* * *
ВІтри долі несуть
В невиразний пролог,
Зорі зверху все звуть,
Де вдивляється Бог.
Недоліт, переліт –
Ціль яка є твоя?
Світ душа пізнає,
Чую трель солов'я…
О лелеко-життя,
Стромовина ріки –
Між ромашок стезя,
Вік один крізь віки.
Птахом злет між хмарин,
Де внизу вже земля –
Опиши в стрічці рим
Чорноока рілля…
Що є доля тоді?
Те, що Мойра сплела,
Містика, гра надій,
Підняли на крила.
Скрипки млосний наїв
В звичній ритміці струн…
Сам собі вже довів
Всю зумовленість лун…
В'ячеслав Шикалович
26.12.2023 р.
