона    сидіти.
Може,  скаже  хтось  з  вас,  діти?
Барв  усі  вони  набули,
У  гніздечко  повернули.
В  коло  стали  –  вийшла  квітка  –  
Незвичайна,  семицвітка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681265
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 01.08.2016


Сонечко-жучок

На  подвір'ї,  між  квіток,
Мешкав  сонечко-жучок.
Лапок  мав  аж  шість  -  не  злі,
Міг  ходити  по  землі.
На  спині,  немов  кулони,  -  
Крапки  кольору  ворони.
Вісім  всіх,  рахуй,  хоч  прій,
На  червонім  кептарі.
Довкруж  дому  він  літав,
Коли  крила    витягав.
Ними  так  махав  завзято  –  
Птах  не  брався  доганяти!
Кажуть  дітоньки  малі,
Що  корівка  божа  він.
Від  корови  –  тільки  цятка.
Жук  цей  -  сонячне  телятко.

Сонечко-жучок  має  назву  божа  корівка,  
сонячне  телятко,  сонячне  ягнятко  (в  різних  країнах  -  по-різному).

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681253
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 01.08.2016


Субота. Львів

Субота.  Площа  Ринок  переповнена,
Мов  плодом  восени  горобина.
Промінням  сонця    дощенту  наповнена
І  пахом  кави,  пива  і  вина.  

Зігріта  оком  гостя-перехожого,
Від  млості  тане,  як  навесні  сніг.
Освячується  словом    Храму  Божого,
Хрестами,  що  над  всякий  оберіг.

Купається  у  звуках  струнних,  клавішних,
П’яніє  від  мелодій  духових.
У  кроках      застигають  найцікавіші,
Немов  у  океанах  острови.

Мотивами  заслухуються  голуби,
Сидять  незрушно,  мов  у  грядці  хрін.
І  я  кидаю  радість  в  діри-проруби
Душі  своєї.  Львову  мій  уклін!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680941
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 30.07.2016


Як добре

Дивлюсь  на  двір  крізь  відчинене  вікно  і  думаю,  як  добре,  що  живу  саме  тут,  у  цьому  місті,  у  цьому  місці.  Як  добре,  що  можу  щоранку,  прокинувшись,  споглядати  чудову  картину,  яку  створила  сама  матінка-природа.  Можу  міряти  небо,  чудуватися  легкістю  і  вправністю  пташиних  крил,  які  гойдають  його.  Можу  слухати  пернатих,  що  розсипають  диво-звуки  по  людських  душах.  Можу  спостерігати  за  лісом  –  старим  і  мудрим,  як  сивочубий  кобзар,    збирати  поглядом  срібло  із  хвиль  озера,  котре,  хай  і  не  зовсім  рівно,  але  ще  дихає  в  щільному    оточенні  людських  будівель.  Можу  рахувати  диких  качок,  що  облюбували  з  недавніх  часів  озеро  (мабуть,  через  те,  що  воно  теж  стало  диким),    спостерігати  за  тим,  як  крячки  поважно  переміщаються  поверхнею  води,  збурюючи  час  від  часу  своїм  пірчастим  тілом  глиб  і  заковтуючи  лускато-хвостатий  харч  у  свої  пастко-дзьоби.  Можу  бачити  під  вікнами  дитячий  майданчик,  де  збираються  діти,  котрі  розхитують  своїми  розпеченими  тілами  повітря  й  розвішують  лункий  сміх  по  довколишніх  садових  деревах,  немов  шпаківні.  Можу  бачити  на  маленьких  грядчинах,  що  туляться  до  стін  будинків  (як  немовлята  до  грудей  матері),  невибагливі,  але  барвисті  квіти,  що    мирно  співіснують  на  одній  території  з  петрушкою  та  кропом  (красиве  та  корисне).  
Як  добре,  що  я  тут,  що  можу  все  це  бачити  і  чути.  Що  ще  живу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680709
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 29.07.2016


ДЕНЬ

Минула  ніч.  Засяяв  ранок.
Я  встала.  Дихаю,  живу!
Тепло  намащую  на  рани.
До  міста  йду  на  рандеву.

Птахи  мене  вітають  співом,
Із  лугу  квіти  шлють  привіт.
Промінчик  сонця  скаче  тілом,  
Запалює  у  серці  гніт.

Душа  легка,  немов  пір’їна.
Зі  світом  пульс  одним  биттям.
Тримає  небо  Україна
І  нас  наповнює      життям.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680505
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2016


І вірю

Птахи  дзвенять  і  коники  сюркочуть,
Пускає  сміх  із  горла  дітвора.
Радіти  би!  Та  щось  коріння  точить,
Спиває  сонце  із  мого  нутра,

Грайливий  промінь  вимиває  з  ока,
Рве  день  на  друзки,  наче  стерво,  крук,
Краде  супокій,  мов  яйце  сорока,
Слабку  надію  витискає    з  рук.

Неначе  шкіру,  натягнувши    душу  
На  бубон,  б’є,  як  град  зерно  в  полях.
Та    кадуцей  свій  віднайти  я    мушу.
І  вірю,  Бог  мені  освітить  шлях.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680434
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.07.2016


ДО ОЗЕРА ІШЛА Я…

До  озера  ішла  я  через  ліс,
Життя  у  ньому  дивне,  особливе  –  
Без  метушні,  без  окриків  і  фальші  .
Прадавній  дух  лише,  прадавня  тиша  
наповнюють  цей,  Богом  даний,  рай.  
І  тільки  птах  рве  вистояний  спокій  
Своїм  горланням,  одами  життю  
й  бешкетник-вітер,  що  ляга  на  крони
старих  дерев,  у  генах  яких  –  вічність.
Сухі  гіллини  щуляться,  скриплять.
А  під  ногами  –  розпашілі  трави.  
Між  них  гриби  -  то  особливий  дар,  
Шукай,  збирай,  вбирай  зіпрілу  радість.
А  вже  й  ожина  намотала  плід.
Ще  тиждень-два  –    дозріють  ягідки,
Червоним  соком  заплямують  губи
Тим,  хто  жадливо  їх  вбирати  буде.
На  краю  лісу  –  озеро  лісне.
Із  трьох  сторін  -  в  оточенні  дерев.
П'є  ранок,  грає  срібними    хвильками,
Притягує  вологою  очей.
Пірни  в  ті  очі,  в  чисту  ту  глибінь,
Мов  птах  у  небо,  наберися  гарту
І  видихни  неспокій  поколінь.
Угору  взір  та  руку  піднеси,
Зчеши  надію  із  проміння  сонця
В  долоню  вільну  і  розмаж  по  грудях.
І  чорні  хмари-змії  відповзуть,
Розквітне  небо  голубим    барвінком
Над  золотими  стиглими  хлібами
Там,  за  пралісом.
Багаті  будем!


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680186
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.07.2016


ДОБИДЕНЬ ТОБІ, СИНЕВІРЕ

Добридень  тобі,  Синевіре,  озерце!
Не  бачились  ми  -  не  забула  ім'я.
Колись  полонив,  було,  ти  моє  серце.
Моргнув  синім  оком  –  і  я  вже  твоя.

Тим  оком  глибоким  і  чистим,  мов  роси,
Ти  хід  в  мою  душу  надійно  пробив,  
Та  що  це?  Сьогодні    ти  геть  безголосий,  
Змарнів,  обносився  і  синь  загубив.

Лежиш,  ледве  дишеш,  мов  пес  після  бігу,
Постарів,  посивів  –  не  той,  що  колись.
Чому  то  так  сталось  –  лишив  вищу  лігу?
Збираєшся  вмерти?  Не  треба!    Борись!

Потрібен  мені,  моїм  дітям  і  внукам.
Не  тих  нині  меле    історії  млин...
Пий    ріки  (ви  дайте!)    і  дихай  без  муки
Під  небом,  у  колі  смерек  і  ялин.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679983
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.07.2016


Несподівана зустріч (дит. )

Що  за  м’яч  із  колючок?
Це  сіренький    іжачок,
Притиснув  чоло  до  щепи,
Щоб  не  втрапить  до  халепи.
Запах  слив  із  пишних  трав
Із  нори    його  позвав.  
Ще  і  жодну  не  вчепив,  
Хлопчик  шлях  загородив.
Мама  каже:  «Йдімо  звідси,  
Їжачатко  нас  боїться".
Відійшли,  ковтнувши  сміх,
І  колько  в  кущі  побіг.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679553
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 22.07.2016


ЛЮБЛЮ Я ВОЛЮ

Це  не  для  мене  -  шпильки  контролю,
На  тілі  -    клітка,    на  серці  –  плуг.
Як    буйний  вітер,  люблю  я  волю  -  
Під  синім  небом    квітучий    луг.

Ножем  по  серці  -    життя  на  шворці,
Як    пресом  чавлять  сок  із      душі,
Коли  кохання    з  маленьких  порцій,
Як  не  рішучість,  а  страх  рушій.

Як  плаче  мова  у  рідній    Хаті,
Як  прапор  честі  не  на  древку,
Коли    неправда  на  циферблаті,
Як  ліс  маліє  й  вода  в  ставку.

Люблю,  як  рветься  біда  на  кусні,
Як  побратими  йдуть  пліч-о-пліч,
Як  на  обличчя  лягає  усміх,
Як  руки  –  крила,  а  серце  –  піч.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679472
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2016


Ой, ви хлопчики

                         Пісня
Ой,  ви  хлопчики,  ви  голубчики,
Під  спідницями  не  ховались.
Поголились,  лишили  чубчики
І  на  схід  воювать  подались.

А  там  куленьки,  а  там  градоньки,  
А  там    спокій  відпочиває.
І  немає  до  глузду  кладоньки
В  того  ворога,  що  стріляє.

Руки,  ніженьки  окривавлює,
Розум  хоче  на  гак  піймати.
І  останнє  тепло  вичавлює,
Що  узяте  було  із    хати.

У  дозорі  і  дні,  і  ніченьки  –  
Ззаду  батьківський  край,  далебі.
І  бува,  гаснуть    зорі-свіченьки
Над  чумними  степами  в  небі  .

Не  відкуплені  в    жінки-доленьки,
Летите  ви  у  вись  імлисту.
Нам  лишаєте  сльози-боленьки,
Мусить  хтось  за  це    відповісти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679156
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.07.2016


Новий день

Виводить  день  на  сцену  сонце.
Птахи  йому  співають  оду.
Я  відчиняю  в  світ  віконце,
Вдихаю  чисту  прохолоду,
Траву,  дощем  нічним  умиту,
І  перезрілі  в  кронах  вишні.
Крізь  пам’ять,  наче  через  сито,
Перепускаю  дні  колишні.
І  викидаю  те,  що  болем,
Що  пута  крокам  накладає.
І  бачу  небо,  жовте  поле
І  долю,  що  на  арфі  грає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678669
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 18.07.2016


Хто наш Провідник?

Хто  виведе  нашу  країну  з  руїн?
Хто  в  груди  вкладе  їй    мотор  довговічний?
І  доки  серця  наші  рватиме  дзвін
За  тими,  хто  в  світ  відійшов  потойбічний,
Хто  з    доброї  волі  у  полі  чужім,  
Залишивши  вдома  і  жінку,  і  маму,
Дітей,  земляків    і  прабатьківський  дім,
Зріс  маком  на  місці,  де  вирвано  браму?


Хто  той,  що  зіб’є  корупційне  гніздо,  
Воронами  звите  із  жилок  народу,  
І  маски  зірве  з    циркачів    «Шапіто»,  
На  млин  слави  й  честі  пускатиме    воду,
У  пащу  вогню  вкине  кукіль  колись,  
Відбірне  зерно  в  ґрунт  вологий    посіє,
Щоб  колос    до  колосу  в  долю  сплелись?
Хто  наш  Провідник,  наш  Мойсей,  наш  Месія?!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678563
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.07.2016


Так хочеться

Так  хочеться  жити,  стрічати  ранкові  заграви,
В  бурхливих  річках  і  потоках  купати  свій  зір,
Кричати  птахам,  що  концерти  влаштовують,    "браво!",
Лишати    свій  подив    у  піках  сапфірових    гір.

Так  хочеться  жити,  вростати  у  прожилки  неба,
Ловити  і  вічність,  і  мудрість  у  думи-сітки,
Знаходити    зачин,  не  фініш  у  вицвілих  стеблах
І  вірити,  час  має  силу  підняти  квітки.  

Так  хочеться  жити,  гойдати  легенями  втіху,
Любов’ю  зшивати  посічений  злобою  мир,
Мозаїку  світу  складати  зі  сонця  і  сміху,
Вдягати  у  правду,  у  честь  і  у  зичливість  шир.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678405
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2016


Іди собі

Іди  собі  по  витоптаних  тропах
Із  снів  моїх  і  зранених  пісень.
Не  пий  мій  час  і  пам'ять  не  заштопуй.
Два  різних  сонця  нам  освітять  день.

Хай  небо  тобі  чеше  срібло  чуба,  
А  вітер  сили  додає  у  крок.
Мені  мій  жар  отінить  гілка  дуба.
Натисну  на  минуле  я  курок

І  пострілом  звільню  від  болю  вени,
Спалю  усе,  що  чорнить  світлу  вись.  
Зросте  ще  в  серці  пагонець  зелений,
Що  дивним  плодом  визріє    колись.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677995
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2016


ЛЮБИТИ

Любити  сонце,  що  вповзає  в  твою  шкіру,  
Блакитне  небо,  що  угору  тягне    зір.  
Торкати  крилами  верхів’я  гір    Паміру.
Любові  подихом  воложити  безмір.

Купати  душу  у  ромашковому  полі.
В'язати  долю  свіжо-зрізаним  снопом.
Знімати  з  голосу  нав’язливі  бемолі.
Стинати  ночі  темінь  місяця  серпом.

Магнітом  впасти  на  мужське  залізне  серце.
На  гак  удачі  щастя  виловить  в  путі.
Забути  кави  смак  –  тієї,  що  із  перцем.
Додати  меду  (і  побільше)  до  куті.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677681
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2016


Літо, дівчинка, зарядка

Овоч  зріє  на  борщі.  
Йду  гулять  у  двір  мерщій.
Привітаюся  з  птахами,
Полюбуюсь  квіточками.
На  травиці  біля  грядки
Вміло  я  зроблю  зарядку.
Мов  крутий  акробатист,
Пострибаю  вгору,  вниз.
В  небо  витягнусь  грибком,
Шию  скручу  гусаком.
Потім  ноги  тренувати  
Візьмусь  –  стану  присідати.
Кішка    поряд  буде  йти,
Порахує  до  п’яти.
Вміло  виконаю  вправи,
Нахилюсь  уліво,  вправо,
М’язи  –  як  в  морози  крига.
Покручуся,  наче  дзиґа.
Сили  в  тіло  наберу
Світом  радість  понесу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677405
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 11.07.2016


Хвилі

Літо.  Сонце.  Море.  Штилі.
Я  ловлю  руками  хвилі.
А  вони  (ну  і  нахаби!)
Плигають,  неначе  жаби.
Утікають  –  не  зловити,
Мов  налякані  бандити
«Буль-буль-буль!»  –  під  ніс  булькочуть.
Руки,  ніженьки  лоскочуть.
Я  радію,  сміх  пускаю,
Тепле  літечко  вітаю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677223
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2016


Відпустила

Вітрами  торкала  сріблясте  волосся.
Несла  йому  сонце  на  голих    долонях.
Стежки  простувала,  щоб  легко  ішлося,
Гляділа  на  нього,  мов  жито  на  сонях.

Думки  його  пила,  мов  воду  у  спрагу,
Емоцію  кожну    в  легені  вбирала.
Щоразу  втрачала  душі      рівновагу,
Коли  крок  у  крок,  око  в  око  стрічала.

Так  довго  у  серці  носила,  живила.
Латала  поламані  крила  на  спині.
Він  іншою  жив,  тож  кохання  зложила
У  труну,  сховала  глибоко  у  глині.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677100
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2016


Івану Миколайчуку присвячено

До  75-річчя  з  дня  народження  з  великою  повагою

Він  справді  був  великим  українцем.
Його  любов    була  не  на  показ  –  
Світилась  чистим  сонячним  промінцем,
Яку  "верхівка"  тінила  не  раз.

В  великому  мистецтві  був  великим.
Між  чорного  білівся,  наче  сніг.  
Ген  не  згубив    у  просторі  дволикім,
Крізь  плач  і  стогін    правду  ніс  і  сміх.

Недовго  жив,  але  робив  погоду,
Іскрини  випускаючи  з  очей.
Душа  кіно.  Вкраїнський  самородок.
Його  відхід  донині  нам  пече…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676789
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 08.07.2016


Краще лай

Не  карай  мене  злим  мовчанням.
Краще  лай,  аніж  ігноруй.
Наповни  серця  глек    коханням,  
А  для  болю    вхід  замуруй.  

Я  без  тебе,  мов  цвіт  без  сонця,
Мов  засохлий  ґрунт  без  води,
Наче  замок  без  охоронця,    
Мов  без  соку  садів  плоди.

Заслідив  до  щілини    душу,
Пропалив    до  самих  дірок.
Тільки  вуглик  на  серці  Струшуй,
Наче    попіл  із  цигарок.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676735
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2016


ПОРА

Ми  хочем  жити,  краще  жити,
Звільнити  край  з  війни    оков,
Щоб  колосилось  в  полі  жито,
Де  пахне  смерть  і  ллється  кров.

Щоб  день  для  всіх    був  добродушний,
Щоби  усмішки  на  устах,
Щоб  на  столі  був  хліб  насущний,
А  не  балаканка  пуста.

Щоб  чесна  праця  мала  ціну,
Щоби  народ  –  не  жебраки,
Щоб  піднімали  Україну,
А  не  вмирали  козаки.

Пора  лишать  дорогу  болю,
Піднести  честь,  мов  коровай,
Ліпить  із  правди  й  праці  долю,
Щоби  засяяв  рідний  край.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676185
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.07.2016


Ліс дихав

Ліс  дихав  вільно.  Покривалом
Стелився  мокрий  лист  до  ніг.
Ховав  голівку  гриб    у  травах.
Ожини  цвіт  до  сонця  біг.

Ламали  тишу  час  од  часу
Птахи,  дув  вітер  у  ріжок.
Нектар  мурахи  пили  ласо
Із  пагонів  біля  стежок.  

Ручай  шумів,  мов  фуга  Баха.
Ропуха  ниділа  під  ним.
Не  попадала  бідолаха
У  ноти.  Кваканням  нудним

Лиш  комарів  порозганяла.
І  то  вже  добре.  Менше  тнуть.
Із  лісом  я  порозмовляла,
У  серці  дзвоники  цвітуть.


Світлина  моя.  Сьогодні  зроблена.  :)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676128
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2016


Моралізоване


На  кілька  місць  за  стіл  один  не  сісти.
Не  з’їсти  те,  що  більше  за  живіт.
У  два  костюми  водночас  не  влізти.
На  двох  авто  не  виїхать  з  воріт.

За  день    чотири  в  світі  не  прожити,
Доба  минула  -  закрутила  кран.
Любов  за  гроші  (щиру)  не  купити.
Не  відбілити  душу  без  добра.

Отож  зерном  не  засипай  комори
На  сім  життів,  набутим  поділись.
Не  опускай  на  серце  темні  штори,
Як  хтось  попросить    милості  колись.  

Зібрав  з  біди  –  повернеться  бідою,
Прийде  в  момент,  коли  його  не  ждеш.
Тож  думай,  поки  час  є,  головою,  
Навіщо  в  цьому  світі  ти  живеш.

Радій,  гніздись  під  синім  дахом  неба.  
Сій  і  збирай.  Нехай  тобі  щастить.
Лиш  пам’ятай,  одне  життя  у  тебе
І  смерть  одна  -  її  не  обдурить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675919
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2016


ДОЩ

Збирало  небо  із  землі  пару.
Стави  хлебтало  й    ріки  вечорами,
Смоктало  листя  і  траву  в  бору,
Дахи  лизало  всохлими  губами.

Що  брало,  пхало  в  сірі  комірки,  
Наповнюючи  кожну  аж  до  краю,
Так,  наче  бджоли  мед  у  стільники,
Із  лугу  повертаючись,  складають.

Надбало  повні  «вулики»  добра.
Нове  нема  куди  уже  й  складати
Тож  скинуло  дари  униз  (пора!)  –  
Земля  втягла,  шляхи  умились  й  хати.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675858
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.07.2016


НІЧ ТАКА, АТОШНА

Ніч  кинула  вечір  у  чорну  пащеку.
Подобріла.  Зорями  мостить  свій  путь.
П’є  золото  місяць-молодик  із  глека.
Сичі  між  собою  розмову  ведуть.

Тренують  свій  голос    при  хатах  собаки.  
Із  трав  густо-рослих  сюркоче  цвіркун.
Поснули  у  полі  ромашки  і  маки
Покумкують  жаби  у  теплім  ставку.

Доноситься  гуркіт  авто  з  автостради.
Засмолений  обшир  розріджує  сміх,  
То  молодь  вітає  ніч-панночку  радо,
Розв’язує  любощів,    приязні    міх.

На  сході  –  без  жартів.  Там  служба  сурова.
Настояну  тишу  рве  куля  ущерть,
У  жерло  війни  підкидаються  дрова,
Щоб  плодились  ненависть,  рани  і  смерть.

І  доки  так  буде?  Той  плаче,  той  скаче,
Той  біситься  з  жиру,  той  мре  в  боротьбі?
Як  хочеться  світом  втішатись,  одначе
Не  буде  спокою,  допоки  бої…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675404
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.06.2016


Пам'яті Василя Сліпака присвячується…

Ну,  що  ж  ти,  братику,  накоїв?
Світ  опери  осиротив…
Господні  тішити    покої
Своїм  бельканто  поспішив.

Навіщо  ж,  братику,  так  рано
Лишив  цю  землю,  від  катів
Прийняв  смертельну  в  тіло  рану,
У  небо  ангелом  злетів?

Ти  міг  ще  довго  й  довго    жити,
Втішати  чудним  співом  світ.
Та  вибрав  -  краєві    служити.  
Ти  –    України  кращий  цвіт!

Загинув  у  бою  як  воїн,
Із  автоматом  у  руці.
Не  плачте,  верби  і  тополі,
Батьки  і  рідні,  і  бійці,

Любив  він  Неньку-Україну
Допоки  в  грудях  чув  биття!
Сплатив  високу  гідну  ціну,
Щоб  їй  увічнити    життя.

Народився,  ріс  і  вчився  у  Львові  (р.  н.    1974).  Потім  жив  у  Франції  20  років,  співав  в  опері  Парижа  (за  контрактом,  був  запрошений).  Після  подій  на  Майдані  став  волонтером,  збирав  кошти  для  наших  бійців.  Потім  приїхав  до  України,  пішов  добровольцем  на  фронт.  Служив  у  складі  різних  добровольчих  батальйонів,  загинув  як  боєць    7  особового  загону  ДУК  29.06.2016  р.  о  6  год.  ранку  від  кулі  снайпера.  Вічна  пам'ять  героєві,  ВЕЛИКІЙ  ЛЮДИНІ!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675126
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.06.2016


УКРАЇНО МОЯ!

Україно  моя!  Ти  мій  подих,  мій  нерв,  моя  воля,
Ти  мій  крок  у  щодення,  думок  моїх  вічна  снага.    
Ти  здолаєш  усе,  в  тебе  надособливая    роля  –  
Світ  очистити  сонцем,  звільнити  з  гріха  ланцюга.

Так,  ти  зараз  на  дні  -    жебракуєш,  кровиш,  помираєш,  
Умиваєшся  слізьми  –  герої  у  небо  летять.
Але  дух  твій  росте,  ти  нову  одежину  шукаєш.
І  знайдеш,  і  зодягнеш..  У  люті  утопиться      тать.

Україно  моя!  Ти  багато  і  довго    терпіла,
Тобі  губи  зшивали,  ламали  зубці  на  Гербі.
Але  час  твій  настав.  Тож  розпрям  закоцюрблені  крила
І  лети  до  висот.  Бог-Творець  допоможе  тобі.


Роля  -  роль.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674929
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.06.2016


Тим рада, що ти просто є

Таке  довкруж  усе  зелене.
Полоще  трави  водограй.
Ти  де?  Чи  думаєш  про  мене,
Як  зранку  п’єш  свій  чорний  чай?

Дрімає  мозок  чи  працює?
Мабуть,  що  друге.  Ти  з  таких,
Хто  дні  даремно  не  марнує,
Тримає  час  в  руках  цупких.

Журливо  так  без  твого  слова,
Надію  скошує  коса.
Чуття  рубаю,  наче  дрова  –    
Росте  ізнов,  о,  чудеса!

Хай  око  тисне  сірий  простір,
Туманить  ліс  і  з  неба  ллє.
Я  не  запрошу  злість  у  гості.
Тим  рада,  що  ти  просто  є.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674856
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2016


СЛОВО


Слово  зріє  в  душі,  мов  пшениця  у  полі.
Слово  гусне,  неначе  кисіль  на  плиті.  
Приправляється  дрібками  радості,    болі,  
Йде  з  чола,  мов  із  сонця    штрихи  золоті.

Слово  рветься  у  бій,  гне  залізні  окови,
Топить  лід,  що  байдужість  набрав  у  товщу.
Слово  дневі  кує  на  удачу  підкови,
Ломить  засув,    мов  вітер  гіллину  кущу.

Слово  в  простір  летить,  не  впіймати  в  тенета,
Не  злизати  з  дороги  липким  язиком.
Як  правдиве,блищить,  мов  новенька  монета,  
А  як  злісне,  пройде  через  серце  гвіздком.  

Слово  –  дотик  до  Неба  і    Всесвіту  дотик,
Барви  райдуги    та  сіро-чорні  тони.
Воно  прагне  знайти  скам'янілі  чесноти
В  душах-шахтах,  мов  сіль  між  травою  слони.  

Слово  вічність  здобуде  у  вірші  поета,
Коли  щире  і  чисте,  мов  намір  ченця.
Доки  кисень  родитиме  наша  планета,  
Слову  світом  гуляти,  живити  серця.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674637
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2016


ВІДПУСТКА

Нарешті  воля!  Ти  встаєш,  коли  захочеш,
Коли  природа  зве,  а  не  сигнал  дзвінка,  
Як  сонця  промінь  ніжно    тіло    залоскоче,
Чи  потривожить  шибку  дощику  рука.  

Ти  не  зіскакуєш,  як  впечений,  із  ліжка,  
Лежиш  і  ніжишся,  і  згадуєш  свій  сон.
П’єш  тиху  радість  із  ранкового  келішка,  
І    тягнеш  пісню    із  птахами  в  унісон.

Не  спішачи,  готуєш  каву  і  канапку,
І  ще  із  того  щось,  що    Бог  тобі    послав.
Назустріч  дневі    відкриваєш  душу-папку,
В  якій  чуття,  і  думу  тиснеш  із  чола.

А  Всесвіт  бачить  це  й  моргає  загадково,
Свої  обійми  простягає,  лиш  прийми.
Ти  встав,  ти  дихаєш,  ти  бачиш  –  це  чудово!
Вітай  цей  день,  злітай,  тримай  цей  світ    крильми.
25.06.16                                                                Люба  Пікас
Келішок  -  малий  келих  (галицька  говірка).

ВІДПУСТКА!!!  (цьогоріч  пішла  швидше  :)  )

Келішок  -  малий  келих  (галицька  говірка).

Свобода  тимчасова  -  просто  відпустка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674383
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2016


Поки не пізно

Дощ.  Скинь  байдужості  чорну  вуаль,
Глянь  і  послухай,  благаю,
Як  із  нутра  вивергає  печаль
Небо  безкрає,

Як  воно  плаче,  сопе,  бубонить,  
Злістю  насичене  зрана.
Небо  живе.  Йому  також  болить
Воїна  рана.

З  ока  викрешує  іскри-хорти,
Дихає    важко  і  грізно.
Совість  благає  у  владців  знайти
Поки  не  пізно…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673620
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.06.2016


ЛІТО 2016 року

Сонце.  Літо.  Хвилі  річки.
Стиглі  вишні  і    порічки.
Теплі  руки  у  рукавах.
Ліс,  птахи.  Гриби  у  травах.

Двір.  Коти.  Дитячі  крики.
Став.  Купання.  Качки  дикі.
Берег.  Вудка.    Хвіст  сріблястий.
Ніде  яблуку  упасти.

Ватра.  Дим.  Печеться  м'ясо.
З  пензликом  новий  Пікассо,
Білокур  чи  Приймаченко.
Він.  Вона.  Палкий  фламенко.

Сонце.  Літо.  І  відпустка  -  
В  відпочинок  перепустка.
Схід…  Закриті  миру  крани…  
Страх...  Вогонь...  Ненависть...  Рани...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673116
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 18.06.2016


ВИ ІНКОЛИ ДИВНІ, ЛЮДИ

Ви  інколи  дивні,  люди.
В  неділеньку  по  церквах,
Кладете  хрести  на  груди
Одною  рукою  й    цвях
У  другій  напоготові
Тримаєте  повсякчас,
Щоб  днище  пробить  човнові,
Де  ближній  ховає  час.

Душі  незбагненні  грані…
Як  рідні  відходять  за…,  
У  інші  світи  незнані,  
Ви    топитесь  у  сльозах.
Але  як  живі,  як  поряд,  
Як  спраглі  на  добрий  жест,
Не  тягнете  їх  із  горя,
Ігно́рите  долі  тест.

Вклякаєте  рівним  строєм
(Сьогодні  таке    в  ціні),
Як  в  труні  несуть  героя,  
Померлого  на  війні.  
Але  коли  службу  має,
Де  смерть  і  життя,  він  між.
З  вас  руки  усяк  вмиває,
Складає  до  піхов  ніж.

Любов  у  вас  –  рудиментом.
Для  вигоди  –    голова.
Ви  любите  монументи,
Прослави  нести  слова
Над  тими,  що  їм  не  встати,
Хоч  як  би  не  тер  жалі.
Не  краще  поцінувати  
Отих,  що  живі  -    ЖИВІ?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672922
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.06.2016


НІЧ

А  день  умив  біленьке  тіло,
М’яким  обтерся  рушником,
Ліг  на  хмарину,  що  летіла,
Відбув  за  пруг,  повитий  сном.

Свят-місце  довго  не  буває
Порожнім.  Вийшла  пава-ніч.
Взяла  ножа,  зірки  стругає
І  розкидає  навсібіч.

Зліпила  місяця  із  глини,
Покрила  злотом  -    маяк.
Хай  спить,  на  чари  вдатна,  днина.
У  ночі  магія  своя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672790
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2016


Там, за сорочкою в клітину

Там,  під  сорочкою  в  клітину,
Вирує  незбагненна  сила.
П’янить  її,  мов  цвіт  долину,
І  стромить  день  на  гострі  вила.

Там  її  радощі  і  спокій,  
Медові  пахощі  Едему,  
Тужавість  крил  і  злет  високий,
І  доторк  до  шляхів  богеми.

Там  Моцарта  чарівна  флейта
На  її  долі  ставить  мітку.
Сховай  свій  карабін  до  сейфу,
Пусти  її  в  той  світ,  за  клітку.


"Чарівна  флейта"  Моцарта  -  опера,  що  має  щасливий  кінець  для  закоханих.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672496
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2016


ВОНО (КОХАННЯ)

Його  у  грудях  не  вмістити,
Воно  клекоче,  мов  вулкан.
Воно  готове  млин  крутити,  
Ламати  будь-який  паркан,
Рікою  гнати  срібні  хвилі
Й  спиняти  подихом  одним,
Розплавлюватись      у  горнилі
Вогню,  щоб  стати  надміцним.
Воно  таке…,  мов  біг  тайфуну,
Човна  залишить  без  весла.
Воно  б  Його  торкнуло  струну,
Як  душу  вийняв  би  з  чохла,
Котрий  байдужістю  покритий,
Йому  такий  не  перебити.
Кохання  всохне  коровай…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671967
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2016


Полюбіть мене

Полюбіть  мене  купчасті  хмари,  
Сині  гори  в  обіймах  дощів.
Лясни,  вітре,  об  віти-гітари,
Щоби    смуток  зігнать  із  душі.

Полюби  мене  гаю-розмаю,
Що  до  себе  маниш,  мов  магніт,
І  ти,  річко,  що  золотом  граєш,  
І  ти,  луже,  сповитий  у  цвіт.

Полюби  мене,  небо  безкрає  
Вкупі  з  місяцем  срібним  вгорі.
Той,  від  кого  любові  чекаю…,
Сипле  сіль  рани    з  мертвих  морів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671290
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2016


А знаєш…

А  знаєш,  я  мушу  тебе  відпустить  –  
Із  пам’яті  стерти,  із  серця  забрати,
Задути  вогонь,  що  в  душі  ще  горить,
Накласти  міцні  на  уста  свої  ґрати,  
Щоб  слово  не  рвалося  птахом  у  слід  –  
У  твій,  що  лишаєш,  йдучи  без  оглядки.
Кидай  на  прощання  холодний  свій  лід,
Рви  корінь  з  душі  помарнілої  грядки.
Болить?  Ну,  звичайно,  болить  і  кровить.
Та  знаєш,  я  мушу  тебе  відпустить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671116
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2016


Журналістам (справжнім)

Журналіста  годують  ноги,  
Гостре  вухо  і  чуйний  ніс.
Не  одні  обіб’є  пороги,  
Не  один  перейде  укіс,
Щоби  світла  налити  в  простір,
Від  полови  зерно  звільнить,
Щоби  правду  зростить  у  брості  –  
Ту,  що  тішить  і  що  болить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670640
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 06.06.2016


СУМНЕ

Куди  ця  країна  котиться?
Недоля  так  лихо  шкіриться…
Нічого  чомусь  не    хочеться.
Нікому  чомусь  не  віриться.

Подзьобано  мир    воронами.
Тугою  думки  покручені.
В  повітрі  пахне  патронами.
У  сонця  очі  засмучені.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670436
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.06.2016


А гори плакали

А  гори  плакали,  бо  душу  їм  розбито.
Окрасу  їхню  брито  пилкою  щодня.
Коли  ж  то  нового  надбають  оксамиту
І  вітер  вляжеться  у  нім,  мов  цуценя?

А  гори  плакали  холодними  дощами,
Беззубим  ротом  сіль  ковтаючи  із  щік.
Вкривали  птахи  їх  крилятами-плащами  –  
Відводив  погляд  древовбивця-чоловік.

Легеням  краю  протиставив    черевину  –    
Свою.  Що    завтра?  Аби  нині  буханець.
Та  прийде  кара  і  знайдеться  ще  гіллина,  
Де  кожен  Юда  свій  гіркий  знайде  кінець.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669665
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.06.2016


Якби…

Я  б  ураган  на  півшляху  спинила,
Порвала  б  чорні    хмари  на  шмаття
І  сонцем  кожну  шпарку  наповнила,
Якби  твого  напилась  почуття.

Я  йшла  б  у  бій  з  махровою  брехнею,
Долала  б  гори  і  глибокий  рів,
Вночі  ловила  б  зорі  п’ятірнею,
Якби  теплом  своїм  мене  зігрів.

Я  б  джерелом  словесним  дзюркотіла,
Була  б  за  музу  дневі-скрипалю,
Я  б  крізь  вогонь  палаючий  летіла,
Якби  промовив:  «Я  тебе  люблю».

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669067
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2016


Цю країну

Цю  країну  з  квітучими  весняними  садами,
Що  туляться  до  побілених  сільських  хат,  
З  гірськими  ріками,  гучними  водоспадами,
Горою  Говерлою,  на  яку  сходять  мужні  люди,
З  лісами,  де  пахнуть  осінні    гриби,  
З  пшеницями  й  житами,  щедро  зігрітими  літніми  променями  сонця,
З  безоплатними  концертами,  що  їх  дають  під  вечір  солов’ї,
З  пасками-городами,  на  яких  горбатіють  люди
У  вільний  від  основної  роботи  час,
Цю  країну,  де  ростуть  світлі  голови,    
Яким  стелиться  темна  дорога
Й  тому  вони  вирушають  у    інші  світи,
Цю  країну  з  вічними  революціями  та  Майданами,  
З  ямами  на  шляхах  не  міжнародної  траси,
З  небом  кольору  льону  над  бритими  лісами,
Низькими  зарплатами  і  пенсіями  простолюду,  
З  високими  рейтингами    брехунів    і    аферистів,
З    корупцією,  що  пустила  глибоке  коріння  в  ґрунт,
Треба  рятувати.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668567
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.05.2016


ЩАСТЯ

Гниле  болото  осушити.
Звільнити  сад  від  плісняви
І  долю  України  шити
З  патріотичної  листви.

Не  дати  шансу  жить    омелі,
Що  випиває  кров  гіллю.
Принести  мир  в  паску  шинелі,
Засіять    щастя  у  ріллю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668311
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.05.2016


ЯСНІЄ НЕБО

Ясніє  небо  –  таке  високе!
Розносять  радість  між  хмар  птахи.
Набрали  трави  із  грунту  соку.
Помалювали  сади  верхи.

Гуляє  травень,  іде    навприсяд
Під  суголосся  шпаків  і  жаб.
Стрибає  вітер  по  кронах  риссю,  
Лоскоче  листя  пучками  лап.

Шле  чорногузам  привіт  чугайстер.
У  грудях  арфи  щемливий  звук.
Амур,  син  Травня,  чудовий  майстер,
Стрілу  чарівну  вкладає  в  лук.

І  буде  свято!  Кохання  буде!
І  буде  серце  радіти  Ра.
І  розійдуться,  мов  хвилі,  груди
Від  передозу  тепла  й  добра.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668072
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2016


Хай буде інакше

А  більшості  –  на  все  начхати,
Що  буде  далі  з  нашим  краєм,  
Аби    поїсти  і  поспати,
Як  смерть  до  віч  не  заглядає.

Отак  здамо  свою  свободу.
Порвуть  нас,  наче  єті  сіті.
І  станемо  недонародом.
Недокраїною  у  світі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667843
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.05.2016


І що?

І  що,  отак  розстанемось  і  все?
Любов  усохне,  наче  цвіт  герані?
Забудеш  мої    вірші  та  есе,
А  я  твої  «Вітаю!»  і  «Добраніч!»?

І  що,  уже  ніколи  і  ніяк
Лице  в  лице  нас  не  зведе  дорога?
Оце  мовчання  –  то  прощання  знак,  
Оцей  рубець  у  серці    –    кара  Бога?  

І  що,  любов  не  піде  в  па-де-де?
І  пам'ять  –  в  піч  і  кров    в  гортань    морозу?
Та  хай  там  як,  у  книгу  перейде
Мій  жар  душі  і  твій  холодний  розум.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666576
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2016


РАНКОВІ РОЗДУМИ

Майдани,  революції,  АТО  –  
Розруха,  рани,  смерть.  Ми  розчаровані.
Та  треба  честь  витягувать  з  пальто  
Й  серця,  в  ланцюг  байдужості  заковані.

Ніхто  на  таці  нам  не  піднесе
Те  щастя,  у  піснях  колись  оспіване.
Тож  станьмо,  люде,  до  плеча  плече
Й  здобудьмо  врешті  наше  те,  сподіване.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666217
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.05.2016