Привіт, пишу... і знаю що поба́чиш,
І відповідь почую, зрозумі́ю.
Коли тону́ у чарці, щось пора́диш,
На тебе часто покладав наді́ю.
Не раз бував на відстані короткій,
Від грані що ділила смерть й життя,
Але так і не втрапив я де спокій,
Де Ти, звідки немає вороття.
Не заключив мене в свої обі́йми,
Не запросив на рандеву до Пе́кла,
Натомість дав мені прожити ві́йни,
Горить усе, але мені не те́пло.
Дав мені фарту, як в самого се́бе,
Я знаю не від Бога те везі́ння,
Хоча і не зреклись мене на Не́бі,
Мабуть від Вас обох Благослові́ння.
Я тут, Ви там, окремо, але й ра́зом,
Мабуть, Бог шле душі випробування,
А Ти полегшуєш в мені обра́зу
і біль мій обертаєш на рида́ння.
