ПАМ'ЯТІ ОЛЕКСІЯ ЗАВОРОТНЬОГО, Заслуженого артиста України
Його душа там біля Бога,
Земна скінчилася дорога,
Все стало враз їй тут чуже,
Що пам'ять наша береже.
Слова усі про друга-брата,
Як сирота лишилась хата,
По-правді й хати не було,
Багатство все в душі жило.
Була вся велич там Людини,
Там зовсім не було гордині,
Була лиш гордість українця,
Була зневага до чужинців,
До всіх, душею хто бідняк,
Хто міняв совість на мідяк,
По-іншому не міг він жити,
Пішов до Господа служити.
Залишив пам'ять по собі,
Знайомих, друзів у журбі,
Овацій шум і світло рамп,
Тепер нікому вже не раб.
Тепер вже не цікава слава,
А пам'ять, уже наша справа,
Мистецтву віддано служив,
Та честю завжди дорожив.
Галина Грицина.
