| Сторінки (35/3459): | « | 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 | » |
Не статки йшли до хати, тільки лихо,
Хоч працював, здається, без упину.
Скупі моменти, коли щастям дихав,
Як радість їла з ним одну хлібину.
Носив в думках всякчас народ свій бідний,
Хотів, щоб скинув він із рук окови.
За те пихатій владі й був не вгідний -
Сікла і крок Франка і його неслово.
А він хотів сухе добром зросити,
Відкрити навстіж двері рідній мові,
Щоб кожен був одягнений і ситий,
Щоб райдуга цвіла на рушникові.
У всякім жанрі спробував потугу.
Був науковцем, діячем громадським.
Клав у письмо свою і спільну тугу.
Кував у грудях волю й дух козацькі.
Помер у злиднях. У чужій сорочці
Його, в чужому гробі поховали.
«Прощай!» не мовив ні жоні, ні дочці,
Ані синам - в усусах воювали.
Вклонитись нині щиро вас благаю
Франку Івану – сину України.
Зве нас до бою за свободу краю.
У його славні вірить переміни.
27.08.15 Л. Пікас
Усуси (УСС) - Українські СІчові Стрільці, українське військове угрупування за часів Австо-Угорщини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602561
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2015
Я хочу бути коханою.
Я хочу бути щасливою,
Потрібною і жаданою,
Покірною, вередливою,
Ловити вогні у погляді
І чути кипіння шкірою,
І щоби без темних спогадів.
І щоб у майбутнє з вірою.
Бажаю я бути жінкою –
Слабкою, як в спеку сонях,
Відкритись новою сторінкою
У теплих міцних долонях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602354
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2015
Крап. Крапельки дощу
Сіро-мряку в’ють,
В шибку б’ють крильми.
Крап. Дереву, кущу
Прохолодь несуть
Із небес хмільних.
Крап. Кола на воді
Дзьобом пише дощ,
Бісики з брови.
Крап. Білі лебеді
Гріють Черемош
Пір’ям пуховим.
Крап. Звук кладе Шопен
В музику дощу.
Я її ловлю.
Крап. Падає ромен
В руки споришу
На слова «люблю».
Крап. Ніжно розім’яв
Дощик у брилі
Жовтий луг і лан.
Крап. Все, що мав, віддав,
Спеченій землі
І пішов в туман.
(Мені це співалося, коли писалося :) )
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602163
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.08.2015
Мій вільний переклад з російської.
Лиши цей запах кави, як розраду,
І йди, не будем більше ми лукавити,
Понівечене літо вже позаду,
Ще трохи й осінь балом буде правити.
Ще трохи й листя висохлого прах
Відправить нас обох по різних спальнях,
Лиши мені цей запах на губах
І кілька повідомлень віртуальних.
Лиши цей червень збурений, сліпий,
Жагучий липень, серпень непритомний.
Хай буде в тобі образ мій такий:
Чутлива і образлива, нескромна ...
Лиши цей запах кави та іди,
В уста свої вкладу твій усміх бравий.
Дасть осінь глузду спілого плоди.
На помилку ж… усі ми маєм право.
25.08.15 р. Л. Пікас
ОРИГІНАЛ
Оставь мне запах кофе и иди.
Давай не будем скомкано лукавить,
Истерзанное лето позади,
Еще чуть-чуть и осень будет править.
Еще чуть-чуть и желтых листьев прах
Отправит нас в супружеские спальни,
Оставь мне запах кофе на губах,
И несколько посланий виртуальных.
Оставь июнь тревожный и слепой,
Пылающий июль и август томный,
Запомни меня именно такой --
Чувствительной, обидчивой, нескромной...
Оставь мне запах кофе и иди,
Губами сохраню твою улыбку,
Осознанная осень впереди,
И все имеют право на ошибку.
Лиля Ромашкина-Цепеман
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602095
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2015
ДИТЯЧИЙ
Пташка удосвіта молиться.
Виглянув цвіт із трави.
Дерево листям шовковиться.
Радуйся, світе, живи.
Сонечко золотом вишилось
На лазуровій канві.
Місце для хмарки залишилось.
Вишийся, хмарко, й собі.
Білої нитки й сріблявої
Хай принесе янголя.
Дощику треба пишнявого
Щоб напоїти поля,
Щоби річки наповнилися,
Виросли в лісі гриби…
Вишились хмари, пролилися.
Радуйся, світе, живи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602078
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.08.2015
Вже двадцять п’ятий, як свобідні ми,
Як позбул́ися гамівн́ої свити.
Та знов недоля чорними крильм́и
Вкриває край наш, зиркає сердито.
Вже двадцять п’ятий нас ведуть вожді
Під «Ще не вмерли…» й стяг – жовто-блакитний.
Та спить і бачить нас в своїй узді
Рука кремлівська – хижа і невситна.
Вже двадцять п’ятий ми кудись йдем́о.
А приглядітись – товчемось у ступі.
Та досить. В цей раз вже не проспим́о
Свою фортуну, зберемось укупі,
В бою здобудем воленьку святу,
Оселим щастя в Материній хаті,
Освітим чорно-вишкірену тьму
Биттям гарячим златосерць-дукатів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601782
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.08.2015
Під прапором жовто-блакитним
В час воєн на рідній землі
Неслись наші предки, несхитна
Іх воля тримала в сідлі.
Під ним вояки умирали.
Від крові багровів ручай.
Та близили, вірили, знали –
Прийде колись воля у край.
Вже двадцять чотири минає,
Як прапор вершину здобув.
Та спокою ворог не має,
З душі вигрібає злобу
І фану цю хоче схилити
З помогою шквальних вогнів.
Та зможемо ми захистити.
Край неба й пшеничних ланів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601622
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.08.2015
Річниця волі, та не тішить свято.
Війна зжувала всю його окрасу.
Рука кістлява душить горло брата.
І кров гуляє жилами Донбасу.
Ми – центр, де в січі дві схрестились сили
За вибір шляху й цінності житейські.
Ми кров’ю карму промахів омили,
Щоб нам відкрили врата європейські.
Не тішить свято… Ранений жде ранку.
Молитву щиру мати шле до Бога.
Я не вдягну сьогодні вишиванку.
Хоч вірю, прийде наша перемога!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601540
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.08.2015
На день, на два забігаюсь, забуду
Про тебе я, затихне в серці біль.
А потім знову щось підійме груди,
Наповнить вени градусами хміль.
Я розумію, разом нам не бути.
Що можещ більше, як прийти у сні?
І цей напій із меду і цикути
Мені прийдеться випити одній.
А ти живи. Хай щастя в тобі дише.
І слава грає соло на трубі
Хоч у буття своє мене не впишеш,
Щоранку сонце митиму тобі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601433
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2015
Тут в центрі міста навесні
Горить каштан, неначе свічка.
Струмки веселі гамірні
Вбирає Березниця-річка.
Жовтіє в лісі первоцвіт,
Фіалка синім оком грає.
Тут соловей співає хіт,
А ліс йому рукоплескає.
Тут гриб під пісню голосну
Із-під землі іде до світу.
Вбирає шляпку чепурну.
Красується між трав і цвіту.
Тут пахне свіжістю озер.
П'янить нутро вода джерельна,
Язик полонить, мов бізе,
У літню жароту пекельну.
Дві церкви, три каплиці є.
Музики просто неба грають.
В долині бусол роси п’є.
Мій Моршин – це куточок раю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601264
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 21.08.2015
Якось Лесь до друга Колі
Завітав раненько.
Бачить, свічечка на столі
Горить потихеньку.
- Що таке? Якісь проблеми?
Свічка на підносі…
- Та пішла від мене Ема.
На цей раз назовсім.
- Не горюй. Ось зараз вмажеш.
Заковтаєш «піщу».
Ще сто буде!
- Ще сто, кажеш?
Oh, my God, за-віщо?!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601173
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 21.08.2015
1.Він побачив її біля ставу,
Що у білім лататті було.
У очах її кольору кави
Загубилося серце його.
Все довкола цвіло, зеленіло.
Прибережна гойдалась шума
Раптом тіло немов заніміло,
Так його полонила вона.
ПРИСПІВ 1:
Це кохання, як промінь у спеку.
Впало з синіх небес до долонь.
Віднесло його спокій далеко.
Запалило у серці вогонь.
Це кохання на крилах пташиних
Прилетіло до нього зі снів
Там, де став у гаю і стежина,
На якій її вперше зустрів.
2.Та вона говорити не стала.
Відвернула свій погляд убік.
Він не знав, вона хлопця кохала –
Обіцяв їй вернутись за рік.
Вона не знав, що ночами не спала,
Цілувала на фото лице.
І гаряча сльозина упала,
Як дізнався про неї оце.
ПРИСПІВ2 :
Та кохання, як промінь у спеку.
Впало з синіх небес до долонь.
Віднесло його спокій далеко.
Запалило у серці вогонь.
Та кохання на крилах пташиних
Прилетіло до нього зі снів,
Там, де став у гаю і стежина,
На якій її вперше зустрів.
3. Став він другом їй, разом бували
На могилі у того бійця.
І потроху хмарини втікали
Із її молодого лиця.
Дарував їй волошки у житі,
Із душі виторочував тлю.
І всміхалося сонце в блакиті,
Коли ніжно казав їй «люблю».
ПРИСПІВ1
Ані пари із уст не пускала.
Вже і осінь зірвала листок.
Раз його на могилі застала
Хлопця свого, що вбили в АТО.
- Відпусти її, - плакав. - Благаю.
Я люблю її! Хлопче, прости!
Ї вночі той спустився із раю,
Мовив: «Заміж за друга іди».
ПРИСПІВ1
І за рік вони злились в родину.
Клятву дав на могилі бійця,
Що ніколи не скривдить дружину,
Шанувати буде до кінця.
Він беріг її, наче дитину.
На могилу ходили удвох.
І родила вона йому сина.
Освятив його наміри Бог.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601009
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 20.08.2015
Не думала я, що вернутися може війна
І спокій в державі порушити махом єдиним.
Поранених тисячі, сотні смертей – ось ціна
За крок до Європи країни верби і калини.
За крок до Європи Майдан пошматований був
Кийками гумовими, кулями – щедро летіли.
Та тільки народ новий дух після цього здобув
І честі набрав у своє понівечене тіло.
Воюють одні, інші кошти збирають для них,
Співають і пишуть, осколки із тіла виймають.
І сонце зчорніле світліє у хмарах лляних,
І громи гучні у розпеченім небі стихають.
Колись все скінчиться. Це буде, мабуть, не за день.
Держава моя стане центром життя на планеті.
А нині ми пробу на гідність і силу здаєм -
Хто в смокінгу новім, хто в латанім бронежилеті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600760
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.08.2015
Природно це, що є холодним лід
І що вогонь, торкнешся – обпікає.
Що із зернини колос виростає,
З яйця пташа прокльовується в світ,
Що п’є калина воду із землі,
Що на світанку небо голубиться,
Що сад улітку гусне, соковиться,
Радіє квітка сонцю і бджолі,
Що тьохкає надвечір соловей,
Лиша мазки художник на мольберті.
Лиш не природно, як планують смерті -
Людські, в ім’я диявольських ідей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600559
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.08.2015
А мене позвав у гості ліс.
Зранку.
Сонце ще не вилізло зі сну.
Спало.
Ніс ранкову пісню верболіз
Ґанку.
Небо хустку світло-голубу
Вбрало.
Я пішла і сонце піднялось
Вгору.
Віддали долини небесам
Пару.
Відкривати в лісі довелось
Штору
Неуваги, щоб ввійти у храм
Дару.
Ліс ожину відавав свою
Щиро.
Кидав спілі ягоди мені
В руки.
Дрозд виводив соло в сосняку,
Мило.
Плескали крильми йому чижі
Й круки.
Брала шир в ясир парфумами
Мелііса.
Подих дарували свій дерева
Зично.
Дякую тобі, мій протеже,
Лісе,
За прихильність і твою привабу
Вічну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600310
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2015
І знову вечір чорним вороном злетів.
Та не приніс у світ жаданої остуди.
Злегенька дощ поміж гілок прошурхотів.
В польоті висох, не торкнувши всохлі груди.
А біля озера зібралася юрма.
Вбирати плесо водяне – то насолода.
Купає коси чорні в озері пітьма.
До ночі місяць підбирає в небі коди.
Качки, що дикі, в гнізда вклалися давно.
Вода застигла, наче віск, що збіг із свічки.
А ми з подругою на лавці сидимо.
В вінок вплітаємо думок строкаті стрічки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600135
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.08.2015
Ніщо не гріє так, не більшить віку,
Як щирий усміх друга, у реалі –
Не в силі сонце – у найвищім піку,
Вогонь в печі, а чи вино в бокалі.
Той усміх друга – для душі намисто,
Те світле слово – в погляді зорею.
Той ніжний дотик – соковитим листом
Ставково-світанкової німфеї.
Ніщо так рани загоїть не в змозі,
Хоч день сиди в медичнім чемодані,
Як друга крок на зболенім порозі
За мить до буревію в океані.
.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600026
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2015
Її кохання - дивний корабель -
То тоне у душі, то виринає,
Мелодію грайливу витинає,
Мов під софітом неба менестрель.
Її кохання здатне гріти світ
Незгірше сонця у серпневу днину,
Парфумами квітучого жасмину
Розгойдувати звичний моноліт.
Її кохання - овоч в два смаки,
Коли солодкий, а коли пекучий.
Амур в саменький центр серця влучив,
Не вичисливши в погляді роки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599931
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2015
Як важко з почуттям отим ховатись,
Яке давно пустило корінь в вени,
На крок зустрічний твій не сподіватись –
Не вимитий у думаннях, шалений.
Як важко жить тобою і без тебе,
Рожевим мріям мостити могилу
І знать, що корінь не народить стебел,
Не здійме човен зложені вітрила.
Як важко це… дивитись на світлину,
Вбирать твій промінь і назад вертати,
Ковтати смак ванілі і полину,
Сонет родити, потім обривати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599696
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2015
Хороший ранок. Просто так хороший.
Відкрилось небо. Кава на столі.
Сховалась спека. Серпень-листоноша
Приніс остуду спеченій землі.
Маленькі діти гойдалки колишуть.
Над ставом тихо висне верболіз.
Під ним качки, що дикі, кола пишуть.
Ждуть корму. Сни не випустив ще ліс.
Птахи тоненьким співом славлять Бога.
Піднялось вгору листя орхідей.
Але зі сходу краю... пре тривога.
І хоче радість вирвати з грудей.
14.08.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599596
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.08.2015
Люд, що був ліплений із глини,
Любити хочу попри все –
Хай навіть ніж мені у спину,
Хай навіть сміх гіркий в лице,
Байдужі очі, зимне серце
І осуду зо шість кошів.
Зігрію кров червоним перцем,
Любов пошлю їм до душі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599396
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.08.2015
Любов до тебе не палить буття.
Вона у серці – сонячним промінням –
Отим, що будить вранці до життя,
Отим, що дробить надважке каміння.
Любов до тебе – то живий ручай,
Якому доля дала шанс пробитись.
І скільки б не казала я «прощай!»,
Цій течії - не сила зупинитись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599363
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2015
Болить за рідний край, о, як болить!
За те, що його тіло покремсали,
Що честь і гідність у крові скупали
Сини колишні. Де їх совість? Спить.
Болить за того кожного бійця,
Що його смерть взяла на полі бою,
Керована кремлівською рукою
І церквою московського жерця.
Та рана кожна воїна… пече,
Котру нанесла озвіріла зграя.
Ті сльози серце тиснуть обручем,
Що їх вдова і сирота пускає.
Болить отой без миру «Мінський мир»
І те, що хтось на бідах руку гріє,
Коли беруть солдата у ясир,
Коли пускаєш крик, а він… німіє!
Та вірю, прийде світло до вікна.
Пролиту кров.. Дніпра омиють води.
Засяє сонце – слави і свободи!
Хто сіяв смерть – пожне її сповна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599266
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.08.2015
Хоч перестав ти снитися мені,
Губити пам'ять так тебе не хоче.
Іще іскриться серце і тріпоче,
Як лист берези в буревійні дні.
Хоч стійко ти тримаєшся в сідлі,
Мовчиш, за тебе очі промовляють –
Два маяки, що ночі осявають,
Щоб не згубили гавань кораблі.
Хоч не зі мною, друже, ти, не мій,
Безсила воля – нитку обірвати,
Цей дивний щем на закланн́я віддати,
Завити в за-туж́авілий сувій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599162
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2015
Цей світ красивий, але зшитий з протиріч.
Любов і ненависть, щедрота і захланність,
Війна і мир ідуть із людством пліч-о-пліч.
Вони, як stars the Bear Great – старі й туманні.
Чому б не пити з джерела життя усім,
Задовольняючи лише природну спрагу,
Тепло тримать, нести у світ, немов Гольфстрім?
Невже це краще – в гени кликати Гаагу?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598974
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.08.2015
Розкрила темні крила бабка-ніч
І полетіла.
Кидали сяйво зорі зусібіч
На її тіло.
Чекала місяць. Витрішки ловив
Крізь млу-фіранку.
Не міг він вийти, бо ключа згубив
Від свого замку.
Шукав. Останні сили розплескав
До задрімання.
А бабку-нічку смуток обіймав
Аж до світання.
Бабка - комаха.:)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598888
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.08.2015
Рідну мову, що в генах моїх,
Що п’янить, наче цвіт матіоли,
Я забути не зможу ніколи,
Бо це зрада прародові, гріх.
Хай живе у мені, хай бринить,
Хай продовжиться в дітях і внуках.
Скільки гинула раз вона в муках…
Не згубила живучості нить.
Наче сонце люблю рідне слово,
Як повітря, як небо святе.
Розмалюю його веселково
Духом серця. Хай гойно цвіте!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598818
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.08.2015
Переклад (мій довільний) вірша І. СЄВЄРЯНІНА
ЦЕ БУЛО БІЛЯ МОРЯ ...
Це було там, де море плете гобелена,
Де нечасто зустрінеш міський екіпаж...
Королева там грала - у вежі - Шопена,
І відчувши його, полюбив її паж.
Все було дуже просто, було все чудово:
Королева просила розрізать гранат;
Дала пажеві пів, він утратив дар мови.
Покохала його у мотивах сонат.
Ну, а потім йому віддавалась грозово,
І до сходу рабинею була вона ...
Це було там, де хвиля морська, бірюзова,
Де соната від пажа й ажурна піна.
ОРИГІНАЛ
ЭТО БЫЛО У МОРЯ...
Это было у моря, где ажурная пена,
Где встречается редко городской экипаж...
Королева играла - в башне замка - Шопена,
И, внимая Шопену, полюбил ее паж.
Было все очень просто, было все очень мило:
Королева просила перерезать гранат;
И дала половину, и пажа истомила,
И пажа полюбила, вся в мотивах сонат.
А потом отдавалась, отдавалась грозово,
До восхода рабыней пробыла госпожа...
Это было у моря, где волна бирюзова,
Где ажурная пена и соната пажа
И.Северянин.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598663
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2015
Не цвіте у душі акація.
Джерелу перекрито краник.
Твоє ультрахолодне раціо,
Наче сіль на кроваві рани.
Хоч люблю я у мріях виснути,
Набирати швидкість в легені,
Знаю, зможу гальма натиснути.
Моє его завжди при мені.
08.08.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598548
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2015
Не час і не обставини виною,
Коли у серці проросла туга,
Коли шляхи покрила пилюга,
Удача повернулася спиною.
То ми самі накликали біду,
Свідомо, а чи, може, неумисно.
Ридаєм в самотині беззахисно
І сварим шлях, а не свою ходу.
Що в грунт іде, те зроджують луги.
Що ми лелієм, те візьмемо в руку.
То ж не кидаймо розум у багнюку.
Красиве й вічне сіймо навкруги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598397
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.08.2015
Тьмою покриті тут сті́нки,
Тиша, немов на дні ...
Ваша Величносте Жінко,
Цей ваш візит мені?
Темрява кр́аде бесіду.
З даху - струмки води.
Жінко, загадко Всесвіту,
Як ви прийшли сюди?
О, ваш прихід, як ватра.
Дихання щось стиска ...
Входьте же, Клеопатро.
Правди в ногах нема.
Хто ви? У невідь вкутали…
Ну, я й чудний чоловік ...
Двері, мабуть, ви сплутали,
Вулицю, місто, вік.
Б.Окуджава
ОРИГІНАЛ
Тьмою здесь все занавешано,
И тишина как на дне...
Ваше Величество Женщина,
Да неужели ко мне?
Тусклое здесь электричество,
С крыши сочится вода.
Женщина, ваше величество,
Как вы решились сюда?
О, ваш приход - как пожарище.
Дымно, и трудно дышать...
Ну, заходите, пожалуйста.
Что на пороге стоять?
Кто вы такая? Откуда вы?!
Ах, я смешной человек...
Просто вы дверь перепутали,
Улицу, город и век.
Б.Окуджава
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598382
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2015
Я люблю тебе, видно усім,
Без претензій на трон і звання.
Я вирізьблюю твоє ім’я́
Денно й нічно у серці свої́м.
Чи ще хтось так без тями кохав?
Так кричав, що аж сонце навпі́л,
Що пішов ручаєм суходіл,
Що аж місяць у річку упав?
Ти для мене – світанок в росі.
Ти - це Всесвіту зорі ясні.
Пір’я крилам моїм на спині.
Ти – мов нотному стану до – сі.
Чи пізнаю твій подих чи ні,
Ця любов – подарунок мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598300
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2015
Коли ми стрінемось
(Це буде зовсім скоро)
З шкарлупи витягну тебе,
Немов яйце.
Не треба вірша чи роману,
Чи есе.
Я виссу суть з очей твоїх,
Мов рабин з Тори.
Коли ми стрінемось,
Настане новий лік
Моїм рокам,
Нова простелиться дорога.
Там будеш ти зі мною
Із веління Бога,
Або й не ти,
А зовсім інший чоловік.
Коли ми стрінемось,
Придбаю щось нове.
Це буде мир чи бій,
Не знаю достеменно.
Але рішуче впхаю
Ногу у стремено
Пущусь конем -
Чи то по мріях чи до мрій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598138
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2015
Я мрії в ранг не возвеличу,
Бо з них букета не складеш.
В своє життя тебе покличу
Осіннім днем, і ти прийдеш.
У дощову холодну сльоту
Проміння пустиш з рукава.
Піднімеш крила для польоту,
Із тиші викрешеш слова.
Розвієш всякий сум і сумнів,
Мов вітер хмару грозову.
Я мрії викину безумні.
Я дії в кроки позову.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597931
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2015
Ти скарб, дорожчий від смарагда й перла,
Душі моєї чарівна струна,
Реаніматор серця, що завмерло,
Вітрила для життя мого човна.
Ти мрій вершково-кремовий світанок,
Думок крилатих швидкісний політ.
Ти сонце, що виводить із туману
Жури і болю у казковий світ.
Вершина, не підкорена ще мною.
Екзотика, незвідана на смак.
Ти силою палаєш неземною.
Ти серед прози жита гойний мак.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597776
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2015
Ми якось звиклися з отим страшним АТО.
Бо гул війни не чуєм, він десь там – на сході.
Але не всім везе, хто грає у лото,
Не всі живі і непоранені приходять.
П’ємо вино собі, смакуємо плоди,
Усі купуємось на світову приманку.
А десь там воїн... спраглий... просить лиш води…
І молить Господа дожити до світанку.
Видать, родину тільки горе тяготить,
Коли вогнем прошито тіло їх солдата.
А як же ми? Як ми? Нас совість не болить?
Невже і справді їм не маємо що дати?...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597502
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.08.2015
Цвіркун на скрипці грає зорям.
Зачервонілись, мов гранат.
Кидає погляди суворі
Зіркам до віч їх місяць-брат.
Простую містом, ніч гойдаю –
Туди-сюди, не спішачи,
Ковтаю свіжість, підглядаю
За дивом дивним, ідучи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597429
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2015
Росте надія в неї на крилі.
Ще трохи часу – й набереться подиху,
Зав’ється, наче вітер в ковилі,
В очах заграє від німого подиву.
Росте надія, гусне у житах
І пахне так принадно диким вересом,
Покошеними травами в лугах.
І рівноважать біль і радість т́ерези.
Росте її надія з кожним днем
І просить серце Богові молитися,
Щоб та любов, гартована вогнем,
Могла в глибинах вічності лишитися.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597177
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2015
Розсипав вечір зернята кавові.
Дмухнув вогнем на місяця свічу.
Прошу тебе, налий в бокал любові,
Нехай уп’юся нею досхочу.
Тугу стопчу.
А як стопчу, то піду танцювати
На міжпланетних зоряних шляхах.
На скрипці тонко Всесвіт буде грати.
Я закружляю, мов безжурний птах.
В твоїх руках.
В твоїх руках сталевих, але теплих
Воспряну духом, піднесусь на трон.
Поглянь, зірковий майстер щастя клепле
Нам із медово-бурштинових грон.
І це не сон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597176
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2015
ІРИНКА Й ЇЖАЧОК
Йшла із двору в дім Іринка.
Нили ноги, гнулась спинка,
Цілий день дівча крутилось –
Натрудилось, натомилось.
Місяць Ірі злотив тіло.
Раптом щось зашурхотіло –
Збоку стежки, зовсім близько.
Не змія це? Їжачисько!
Стала – той лякливо зиркнув.
Кинула вітання – фиркнув.
- Бачу, прагнеш утекти?
Я люблю таких, як ти!
Не зроблю тобі я лиха.
Не хвилюйся. Тихо! Тихо!
Морду витягнув голчастий.
- Яблуко прибіг украсти?
- Ні, до нього я байдужий.
Гусінь я люблю, і дуже.
Нею вволю поласую
І до лісу помандрую.
- Що ж, усе збагнула наче!
Хай щастить тобі, їжаче!
31.07.15
ЩО ЗА М'ЯЧ?
Що за м’яч із колючок?
А, це сірий іжачок –
Морда довга і не зла,
Очі чорні, як смола.
Дикий-дикий! І живий!
Притулився до трави.
Запах слив із пишних трав
Із нори його позвав.
Ще і плід не начепив –
Хлопець шлях загородив.
Мама сину: «Йдімо звідси,
Нас колько малий боїться".
Тільки в руки взяли весла,
Їжака, мов вітром, знесло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597004
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 31.07.2015
Дощ-музикант ... і соло на трубі.
А ноти-краплі навдиво́вижу прозорі.
Я подарую… блюз оцей тобі
Крізь тугу, темряву і кільця тютюнові.
Мелодій різних зіграно чимало.
Не скажу з впевненістю – мінус це чи плюс.
Та жодна з них так ніжно не звучала,
Як цей журливий і дощем налитий блюз.
Давай станцюємо в порожнім ресторані.
Хай ми безглузді і вальсуєм невпопад.
... А дощ стукоче по самотнім барабані.
І наші спільні дні - як в фільмі напрокат.
Геннадій Бордуков
ОРИГІНАЛ
Саксофон под дождём
Дождь-музыкант...и соло на трубе.
А ноты-капли удивительно прозрачны.
И этот блюз я подарю тебе
Сквозь темноту, тоску и дым табачный.
Мелодий разных сыграно немало.
Не знаю - это минус или плюс.
Но ни одна так нежно не звучала,
Как этот грустный и дождливый блюз.
Давай станцуем в опустевшем ресторане.
Пусть мы нелепы и кружимся невпопад.
...а дождь стучит на одиноком барабане.
И наша жизнь - как в фильме напрокат.
Геннадий Бордуков
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596961
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2015
А давай поїдем до Парижу.
Купимо собі в кіоску карту,
Будемо гуляти по Монмарту,
Черпати із вулиць дивовижу.
Парусником пустимось по Сені.
І знайдемо щастя в пінних хвилях,
Зміряєм у градусах і милях,
Укладемо у новім катрені.
А давай собор отой знайдемо,
Де за опікнку Богомати,
Зорі будем в пригорщі збирати.
В Тюільрі – земнім саду Едему.
А давай поїдемо цим літом,
Відірвемо ноги від площини.
Доторкнемось Франції перлини,
Піднесемось над рутинним світом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596839
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2015
Вона в нього ні в сотці, ні в тисячці,
Ні на n-му місці важливості,
Ні у слові, ні в крапці і рисочці,
Ні у хтивості, ні у глумливості.
Вона в нього - невидима видимість,
Щось таке, що позбавлене логосу.
Він для неї - незвідана глибимість,
Нерозгадана загадка Космосу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596804
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2015
Дощ пішов. Трава змочилась,
В небі райдуга з’явилась,
Усміхається привітно –
Феєрична, семицвітна.
Вибігайте, люди, з хати
Її фотографувати.
Нумо, швидше, не лінуйтесь.
Чудо в небі, полюбуйтесь!
А дуга, мов коромисло,
Над будинками нависла.
Це дарунок Бога людям.
Оком кинеш – тепло грудям.
Світлина зроблена мною
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596684
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.07.2015
А ти не вір її словам.
Живи, як жив – велично й сито,
Пересівай життя крізь сито,
Усе що над, кидай у спам.
А ти щоранку пий свій чай,
З’їдай «Корону» - шоколадку .
Серед ла...а зерно шукай,
Іди до зір крізь неба кладку.
А поміж тим пливи в човні,
Де буря хвилі не колише.
Та десь-колись з’явись у сні
Отій, котра тобою дише.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596579
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2015
В тяжку, та усе-таки праведну днину,
Окроплену потом і кров'ю,
Не хлібом єдиним живеш ти, людино, -
Живеш також ти і любов'ю.
Не злись, що прийшла і твій графік зламала,
Не злись, що прийшла без запрошень.
Подякуй за те, що в душі її мала,
Насип їй цілунків у кошик!
Коли здобуваєш ти верх у двобою
Над всякою в світі бідою,
Знай, мало для цього самої лиш волі,
Ще треба доволі й любові.
Не плач, як була непокірною, злою
Часами в душевній колибі,
Подякуй за те, що була із тобою,
Скажи їй за це ти спасибі! …
Леонід Філатов
Оригінал
СПАСИБО
В наш трудный, но все-таки праведный век,
Отмеченный потом и кровью,
Не хлебом единым ты жив, человек, -
Ты жив, человек, и любовью.
Не злись, что пришла – оттеснила дела,
Не злись, что пришла – не спросила, -
Скажи ей спасибо за то, что пришла, -
Скажи ей за это спасибо!..
Когда удается одерживать верх
Тебе над бедою любою, -
Не волей единой ты жив, человек, -
Ты жив, человек, и любовью.
Не хнычь, что была, мол, строптива и зла,
Не хнычь, что была, мол, спесива, -
Скажи ей спасибо за то, что была, -
Скажи ей за это спасибо!..
Леонид Филатов
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596445
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2015
Моя улюблена тема.
Люблю тебе. За що? Сама не знаю.
Люблю за все і всупереч всьому,
Отак, як волю рукави Дунаю,
Котрі шукають течію свою.
Люблю тебе безмовною любов’ю
І з криком у 120 децибел.
Складаю пазли зустрічі з тобою
Й виштовхую з насиджених крісел.
Вузли рубаю, потім знову в’яжу.
Така любов – світилом для епох.
Прийдеш? Уста патокою помажу.
Мені любові вистачить за двох.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596432
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2015
Якби в своє життя мене покликав,
Якби покликав літнім днем рудим,
Співала б я, мов у руках музики
Співає скрипка під смичком твердим.
Сміялась би, а, може б, і ридала,
Струною вигинаючись у такт.
Якби покликав… , душу би віддала,
Що вище понад всякий артефакт.
Якби в своє життя пустив, летіла б
Під хмарами, не чуючи ваги.
Але, на жаль реальність чорно-біла
Нам визначила різні береги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596281
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2015
Пейзажна лірика для дітей
Синє небо на початку днини
Вкуталось у білу аергу.
Вітер тіло витяг із шпарини,
Що облюбував собі в лугу.
Походив між квітів, розім’явся,
Потоптав зеленчасте руно.
А тоді у небеса подався,
Взявся за розпашне полотно.
Рвав на шмаття, скільки було сили,
Аж летіли іскри із очей.
Птахи йому трохи підсобили
Співом дзвінкогласим з-за плечей.
Працював натхненно, притомився.
Ліг під кущ невидимий владар.
Соняшник вітриськові вклонився,
Вивільнив він сонце із-під хмар.
Аерга («опинка», «обгортка», «горботка» тощо) — одноплатовий розпашний жіночий одяг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596177
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.07.2015
Люблю своїх я онучат –
Маляток невгамовних.
Дорожчі серцеві в стократ
Від каменів коштовних.
Дві дівчинки – зірки ясні
І хлопчик – місяць злотий –
Нутра мого дзвінкі пісні,
Найвиграшніші лоти.
Люблю їх срібні голоси
І усмішки бентежні.
Чомучки-очі і носи,
Кошачу незалежність.
Нехай ростуть із року в рік,
Всього пізнають в міру.
З землі черпають живо-сік,
А з неба – мир і віру.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596096
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 26.07.2015
Коли розмито землю під ногами,
Кругом в’язке болото, трясовина́́́,
Ридає правда, скута ланцюгами,
І рветься з небесами пуповина,
Коли сморід викручує легені,
Коли по честі – батогом в анфас,
Коли серця в спекотні дні студені,
Хоч чиїсь зорі гаснуть раз у раз,
Коли уже й на сонці чорні лати,
І не бере ніхто за це вину,
Так хочеться на прю зі всім цим стати,
Зітнути злові голову хмільну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595963
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.07.2015
Болить мені, що я – то інші всі,
Оті, котрим не світять твої очі,
Котрим не вмитись у рясній росі
Твоїх світанків, що пливуть із ночі.
Болить мені… невідомість доріг,
Якими крок твій в день новий несеться,
Мій самотою дихає поріг,
Крихка потуга… на шматочки рветься.
Болить твій холод синій із душі,
Уста німі... середину спікають.
Бентежать очі – чорні два вужі,
Котрі в кущі хвости свої ховають.
Але уява… зустріч ще снує.
Слабку надію… дума грішна гріє.
Бо ж ти живеш! Бо ти у світі є!
Допоки так, живи у серці, мріє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595824
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2015
Коли немає слів, коли немає,
Усі застрягли десь поміж зубів,
Коли тебе байдужість обіймає
Холодною дрімотою гробів,
Коли ущент розбиті твої берці,
Нав’язує недоля гру лиху,
Не дай сльозі розмити віру в серці,
Не дай стоптатись мрії на шляху.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595779
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.07.2015
(ВІД ІМЕНІ ЧОЛОВІКА)
Коли зустрів тебе, зійшла нова зоря.
Забило серце, мов налякане звіря.
Тебе віддав своїм розхристаним думкам.
Та не судилось
Бути нам.
Приспів:
Не приходи до мене в сни,
Не приходи.
Не сила сонцю розтопить
В душі льоди.
Розквітне ранок,
Зніме ніч свою вуаль.
А я спиватиму
Печаль…
Моя наснаго, яблуневий гілки цвіт.
З тобою мріяв про окрилений політ.
А ти сховалась, мов туман удалині.
Лишила біль
Гіркий в мені..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595683
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 24.07.2015
Накинув ліс на плечі сіру свиту.
Пустило небо з хмар тонку сльозу.
Співає птах велично оду житу,
Що колос повнить в спеку і грозу.
Квітують квіти. Їм, видать, невтямки,
Що десь на сході смерть когось знайшла.
Вбирають дощ повільно до горлянки,
І тішаться, що спека відійшла.
Красу уздрю, спиваю її жадно.
Шукаю в каламуті джерело.
Так виглядає зовні світ помадно.
А середину брудом замело….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595619
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 24.07.2015
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595411
Надихнув на вірш вірш Анндрія Яремко-Ярого.
О, як любов людській душі потрібна,
Як серцю - кров, як пташці – голосок,
Мов путнику нічному зірка срібна,
Легеням - кисень, берегу – пісок.
Любов із тверді духу проростає,
Дарує світу пахощі, красу,
Земне тяжіння без труда долає,
Із хмари неба п’є хмільну росу.
Любов – це річ тонка і незбагненна.
Пряде щоденно нитку для шиття,
На вісь землі намотує натхненно,
Щоби у ній калатало життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595428
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.07.2015
Моєму «нині» заздрити не треба.
Із попелу переродилась в цвіт.
Я виплакала свій шматочок неба
І надземної музики політ.
Я довго тьму торочила із сонця,
Допоки кожен промінь не блистів.
Чавила гіркоту із серця гронця,
Вбирала мед із річок і полів.
Вилущувала істину з шкарлупи.
Палила й будувала знов мости.
Вдивлялася у світ крізь скельце лупи,
Щоб свій куточок раю віднайти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595396
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.07.2015
Ну, що, ковтати будемо облуду
І хусточкою прикривати рот?
Чи переорем ту смердючу груду,
Котра згноїти хоче нас, народ?
Чи ми вогонь, який не загасити,
Чи ми сміття, яке зметуть з доріг?
Пора, пора нам вибір вже робити:
Ховатись в кут чи вийти за поріг.
На коси мами сивина лягає.
І очі вбитих докором горять.
Шевченко сльози у Дніпро пускає.
А, може, й справді, досить, досить спать?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595294
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.07.2015
Ми часто судим людину,
Не звідавши її дно,
Не з’ївши її хлібину,
На спивши її вино.
За усмішкою не видно
Печалі і болю плин.
Поверху смачне повидло,
Під сподом – гіркий полин.
Ми праведні, легко мітим
Стрілою в чуже яйце.
Не краще було б для світу
Любити усіх і все?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595258
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.07.2015
Питала я тебе: «Ну, як ми будем?
Зріднились ніби. А тепер – чужі?
І що ж, любов відправимо в нікуди?
Живильну жилку пустим під ножі?»
Ти довго грався в мовчанку колючу.
А потім в сон несміло заглянув.
В долоні кинув потаємний ключик,
Котрим колись неспокій відімкнув.
Пустив той ключ на радість чи на журу?
Так люба сталість чи відпломенів?
І як здолаю осені понуру,
Коли не будеш зіркою мені?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595093
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2015
МІЙ ВІЛЬНИЙ ПЕРЕКЛАД
Над вечірнім теплим морем
небо оксамитно грало.
Гриво-огненне світило
Промінці порозкидало.
Хвилі пінно-кучеряві
Лижуть берега каміння.
Птахи, риби - все, що дише,
В млість занурилося з лінню.
Втомлено, але блаженно
хмари в сон ідуть в мінорі.
Крізь вуаль їх запалились
Бісером по небу зорі.
Легкий вітер ледь побіжно
брижі зняв на хвилях ніжно.
Море, граючи лускою,
Зачаровує красою.
ОРИГІНАЛ:
Над вечерним тёплым морем
небо бархатно дышало.
Огнегривое светило
лучи сонно расплескало.
Волны с пеной-завитками
поцелуи дарят брегу.
Птицы,рыбы - всё живое
погрузилось с ленью в негу.
Чуть устало,но блаженно
облака плывут к ночлегу.
Сквозь вуаль их зажигались
звёзды бисером по небу.
Лёгкий ветер незаметно
рябь поднял на волнах нежно.
Всё чешуйками сверкая,
море выглядит волшебно.
Ирина Чичикина
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594951
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 20.07.2015
Війна їх шлях́и обірвала.
Спинилося в грудях биття
У час, коли р́уки штурвала
Узяли на н́ове життя.
Занадто короткі ліміти
Отримали їхні сліди.
У них не народяться діти,
Вони не насадять сади.
Їх мрії затінили ночі.
Їх запах вилизує час.
Їх пам'ять – то сльози жіночі.
А приз – то усміхнений Спас.
За край наш пішли під гармати,
За тебе, за мене – за всіх!
Ми мусим країну вдержати.
Забути їх подвиг – то гріх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594830
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.07.2015
Живуть поміж нами відомі і стильні.
Несуть по житті їх вітрила всесильні.
За словом в кишеню такі не полізуть.
Їм доля везіння кладе у валізу.
Гостинно їм двері усі відчиняють.
Усмішки на лиця поспішно вдягають.
Доступні країни їм і океани,
Усі паралелі і меридіани.
Їх фото у модних журналах, газеті.
Їх прізвища ґуґлять щодня в Інтернеті.
Та часом і їх б’є життя голим гіллям,
І сльози у них, як і в інших – із сіллю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594634
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.07.2015
Його любила до безтями,
Мов сонце після зливи колос,
Як немовля кохає маму
За теплі руки, ніжний голос,
Як тихий вітер любить море,
Нектар пахучий бджілка в лузі,
Як синє небо шпилі-гори,
Як зустріч по розлуці друзі.
Його любила так, що квіти
В душі її цвіли щорання
І світ виходив із орбіти
В нову галактику - Кохання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594605
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2015
Я знаю, Боже, що не варта
Торкнути образ твій щокою.
Душа уже не того гарту,
Сліди покроплені смолою.
Та не ховай очей від мене.
Не те (свідома я!) ліпила.
Гріхи чорнобилем у венах.
Пробач усе, чим завинила…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594514
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.07.2015
Помаранчеве сонце
У пригорщі овиду лізе.
Оком вправно моргало
Весь день, тож стулити пора.
Стихли трави-мурави,
Лелеки сховались у гнізда.
Залишила двори
Галаслива гінка дітвора.
Небо дивиться мляво.
Активність потрохи втрачає.
Позіхає і тягне
На себе перину із хмар.
Колискову деревам
Чугайстер на пищавці грає.
Зняв корону і ліг
Під ялиною Вітерко-цар.
Світ іде на спочинок.
Бджола затихає у цвіті.
Я в автобусі їду.
Театром палає нутро.
Скільки довкруж родзинок,
Чуття закидають у сіті!
Подив гасне тоді лиш,
Як ніч розпрямляє крило.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594356
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2015
Ти там, на сході, у окопах.
Де простір кулями прошито.
Де думи мчать швидким галопом.
Неправда сіється крізь сито.
Ти там, де маєш бути, сину,
В шкарлупу серце не ховаєш.
Вмираєш тричі за хвилину.
І тричі знову воскресаєш.
Ти там, де страх, де без атаки
Ні дня, ні ночі не буває.
Де ворог сіє смерть і маком
На тілі рана розквітає.
Стоїш, долаєш біль і втому.
Позаду – край, батьки і діти.
Та ось вертаєшся додому –
Не знаєш, де себе подіти…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594253
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.07.2015
Який же ти чудовий, рідно-краю!
Ласкавить вухо скрізь пташиний спів
Від буйних закарпатських водограїв
До Чорного й Азовського морів.
Гойдаєшся в ялині і каштані,
Звучиш в сопілці, кобзі і трубі.
Несешся в польці, гопаку, аркані.
Злітаєш в хвилі неба голубі
Лелекою чи чайкою морською.
Стругом у Тисі, у Дніпрі лящем
Вистрибуєш над синьою габою.
Квітуєш лугом і новим віршем.
Ти пахнеш медом, бабиним варенням,
В бджолинім леті казкою бриниш.
Чаруєш серце мислі одкровенням,
Величним дзвоном із церков летиш.
Край козаків, що не перевелися,
Плугів і шабель, пісень і терпінь.
О, тільки б ти в своїй межі лишився,
Розцвів над світ для нових поколінь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594158
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.07.2015
Ліс – вправний лікар, всі заштопав
У серці рани.
А дощик змив усю брудноту,
Співає гами.
Вужем сховався сум під дубом,
Листом укрився.
День закалатав в сонце-бубон
І збадьорився.
Хмарки зібрав у небозводі
Господь в рулони.
Заграли сотнями мелодій
У серці дзвони.
15.07.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593974
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2015
Ти - світ мій. Ти моя зоря.
Ти в дні моєму свіжим киснем,
Терпким вином, котре не кисне,
Червоним днем календаря.
Ти сонце, що виходить з хмар,
Ночей тривожних сновидіння,
Чуттів не здолане тяжіння,
Зажури й радості гончар.
Хай камінь сиплеться із гір,
Хай смерч кружля над горизонтом,
В душі сіятимеш яхонтом
Вітрам лихим наперекір.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593833
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2015
Світ міняє орбіту зі злої на добру.
Чути дзенькання правди на голих шаблях.
Світ міняє орбіту. Звиваються кобри.
Вони чують нутром, їх обірветься шлях.
На заклання ягня вони б радо віддали.
Те, ягня, що родилось на зламі епох.
Його в крові Майдану і сходу скупали.
На заклання тепер? Не дамо. З нами є Бог.
Доведемо до фінішу те, що почато.
Україна двигун для нового життя.
Ще Шевченко казав: «Буде син, буде Мати,
Будуть люди». І стане ще раєм земля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593762
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.07.2015
А небо сьогодні без настрою.
Нахмурило брови. Ридає.
Ліс димкою вкрився сріблястою.
Тривога в вікно заглядає.
Виходжу у місто без радості.
Гойдається твердь під ногами.
Яскравість згубили принадності,
Мов хто їх побив батогами.
Порушена світу гармонія.
У миру обламані крила.
Подразнює слух какофонія.
Гей, вітре, дмухни на вітрила!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593382
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2015
Не грайся, владо, в «Котика і мишки».
Бо мишки вже не ті, які були.
Майдан, АТО їх вивели в опришки.
Ресурс у тебе, в них же – дух, стволи.
Та ситість вже твоя - фонтаном з горла.
Народ не в силі знести тягарі.
А ти до себе горнеш все і горнеш.
І думаєш, сховаєшся в норі?
Лягають плями на слова в законі.
За це найкращі мали помирать???
Гей, небайдужі, запрягаймо коні.
В похід рушаймо правду здобувать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593309
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.07.2015
Не Бог виною – горе на поріг,
Війна, що тисне кров з людського тіла.
Безвільність – ось де наш одвічний гріх,
Байдужа ситість, що кістки пригріла.
А Бог – Він любить, руку Він подасть,
Коли побачить намір соковитий.
Але не зробить сам усе за нас,
Лишив нам волю, вибір щоб робити.
Отож не спімо, коли дім в біді.
В метал самі не переходять руди.
Хай будуть кроки й помисли тверді
Заради світла, що наповнить груди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593233
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.07.2015
Коли я уперше торкнулася твого тіла,
Просто торкнулася – серцем пробігли вольти.
Слухала слово твоє і яблуком райським
Стигло в душі воно, ребра мої розпинало.
Ти не торкався обличчя мого руками,
Солоду вуст не спізнав ти. Просто дивився.
І вже від того світ мій – верхи ногами.
І вже від того дзиґою закрутився.
Різала пуповину, серце з грудей виймала.
Не помогло. Ти далі ріс у душі осотом.
Може, і не осотом - дивним казковим цвітом,
Тільки його магічність я побороть не вмію.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593232
рубрика: Поезія, Білий вірш
дата поступления 12.07.2015
Ти не такий, як інші, не такий.
У тобі щось заховане магічне.
До твого «я» дійду колись-таки,
Що вислизає зіркою у вічне.
Ти у столиці й ніби не у ній.
Тебе у рамки міста не укласти.
Щораз несешся на коні у бій,
Бо з козаків і отаманів касти.
Нікому ти належати не смій,
Не розпиляй душі природні блиски.
Лиш Україні – матері своїй,
Віддай себе і тим, хто серцю близький.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593008
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2015
Зеленопілля. Іловайськ. За ним Дебальцеве.
Війна без правил.
Під корінь - тисячі життів – така субстанція.
Криваві трави.
Кого судить, з кого питать за долі зламані
У безголоссі?
Обличчя воском обпікають сльози мамині.
І сіль в волоссі.
А «мінський мир» - зовсім не мир. Двоглавий біситься.
Немає рішень.
І де яйце, в якому смерть дракона міститься?
Знайти скоріше б.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592822
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.07.2015
Розкрився день у птаха на крилі
Блакитноокою остудою.
Ранковий вальс полонить журавлів.
Війна жбурляє в небо грудою.
В садах налились соком вишняки.
Затужавіли ниви колосом.
А там на сході наші вояки
Фортуну кличуть у півголоса.
Красу мережить літо – справжній ас.
Від неї кров буває хмільною.
На сході жахи грають лютий джаз.
Коли вже радість буде спільною?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592793
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.07.2015
Дарують гори верхи грудасті
Під звук кларнету.
А ми шукаєм примарне щастя
Ув Інтернеті.
Життя години летять у Сіті,
У віртуальне.
Торкають квіти небес софіти –
І це реальне.
В екрані зводим із жару млості
Хиткі споруди.
А треба просто ввійти у простір,
Щоб груди в груди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592574
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2015
Твоє́ ім’я́ купала у меда́х
Зводи́ла міст у вічне, наче зодчий.
А ти залишив порох на слідах.
Пішов, не глянув навіть мені в очі.
Жевріла, знаю, у тобі любов.
І небо постіль вже із зір ладнало.
Та розійшовся того сховку шов,
Де ми чуття-дитя своє ховали.
То що хай мре та вистраждана плоть?
Хай чорна стрічка жалі колихає?
Вкопаєм в землю серця сонцезлоть
Чи повернемо те, що жити має?!
Ну ж бо, наважся, спробуємо хоть
В «Лото» зіграти. Там є квиток до раю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592561
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2015
Хто ми з вами є? Русини,
Вихідці з Аратти.
Небо, сонце, кущ калини –
Наші тато й мати.
Міць ростили, меч гострили,
Воленьку кували,
Русь-державу утворили,
Бога шанували.
ПРИСПІВ:
Хай же сяє Україна,
Як перлини-зорі.
В’ється пісня солов’їна
Від Карпат до моря.
Обнімімось, люди-браття,
Нам ділитись всує.
З чистим духом і завзяттям
Край наш відбудуєм.
Дні настануть світлі, славні.
Вірмо, діймо сміло.
Гострий ум і руки вправні
Зроблять своє діло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592502
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2015
Пробач, коханий. Можеш? То пробач
За те, що серце я тобі відкрила.
Сигналив (чула) совісті трубач –
Його накрила променем Ярила.
Сто тисяч вольт горіло у нутрі.
Сто тисяч хвиль здіймали вгору груди.
І сон ще той – ми двоє у шатрі,
І нам байдуже, що довкола люди.
Вогні загасли. Хвилі уляглись.
Ні, не самі, приклала безмір сили.
Ховала біль небес лазурних вись.
Зчорніле серце сірі хмари мили.
Кінець. Та гляну в очі десь-колись
І серце, наче тісто, що змісили.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592434
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2015
Іде війна - незвична та жахлива.
Вона руйнує села і міста.
Цілує мертвим холодом вуста.
А тіло обертає у м’ясиво.
Іде війна, не названа війною.
Але від того менше не пече.
І де оте обіцяне плече?!
Від нього тванню тхне лише гнилою.
О, скільки буде вдів ще і сиріт
І скільки переораних стежинок?
Коли війни урветься пуповина,
Розмиє дощ її гарячий слід?
Людське життя – не трави у лугах.
Хай мир якшвидше в думах половіє.
Краса у нас тут! Літо зеленіє.
А там, на сході, рве усе по швах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592193
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.07.2015
Мені кави з гірчинкою,
Буде це слушно.
Мені кави із сумом,
З корицею, пінну.
В не важливості дум
Є закон непорушний -
посміхаючись,
завжди казать:
"Все відмінно!"
Ось весна піднялась,
ПІдглядала за нею:
З боязкої красуні -
Легенда столиці.
І у мене все вийде.
Засвічусь зорею.
Все гаразд буде!
Буде, усе, як годиться!
Просто ждати і вірити,
просто мовчати,
Затиснувши у жмені
клубочок терпіння.
І на погляд колючий
думки виплітати:
"Все гаразд! ..
Киньте в чашечку
ложку везіння ...»
Оригінал:
Мне с грустинкою кофе,
пожалуйста,можно?
Мне с грустинкою кофе
и с дымкой коричной...
Есть в неважности мыслей
закон непреложный --
улыбаясь,всегда отвечать:
"Все отлично"!
И следить за неясным
весны измененьем
От красавицы робкой-
к легенде столичной.
И молчать,запасаясь
до края терпеньем,
И легко отвечать:
"У меня все отлично"!..
Положите мне в чашечку
ложку везенья...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591985
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 06.07.2015
Не стогне більше серце, мов щеня.
Його в любистку віри я купаю.
Тебе потроху з серця відпускаю,
Немов з гнізда зміцніле пташеня.
Любила? Так. Носила в грудях щем.
Але хіба було у мене право?
Та ні! Збагнула. Світ скандує: «Браво!»
І на устах солодкий гіркне джем.
І хоч мені близький ти чоловік,
І щось таке в тобі для мене любе,
Ти в пам’яті моїй будеш повік,
Але не більше. Що ж бо скажуть люди?
Любов мою до страти час прирік.
І розтеклися краплями етюди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591932
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2015
Вітаю тебе, доню, з уродинами.
Радію, що святкуємо цей день.
Нуртує час, неначе кров судинами.
Випробування кидає із жмень.
Ти гідно йдеш. І серце моє радуєш.
Дружина, мама, доня – ти ще та!
Загадки, що життя дає, розгадуєш,
Міцніє воля й віронька свята.
Красою ти від Бога не обділена.
І розум в голові у тебе є.
Хай мрія у реальність буде втілена –
Ота, котра спокою не дає.
Знайди ту працю, що тобі призначена,
Що радість і достаток принесе.
Небачене нехай буде побаченим,
Нечуте, хай до вуха потече.
Здорова будь і радісна, мов сонечко.
Нехай життя тобі кидає пас.
Найкращого тобі бажаю, донечко.
Живи в опіці Бога повсякчас..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591863
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 05.07.2015
Поміж лісів, де зовсім поряд гори,
Моє мале містечко розмістилось.
Воно чудове в різні року пори.
Я ж тут у пізню осінь народилась.
Тут довколишній світ я пізнавала,
Вимірювала горбики, ярочки.
У вінчик диво-квіти заплітала,
Збирала в лісі ягоди, грибочки.
Ходила з глеком по джерельну воду,
Щоб чай на ній смачний приготувати.
Гостей зусібіч мала я нагоду
Із літ дитячих радо тут стрічати.
Чимало їх перебуло у місті.
Водицею недуги лікували.
Повітря в нас багате киснем, чисте.
Є річка і два озера-овали.
Джерела в нас чудові лікувальні
І процедури – досвід медицини,
Кіно, концерти, зали танцювальні,
Екскурсії в довколишні місцини.
Є парк старий, де леви вхід пильнують.
У «Мармуровім» - для тварин куточок.
Тут радо всіх приймуть і пошанують,
Душі своєї віддадуть шматочок.
Дві церкви є і ще є три каплиці.
Пречиста при одній із них явилась.
Свята і благодатна тут землиця.
Щаслива, що живу тут і родилась.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591839
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 05.07.2015
Хай ти не мій, моїм не можеш бути,
І хай тебе прогнала із душі,
Та сутності твоєї атрибути
Ще заповзають в ребра, мов вужі.
Уже не тисне так, перехворіла,
Переборола млості і жалі.
Було, увись, було, долів летіла.
Тепер без крил – забрали журавлі.
Хай ти не мій. Радію пінній хвилі,
Що вгору зносить на собі тебе.
Скупаю небо в чебрецевиім милі –
Хай над тобою буде голубе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591669
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2015
Просіяв хтось хмари крізь сито.
Лягли у зелені покоси.
Ранкову завісу відкрито.
Птахи світу слово голосять.
Розкрилося небо барвінком.
Прокинулось сонце, сміється,
Молочну вилизує пінку
Із річки, що змійкою в’ється.
Зозуля «ку-ку» витягає.
Дім свиту накинув злотаву.
Онуків ще сон колихає.
Я ж кавою буджу уяву.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591598
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2015
Вечірні сутінки на вулиці лягають.
З бруківки злизують намотані сліди.
Сім тисяч левів львівських очі відкривають,
Щоб сторожити рідне місто від біди.
Нептун на пальчиках іде до Амфітрити.
Цілує коси і вертає стрімголов.
Діана місяцем впивається досита.
Адоніс пише Афродіті про любов.
З Порохової вежі вої заглядають.
Біноклі-очі їх – у сторону Москви.
Домінікани віроломців сповідають,
Бо хрест з’являється на прорізі айви.
Трамвай останній прогудів, пора лягати.
Годинник з Ратуші дванадцяту пробив.
Ідуть закохані, їдять солодку вату.
Їм місяць хитро посміхається з-під брів.
Скульптури Нептун, Адоніс, ДІана, Амфітріта - прикрашають чотири фонтани-криниці з чотирьох сторін площі Ринок у Львові.
Домінікани (латин.) - пси Господні, монахи, що прийшли до Львова у другій половині 13 ст. боронити віру Христову.
Ратуша - мерія.
Порохова вежа - оборонна вежа з давніх часів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591538
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 03.07.2015
По Карпатах ходить літо.
Все теплом його зігріте.
Небо міряє лелека.
Стан витягує смерека.
Приспів:
По Карпатах ходить літо.
Поміж трави сіє квіти.
На сопілці вітер грає.
А душа - дзвенить, співає.
Сіно складене в копиці.
У рум'янцях полуниці.
Поміж гір мандрує річка.
Миє ноги в ній Марічка.
Коли ж сонце піде спати,
До Іванка вийде з хати.
Ой, як серце трембітає,
Коли милий обіймає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591191
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2015
Для екскурсії - краєзнавче.
На Сколівщині гарне місце є,
Де річка водоспадом виграє.
Звуть Кам’янецьким цей водиці спад.
Поглянути на нього кожен рад.
Із шумом бризки скачуть навсібіч.
Корисна для обличчя є ця річ.
Мов крем, вологу надає лицю.
Довкола запах сосон, ялівцю.
Є джерело, живильна в нім вода.
До неї не спиняється хода.
На смак приємна, вичистить клітини.
Дорослий може пити і дитина.
На три й півсотні метрів піднімись,
Візьми оцю в Карпатських горах вись,
Тоді ти Мертве озеро уздриш.
Там мох росте, фіалка і спориш.
Ув озері багато сірководню.
Не лізь, а то провалишся в безодню.
Вода холодна, а на дні – болото.
Тут просто гарно, можеш зняти фото.
Чом Мертвим цеє озеро зовуть?
Бо в ньому навіть риби не живуть.
Але тонкою цівкою водичка
Стіка з озерця в Кам’янецьку річку.
Повітря чисте, мов слюда, прозоре.
(Тому є довгожителі у горах!)
Ходи, милуйся, в груди набирай.
Це ж Україна, наш Карпатський край.
І страви, справді,, кожному смакують!
Шашлик, картоплю ґазди приготують.
Попробуй – свіже, на дровах печене.
Посолене у міру й поперчене.
Настоянка з калгану, меду, перцю
Укріпить тіло, дух позве до ґерцю.
Звичайно, треба в міру це приймати,
Щоб користь, а не шкоду з цього мати.
У Кам’янці приємно відпочити,
Пройтися лісом, в річці тіло вмити.
Отож даремно часу ви не гайте.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590902
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 30.06.2015
Любити так, щоб часу було мало,
Щоб кисню у легенях бракувало,
Щоби доба тепліла від любові,
Щоб танцювали градуси у крові.
Любити так, щоб пальцями – мурахи,
Щоб розчинились всі уявні страхи,
Щоби у серці небу було тісно,
Щоб кожен день воно родило пісню.
Любити так, щоби зі сонцем злитись,
У просторінь ясним промінням литись,
Щоби зростали квіти в кожнім слові,
Щоби в очах – всі барви веселкові.
30.06.15 Л. Пікас
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590833
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2015
О краю мій коханий, неозорий,
В тобі купаю радість і печаль.
Люблю тебе у різні року пори.
Ти духу мого річка і причал.
О, краю мій, ти серця мого голос,
Очей невисихаюча снага,
Життя мого швидкоминучий хронос,
Щоденних думань градус і вага.
О, краю рідний, зболений, роздертий.
Твої урази слізьми йдуть до щік.
Ми зберемо для тебе всі мольберти,
Напишем щастя - й так, щоби навік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590683
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2015
О, не малюй нас на папері –
Це недоцільно.
Я зачинила в душу двері –
Щільненько-щільно.
Не пропущу туди нікого.
Доволі болю -
Такого грузлого, їдкого,
Набрала вволю!
Свідома, що роки, як коні,
Біжать завзято,
І день веде на саксофоні
Сумну сонату.
Та що поробиш? В серці - пусто,
Вогонь в мінорі.
О, не кидай слова так густо,
Бо плачуть зорі.
27.06. 15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590676
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2015
Чому жура гніздо у серці звила?
Чому додолу опустились крила?
Чому жарина ув очах погасла,
Не будить кров п'янке кохання гасло?
О, чом так смутно мені
В тихі червневі ці дні?
Чому Земля спинилась на орбіті?
Чуття застигли цвітом у граніті,
Чому у сонця помаліли сили?
Тому що ти забув про мене, милий.
Чом ти покинув мене?
Ой, як же холодом дме.
О, повернись, дощем рясним пролийся.
Душі моєї ти нектаром впийся.
Чуття тримать навіщо у заторі?
Давай запалимо у небі зорі.
Світла налий у життя.
Радість верни почуттям.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590340
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 28.06.2015
Все має свій початок і кінець.
Ніщо довічно бути неспроможне.
Життя почин – то чистий папірець.
Щодня на ньому щось лишає кожний:
Свої чуття і думи, і ходи,
Малюнки мрій, рахунків діаграми -
І супер-пупер – за зразок клади
І незугарні – черкання і плями.
Та діло красить все-таки кінець.
Тому важливо мудрості набрати,
Так дописати долі папірець,
Щоб було мило кожному читати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590219
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.06.2015
Як добре, коли все кругом у цвіті,
Духм’янять трави, скошені в лугах.
Зеніт тримає сонечко у сітях,
Малює усміх промінь на устах.
Як добре, коли зріє хліб у полі
І цвіркуни весе́лять співом ніч,
Бджілки гудять, джмелі беруть бемолі.
Пташки пускають звуки зівсібіч.
Як добре, коли в спеку свіжий вітер
Зелені коси чеше дерева́м,
Складає небо зі хмаринок-літер
Такі потрібні серцеві слова.
Гармонія в метелика на крилах.
Веселий сміх – на гребенях ріки.
Несеться літо на легких вітрилах.
І літ його упевнений, стрімкий.
Як добре, коли літо на престолі.
Підніме жезл – цілує день плече,
Ламаються усі важкі паролі.
По венах щастя солодом тече.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590158
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2015
Все в мене добре. Дихаю. Живу.
П’ю каву. Їм смачнезні бутерброди.
До лісу ось іду на рандеву,
Щоб наковтатись любощів природи.
Все в мене добре. Слухаю птахів.
Радію дуже, що їх можу чути.
Що слух мій не покладено в архів,
Що очі в небо можуть зазирнути.
Все в мене добре. Мозок прояснів.
Тримає серце межі амплітуди.
На ноги тіло встало після снів.
Хвильки любові колихають груди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589941
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.06.2015
Хай між нами доріг кілометри,
Слово кинуть – задача проста.
Не ховай свою душу під светром.
Напиши мені хоч би листа.
Скинь думки, що висять валунами
Над чолом і затримують вдих.
Надішли із нічними вітрами,
З ароматом лілей річкових.
Хоч стараюсь твій відбиток змити,
Убезпечити серце від ран –
Код магічності хочу розкрити,
Прочитати тебе, як роман.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589886
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2015