| Сторінки (24/2342): | « | 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 | » |
Про щастя лише мрієм за звичаєм,
воно ж повсюди, навкруг нас воно.
Бо щастя – сад зелений за сараєм,
повітря чисте, лине що в вікно.
В бездонній висі, аж під небокраєм,
одна хмарина, мовби птаха, в‘ється.
Ми мало бачим і ще менше знаєм,
а щастя лише знаючим дається.
Вікно відкрите, тихо у саду,
на підвіконня з писком пташка сіла.
Я від книжок свій погляд відведу –
вже вечоріє, небо спорожніло.
Малюю словом на життєвім полотні
і бачу, чую – щастя все в мені.
23.09.2016
* За мотивами (чи спроба перекладу) твору Ивана Бунина „Вечер“.
Иван Бунин
ВЕЧЕР
О счастье мы всегда лишь вспоминаем.
А счастье всюду. Может быть, оно —
Вот этот сад осенний за сараем
И чистый воздух, льющийся в окно.
В бездонном небе легким белым краем
Встает, сияет облако. Давно
Слежу за ним… Мы мало видим, знаем,
А счастье только знающим дано.
Окно открыто. Пискнула и села
На подоконник птичка. И от книг
Усталый взгляд я отвожу на миг.
День вечереет, небо опустело.
Гул молотилки слышен на гумне…
Я вижу, слышу, счастлив. Все во мне.
1909
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116092301670
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690301
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 23.09.2016
Коли знайомимось ми з новими людьми,
то часто чуєм, що вони знайомству раді,
що їм приємно дуже. Та вони
це вимовляють мовби на параді.
Щоб зайвого уникнуть куражу,
в полеміку відверто не вступайте.
В таких випадках я завжди кажу –
ви тільки з висновками так не поспішайте!..
21.09.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116092105213
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690160
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 22.09.2016
Коли над містом затихає гул
і перша зіронька на небі ледь засяє,
покришить нічка зорі у Інгул
і місяць кришталевий випливає.
Над Бугом верби, мовби рибаки,
закинули у хвилі свої віти.
Йдуть докери із порту й моряки,
немає краще міста в цілім світі.
Сухий фонтан статечно задрімав,
Яхт-клуб живе життям своїм вечірнім.
Інгульський міст крило не підіймав,
але традиціям лишається він вірним.
Де-інде продзвенить нічний трамвай,
тихцем пливуть в‘юнкі автомобілі.
Південний Буг тече в далекий край
й на Стрілку сонно котить свої хвилі.
Люблю я місто рідне уночі,
що після праці ненадовго засинає.
Та сплять не всі, духмяні калачі
до ранку хлібодари випікають.
А рано-вранці, з першим промінцем,
що зазирає кожному в віконце,
умитий Миколаїв молодцем
бадьоро зустрічає тепле сонце!
22.09.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116092201725
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690159
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 22.09.2016
В людини справжнє, істинне лице
побачить можна лише уві сні.
Це вам не красне, просто так, слівце,
шановні, вірте на слово мені.
Забувшись уві сні людина кожна,
стає сама собою хоч на трішки.
Тож тільки в сні побачить завше можна,
ту щиросердну, ангельську усмішку.
Найкращі миті власного життя
в звичайнім сні людина проживає.
Не лицемірить, не оббріхує буття,
а саме головне – не убиває!
Знімає сон з людини сіру маску
і у своїх обіймах колисає.
Він вам чарівну і веселу казку,
як мама у дитинстві промовляє.
Тому, коли нам туга серце крає,
коли вже не під силу звеселиться,
ми, зазвичай, надовго засинаєм,
якщо ще взагалі хоч трішки спиться…
11.09.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116091102897
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690008
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.09.2016
Вони в боях ідуть удалечінь
за волю, за свободу, не за славу.
Їм в цім житті не видалось спочить
і долю обмануть свою лукаву.
Вони з боями йдуть у небуття,
бо серце їм стискає наша дійсність,
кладуть за Неньку молоді життя,
а ситих нас дивує їхня стійкість.
Вони торують у майбутнє шлях
всієї української держави,
назавжди на незібраних полях
лишаючи одні шматочки слави.
Хай стане пухом рідна їх земля
усім їм, хто пішов у синє небо.
Хай українські ниви і поля
віками радують людей стіною стебел.
Хай наша пам‘ять збереже в віках,
їх стійкість, мужність, віру, безкорисність.
Вже треба пересилювати страх
й міняти цю стару, нікчемну дійсність.
14.09.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116091402017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690007
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.09.2016
Говорять по одежці зустрічають,
а проводжають завше по уму.
Можливо люди щось не помічають,
чи я чогось такого не пойму…
Дивлюсь на розмір розрізу я юбки,
хтось скаже: "Так поводитись не гоже",
та й думаю – утримати у любки
„краси“ напору вже ніщо не зможе…
Можливо все то гарно і привабно
для когось, може пересічна дупа,
але все це спростовують нахабно
спина оголена ще й декольте до пупа…
А що ж вона всередині сама?
Чи може там палата із ума?!
Навряд чи – як смаку немає у людини,
то і ума повірте там катма́!
04.09.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116090404904
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689836
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.09.2016
Нехай ти випита другим,
але мені теж залишились:
твого волосся сизий дим,
очей сумних осіння милість.
Твій вік осінній, він мені
дорожче юності і літа.
Подобається це чи ні
уяві лірика-піїта.
Ніколи серцем не брешу,
і зараз без пихи і чванства
спокійно я тобі скажу, –
Уже прощаюсь з хуліганством.
Вже розлучитися пора
і горду кинути відвагу.
Не тішить серце та мара,
немає в крові більше браги.
Мені вже вересень у скло
вербовим стукає багрянцем.
Щоб готувався і тепло
беріг в душі своїй, як в ранці.
Багато з чим іще мирюсь
без примусу і без утрати.
Вже іншою я бачу Русь,
другими кладовища й хати.
Дивлюсь ретельніше навкруг
і бачу суще за куплетом.
Лиш ти одна, сестра і друг,
була супутником поета.
Бо я одній тобі лиш міг,
сховавши біль у дум убранстві,
співать про сутінки доріг
і про юнацьке хуліганство.
14.09.2016
[i]* Спроба перекладу чи за мотивами твору Сергея Есенина „Пускай ты выпита другим“.[/i]
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116091402743
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689835
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2016
Ми днем сварились дощовим,
хмурніли наші лиця:
„Ні, ми друг друга не поймем!
Ні, нам не зговориться!“
І, подавивши стук сердець,
клялись, обидва вперті,
що остаточно це, кінець,
що вороги до смерті.
Під дощ, що падав з висоти,
не в силі обернутись,
направо я, наліво ти,
пішли, щоб не вернутись.
Утік від тебе ледь живий
до себе я, додому…
І не важливо, хто правий,
кінець, кінець усьому!
Ввійшов один в порожній дім,
запер замок ключем.
Упали хмари через грім
униз рясним дощем.
Ураз згадав, як ти ідеш
без хустки, без зонта.
Босоніж по воді бредеш,
а в серці пустота…
І, плащ схопивши, без вагань,
під громовержця скрипи,
крізь дощ помчався і туман
тебе спасать від грипу.
08.09.2016
* Спроба перекладу чи за мотивами твору Расула Гамзатова „Мы ссорились дождливым днем…“
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689641
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 19.09.2016
Немає у Росії дійсно руських,
бо там ніколи їх і не було.
Погляньте ви на вихідців улу́ських,
на очі, ніс, волосся чи чоло…
Жили там завжди ненці і туви́нці,
мордва, буряти, манці, якути́,
евенки, чукчі, чуваші, марійці,
татари, ще башкири і ханти́.
Чеченців і аварців там немало,
лезгини і карели ще живуть,
удмуртів і калмиків вистачало…
Чому ж вони себе слов‘янами зову́ть?!
Чому чужу історію украли,
чужих богів, героїв й навіть віру?
Бо совісті і честі геть не мали,
та все ж хотіли щось явити миру!..
Московія тому і тягне люто
до України хижі пазурі,
що хоче древню Русь собі припу́тать
й втопити Неньки славу у Дніпрі.
Одній щоб безроздільно панувати
і багатіти на чужих кістках –
у грязних лаптях суне все в палати,
віками сіє лише зло і страх.
Але такого далі вже не буде,
минули одурманення часи –
звернуть в минуле не дозволять люди,
що звикли вже до волі і краси!
09.09.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116090904887
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689640
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.09.2016
У древнім замку Баллігаллі
цієї ночі був на балі.
Відвідали мене дві леді.
Одна із них – в картатім пледі
і більш нічого із одежі,
лиш очі-зорі із безмежжя.
Ще шурхіт сукні на другій,
іти босоніж до снаги
їй замком темними ночами
із непокритими плечами.
А з моря дув шалений вітер,
він гнув додолу диво-квіти
і хвилі билися у скелі,
було це чутно із постелі.
Аж раптом відчинились двері
і тінь з‘явилась на папері,
що залишився на столі.
Постала леді у імлі,
за нею інша крок ступила
й кімнату мороком накрило.
Обидві за столом присіли,
до мене певно мали діло.
Розмову повели про вічне
буття, мирське і потойбічне,
добро і зло, про сенс і суть…
Нелегко їх було збагнуть.
Сиділи довго, аж до ранку,
а потім враз одна фіранку
відкрила і у раннім світлі
умить розтанули обидві…
18.09.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116091801959
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689476
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2016
Як хочеться багато всім сказати
про долю, щастя, правду чи життя…
Можливо саме тому став писати
й частіше заглядати в майбуття.
Можливо слів не вистачить удосталь,
любов і дружбу щоби змалювать,
але я твердо знаю, що не просто,
вже неможливо більше не писать.
Коли один, з собою наодинці,
навколо видно все і все просте.
Летять із Неба мовби ті гостинці
думки і спогади про се, про те…
В такі часи земного просвітління
пригадуєш любов, дитинство, матір,
історію Руси, своє коріння…
Ну, як про це усе не написати?!
Я звик в житті завжди казати правду,
хоча вона була частенько з перцем,
та поступав і поступаю свято –
як говорило й каже моє серце.
Я жив як міг і як мене учили,
грішив нерідко, ще й тепер грішу,
та поки матиму хоч дрібку сили –
писати буду! І тепер пишу…
18.09.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116091802698
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689475
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.09.2016
- Найвищий бал сьогодні я отримав
при тестуванні біомеханізмів!
- І що ж за тест такий, шановний Климе?
- На концентрацію спиртного в організмі…
04.09.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116090401962
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689237
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 17.09.2016
Бог жінку сотворив, щоб радість нам приносить,
я не нарадуюсь оцим прекрасним дивом! –
сказав Іван дружині швидко досить
й прийняв піднос від неї з раками і пивом.
04.09.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116090401904
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689236
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 17.09.2016
Знавав в житті одного бджоляра,
він вибився в керівники держави,
крав ніжно й бідним людом правив,
та все ж скінчилася уже його пора.
І скільки ж вуликів потрібно загубить,
сімей бджолиних вкрай занапастити,
щоб їсти мед, нічого не робити
й безбідно так на світі білім жить?
Сьогодні старший ти у нашому роду,
хоча у Мачулів сашків завжди було немало.
Та пасічників нам не вистачало,
не знаю, Овер‘янович, на щастя чи біду.
Ще донедавна в мачулівському роду
найстаршим із сашків вважавсь Воєнний.
Хоча й не красень, і не здоровенний,
та завжди трактора тримав він на ходу.
Життя у юності мене Сашком нагородило,
мій старший син своє ім‘я отримав випадково,
бо домовлялися його назвати Вова,
та мама Таня все по-своєму зробила.
В Дніпрі живе іще Сашко один,
яскравий представник наших родин.
Він завжди добрим був, не злим –
це бізнесмен Сашко Мачула (блим).
Назвати ще потрібно тих сашків,
які не носять прізвища батьків їх матерів
і про яких можливо не всі чули,
але по крові все ж вони Мачули.
Сашко Куцак – племінник рідний мій,
він мачулівський розум має й душу.
Хоч море любить, та живе на суші,
і вперто сам кує добробут свій.
Іще один племінник з цього круга,
хоча Сашка й не бачу я частенько –
це син сестри по батькові удруге,
він має мачулівську кров і прізвище Костенко.
А на завершення маленький анекдот,
його можливо вся компанія вже чула:
суддя, Мічурін, Шурік, вічний кишкомот
та ще й поет-пенсіонер – це я, Сашко Мачула.
вересень 2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116091401958
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689075
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 16.09.2016
Ну, й як живеться там, на сьомому десятку?
Куцаче, друже, ти мені скажи.
Чи влучив ти уже в свою десятку?
відверто правду, діду, розкажи.
Як стало спатись, гірше, спокійніше?
Горілка краще п‘ється, їсться борщ?
Чи може спокій козарлюзі вже миліший
і вже тебе ляка осінній дощ?
А може враз волосся потемніло?
Ти завжди був до витівок мастак.
Як там славетна чоловіча сила,
чи добре ранками росте кабак?
Старий, не падай духом, все минеться,
образи, горе, радість і печаль.
Але нехай іще сто років серце б‘ється
і хай тремтить ординець і москаль!
В тил жодна не проскочить нам падлюка
і навіть муха з триколором не втече.
Нехай твоя, вже дідова, шаблюка
висить над гадами дамокловим мечем!
16.09.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116091603191
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689069
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 16.09.2016
Я не гола і не боса,
статна дівка русокоса.
Пишногруда, круглолиця –
є на віщо задивиться.
Чорноброва, синьоока,
та й під крижами нівроку…
Ще і талія осина –
очі відірвать несила.
Не варю і не сапаю,
бо метку натуру маю.
За прилавком не стою,
та сама завжди в строю.
Гарна дівка, струнконога,
в бізнесвумени дорога:
дуже схильна до ескорту –
обкручу я навіть чорта.
Є на послуги оці
грошовиті покупці.
Донжуану, мачо, франту –
послуги по прейскуранту.
Так дивись за кілька років
без напруги стільки кроків:
мерседес, диплом, будинок
ще й фундамент для родини.
Бо похилий мільйонер
пропозицію припер –
руку й серце пропонує,
ще і яхту подарує
та мільйон, а може й два…
Не боліла б голова!
Скільки там йому лишилось,
ви скажіть мені на милість…
Ну, а потім, не каліка ж,
підшукаю чоловіка,
понароджую дітей
й буде все, як у людей!
Отакі прийшли часи –
все вирішують… труси.
Не до од уже поетам,
бо тепер такі джульєтти…
03.09.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116090303806
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688775
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2016
́Нині людяність в людства вже зо́всім не в моді,
з доброти залишився один лише слух.
Безкорисливим привидам вижити годі,
світ від шелесту грошей навіки оглух…
Міра всьому ведеться у крупних купюрах,
що зазви́чай душею цінилось раніш.
Щира жінка сьогодні – примара чи дура,
й чоловіку такому ціна лише гріш.
Вже на глянцевих фото мелькають не лиця,
в крупних планах не видко розумних очей.
Радше яхти, палаци, відверті діви́ці
та деталі сідниць їх, грудей чи плечей…
Щохвилини за щастям страшенні погоні
від зорі до темна́ без купюр і прикрас,
та згадати не хочем життєвих законів –
завше щастя лиш те, що всере́дині нас.
Багатіти душею раніш було ва́жно,
дасть прибуток безцінний отой капітал.
Мимохідь не продайся за шерхіт бума́жний,
не згубись серед злата і пе́рлових скал.
Грошей зайвих ніколи для скнар не буває,
але маски вони все ж зривають з голо́ти.
Той поділиться з бідним усім тим, що має,
цей рве кусень в стражде́нного прямо із рота.
Доброта – тож-бо класика, зми́луйтесь люди,
вікова аксіома на різні часи!
Бо душею скупий лише зовнішність су́дить,
а на серці у нього удавка висить.
Хтось торує протоптану іншим доро́гу,
йде до мрії упевнено мов по мосту.
Позабув він давно вже про людяність й Бога
і сповна користає чужу простоту́.
У людини байдужість – то справжня хвороба,
від халепи такої вмирає душа.
Бо нахабство і за́видки йдуть аж до гроба,
знищать людськість усю, не лишать ні шиша́…
Доброта – то можливо є істинна цно́та,
а любов не завжди програє розрахунку?
Бо Всевишній концерт цей зігра як по нотам
і не стане нікому добра від грабунку.
31.08.2016
[i]* За мотивами твору Ірини Самаріної-Лабіринт „Доброта – это классика, люди...“[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688730
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.09.2016
Найкращі все ж мініатюри
це ті, що пишуться з натури.
Ці риси мають і вірші,
коли течуть вони з душі.
Якщо ж сипнути перцю трішки,
то вийде інший твір – усмішка.
А ще тварин добавиш зграйку,
дивись і вийшла справжня байка.
Коли ж переперчиш куплет –
побачить світ уже памфлет.
Окремо слід назвати оду,
останнім часом на них мода.
Співають тут і славлять там –
одна задуха й фіміам…
Де ж заведуться таргани,
жирафи, леви і слони
ще й феромони, ніби з крану,
там добре пишуться романи!
Мольберт художника – від Бога,
на ньому різнобарвні краски…
Та все залежить лиш від нього,
що вийде – жах чи справжня казка!
04.09.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116090403737
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688729
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 10.09.2016
Коли зустрічаю я в людях дурне,
не вірити довго у це ще стараюсь.
Скоріше всього то лиш все напускн́е,
або випадќовість. Та все ж помиляюсь…
Шуќаючи думам подібним підґрунтя,
я прагну повірить, забувши про докір:
Брехун відчуває фантазій відлуння,
а хам випадково складає свій покер.
Пліткар, що сьогодні прийшов у мій дім,
можливо здорового ґлузду лишився.
А друг, що залишив мене у біді,
не зрадив, а просто тоді розгубився.
Від бід не ховаюся я під крило,
належно другими тут мірками м́ірять.
Страшенно не хочеться вірити в зло
і в підлість до болю не хочеться в́ірить!
Тому, як зустрінеш нечесних і злих,
частенько стараєшся всупереч волі
в душі своїй буцім-то виправить їх,
спрямити кути у трикутному колі.
Ті факти болючі – зовсім не дурн́иці,
та як не силкуйся не витруїш зла.
Бо гниль все одно лізе підло в світл́ицю,
сховати не можна, як вуха осла.
А злого, зізнаюсь, в своєму житті
не так вже і мало стрічать довелося.
Доволі крилатих надій не збулося,
і друзів втрачав, і тонув в каятті.
Та вірити все ж я ніколи не ќину,
щоб в світі буремнім шалених ідей
у кожній особі не бачить скот́ину,
а з міркою доброю йти до людей!
Хай будуть пом́илки, бо все не так просто,
та як же ти будеш безмірно радіти,
коли ота мірка прийдеться по зросту!
То щастя з таким все життя ще й дружити.
Хай циніки жалко бубнять, ніби діти,
що все ж ненадійна то штука – серця…
Не вірю! Живуть же, існують у світі
і дружба навіки, й любов до кінця!
Підказує серце – не бійся шукати,
але пам‘ятай лиш одне напер́ед:
Себе не забудь з тим мірилом рівняти,
а решта завжди неодмінно прийд́е!
08.09.2016
* Cпроба перекладу чи за мотивами твору Едуарда Асадова „Когда мне встречается в людях дурное“.
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116090803043
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688641
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.09.2016
- На кризу скаржитеся ви безперебійно,
та в вас оклад наполовину більший.
Не варто нити й скиглити постійно,
бо це почують і підхоплять інші!
- Оклад… Наполовину… Більший?!
Не може бути, що ж то за морока?
Коли і хто його зненацька збільшив
і в порівнянні із яким же роком?
- Не сумнівайтесь і не панікуйте,
а ще хай буде це наглядним вам уроком.
Скажу вам по-секрету й це врахуйте -
з майбутнім, голубе, з майбутнім роком!..
05.09.2015
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116090502716
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688640
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 15.09.2016
Отримує склероз людина кожна,
болячку часу, щастя наше й пута…
Його позбутись вже повік не можна,
про нього можна лише позабути.
04.09.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688401
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 14.09.2016
На базарі стара баба помідори продає.
На корзині етикетка інформує про своє:
про ціну, і не маленьку, та куди там до ціни…
Про походження тих ягід, що з Чорнобиля вони!
Зупинився раптом хлопець, з дива висунув язик,
бо відвертості такої зустрічати він не звик.
– Ну й додумалися, бабцю, написали щось пусте…
Жодного ви помідора у житті не продасте!
Баба хитро посміхнулась, – Продала пів сотні кіл!
Хто бере для тещі, зятя, хто начальнику на стіл…
04.09.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116090405388
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688400
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2016
Скільки у світі існує людей,
стільки ж у ньому й витає ідей:
Щодо владнання планетних порядків,
щодо режиму і темпу зарядки,
щодо об‘ємів з‘їдання харчів
й використання образливих слів.
Про неможливість всесвітніх проектів,
шкоду страшних парникових ефектів,
що добивають все людство й природу,
та про загальну й статеву свободу.
Спорять про нафту, вугілля і газ,
щиро, по суті, а то й напоказ,
як зберегти хоч би рештки довкілля,
заборонити наркотиків зілля.
Спорять про геїв, а то й про путан,
про лицемірство, брехню чи обман,
ще про Будьонівськ, Беслан і Норд-Ост,
голодомор, геноцид й холокост,
„Курськ“, про Нємцова й украдений Крим,
та про четвертий, примарливий Рим.
Спорять про голод і піцвинків ситих,
сепаратюг у свій час недобитих,
ще про корупцію й влади свавілля,
та про загальне й сімейне насилля.
Про міжнародний і свій тероризм,
збоченців ницих й відвертий садизм,
ще про палаци у слуг від народу,
про політичну й для себе свободу.
Спір йде про мир і війну на Донбасі,
спорять в вагоні, буфеті й на касі…
Не на життя спір іде, а на смерть,
сплуталось в головах все шкереберть.
Спорять про Ялту, про Реймс, Тегеран
та український останній Майдан,
про терористів, фашистів і хунту,
про зітц-директора знаного, Фунта,
ще й механізм розв‘язання дилем,
бо вистачає у світі проблем…
З вуст у вуста ця іде естафета,
в спорах таких скоро втоне планета –
ось що хвилює людину й поета,
але ця тема вже не для сонета…
08.09.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116090802423
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688244
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.09.2016
Народу руки й ноги спутали лукаві,
але нічому нас історія не учить –
якби від виборів суттєво щось залежало в державі,
хіба б дозволили нам в них приймати участь?!..
07.09.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116090704976
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688243
рубрика: Поезія,
дата поступления 13.09.2016
„Макс-фактором“ знедавна став писати твори,
поезія все яскравішою стає.
Похвал і відгуків відразу ж ціле море,
бо туш виразність і об‘єм їм придає!
05.09.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116090507985
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688057
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 12.09.2016
Повідомляю через силу,
що не дійшов до адресата,
той лист, що совісті хватило
у вас направити солдату.
Того листа він не отримав
і не поранився паскудством,
не холодило в люту зиму
його нечуване розпутство.
Коли він піднімав бійців
в атаку біля терміналу,
іще нахабність ваших слів
його душі не розтинала.
І як у бій він крокував,
мотузкою стягнувши рану,
лист кілометри ще долав…
Тоді для туги було рано.
А як підкошений упав
і смерть закрила йому очі,
листа того ще не читав,
бо не дожив герой до ночі.
Труна була із плащ-палатки.
У темряві міському парку
ми поховали після схватки
його під металеву арку.
Над ним зоря на обеліску
і тополина з вітром тужать…
Але, зважаючи на звістку,
вам те усе уже байдуже.
Лише уранці, усі разом,
опісля смерті адресата,
ми прочитали ту образу –
даруйте нам, простим солдатам.
Не цитуватиму без толку
усе, що нині серце крає,
від імені усього полку
лише гризоту нагадаю.
Писали, утомилась ждати
і іншого знайшла для себе,
що одягла кохання шати,
а тому – він уже не треба.
Що розпрощалася з бідою,
живеться добре, у достатку.
Не переймаєтесь нуждою
у лейтенантськім атестаті.
Аби листа вже не чекав
і вас не утрудняв би знову.
Так, саме так – „не утрудняв“!
Болюче відшукали слово…
І все, і більше ні гу-гу…
Перечитали терпеливо
слова, що ніби на снігу
у час війни знайти змогли ви.
„Не утрудняй“, „муж“, „атестат“…
На що ж ви душу проміняли?!
А він же був герой, солдат!
Ми з ним за вас тут умирали…
В розлуці жити – серце бити,
не всяк її лиху здолає.
Не кожен може вік любити,
на жаль, усе в житті буває…
Хай не кохали уже більше
і він тепер вам не потрібен.
Нехай жили уже ви з іншим,
Бог з вами й тим нікчемним злиднем,
але ж який гріх у солдата,
що часу вільного не знає!
Що вас рятуючи від ката,
себе три роки „утрудняє“…
Що, відшукати не змогли
хай слів гірких, та благородних?
В своїй душі ви не знайшли,
так зайняли б в кого завгодно!
Бо у Вітчизні нашій єсть
немало чистих душ, високих.
Вони вам виявили б честь
і ваші згладили пороки.
Вони б за вас слова знайшли,
щоб збадьорити чоловіка.
Уклін від нас їм до землі
за серце добре і велике!
Не вам, жіночому загалу,
од всіх, відірваних війною,
ми написати побажали,
щоб знали – ви тому виною.
Чоловіки на фронті тут,
в борні із ворогом й собою,
з тривогою якоюсь ждуть
листів із дому перед боєм.
Ми начиталися лайна,
тепер тихцем усі жалкуєм –
а раптом все ж ви не одна
й такого хтось іще скуштує…
На суд дружин пошлемо вас,
їх імена ви забруднили.
Хоча на нетривалий час
листом нам мозок отруїли.
Нехай поставлять у вину,
що душу чорну ви ховали,
любили лиш себе одну
і за дружину видавали.
А бувший чоловік – убитий,
тож далі бавтеся із новим.
Загинув і на тому світі
не потурбує зайвим словом.
Живіть, а він вже без вини
не відповість і не напише.
Вже не повернеться з війни,
під руку вас не стріне з іншим.
Лиш за одне його прощати
прийдеться вам, продажна юдо,
що місяць-другий доставляти
листи й надалі пошта буде.
Нічого не удієш тут –
листи від кулі повільніші.
Вони пізніше надійдуть
і потривожать вашу тишу…
Там жодного рядка без вас
немає… Це вам неприємно?
То я беру у скрути час
слова, написані даремно!
Прийміть, нарешті, і від нас
презирства міру, на прощання.
Всі ті, хто зневажають вас –
загиблого однополчани.
* За мотивами твору Константина Симонова „Открытое письмо женщине из г.Вичуга“.
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116091203988
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688056
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2016
Народ є носієм всієї влади в Україні! –
так виглядають з Конституції пости.
Кінці з кінцями ледве зводять бідні люди нині,
бо заморилися ту владу вже нести…
30.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116083010559
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687922
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2016
Війна в Донбасі всю країну убиває,
на часі терміново бити у набат.
Бійців на фронті конче вже не вистачає,
бо генералів у нас більше, ніж солдат…
Страшна корупція країну доконає,
її негайно зупиняти треба.
Але гаранту й діла до того немає,
бо починати треба, як не дивно, з себе!
30.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116083006819
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687921
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.09.2016
Відважно за своє майбутнє бились,
свої на вибори несли ми голоси
і ось нарешті тимчасові труднощі скінчились
й настали дійсно вже скрутні часи…
03.09.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116090305593
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687741
рубрика: Поезія,
дата поступления 05.09.2016
Ми не забудемо Батурин і Полтаву,
та й Карла дорогим не називаєм.
Це пам‘ятай, створіння ти гаркаве.
Тому, що честь і гордість свою маєм.
Прапорознавець, жидовин, ти нікудишній,
в геральдиці – іуда й просто гном.
Громадянин орди по духу, вже колишній,
тризуб русинський стане вам хрестом.
І мовознавця з тебе теж не вийшло,
бо й близько української не знав.
Вертів російською кацапське своє дишло,
вже б краще, гею, на івриті все писав.
Ви триста років лицемірили й брехали,
та підло кроїли історії халяви.
Щоб ми забули і повік не знали
ні волі, ні Мазепи, ні Полтави…
Ти мову про яке ведеш коріння?
Нічого спільного з благословенним краєм!
В Московії росте з орди насіння,
там дійсно бугаї і вертухаї.
Тамбовськії „брати“, ступайте з Богом,
й парадні одягніть свої мундири.
Хай скатертиною вам стелиться дорога,
та все ж на сраках прикривайте діри.
Пархатий жиде, не чіпай Дніпро,
не плюй в ріку життя, освічений мужлане.
Коли не в силі зупинить святе добро,
то не старайся й плямувать, презренний пане.
Жуй мовчки в пеклі свою курку із борщу,
яку ти вкрав, мандруючи по світу.
Я в свою голову вже більше не впущу
цю писанину нобель-неофіта.
Ущербним, кате, жив ти і помер,
бо в серці все носив гидку заразу.
Хай пазурами рідну Неньку дер,
та не торкайся навіть імені Тараса!
А час покаже, хто з нас був правий,
лад наведемо й відбудуємо руїни.
Всю нечисть поскидаєм в чорторий –
не лізьте ви з мечем на Україну!
05.09.2016
Иосиф Бродский: „Это конечно нечто рискованное, но тем не менее я прочту вам…“
http://patrioty.org.ua/society/pravda-shcho-vsplyla-pislia-smerti-nobelevskoho-laureata-shanuvalnykam-rosiiskoi-poezii-skandalnyi-virsh-proshchevaite-khokhl-nalezhyt-taky-iosypu-brodskomu-video-131714.html
"На Независимость Украины"
Дорогой Карл Двенадцатый, сражение под Полтавой,
слава Богу, проиграно. Как говорил картавый,
время покажет - кузькину мать, руины,
кости посмертной радости с привкусом Украины.
То не зелено-квитный, траченый изотопом,
- жовто-блакитный реет над Конотопом,
скроенный из холста: знать, припасла Канада -
даром, что без креста: но хохлам не надо.
Гой ты, рушник-карбованец, семечки в потной жмене!
Не нам, кацапам, их обвинять в измене.
Сами под образами семьдесят лет в Рязани
с залитыми глазами жили, как при Тарзане.
Скажем им, звонкой матерью паузы метя, строго:
скатертью вам, хохлы, и рушником дорога.
Ступайте от нас в жупане, не говоря в мундире,
по адресу на три буквы на все четыре
стороны. Пусть теперь в мазанке хором Гансы
с ляхами ставят вас на четыре кости, поганцы.
Как в петлю лезть, так сообща, сук выбирая в чаще,
а курицу из борща грызть в одиночку слаще?
Прощевайте, хохлы! Пожили вместе, хватит.
Плюнуть, что ли, в Днипро: может, он вспять покатит,
брезгуя гордо нами, как скорый, битком набитый
отвернутыми углами и вековой обидой.
Не поминайте лихом! Вашего неба, хлеба
нам - подавись мы жмыхом и потолком - не треба.
Нечего портить кровь, рвать на груди одежду.
Кончилась, знать, любовь, коли была промежду.
Что ковыряться зря в рваных корнях глаголом!
Вас родила земля: грунт, чернозем с подзолом.
Полно качать права, шить нам одно, другое.
Эта земля не дает вам, кавунам, покоя.
Ой-да левада-степь, краля, баштан, вареник.
Больше, поди, теряли: больше людей, чем денег.
Как-нибудь перебьемся. А что до слезы из глаза,
Нет на нее указа ждать до другого раза.
С Богом, орлы, казаки, гетманы, вертухаи!
Только когда придет и вам помирать, бугаи,
будете вы хрипеть, царапая край матраса,
строчки из Александра, а не брехню Тараса.
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116090502154
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687739
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.09.2016
Пельку стули ненаситний москаль
й на Україну свій писок не скаль!
Рило закрий й автомата зніми,
бо не уникнеш, ординцю, суми.
Ще Маяковський тобі говорив,
щоб ти, кацапе, дурниць не творив.
Київську Русь воювать не ходи –
то перший крок до страшної біди.
30.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116083006028
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687522
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.09.2016
Несправедливо як влаштоване життя,
близькі – далеко в цій ріці буття.
Далекі – близько і бракує сили,
бо недалекі уже зовсім оточили…
31.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116083102316
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687521
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.09.2016
Реформатори Вкраїну жваво атакують –
ще не встигли сотворити, а вже реформують!..
Лиш поліцію створили у сучасній формі,
та уже кричать щосили про її реформи.
Брехунам і горлопанам щоби не робити,
лиш би почуватись паном, тільки б надурити.
Вихвалятись, обіцяти, заплітати мізки,
щоб як липку обібрати ще й пустити слізки!
Наша Юля в президенти вкотре уже преться,
до найбільшого корита ніяк не дорветься.
На колясці не вдалося в‘їхати у владу -
лабутени одягнула і виляє задом.
За народ уболіває в туфлях з крокодила,
по заморським дачам скаче та стара кобила.
Все їй мало, хоче влади працьовита наша,
мало мабуть нею правив Лазаренко Паша.
01.09.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116090102516
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687327
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.09.2016
Закружляло плавно в танці
листя золоте,
знову осінь-чарівниця
на гостину йде.
Заквітчала ліс і поле
в дивні кольори,
що тримала у коморі
лише до пори.
Сонце ніжно землю пестить,
грають промінці,
ще й круті кульбіти креслять
жваві горобці.
Листя тихо облітає
із дерев й кущів.
Ніжно землю колисає
й лине в серце спів.
То співають срібні струни
у моїй душі.
Крутить колесо Фортуна,
пишуться вірші.
Появилась в небі просинь,
зайві каяття.
Вже іде чаклунка-осінь
до мого життя…
02.09.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116090202854
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687325
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.09.2016
[i]Не думаю я зовсім про життя,
і майже не хвилює майбуття,
щоб там не говорили вам провидці,
та у минуле вже немає вороття.
[/i]
У Життя я нерідко питаю,
що дало те старому мені,
чому зачіпки часто стрічаю
на життєвім своїм полотні.
Чому зморшки чоло моє вкрили,
чому сняться сновиди сумні,
чом із часом все меншає сили
і все рідше лунають пісні.
Чом моє поріділе волосся
сивиною на плечі спада,
чому літ утікає колосся
мов крізь пальці прозора вода.
Та Життя як луна після грому,
міцно стиснуті мудрі вуста,
не промовить поету ні слова
й ця мовчанка його неспроста…
30.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116083003544
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687127
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.09.2016
На похоронах друга ми зустрілись.
- Давно не бачились! Куди це ти пропав?
Чом не подзвониш, чому не заїдеш? –
питань багато друг мені задав…
Все пам‘ятаю, як я „загубився“,
чом кілька років телефон мовчав,
як ніби риба об крижину бився,
та втримався. Нічого не сказав…
- Переїжджаю скоро я до моря,
у літню резиденцію свою.
Ти заїжджай обов‘язково, поговорим,
у мене гарно там, немов в раю!
- Ти подзвони мені! Ти чуєш, неодмінно!
Дружина не дає мені спокою,
цікавиться, питає незупинно –
Куди подівся, справи як і що з тобою?!
Я відповів, бо знаю його вдачу:
Готовий будеш стрітись – подзвони.
Приїду, поговоримо, побачим,
весна надворі лише, що не гомони.
Весна скінчилась, літо пролетіло,
я час не гаяв – жив, читав, творив.
Сьогодні осінь вже теплом мене зігріла
та сердобольний друг не подзвонив…
02.09.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116090201970
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687126
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 02.09.2016
У казці принц стріляє вправно з лука,
стрілу свою знаходить на болоті
й бере за жінку страхітливу жабу,
що обертається у чарівну принцесу!
В житті ж усе виходить навпаки -
з дитинством покидають нас казки...
29.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116083000152
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686943
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.09.2016
Що буде в світі після нас –
про це бажаю говорити.
У небуття відійде газ,
скінчать вугілля теж палити,
бо чистоти настане час.
Що буде завтра після нас?
За це хотілося б сказати
відверто, чесно, без прикрас.
Хай буде син і буде мати,
най щастя буде після нас.
Що буде в світі після нас?
Хай мир наповнить кожну днину!
Війни хай мине чорний час
і всі диктатори загинуть.
Це точно буде після нас.
Що буде завтра після нас?
Хай будуть завжди наші діти!
Не повниться іконостас,
щоб просто жити і радіти.
Життя хай радує всіх вас.
Що буде в світі після нас?
Живуть хай завжди правда й віра.
Без них палац – це лиш хавіра,
а Україна – гондурас.
Любов хай буде після нас!
Чи буде краще після нас?
Так, точно буде, вірю, знаю.
Настане благоденства час
і добрим словом пригадають
потомки вдячні нас і вас.
30.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116083002485
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686941
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.09.2016
Пригадую, пани хороші,
не так страшні московські воші –
так Симон говорив Петлюра,
а він був неслабка натура.
Нема страшнішого за жида,
хіба що українська гнида.
Було так, є і завтра буде –
затям собі це, бідний люде!
29.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116082910508
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686758
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 31.08.2016
В кінець Амур розперезався,
нюх втратив клятий купідон.
У пустощах своїх зарвався,
як моська – не страшний їй слон.
Сідниці б чемному надерти
та лук зі стрілами забрать,
щоб думало крилате стерво
наступний раз, куди стрілять!..
29.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116082908440
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686756
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2016
Поміж полями стрімко мчиться потяг,
кругом мелькають ниви і ліси.
В купе через вікно влітає протяг –
уже настали літечка часи.
Аж раптом збоку – справжнє жовте море!
То соняшник за небокрай цвіте.
До сонця тягне голови, угору,
чарівне диво жовто-золоте!
Милуються дорослі краєвидом,
та з подивом промовила Наташка, –
Такого ще не бачила я, діду...
Розквітнули капець які ромашки!
29.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116082904791
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686570
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2016
Жінці треба небагато -
гроші щоб носив до хати.
Забезпечував продукти:
овочі й всілякі фрукти,
сиру, рибки, ковбаси,
ще й винця на всі часи.
Щоб висіло чи стояло
на полицях і в підвалах,
все вертілось та крутилось,
і нічого не розбилось.
Сам щоб прав труси й носки,
ще й розказував казки:
про її чарівну вроду,
бо з лиця ж не пити воду.
За стрункі, чарівні ноги,
що не б‘ють шляхи-дороги.
Не забув про груди пишні
й про червоні губи-вишні.
А вночі щоб не хропів,
не кидав на вітер слів.
Не дививсь на чужі шорти,
регулярно по курортах
ніби панночку возив,
ще й коштовності дарив.
Щоб не грав він у футбола,
забирав дітей із школи,
на других жінок ні-ні,
навіть у страшному сні.
Щоб ні пива ні горілки
чи у зріст стрункої грілки.
Щоб ласкавий та веселий,
і порядок у оселі
поверхів чотири-п‘ять,
а вночі давав поспать.
Зранку щоб у постіль каву,
шанував немовби паву.
Без осмішок та химер,
ще й стояв, як піонер!
29.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116082904364
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686567
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 30.08.2016
Вже дістає ця мовна скрута
і ріже очі прози дим –
стрибать не треба з парашута,
стрибать потрібно разом з ним!
28.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116082803533
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686364
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.08.2016
Не сіяли, не орали –
на асфальті назбирали,
п‘ять мішків зерна пшениці,
годувать скотину й птицю,
а іще з півтони жита –
буде взимку з чого жити.
Назмітали, нашкребли
із вибоїн, що змогли.
Тут вини немає Бога,
винувата в тім дорога,
вся у ямах та горбах,
не поїздка – просто жах!
Бо на кожнім кілометрі
без вибоїн кілька метрів.
Як вони те збіжжя возять
бідолахи-зерновози.
Як не яма, то канава,
тоне в ній вся наша слава.
Мало виростить, зібрати,
треба довезти і здати.
Але в нас такі дороги,
навіть олень вломить роги.
Бо засіли бюрократи,
крадії і казнокради.
З верху до низу крадуть,
в них із нами різний путь.
Яхти, літаки, боліди
не залишать там і сліду –
інші борознять шляхи,
коли грошей в них міхи.
Я б хотів би замість ґранта,
щоб прем‘єра чи гаранта
провезли безперестанку
із Казанки до Баштанки!..
А як витримає гад –
ще туди його й назад!
Може це їм допоможе
пригадать, помилуй Боже,
що живуть на Україні
не вони одні єдині.
А то возить лиш свій зад
до Борисполя й назад.
Як відвідать Запоріжжя
при такому бездоріжжі?!
Чи ступити на поріг
до рідні у Кривий Ріг?
За дороги треба братись,
а не у Європу пхатись.
Та ладнать свій власний віз,
не просить заморських віз.
Гарні збудувать шляхи
українцям до снаги,
треба лише казнокрадів
відправляти в батоги.
Серпень 2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116082702012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686363
рубрика: Поезія,
дата поступления 29.08.2016
Я дякую тобі, мій мудрий діду,
що ти колись давив московську гниду.
Міг випити стакан-другий вина,
коли служив у батьки, у Махна.
Та вольниця тривала аж три роки,
відомі славні і гіркі її уроки,
але не всім ті факти до вподоби,
тому й ховали їх радянські сноби.
Зібрав Махно в той час селянські сили
і по тилам денікінським ходили,
ще й Врангеля успішно воював –
нікому Нестор спуску не давав.
Давив він „краснопузих“ дні і ночі,
та захищав селян і люд робочий.
Не жалував забрідну німчуру
й свою білогвардійську машкару.
Та наразив себе враз на офіру,
коли „совітам“ підлим він повірив.
Поклав на плечі непосильний груз,
бо підписав з лукавими союз.
Не забарилася себе чекати зрада,
в одному залишилася розрада –
народна пам‘ять житиме в віках
про Батьку із шаблюкою в руках!
22.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116082202767
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686212
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.08.2016
Парад в війну – бенкет під час чуми.
Невже цього не розуміє влада?
Невже цього не помічаєм ми?
Чи одного нам не достатньо Сталінграда?!
Невже елітна техніка потрібна,
щоб раз на рік проїхатись парадом?
А фронт тримають хлопці наші бідні
без „броників“, з одним лиш автоматом!..
Зате нацгвардія у латах до зубів,
й на ременях у них новітня зброя.
Між ними й фронтом нездоланний рів,
кого й від кого захищають ті герої?!
Кого потрібно у столиці захищать,
чию потрібно берегти свободу?
Звичайно слуг й гаранта…, їхню мать,
від власного невільного народу.
А потім брязкать зброєю для кого,
кому демонструвати свою силу?
Щоб й далі продавати мати змогу
гуртом і вроздріб Україну милу?
Хода ж нескорених осталась без уваги,
герої справжні ратну справу вже зробили…
Уже нікому не потрібні ті трудяги,
ціною власного життя що Неньку захистили?!
Та прийде час і ще усі прозріють,
бо вже не зможуть всіх і вся дурити.
Якщо не влада, то хоч люди зрозуміють,
що далі так не можна в світі жити!
Серпень 2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116082702196
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686211
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.08.2016
Відомі завжди помирали в злиднях,
їх слава зазвича́й не доганяла.
Не жду зі Скандинавії чи Відня
ні премії, ні навіть кусень сала.
Багаті гинуть від якоїсь по́рчі,
від ожиріння чи то діабету.
Це не загрожує людині тво́рчій,
тим більше – невідомому поету.
Нема загрози в за́вороті ки́шок,
ба навіть тривіальному поносі,
бо на столі я оставляю ли́шок,
як доля рідко все ж його прино́се.
В житті повинна бути всьому міра,
бо зайве не доводить до добра.
Пустим хай краще буде шлунок й віра,
ніж повний кендюх і якась мара.
Серпень 2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116082208690
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686018
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.08.2016
Рекордні урожаї зернових
зібрали хлібороби України.
Та все частіше розбирає сміх,
коли говорять, що не хлібом же єдиним...
Бо знову хлібодарам свердлить мозок:
Куди дівать зерно – питання не просте.
Корупція все ж переможе розум –
цієї осені ціна на хліб зросте!..
22.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116082201758
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686017
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.08.2016
Усе життя немов дитина жив,
все щиро вірив у добро і правду.
Не завжди вистачало в нього слів,
щоб змалювати віру в своє завтра.
Прямий був, казна-що не плів,
відверто він дивився прямо в вічі.
Все бідкався і каганця палив,
коли зненацька затухали свічі.
Отак воно й добігло до кінця,
людське життя, ні довге, ні коротке.
Він так і не досяг свого вінця,
хоча до нього залишались кроки…
21.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116082105210
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685976
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.08.2016
Моя знайома, мов крута автівка,
дивує всіх підряд, помилуй Боже –
четвертий раз виходить заміж дівка,
але коханець все один і той же…
19.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116081908036
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685975
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 26.08.2016
Чотири колеса, асфальт
і п‘яте рульове.
Перед очами безліч шпальт
й на кожній щось нове.
Що там попереду,
тупик чи є усе ж проїзд?
Чергові вибори й кірдик
чи є безпечний з‘їзд?..
То може з‘їхати, звернуть,
не бити ходову?
Знайти собі пристойний путь
вві сні чи наяву.
Он яма, знову, ще одна…
Об‘їхать, не влетіть!
Висока чом для тих ціна,
хто хоче вільно жить?
Чому хапуг і глитаїв
так розвелось в наш час?
Хто допоможе нам, сім‘ї?
Ніхто, окрім лиш нас!
Чому ж чекаємо, ждемо,
не поскидаєм їх?
Чому ж кермо не беремо
до рук уже своїх?!
21.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116082103214
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685442
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.08.2016
Сьогодні в Україні незалежне свято,
святкує де-хто, аж пиляка йде!
Але таких вже зовсім небагато,
та скоро й це у вічність відійде…
Не дуже щось святкується народу,
не вірить він в майбутнє золоте.
Поглянем, хто ж отримав ту свободу
й дорога та куди нас всіх веде.
Вже вільні стали гроші від народу,
і тут належне треба їм віддати,
бо необмежену отримали свободу –
в кишені влади і офшори утікати.
Дістали волю за грошима й статки –
втекли, тут правди нікуди дівати.
Здавили шию їм драконівські податки
та так, що годі й голову підняти.
Отримали свободу наші ціни,
ростуть на заздрість гривні і грибам.
Гриби ж для пересічної людини
давним-давно уже не по зубам.
Звільнилися від пут нові тарифи
й злетіли птахами у височінь.
Їх не лякають ні підводні рифи,
ні Бог, ні дідько, ні біда... Амінь.
Ще незалежні депутати від народу,
для них те беззаконня стало звичним.
Вони самі собі встановлюють свободу,
і думають, що так все буде вічно.
Держава наша, ніби в морі корабель,
що суне в шторм. Все більше диферент…
Баласту в кубриках гора, до самих стель,
ну, а найбільший, як не дивно – президент…
Однак традиції ми зберігаєм свято.
Різдво, старий і новий рік, день жінки
святкуємо несамовито і завзято,
але сьогодні – це скоріш поминки…
Який парад, навіщо тратить гроші,
коли вже їсти нічого народу?
А чи не краще б вам самим, пани хороші,
піти на фронт, щоб захистить свободу?!
24.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116072406498
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685438
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.08.2016
Чи знаєш другий ти закон Ньютона? –
питав Ілько товариша Антона.
Сміявся той – Який же ти артист,
я фізик, розумієш, не юрист!
21.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116082109177
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685273
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2016
Проснулась вранці… Де, не знаю,
хоча лягала вчора скраю.
Була вже пізняя пора,
біля Івана, чи Петра…
Ще й голова болить нестерпно
і ліва ніженька затерпла.
В очах розходяться круги,
а тому тут не до ноги.
Постійно мозок думка свердлить –
як Манька та Івана терпить,
коли спиртного він за день
вживає літра три, олень!
Бо ж говорила йому лишень,
що хоч би пляшечку залишив
на ранок щось із шмурдяку,
не бігти ж зранку до шинку.
Так ні, дожер останню фляжку,
а потім ще й прикінчив бражку.
Зірвав із шиї мій кулон
й допив Петрів одеколон…
Тепер потрібно щось гадати
й погоди з моря виглядати
поки проснуться, він й Петро,
теж добрий, біс йому в ребро.
Найкраще Маньці, відучора,
уже їй по-коліна море.
Все рівно, друзі чи знайомі,
бо під столом лежить у комі.
А в мене тут одні проблеми,
це вам не Маньчині дилеми.
Усі підстави є журитись,
бо край як треба похмелитись!
20.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116082002529
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685272
рубрика: Поезія,
дата поступления 23.08.2016
„Гріхи других судить ви ревно рветесь,
почніть із себе – до чужих не доберетесь“.
Так говорив Вільям, великий наш Шекспір.
Пройшли віки, та не змінився мир…
20.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116082009176
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685094
рубрика: Поезія,
дата поступления 22.08.2016
Ви знаєте, як пишуться вірші?
Бува достатньо пару слів чи й слова.
А далі – виключно політ душі…
Поглянеш і поема вже готова!
Бува проснешся раптом серед ночі,
бо в голові щось мишкою шкребеться.
То думка б‘ється в двері снів пророчих,
немовби птах назовні з клітки рветься.
А іноді нахлине ярко спомин,
сумний чи радісний – це вже як пощастить.
Ті згадки линуть, мов весільні дзвони,
бува підносять, а коли й занапастить.
Ця музика, мов світла пісня рання,
буває в серці зіркою бринить.
Немов кохання, перше чи останнє,
що душу пестить в кожну її мить.
Трапляється душа моя болить,
або сердешна безутішно ниє.
Коли все людство третім сном вже спить,
горить вогнем вона, протяжно вовком виє.
Усе в поезії залежить від душі,
по-іншому не пишуться вірші…
19.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116081909948
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685093
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 22.08.2016
За вдачею завжди мисливцем був,
пройшов війну афганську. У спецназі
ніхто від нього лайки не почув
і як дитя радів завжди звитязі.
Уже давно минули ті часи,
коли з ножем ходили на медведя.
Летять літа, порідшали ліси,
онучка підростає в діда. Леді!
Та чотирнадцятий приніс нову війну,
"брати-слов'яни" вкрали Крим у нас,
улізли в дім, країна на кону,
Луганщина палає і Донбас!
Паршиві капітани за стерном
усе круть-верть, не дати і не взяти…
Країну не пустили щоб на дно,
іде мисливець Неньку захищати.
В літах уже, та уподобав дівку,
не нудьгувати ж у кінці доби –
узяв „Маестро“ снайперську гвинтівку
і дві гранати в бонус прихопив.
Лише своїм життям ризикував,
коли один виконував завдання,
спокійно почуватись не давав
він ворогам вночі і на світанні.
Бог милував його жарких котлів
і навіть не було легких поранень,
десятки мінних переповз полів
аж до подій, що трапилися зрання…
Розвідників відхід він прикривав,
що ніччю у ворожий тил ходили,
та бісів син в окопі не дрімав
і засідку „Маестро“ все ж розкрили.
Йому б назад швиденько, до своїх…
А як же хлопці? Хто їм допоможе?!
І ось кільце, а їх – як в кішки бліх!
Один проти семи в тилу ворожім.
Та не смертельно, то ще не кінець,
бо вдома він, їх з подругою двоє.
Поклав ще трьох бандитів молодець,
але скінчились в милої набої…
Лише спокійно, зараз головне
тримати терористів на прицілі.
Повернуть побратими, час мине,
зусилля досягнуть своєї цілі.
Та ворогу також прийшла підмога,
затисли, що дихнуть немає як…
Закрита до своїх уже дорога
і для мисливця то недобрий знак!
Доперли, що набої закінчились,
шакали здобич чують надлегку.
На їхнім боці перевага сили,
все менше коло… Горе чужаку!
„Маестро“ каску зняв, оглянув небо,
упали че́ки на зелений луг.
Зоря займалась. Вибирати треба
і він ступив у свій останній круг…
Буденно жив, боротися умів,
любив Вітчизну і цурався фальші.
Подвійний вибух залпом прогримів,
іще десяток ворогів забравши!
19.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116081906509
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684906
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.08.2016
Гей-бики! Чому ви стали?
Чом померкли очі?
Голубки, чом перестали
трахатись щоночі?!
І куди дівалось бидло
раптом те із Ради?
Може їм уже набридли
шоу й гей-паради?
Може на гірських курортах
рвуть сердешні пупа?
Чи в морях далеких в шортах
мочать свої дупи?
Мабуть з їх очей спадати
почали вже шори
й за грішми побігли гади
в панамські офшори!
Обісралися мохнатки,
даруйте на слові,
і ховають свої статки
в банки…
трилітрові.
19.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116081904186
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684905
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 21.08.2016
Зневіра – своєрідна темнота,
в людини з нею доля непроста.
Образа, гнів чи ревнощі залишать щось по собі,
після зневіри ж – лише пустота…
17.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116081707769
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684722
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.08.2016
[i]Пам‘яті свого старшого брата Петра
(писано в день роковин його смерті)
[/i]
Яблучний вітаєм щиро спас,
тепле літо покидає нас,
кожуха провітрювати треба
і тримати одежину про запас.
Святим яблука та інші ще плоди,
хоч і робим це вряди́-годи́.
Пом‘янемо родичів і друзів,
тож вина хутчій неси сюди.
Вже давно закінчились жнива,
та стоїть ще в полі курява́.
Збіжжя віємо і в засіки зсипаєм,
щоб узимку не боліла голова.
Стало менше в лузі вже окра́с,
потихішав комариний бас,
а невдовзі завіта Пречи́ста
і цю по́гань забере від нас.
Літо добіга свого кінця,
та далеко хліборобам до вінця́.
Ласка хай ніколи нас не покидає,
Бога – сина, духа і отця.
19.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116081903431
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684721
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 20.08.2016
Поступки дуже різними бувають,
як ми поводимося, так і будем жити,
від нас залежать і на нас впливають…
Найкрасивіший же поступок – все простити.
21.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116072106297
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684548
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.08.2016
Корупцію щоб в зРаді подолати
і припинити безсоромний фарс –
ракету треба швидше збудувати
і депутатів всіх відправити на Марс.
05.08.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684547
рубрика: Поезія,
дата поступления 19.08.2016
Світ небезпечний не тому,
що дехто в ньому робить зло.
Можливо, що в житті йому
менш, ніж хотілося, везло.
А небезпечний тому світ,
що збайдужіли люди –
на зло дивились сотні літ
й мовчали гірше юди…
16.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116081606877
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684439
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.08.2016
Ми капітани власного життя,
ведемо човен по ріці Буття.
Пливемо навмання життєвим морем,
назад уже немає вороття…
Вітрильник наш складається зі слів
та відчуттів, думок і віщих снів,
а навкруги гуляє долі вітер.
У парус я його усе ловив...
І бавимося словом, ніби діти,
воно вперед допомагає плити,
та інколи назад, а то – в безодню…
Доречно думати до того, як робити!
Вітрила наші роздирає вітер,
несе їх шмаття по усьому світу…
Аби не збитися із курсу в непогоду –
по компасу вести потрібно кліпер.
Ріка – не море, в неї є кінець.
Життя ми проживаєм унівець.
Веде ковчег у бухту щастя шкіпер,
якщо він остаточно не сліпець.
А щастя що? У кожного своє!
Його хтось в лотерею виграє,
а інший увесь вік штурвал стискає
і весла трудить, доки сила є…
Але намарно неймовірний треш –
не сіпайся, від долі не втечеш!
Дорогою як не утонеш навіть,
до берега все рівно припливеш...
17.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116081705645
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684437
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2016
З мамою і татом
я іду на свято.
І тримаю у руках
України рідний стяг.
В ньому моря глибина
і небесна далина.
Золоті поля пшениці,
що на сонці колоситься.
Ще й царя морського зуб -
український наш тризуб.
З мамою і татом
я іду на свято!
16.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116081608855
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684224
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 17.08.2016
Слава, Боже! Богу слава –
народилась Ярослава!
Хай на щастя, не біду,
перша дівчинка в роду.
Хай на радість всій родині
буде гарна господиня.
Діду й бабі ще для втіхи,
моря пустощів і сміху.
Най росте мала здорова,
буде дівка чорноброва.
Прудконога і весела,
а добра – на всю оселю.
Довгі коси, карі очі,
хай спокійні будуть ночі.
Світлими хай будуть днини
і добробут у родини.
Ще здоров‘я мамі й тату,
щоб усіх прогодувати.
Бо ця дівчинка-синичка,
буде хай лиш перша птичка.
А іще вам на поріг,
подарую оберіг:
Ясі хто чого бажає –
Бог хай вдвічі повертає!
Янгола їй охоронця,
най завжди не гасне сонце.
Буде хай в‘юнка, як мишка,
сяє на вустах усмішка.
Тата й маму не турбує,
щастя й радість їм дарує!
16.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116081704773
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684223
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 17.08.2016
Вона чарівна і струнка,
тендітна, ніби соломинка.
Волосся пишне, мов ріка
стіка на плечі з-під косинки.
Під нею кінь, немов вогонь,
та не пристало їй боятись.
Сама гаряча, тільки тронь…
Тому і любить усміхатись.
09.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116080903995
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683986
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 16.08.2016
На дух з дитинства не терплю брехні,
а правду говорити звик у вічі.
Бажаю всім, чого бажаєте мені,
з маленькою поправкою – удвічі.
Я друзям й ворогам своїм бажаю,
щоб лицемірству сплутати всі карти –
в житті чеснот рясного урожаю,
й всього того, чого ви дійсно варті!
15.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116081505414
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683984
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.08.2016
В наш час тяжкий хай кожен собі знає,
щоб не позбутися останніх статків –
державних коштів просто не буває,
є гроші чесних платників податків.
14.08.2018
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116081408763
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683803
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.08.2016
Нехватка гостра відчувається ума,
у головах американського суспільства.
Хоча Америка, то демократія сама,
але давно уже не бачив стільки свинства.
До виборів лишилось кілька кроків
і передвиборна кампанія збігає.
Республіканці ж не засвоїли уроків,
та в їхнім стані інших лідерів немає.
На перший погляд Трамп – простий придурок,
щоденно новий лозунг-маячня.
Для нього не важливо, росіянин, турок,
про що чергова буде сказана брехня.
Але ще рано пакувать йому манатки,
про що Обама говорив, Барак.
Коли зумів пацан нажить мільярдні статки,
то не такий вже зовсім він й дурак!
У Трампа що не слово, то жартівка,
йому б лиш в Білий дім мерщій пробитись.
Америка ж, мов та наївна дівка,
а обіцяти, то ще не женитись!
серпень 2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116081404340
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683802
рубрика: Поезія,
дата поступления 15.08.2016
Чимало бруду скрізь останнім часом,
зміліли дуже вже народні маси.
Бо розвелося тих осіб багато,
хто звик лайно під ноги викидати.
На пляжі нечисть та відпочиває
і у пісок недопалки ховає.
Плює на тротуар, немов верблюд,
і не зважає, що навколо люд.
Матюччям он тварюка жінку криє,
а та у річці „Мерседеса“ миє.
Той нечистоти вилив на дорогу,
бо підросли уже бичачі роги.
А цей в траву з машини скинув сміття,
немов якесь настало лихоліття.
У нас таких вже покидьків багато
і всіх скотів отих родила ж мати…
Та напасть називається бідою!
Чи в змозі подолать її з тобою?
У творі цім багато песимізму,
все ж краще, ніж дійти до катаклізму…
09.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116080904497
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683554
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.08.2016
Жила красуня, чарівна Софія,
плекала чічка заповітну мрію –
хотіла чоловіка собі мати,
щоб дім, машина, дача у Карпатах.
Розумний щоб, веселий, дуже гарний,
а ще щоб молодий і геть не жадний.
Так дівка довго голову сушила,
але знайшла таки, кого хотіла –
зуміла досвід обхитрить віків!
Та то були… п‘ять різних мужиків!
13.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116081304002
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683551
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2016
Говорять – мужики уже не ті,
нема останнім часом джентльменів.
Надійного не стрінеш у житті,
що й говорити вже про суперменів…
Та заперечить вимушений все ж –
то безпідставних наговорів хвилі.
Учора бачив мужика, еге ж,
катав панянку той в автомобілі.
Він не ловив під час негоди ґав,
хоча його й не заставляв ніхто –
над нею пів години зонт тримав,
як та міняла колесо в авто!..
12.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116081209219
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683389
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2016
Багато горя завдають розводи,
а більш за все страждають наші діти.
Причин цьому, як зір на небозводі,
та винних треба строго засудити.
Одні говорять – винувата жінка,
сміливо твердять інші – чоловік.
Не все так просто, тут своя родзинка,
всього побачила не за короткий вік.
Прихильниця я істини старої,
мені локшину не вчіпить на вуха.
У розпаді сім‘ї завжди повинні двоє –
це підлий чоловік, а ще… свекруха!
12.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116081206895
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683388
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 13.08.2016
До нас у гості завітала рання осінь,
позолотила літнім вербам довгі коси.
Уже коротші дні і довші ночі стали,
в осіннім вальсі перше листя закружляло.
Пустує вітерець в старім гаю,
давно вже не до співу солов‘ю.
Потомство голосисте він привів
і у краї далекі відлетів.
Ряснішають в лугах прозорі роси,
та косарі вже не спішать на сінокоси.
На горобині облітає жовте листя,
вона багряне одягла своє намисто.
І смутком тихо віє у садку,
не треба вже ховатись в холодку.
Осіннє сонце ніжне, не пече,
торкає лиш промінням за плече.
Але ще гнуться під плодами буйні віти
та квітнуть нечисленні пізньоцвіти.
Нас виноградом осінь балує, чаклунка
кришталь бокалів наповняє трунком.
Така краса, що серце аж тремтить,
з калиною кортить поговорить…
Забути смуток, горе і жалі,
та все лихе й недобре на землі.
серпень 2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116080902277
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683152
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.08.2016
Над полем сірі сутінки згустились,
на землю вечір тихий опустився.
Шатро небесне зорями укрилось
і хор цикад співати заходився.
Цвіркун дістав свої смичок і скрипку,
на ноти мимоходом подивився,
стрибнув під молоду зелену липку
і з соло до оркестру долучився.
Хто переможе з них у цьому спорі,
цю класику не порівняти з репом.
М‘яке проміння розливають зорі,
чарівна музика лунає степом!..
07.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116080702319
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683151
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 12.08.2016
Нінка, як картинка, берегом пливе.
Каблучки-родзинки й платтячко нове.
Груди-горошинки, ніженьки стрімкі.
укривають спинку кучері п‘янкі.
Нінка, мов картинка, гарна і струнка,
ніби балеринка, точена така.
Горда постать й вдача, очі-ліхтарі,
але часто плаче з ночі до зорі…
Нінка, як картинка, дівка – хоч куди,
але догулялась раптом до біди.
Мокрі сині очі, спутані слова,
никне стан дівочий й горда голова.
Нінка, мов картинка, каблучки тук-тук,
знов до вечоринки поверта цей звук.
Талія осина, віченьки сумні,
народила сина в дальній стороні.
Нінка, як картинка, вітер в голові,
гне додолу віти, свище у траві.
Хвилями він грає, обвиває стан,
мозок накриває знов густий туман.
Нінка, мов картинка, щастя все ж нема,
вже й життя минає, а вона сама.
І не розійдеться той густий туман.
Все себе питає, чом такий талан…
Нінка, як картинка, стежкою біжить,
із років хустинка на чолі лежить.
Нінка – літня жінка, сива голова,
вже зігнулась спинка, та любов жива…
11.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116081101611
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682966
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 11.08.2016
Вам дати відповідь за все, скоти, прийдеться:
за Грузію, за Крим і за Донбас.
Нічого даром вам, тварюки, не минеться,
все спом‘янеться, йде розплати час.
Відповісте за ЮКОС і за „Боїнг“,
за бранців українських і других,
за наслідки страшні чеченських воєн
та ще сестер кривавих інших їх.
Згадаються вам нагла смерть Нємцова
і Політковської дітей безсонні ночі,
всі ті, що полягли за чесність слова,
ще й дерибан під гаслом „ігри в Сочі“.
За те, що весь народ свій розорили,
за вкрадене ім‘я Вкраїни – „Русь“.
Що разом з екіпажем утопили
Росії гордість – субмарину „Курськ“.
Чи все й вміститься на небесних терезах,
що назбиралося з часів Афганістану.
Та впевнений, за сльози, біль і страх –
все боком вилізе, поперек горла стане.
10.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116081005796
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682964
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.08.2016
Як заважають жити різні герці…
Образили раз сторожа Мишка –
і кривда так засіла йому в серці,
що не поцупив жодного мішка.
Так заважала травма працювати,
що спати на роботі той не міг.
Аби те лихо врешті подолати –
він якось до психолога побіг.
– Історія у тебе непроста…
Щоб хвилювання спекатись свого –
спочатку кривднику ти напиши листа,
а потім у вогні спали його.
Зробив усе, як лікар говорив,
давно забув, що стало із хлюстом.
Собі він мир і спокій подарив,
не знає лише, що робить з листом…
10.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116081001770
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682803
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2016
Карпати помирають від сокири,
тріщать і падають смереки вікові.
Щоденно і надривно виють пили,
та лісовози з гір спускаються нові.
Природа гине у Карпатах українських,
ридає й тужить наш карпатський ліс.
Від хижих дій таких відверто свинських
вся флора й фауна злітає під укіс.
То можновладці роблять свої гроші,
які не пахнуть, але як сказать…
Утратили ви нюх, пани хороші –
вони не пахнуть дійсно, а смердять!
Тварюк тих добрим словом вже не справить,
для наволочі не існує знаку „Стоп“.
В них бал єдине гасло нині править –
„Хай щезне все, а після мене – хоч потоп!“
Карпати українські полисіли,
поникли голови славетні синіх гір.
Невже не вистачить нам мудрості і сили
спасти зелений верховинський мир?!
09.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116080906953
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682802
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.08.2016
Несподівано життя моє вернулось,
так же, як тоді і обірвалось…
Все, що сталось, якось враз забулось,
а давно забуте – знов згадалось.
Забринів струмок води живої,
серце вмить злетіло в небо птахом,
душу відновив свою для бою
і поклав поезії на плаху.
08.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116080803209
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682610
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.08.2016
Скажіть будь ласка – запитали в діда,
як українською вірніше говорити,
щоб не дражнити нам бандерівську скотину,
ми завітали на чи в Україну?
І тут не витримав нарешті й дід:
В обхід, тварюки. Я сказав – в обхід!
08.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116080804974
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682608
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 09.08.2016
По сіль до хлопців панна завітала,
що Ян один в кімнаті – добре знала.
Насипав солі, та сусідка знову, –
У мене гарна блузка? Зовсім нова!
А далі дівка раптом промовляє, –
Нічого під кофтиною немає…
Продовжуючи ласувать борщем,
Ян лише кинув, – Виростуть іще!..
07.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116080706715
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682422
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2016
Бразилія, серпневий вечір в Ріо,
сховалось сонце, все – кінець жарі.
На стадіоні, як увійдеш вліво,
десятки три зібралось комарів.
Сидять собі під козирком, чекають,
коли підрулить підходящий харч.
Аж раптом, щось страшенне підлітає,
та придивилися, а то – колега Арч…
- Що сталось? Неймовірна панорама!
За ніч таку як масу наростив?!
- Дивуюсь сам, додав півкілограма,
як вчора спринтера російського вкусив…
07.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116080705445
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682421
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 08.08.2016
Настало літо. Вже біля води
у групи люди почали збиратись,
тинятись тінями туди-сюди,
а потім зовсім стали роздягатись…
Відкрилася картина геть невтішна,
як познімав народ свої жакетки.
Поглянеш і стає до болю смішно –
не люди, а якісь там етикетки…
Пливе ось пляжем гарна молодиця,
тату набили їй майстри проворно
китайською, але ж яка дурниця –
не заморожувать, читай її, повторно!
У іншого з грудей кричить реклама,
центнер вагою, пика аж тріщить –
„Довіку не забуду рідну маму!“,
та вічним сном його сирітка спить…
Ось сунуть ще дві мавпи мов з музею,
усі в тату і навіть ноги босі,
все тіло розмальоване дурнею,
а вільне залишилось лиш на носі…
У всіх набиті чорні, кольорові
слова, серця, герби, хрести, ікони…
У юності на витівки здорові,
але носитимуть „добро“ те аж до скону.
05.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116080505695
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682238
рубрика: Поезія,
дата поступления 07.08.2016
В людських відносинах настав нелегкий час,
на пульсі руку завжди ви держіть.
Як незаслужено все ж хтось образив вас –
спокійно поверніться й заслужіть.
06.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116080601288
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682237
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 07.08.2016
Багато горя від насилля й гніту,
не менше й від інформаційної війни.
Брехня встигає пролетіть півсвіту,
як правда тільки одяга штани…
06.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116080601421
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682069
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.08.2016
Все швидко й якісно виконують ліниві,
хоч голови й не всі ще мають сиві,
щоб відкараскатися від роботи побистріше
і потім не переробляти все те більше.
05.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116080501590
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682068
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 06.08.2016
Сьогодні в Україні знову свято?
Святкує нині гордо поліцай?!
Так, дійсно нині дивного багато…
Чи буде вакханалії цій край?
Я ж думаю, чого це прямо ранком
зіткнулись поліцейських два авто?
Спішили святкувати спозаранку
і уступати не хотів ніхто?!..
А люд простий дивись собі працює
і не спішить роботу покидать.
Ніхто, крім поліцаїв, не святкує,
бо ж ДТП чи варто відмічать…
Та ні, дивлюся дідо щось мудрує,
невже старий збирається на свято?!
Дістав з-під стріхи хати щось старої
й ретельно витирає… автомата!
04.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116080405717
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681936
рубрика: Поезія,
дата поступления 05.08.2016
Ой, лікарю, у боці в мене коле! –
кричить несамовито дід Микола.
Не годен підійнять пусту валізу,
без допомоги й з печі вже не злізу.
Оглянув лікар живота у діда
і ось що він старенькому повідав:
То доброта, довірливість, чутливість,
відвертість, чесність, і сором‘язливість.
Вони завжди, допоки сонце сходить,
усім нам боком зазвичай виходять…
03.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116080303876
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681935
рубрика: Поезія,
дата поступления 05.08.2016
Сім літ Бог маку не родив
і голоду не робив
(народне прислів‘я)
Уходять друзі, час летить спонтанно,
і тут не вберегтися від біди.
Одні ідуть на Небо невблаганно,
а дехто з інших – просто в нікуди…
Найбільший ворог дружби завжди заздрість,
вона зламала не одне крило.
Та якщо успіхи товариша не в радість,
то й згадки там на дружбу не було…
І правда завжди димом очі ріже,
бо зазвичай лама порочний круг.
Та хто вам чесно скаже слово свіже,
як не старий і справжній, вірний друг.
У нашому житті всього буває,
лише Господь не робить помилок.
Та нас, говорять у народі, оживляє
не гроші – дружби вірної ковток.
Коли ж у тебе в цім нема потреби,
а гірка правда шилом око коле.
Коли старої дружби вже не треба –
прощай Світлано, заодно й Миколо.
03.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116080309846
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681748
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.08.2016
Патріотів розвелось багато,
йде війна, тяжкі тепер часи.
Плаче гірко Україна-мати
краплями ранкової роси.
Плаче над синами Ненька гірко,
що в полях за неї полягли.
Що не випили свою життєву мірку
і до строку буйно відцвіли.
Словоблудів розвелось багато,
кожен правду нам несе свою.
Дифірамби є кому співати,
та бійців бракує у бою.
Горлопани рвуть мою країну,
їх сьогодні повно, ціла рать.
Той, хто любе рідну Україну,
той іде за неї помирать.
Той, хто дійсно любить Батьківщину –
мовчки йде за неї умирать.
03.06.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116080302854
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681746
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.08.2016
Летять мої літа, вже й рахувать не треба.
Вони й любов свята птахами линуть в небо.
Весною все ж птахів ждуть з вирію удома.
Моїм літам назад дорога ж невідома…
Дитинства й юності не вернуться літа,
горить багрянцем осінь золота.
Ось ще один в моїм житті минає рік,
та втратив я тим сизим птахам лік.
Сипнула срібла пізня осінь вже у коси
й зима давно до себе в гості щиро просить.
Та не спішу й назад на літо поглядаю,
свою весну як повернути все гадаю.
Життя людське, воно тоді як пісня світла,
коли в душі буя весна й сади розквітли.
То й на вустах твоїх усмішка щира грає,
вона тобі і людям серце зігріває.
Дитинства й юності не вернуться літа,
горить багрянцем знову осінь золота.
Ось ще один в моїм житті минає рік,
та втратив я тим сизим птахам лік.
02.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116080206825
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681542
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.08.2016
Вона зненацька може заявити,
щоб підігріть до себе інтерес –
Без тебе я не можу й мить прожити,
а день – то просто невимовний стрес!
В душі у неї чорне попелище,
в заявах не існує норм і меж –
Як демонів моїх ти, любий, знищиш,
то й ангели усі загинуть теж!..
Прийоми ще в кишені є у кізки,
вона миттєво видасть політес –
Ніщо так не прочистить ваші мізки,
як недоречний і безґлуздий секс…
Із нею ті дива бувають часто,
в запасі завжди мед, вино, крючок…
Пильнуйте, щоб на вудку не попасти
й не проковтнуть прихований гачок.
Підступність – то вже річ невиліковна,
цинізм людський нажаль межі не має.
Зразків таких з давен повсюди повно,
про це хай кожен добре пам‘ятає!
02.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116080205782
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681541
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.08.2016
Усе для щастя є у мене:
ось книга, ручка і листок.
Сухе ось жовте листя клена
і ружі купка пелюсток.
Ось недопита чашка кави,
і навіть чарка коньяку.
Ось небокрай, на нім заграви.
Що треба ще на цім віку…
Ось сад, який ховав від жару,
достатньо лиш ступити крок.
Ось темне небо і стожари,
та сотні, тисячі зірок.
31.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116073102377
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681372
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.08.2016
Ми робим все, щоби важливими казатись.
Серця ховаєм десь в підвалинах душі.
В елементарному ж не можем розібратись,
а тому пишем замасковані вірші…
Ми хутко творимо самих собі подібних,
хоча у головах не маємо ідей.
В поезії, як і в суспільстві, повно бідних,
спотворених життям недолюдей…
31.07.2016
* Пародія на твір „Як багато ми робимо“ автора сайту „Клуб поезії“ codyein, http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681114 .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681371
рубрика: Поезія,
дата поступления 02.08.2016
[i] Світлій пам‘яті загиблих
в Іловайському котлі присвячую
[/i]
Пекла жара і працювали „Гради“,
то смерть летіла від „братів-слов‘ян“.
Вони снарядів не жаліли гади,
із шкіри ліз російський „брат“ Іван…
Час зупинивсь, а пил їв хлопцям очі,
у танків навіть плавило броню.
Живі принишкли і чекали ночі,
щоб вийти з моря крові і вогню.
Тут всі свої, нема лиш генералів,
що помирати кинули своїх.
Скотам тим, гнидам, місце за Уралом,
та й як ще можна називати їх?!
Серпневі дні ті в пам‘яті надовго
залишаться у тих, хто вижить зміг.
І вічна пам‘ять всім, хто ту дорогу
не подолав, а в тім котлі поліг.
Тяжка година, мов зима надворі,
народ крокує в невідому путь.
Серця загиблих світять, ніби зорі,
й дорогу нам в майбутнє осяють.
31.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116073102762
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681191
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.08.2016
Йде третій рік неоголошена війна
шматують рідну землю хижі круки.
Та кожну весну розквітає знов вона,
але не знають слова „досить“ ті тварюки.
Вже третє літо „гради“ ниви рвуть,
на шмаття рвуть донецькі ниви спілі.
І кожен тиждень йдуть в останню путь
десятки й сотні хлопців посивілих.
Ідуть на небо, щоб батьки жили,
а ще дружини, сестри, рідні діти.
Та знову смертю плюхають стволи,
для багатьох це вже останнє літо…
Так доки будем рідних хоронить,
поки бариги весь нарід грабують.
Пора Вітчизну-неньку боронить,
бо можновладці слова доброго не чують.
31.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116073104849
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681190
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.08.2016
Й просте завдання може полягти –
радів, потерши руки бюрократ,
якщо з умом до справи підійти
і необхідну кількість провести нарад!
30.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116073005175
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680981
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 31.07.2016
Яка біда! Вона пішла на віки! –
кричав несамовито персонаж...
Знайшла жона заначку чоловіка
й потратила її на макіяж…
30.07.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116073006980
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680980
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 31.07.2016