холодні сутінки свідомості
безодня тиші / спалах / ніч
баланс синдрому невагомості
і рівноваги протиріч
бетонних стін щербаті катети
гіпотенуза траєкторії
в фіналі дивної історії
мораль її зачину втратити
<
брудні / пусті скрижалі совісті
жалючого прозріння фальш
в холодних сутінках свідомості
ландшафту пам'яті міраж
позбуті сенсу чорні істини
червоні лінії надії
чи довго п'яна Смерть - Повія
до скроні з поцілунком лізтиме
<
на жаль, намолене розпалося
повіки піднімає крик
по зламах контурів наклалися
слова і подихи_ він звик
цідити сік кривавий з вічності
ковтати попіл каяття
і кисне зоряна кутя
від прісних сліз Її Величності...
