*****
Вже майже тридцять літ
Трима мене цей світ,
В якім я все життя
Думки та почуття
Несу в собі щомить
Для того, щоби жить.
Якби ж я їх не мав,
Тоді б не поживав
Так, як і кожен з нас,
Людей, що повсякчас
Їх мають у собі.
Мені, йому, тобі
Відомо добре це.
Хай часом нас в лице
Життя нещадно б’є,
Та в той же час дає
Можливість в певну мить
Відчути, як же жить
Прекрасно нам усім
На білім світі цім.
Лиш слід можливість ту
Зловить, щоб повноту
Солодкого життя
Відчути до пуття,
Бо в нас воно одне
І з часом все ж мине
На світі цім, бо ми
Усі на нім людьми
Родились в певну мить,
Щоб лиш щасливо жить.
Євген Ковальчук, 22. 12. 2020
